Ухвала суду № 137033644, 02.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/7029/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Виноградової Д.О.,

за участі секретаря Годун Т.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 620/7029/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/7029/22.

25.05.2026 (згідно вхідного штампу суду) через систему «Електронний суд» від представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява, у якій просить:

змінити спосіб і порядок виконання рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/7029/22 від 26.06.2023, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, що складає 8179,00 грн.

В обгрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 620/7029/22 залишається невиконаною, тому, з метою забезпечення належного виконання судового рішення, існує необхідність у зміні та встановленні іншого способу його виконання, а саме із зобов`язального характеру на стягнення спірної суми.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 призначено судове засідання у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України на на 02 червня 2026 року о 10:15 год, у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судового засідання № 9.

Заявник та учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Представник заявника просив розгляд заяви проводити без його участі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшла заява про розгляд справи без участі. У заяві зазначено, що на виконання рішення суду у справі № 620/7029/22 сума заборгованості становить 8179,00 грн. Виплата вищевказаної суми заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не проводилась. Розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, призначений на 02.06.2026 о 10 год 15 хв, просить проводити без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за наявними у справі матеріалами.

Приписами частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судове засідання здійснювалось у порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 620/7029/22 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів - відмовлено повністю (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107931123).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 620/7029/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111784982).

Відповідно до копії розрахунку неоплаченої грошової допомоги до 5 травня 2022 року згідно рішення суду (справа № 620/7029/22) розмір доплати становить 8179,00 грн (а.с.122).

Листом від 19.05.2026 № 2500-0505-5/36587 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що станом на 19.05.2026 виплата заборгованості не проводилась (а.с.118).

Надаючи правову оцінку обставинам заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.

Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказала, що виплатити зазначені кошти боржник не має можливості за відсутністю відповідного фінансування для проведення даного виду виплат.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту», у розумінні статті 13 Конвенції, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.

У даному випадку, відповідачем постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 620/7029/22 у частині здійснення виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком не виконується більше 2 років з дня набрання законної сили судовим рішенням, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Враховуючи викладене вище та встановлені обставини, не виконання рішення суду по суті у визначений початково спосіб, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі на стягнення з відповідача визнаної ним же суми заборгованості перед позивачем.

Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.

При цьому, судом враховується, що зміна способу і порядку виконання не змінює та не зачіпає суті самого судового рішення, сутністю якого є, зокрема, поновлення прав позивача на виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи викладене та те, що судовим рішенням у справі № 620/7029/22 встановлено обов`язок відповідача виплатити позивачу до 5 травня за 2022 рік грошову допомогу у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8179,00 грн, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе змінити спосіб виконання рішення у даній справі шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн.

Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 620/7029/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 620/7029/22 шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 02.06.2026.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА