Рішення № 137030823, 01.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27657/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області щодо не нарахування та невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з місяця звернення - жовтень 2024 року; зобов`язання Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області скасувати рішення про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 16.12.2024 №19.08-15/1067 та №20.08-15/149 від 08.04.2025; зобов`язання Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області у відповідності до постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ( ОСОБА_1 , та моїм неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) з місяця звернення - жовтень 2024 року та забезпечити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум; зобов`язання Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області у відповідності до "Порядку виплати одноразової грошової допомоги на дітей з малозабезпечених сімей для проходження зимового періоду 2024/25 року" затвердженого постановою КМУ від 26 листопада 2024 р. № 1341 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу на кожну дитину, яка станом на 1 листопада 2024 р. не досягла 18 років, у розмірі 6500 гривень з урахуванням фактично виплачених сум, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.08.2021

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 справа розподілена на суддю Каравана Р.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 задоволено клопотання відповідача про залучення співвідповідача; залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) до участі у справі як другого відповідача у справі; розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025, у зв`язку з довготривалою відсутністю головуючого судді КараванаР.В, адміністративну справу передано для розгляду судді Танцюрі К.О.

Ухвалою суду від 16.12.2025 залишено без руху позовну заяву позивача та надано строк для усунення недоліків по справі.

21.01.2026 до суду від позивача надійшла заява, згідно якої ОСОБА_1 уточнила, що позивачами у вказаній справі є як ОСОБА_1 , так і її малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких вона звернулась.

Ухвалою суду від 27.01.2026 прийнято справу до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначала, що Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області безпідставно не нарахував та не виплачував допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з місяця звернення - жовтень 2024 року, та прийняв рішення про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 16.12.2024 №19.08-15/1067 та №20.08-15/149 від 08.04.2025. Так, позивач наголосила, що відповідач, не врахував, що у відповідності до п.3 Порядку затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 р. № 332 до складу сім`ї уповноваженої особи не включаються особи, які сплачують аліменти, в той же час, чоловік, ОСОБА_4 1982 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кропивницький від 22.07.2019 у справі №404/480/19 сплачує аліменти на утримання доньки з 18.01.2019 до досягнення повноліття тобто до 18.11.2029

09.09.2025 до суду від Департаменту праці та соціальної політики ОМР надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що 30.10.2024 на прийомі в управлінні ОСОБА_1 надала заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та отримання допомоги на себе та дітей. У зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одну особу за ІІ квартал 2024 року (30702,01 грн.) над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн.), права на призначення допомоги на проживання мала лише молодша дитина, ОСОБА_5 , на підставі абзаців 4, 12 пункту 5 Порядку №332:- допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;- особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» до дня звернення. Тому, ОСОБА_1 була призначена допомога на шестимісячний період з 01.10.2024 по 31.03.2025, у розмірі 3000,00 грн. на молодшу дитину, ОСОБА_6 . Згідно з пунктом 15 Порядку №332, у разі зміни майнового стану, що може вплинути на наявність права на отримання допомоги на проживання, внаслідок звільнення з місця роботи чи зменшення розміру оплати праці уповноважена особа може подати органу Пенсійного фонду України заяву та/або довідку про доходи за останні три місяці перед місяцем звернення. Розмір допомоги перераховується з місяця звернення уповноваженої особи в межах строку виплати допомоги. 11.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до управління із новою заявою та надала довідку про сплачені її чоловіком аліменти на утримання дитини від попереднього шлюбу за період з 01.07.2024 по 31.10.2024. Допомогу з 01.12.2024 було розраховано з ІІІ квартал 2024 року за винятком, сплачених чоловіком заявниці аліментів. У зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одну особу (9877,73 грн) над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн.), право на призначення допомоги залишилося за її дитиною, ОСОБА_7 . Відповідач вказав, що враховуючи те, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам виплачувалася тільки на ОСОБА_6 , то одноразова грошова допомога «Тепла зима» у розмірі 6500,00 грн. була призначена ОСОБА_1 на її молодшу доньку, ОСОБА_6 . 13.01.2025 ОСОБА_1 втретє звернулася до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та надала довідки про свої доходи та чоловіка з період з 01.10.2024 по 31.12.2024. Допомогу ОСОБА_1 було призначено на неї та двох дітей з 01.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 8000,00 грн. щомісячно (середньомісячний сукупний дохід на одну особу склав 5678,87 грн.), в межах шестимісячного періоду призначення. 03.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на сім`ю на наступний шестимісячний період. При призначенні допомоги з 01.04.2025 враховувалися доходи сім`ї за ІV квартал 2024 року, отримані від ДПС та Пенсійного фонду України, за винятком сплачених чоловіком ОСОБА_1 аліментів. У зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одну особу (14028,21 грн.) над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн.), права на призначення допомоги з 01.04.2025 сім`я ОСОБА_1 не мала. 14.05.2025 ОСОБА_1 в черговий раз звернулася із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. 04.06.2025 на електрону адресу управління від ОСОБА_1 надійшла довідка про сплачені її чоловіком аліменти за період з 01.02.2025 по 30.04.2025. При розрахунку права на отримання допомоги з 01.05.2025 були враховані доходи сім`ї ОСОБА_1 за І квартал 2025 року, отримані від ДПС та Пенсійного фонду України, за виключенням аліментів за лютий і березень 2025 року. У зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одну особу (11997,07 грн.) над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн.), права на призначення допомоги з 01.05.2025 сім`я ОСОБА_1 не мала. 25.06.2025 в телефонному режимі та листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 30.06.2025 №04-Б-24183, позивачу було запропоновано звернутися до управління з питання розгляду призначення допомоги з урахуванням доходу за попередня три місяці поточного року, що передують місяцю звернення (додається). Проте, необхідних документів надано не було. З урахуванням викладеного, як вказав відповідач, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

26.09.2025 до суду від представника відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначив, рішеннями від 12.12.2024 № 2938679972-2024-3, від 20.01.2025 № 2938679972-2025-2, від 04.04.2025 № 2938679972-2025-3 та від 19.05.2025 № 2938679972-2025-4 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам Департаментом по причині «Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність». Рішенням від 01.05.2024 позивачу призначено допомогу при народженні дитини структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на період з 01.05.2024 по 31.05.2027 щомісячно в розмірі 860,00 грн. Інформація по рішенням щодо призначення/відмови одноразової грошової допомоги на кожну дитину, яка станом на 01.11.2024 не досягла 18 років, у розмірі 6500 грн з урахуванням фактичних виплачених сум відповідно до постанови КМУ від 26 листопада 2024 № 1341 в органах Пенсійного фонду України відсутня. Водночас, як вказав відповідач, відповідно до постанови КМУ від 11.06.2025 № 695 особові справи в паперовій формі, за якими здійснюються виплати державних соціальних допомог передаються до органів Пенсійного фонду України до 01.07.2026 та щодо поданих позивачем заяв до Департаменту та результатів їх розгляду дана інформація міститься у відзиві на позовну заяву по даній справі, поданому самим Департаментом.

20.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наголосила, що доводи відповідача (Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради) щодо перевищення середньомісячного сукупного доходу на одну особу над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн) є нікчемними, оскільки відповідачем в кожному випадку відмови у призначенні допомоги, постійно враховувались доходи чоловіка, та не враховано, абзац 6 пункту 14 Порядку, яким передбачено, що до середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/ перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій. В свою чергу, згідно рішення Кіровського районного суду м. Кропивницький від 22.07.2019 у справі №404/480/19 чоловік ОСОБА_4 сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 з 18.01.2019 до досягнення нею повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відповідачу було відомо під час призначення (відмови у призначенні) допомоги. Посилання ж іншого відповідача (Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області) на відсутність бюджетних призначень для здійснення відповідних видатків не відповідає висновку Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України», оскільки Орган державної влади не має права посилатися на брак коштів як виправдання невиконання судового рішення, зокрема, щодо виплати боргу.

05.02.2026 до суду від представника відповідача, Департаменту праці та соціальної політики ОМР надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві від 09.09.2025, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

11.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач, посилаючись на обставини, викладені у відповіді на відзиві від 20.10.2025, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , та її малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мешкають у м. Одесі і мають статус внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідками №5138- 5003508911 від « 30» жовтня 2024 р., №5138-5003508965 від « 30» жовтня 2024 р., №5138-5003508940 від « 30» жовтня 2024 р.

Повідомленнями про надання державної допомоги сім`ям з дітьми від №19.08-15/1067 від 16.12.2024, 08.04.2025 №20.08-15/149, повідомлено ОСОБА_1 , що вона не має право на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 30.10.2024 надала заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та отримання допомоги на себе та дітей та, у зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одну особу за ІІ квартал 2024 року (30702,01 грн.) над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн.), права на призначення допомоги на проживання мала лише молодша дитина, ОСОБА_5 , на підставі абзаців 4, 12 пункту 5 Порядку №332. ОСОБА_1 була призначена допомога на шестимісячний період з 01.10.2024 по 31.03.2025, у розмірі 3000,00 грн. на молодшу дитину, ОСОБА_6 (а.с.46).

11.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до управління із новою заявою та надала довідку про сплачені її чоловіком аліменти на утримання дитини від попереднього шлюбу за період з 01.07.2024 по 31.10.2024. Допомогу з 01.12.2024 було розраховано з ІІІ квартал 2024 року за винятком, сплачених чоловіком заявниці аліментів. У зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одну особу (9877,73 грн) над чотирма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня 2024 року (9444,00 грн.), право на призначення допомоги залишилося за її дитиною, ОСОБА_7 . Враховуючи те, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам виплачувалася тільки на ОСОБА_6 , то одноразова грошова допомога «Тепла зима» у розмірі 6500,00 грн. була призначена ОСОБА_1 на її молодшу доньку, ОСОБА_6 .

13.01.2025 ОСОБА_1 втретє звернулася до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та надала довідки про свої доходи та чоловіка з період з 01.10.2024 по 31.12.2024. Допомогу ОСОБА_1 було призначено на неї та двох дітей з 01.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 8000,00 грн. щомісячно (середньомісячний сукупний дохід на одну особу склав 5678,87 грн.)(а.с.61).

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді заяв ОСОБА_1 здійснювався розрахунок сукупного доходу, в тому числі з урахуванням доходів ОСОБА_4 .

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332).

Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Пунктом 2 Порядку 5 передбачено, що з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Згідно з пунктом 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

До складу сім`ї уповноваженої особи не включаються:

особа, яка перебуває на повному державному утриманні;

особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;

особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

особа, у сім`ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов`язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;

законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);

особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

Згідно положень п.13 Порядку №332 особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-5 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.

Виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату відповідно до пунктів 13-1, 13-2 і 13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, продовжується автоматично на наступний шестимісячний період без додаткового звернення.

Протягом місяця з дати продовження виплати допомоги орган Пенсійного фонду України проводить перевірку щодо таких уповноважених осіб/отримувачів на відповідність критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку. У разі виявлення невідповідності таких уповноважених осіб/отримувачів зазначеним критеріям або вимогам виплата їм допомоги припиняється з місяця, що настає після місяця автоматичного продовження виплати допомоги.

Для перевірки середньомісячного сукупного доходу на одного отримувача враховується період, визначений пунктом 14 цього Порядку, на підставі інформації, що надійшла від ДПС/Пенсійного фонду України, або довідки про доходи.

У разі коли уповноваженій особі/отримувачу не було продовжено виплату допомоги автоматично відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, їм може бути призначено допомогу за заявою.

У відповідності до положень п.14 Порядку №332 до середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді заяв ОСОБА_1 від 30.10.2024, 11.12.2024, 13.01.2025 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, згідно з Постановою №332, розрахунок сукупного доходу здійснювався в тому числі з урахуванням доходів ОСОБА_4 .

Поряд з цим, відповідачем не враховано, що ОСОБА_4 сплачує аліменти позивачу на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , згідно рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.07.2019 по справі №404/480/19.

Суд наголошує, що згідно з приписами пункту 3 Порядку №332, ОСОБА_4 до складу сім`ї позивача не включається, оскільки є особою, що сплачує аліменти.

Таким чином, відповідачем при здійсненні розрахунку сукупного доходу сім`ї протиправно включено дохід чоловіка позивача, що є порушенням приписів Порядку №332.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною відмови Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області у нарахуванні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за зверненням ОСОБА_1 із заявою від 30.10.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

При цьому, з огляду на те, що повідомлення відповідача від 16.12.2024 №19.08-15/1067 та №20.08-15/149 від 08.04.2025 не є рішенням суб`єкта владних повноважень,а лише способом доведення до відома наслідків розгляду заяви про призначення допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про скасування вказаних повідомлень.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області у відповідності до постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ( ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) з місяця звернення - жовтень 2024 року та забезпечити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України», функції щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2025 передано до Пенсійного фонду України.

Згідно з п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на викладене, з метою поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2024 про призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

При цьому, щодо позовних вимог про зобов`язання Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області у відповідності до "Порядку виплати одноразової грошової допомоги на дітей з малозабезпечених сімей для проходження зимового періоду 2024/25 року" затвердженого постановою КМУ від 26 листопада 2024 р. № 1341 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу на кожну дитину, яка станом на 1 листопада 2024 р. не досягла 18 років, у розмірі 6500 гривень з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає, що з огляду на предмет спору та те, що заяву ОСОБА_1 від 30.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України розглянуто не було, суд вважає, що вказані вимоги позивача є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Одеської області у нарахуванні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за зверненням ОСОБА_1 із заявою від 30.10.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна 83) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 30.10.2024 про призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра