Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №161/6950/25
2/760/1864/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29 травня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Фіцай О.Л., при секретарі Скомаровській О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «СК «Еталон», третя особа - «Моторне (транспортне) страхове бюро України», в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь:
- три відсотка річних у розмірі 340 грн. 73 коп.;
- інфляційні втрати у розмірі 2941 грн. 91 коп.;
- пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 2952 грн. 34 коп.,
- за період з 12 вересня 2024 року по 28 жовтня 2024 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 березня 2024 року, о 11:34 год., мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), по вул. Ковельська, біля буд. № 68А в м. Луцьку, за участю: автомобіля «Шкода фабія», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Тойота авенсіс», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить позивачу, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2024 року за справою № 161/6244/24 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
На момент ДТП цивільна відповідальність водія автомобіля «Шкода фабія», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована полісом № ЕР/216967960 від 22.09.2023 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів ПрАТ «Страхова компанія «Еталон».
З метою відшкодування збитків у розмірі 88 425,27 грн. позивач звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою про страхове відшкодування, яку було надіслано поштовим відправленням за № 4300603987355 та отримано відповідачем 13 червня 2024 року.
29 жовтня 2024 року відповідач ПрАТ «СК «Еталон», через третю особу «Моторне (транспортне) страхове бюро України», сплатив позивачу суму страхового відшкодування одним платежем у розмірі 88 425,27 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду міста Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31 грудня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судове засідання позивач не з`явився, надав суду про розгляд справи без його участі.
Відповідач ПрАТ «СК «Еталон», належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Третя особа «Моторне (транспортне) страхове бюро України», належним чином повідомлена про розгляд справи, пояснень щодо позову не надала.
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність сторін із постановленням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.
У судовому засіданні 21 травня 2026 року завершено розгляд справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав.
Суд, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 26 березня 2024 року о 11:34 год. мала місце ДТП, по вул. Ковельська, біля буд. № 68А в м. Луцьку, за участю: автомобіля «Шкода фабія», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Тойота авенсіс», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить позивачу.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2024 року по справі № 161/6244/24 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП пошкоджено автомобіль «Тойота авенсіс», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, що також встановлено Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2024 року за справою № 161/6244/24.
На момент скоєння ДТП цивільна відповідальність водія автомобіля «Шкода фабія», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Еталон» за договором цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/216967960 від 22.09.2023 року).
З метою відшкодування збитків позивач звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою про страхове відшкодування, яку було надіслано поштою та отримано відповідачем 13 червня 2024 року.
29 жовтня 2024 року відповідач ПрАТ «СК «Еталон», через третю особу «Моторне (транспортне) страхове бюро України», сплатив позивачу суму страхового відшкодування одним платежем у розмірі 88 425,27 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 р. у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 р. у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 червня 2018 р. у справі № 308/3162/15-ц, - позивач (потерпілий), хоча і не є стороною договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Згідно зі ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Пунктом 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Аналіз викладеного дає суду підставу зробити висновок, що відповідачем допушено порушення вимоги закону щодо виплати страхового відшкодування, що, в своо чергу, дає позивачу право на відшкодування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за час прострочення виплати страхового відшкодування шкоди.
Щодо наведених позивачем у позовній заяві розрахунків 3,0 % річних, інфляційних втрат та пені суд зазначає таке.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зокрема встановлено, що страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Прострочення виплати страхового відшкодування починається з наступного дня після спливу 90-денного строку для виплати страхового відшкодування, що відраховується з дати отримання страховиком заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до опису поштового відправлення, заяву про страхове відшкодування разом з іншими документами було надіслано позивачем поштою на адреу відповідача, яке отримано ним 13 червня 2024 року.
Таким чином, кінцевий строк виплати відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становив 11 вересня 2024 року, а з наступного дня - з 12 вересня 2024 року, розпочалося прострочення зобов`язання.
З виписки з банківського рахунку вбачається, що відповідач сплатив страхове відшкодування в повному обсязі 29 жовтня 2024 року.
Таким чином, суд погоджується з періодом, за який позивачем розраховано прострочену заборгованість, а саме з 12 вересня 2024 року (наступний день після кінцевого строку виплати страхового відшкодування у відповідності до Закону) по 29 жовтня 2024 року (дата виконання зобов`язання).
Базою розрахунків позивачем визначено суму страхового відшкодування у розмірі 88 425,27 грн.
Суд приймає наведений позивачем розрахунок пені у розмірі 2 952,34 грн., 3,0 % річних в розмірі 340,65 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 941,91 грн. за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
Водночас, відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу суду не подано.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16, 23, 509, 525, 526, 549, 599, 611, 625, 992 ЦК України, п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ: 20080515, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б), третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8), про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ: 20080515, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) три відсотка річних у розмірі 340 /триста сорок/ грн. 65 коп.; інфляційні втрати у розмірі 2 941 /дві тисячі дев`ятсот сорок одна/ грн. 91 коп.; пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 2 952 /дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві/ грн. 34 коп. - за період з 12 вересня 2024 року по 29 жовтня 2024 року.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь держави судовий зібр у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ: 20080515, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б).
Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8).
Суддя О.Л. Фіцай
Судове рішення № 137035492, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 29.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/6950/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: