Ухвала суду № 137030203, 02.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 червня 2026 року м.Київ справа № 320/21184/26

Суддя Київського окружного адміністративного Дудін С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд (орфографія та пунктуація автора збережені):

- визнати дію ГУ ПФУ в м. Києві протиправною у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідок наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2026 року станом на період №17/1459/с - 29.01.2020, №17/1460/с - 01.01.2021, №17/1461/с - 01.01.2022, №17/1462/с - 01.01.2023 років, при збільшенні грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, а також зняття обмеження максимального розміру пенсії десяттю прожитковими мінімумами, збільшенню розміру пенсії за вислугу 28 років до 74% від грошового забезпечення визначеного у довідках, не виплаті допомоги в розмірі 2000 грн за Постановою КМУ від 01.07.2021 року №713;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок і виплату пенсії в розмірі 74% від грошового забезпечення військовослужбовців категорії ОСОБА_1 згідно довідок наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2026 року станом на період №17/1459/с - 29.01.2020, №17/1460/с - 01.01.2021, №17/1461/c - 01.01.2022, №17/1462/c - 01.01.2023 років на підставі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Щомісячно виплачувати пенсію за Законом України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з всіма додатковими видами грошового забезпечення розрахованими згідно законодавства, з виплатою індексації в повному обсязі за 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки, без обмеження максимального розміру пенсії і без використання понижуючих коефіцієнтів за Законом Про бюджет України на 2025 та на 2026 роки. Щомісячно з 01.01.2022 року нараховувати і виплачувати допомогу за Постановою КМУ від 01.07 2021 року №713 в розмірі 2000 грн. Перерахунок пенсії зробити з 01 січня року на стан кожної довідки урахуванням недоплачених сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 3993,60 грн. за подання даного адміністративного позову.

01.06.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Дудіна С.О.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначає, що 29.04.2026 він звертався до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, який за результатом автоматизованого розподілу було передано на розгляд судді Дудіну С. О. Цей позов було повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у встановлений строк, внаслідок чого позивачем було повторно подано до суду позов, який знов було розподілено на суддю Київського окружного адміністративного суду Дудіна С. О., що позивач вважає порушенням частини першої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною першою статті 37 КАС України, на яку позивач посилається в якості обґрунтування заяви про відвід, визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Вказана норма встановлює спеціальну імперативну заборону повторної участі судді у тій самій адміністративній справі після його попередньої участі у її вирішенні в суді першої інстанції, та передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі: 1) у вирішенні цієї самої справи в апеляційній інстанції; 2) у вирішенні цієї самої справи в касаційній інстанції; 3) у новому розгляді цієї самої справи в суді першої інстанції після скасування попереднього рішення, постанови або ухвали про закриття провадження.

Таким чином, суб`єктом заборони за цією нормою є саме суддя, який «брав участь у вирішенні» адміністративної справи в суді першої інстанції, що передбачає ухвалення рішення по суті позовних вимог, а також постановлення ухвали про закриття провадження у справі, оскільки така ухвала припиняє розгляд справи та перешкоджає повторному зверненню з тотожним спором у межах відповідних процесуальних наслідків.

Така заборона стосується саме «цієї самої справи», а не будь-яких пов`язаних, аналогічних чи подібних справ, тобто йдеться про конкретне судове провадження з тим самим номером справи, яке рухається інстанційно або повертається на новий/подальший розгляд після скасування попереднього судового акта.

Крім того, заборона має два напрями: вертикальний - суддя першої інстанції не може у подальшому брати участь у розгляді тієї самої справи в суді апеляційної чи касаційної інстанції; горизонтальний у межах тієї ж інстанції - суддя першої інстанції не може знову розглядати справу в першій інстанції після скасування його попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі.

При цьому частина перша статті 37 КАС України не містить заборони для судді розглядати нову адміністративну справу лише з тієї підстави, що раніше цим суддею було постановлено ухвалу про повернення раніше поданої цією ж особою позовної заяви аналогічного змісту. Така ухвала є процесуальним рішенням, ухваленим на стадії вирішення питання про відкриття провадження, і не є рішенням суду по суті спору чи ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі в розумінні частини першої статті 37 КАС України.

Ототожнення заявником попередньої справи, у якій позовну заяву повернуто, з цією справою є помилковим, оскільки повторне звернення після повернення позову не перетворює нову справу у "новий розгляд" попередньої справи в розумінні частини першої статті 37 КАС України.

Сам по собі факт попереднього постановлення суддею ухвали про повернення позовної заяви не свідчить про наявність у судді упередженості, заінтересованості в результаті розгляду нової справи або про порушення порядку визначення судді для її розгляду.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, доводи заявника, які фактично зводяться до незгоди з попереднім процесуальним рішенням судді про повернення позовної заяви, не можуть бути визнані належним обґрунтуванням відводу.

Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Надаючи оцінку об`єктивності судді (суддів) під час вчинення ним (ними) процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (судді) під час виконання ним (ними) своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє поведінка судді (суддів) у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею (суддями) дії, які можуть стати приводом для позбавлення права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи судді повинні утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судді утримуються від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас за сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною, зокрема в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23, №990/39/23, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Перевіряючи мотиви, з яких виходив позивач, обґрунтовуючи заяву про відвід судді судді Київського окружного адміністративного Дудіна С.О., слід зазначити, що ці мотиви фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями (ухвалами суду), постановленими в іншій справі - №320/18003/26, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу судді Дудіна С. О.

Відтак сумнів у неупередженості судді Дудіна С.О. у зв`язку з вчиненням процесуальних дій та постановленням ухвал у справі №320/18003/26 не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді.

Крім цього, заява позивача не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Київського окружного адміністративного Дудіна С.О. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.

Передбачені статтею 37 КАС України обставини щодо недопустимості повторної участі судді Київського окружного адміністративного Дудіна С.О. в розгляді цієї адміністративної справи відсутні.

Доводи й обставини, якими обґрунтована заява, є припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді Київського окружного адміністративного Дудіна С.О.

У заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. від участі у розгляді справи №320/21184/26.

Матеріали адміністративної справи №320/21184/26 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Дудін С.О.