Рішення № 137029785, 29.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Справа № 280/2353/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Запорізькій області від 04.03.2026 №594754-24/08-29.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Запорізькій області від 04.03.2026 №594754-24/08-29.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

24 березня 2026 року позивачем надана до суду заява про усунення недоліків.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, прийняте без належного врахування фактичних обставин користування земельною ділянкою, правового режиму її оренди та вимог податкового законодавства та створює ситуацію подвійного оподаткування. Податковим органом не враховано, що земельна ділянка не знаходиться в користуванні позивача, і мінімальне податкове зобов`язання та земельний податок сплачується іншою особою (ТОВ «Заповіт Ілліча», в частині сплати єдиного податку 4 групи), яка використовує дану земельну ділянку. ТОВ «Заповіт Ілліча» у 2024 році є платником єдиного податку четвертої групи, а тому позивач підлягав звільненню від земельного податку щодо спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка була передана в оренду такому суб`єкту і фактично ним використовувалася. За таких умов покладення податкового зобов`язання на позивача було б прямим порушенням спеціальної податкової пільги, передбаченої Податковим кодексом України. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Заповіт Ілліча» (вул. Зої Космодем`янської, буд. 14-Б, с. Зелений Гай, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53521, код ЄДРПОУ 30847393, засоби зв`язку 096 424 78 32) належним чином засвідчені копії: договору оренди землі від 23.11.2023, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заповіт Ілліча», разом з усіма додатками, додатковими угодами, актами приймання-передачі та іншими невід`ємними частинами цього договору; документів щодо перебування Товариства з обмеженою відповідальністю «Заповіт Ілліча» у 2024 році на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи; податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Заповіт Ілліча» за 2024 рік, у якій зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 1225483200:01:001:0199, у тому числі декларацій, додатків та інших документів, що підтверджують її облік у господарській діяльності товариства; документів щодо використання земельної ділянки з кадастровим номером 1225483200:01:001:0199 безперервно з 2013 р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вирощування сільськогосподарської продукції; документів, що підтверджують виплату орендної плати співвласникам земельної ділянки за відповідний період, у разі якщо такі виплати здійснювалися.

Відповідач 10 квітня 2026 року подав відзив на позов, в якому Головне управління ДПС у Запорізькій області не згодне з зазначеною позовною заявою та вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач є власником земельних ділянок, які віднесені до сільськогосподарських угідь. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за позивачем рахується 1/3 частка земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 1225483200:01:001:0199. Договір оренди між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заповіт Ілліча» про оренду 1/3 частка земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 1225483200:01:001:0199 у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрований 27.05.2025 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно, у період з 01.01.2024 по 27.05.2024 вказана земельна ділянка перебувала у власності/користуванні ОСОБА_1 , тому мінімальне податкове зобов`язання визначено (нараховано) за 4 місяці 2024 року. Реєстрація речових прав на вказані земельні ділянки у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, і, відповідно до положень статті 381 Податкового кодексу України, є належною підставою для визначення платника мінімального податкового зобов`язання. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

13 квітня 2026 року позивачем надана до суду відповідь на відзив. Позивач не погоджується із доводами, викладеними у відзиві Головного управління ДПС у Запорізькій області з наступного. У спірному періоді ділянка не перебувала у самостійному користуванні позивача, а продовжувала використовуватись орендарем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Для періоду, який охоплює податкове зобов`язання з січня по квітень 2024 року, визначальним є не те, коли у травні 2024 року завершено реєстрацію нового права оренди, а те, що упродовж усього цього часу діяв попередній запис про оренду до 12.04.2024, а новий договір уже укладений 23.11.2023. Станом на початок 2024 року земельна ділянка не була «вільною», не була вилучена з користування ТОВ «Заповіт Ілліча» і не була передана позивачці для самостійного господарського використання.

27 квітня 2026 року ТОВ «Заповіт Ілліча» на виконання ухвали суду надані витребувані докази.

Позивачем 08 травня 2026 року подані до суду додаткові пояснення у справі. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач приймала земельну ділянку для самостійного обробітку у січні 2024 року, засівала її, збирала врожай, отримувала продукцію, укладала договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції чи іншим чином використовувала її поза орендними відносинами. Податкове повідомлення-рішення не може ґрунтуватися на припущенні, що власник автоматично користувався землею лише тому, що контролюючий орган не надав належної оцінки попередньому договору, акту приймання-передачі, новому договору та подальшій державній реєстрації права оренди.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 1225483200:01:001:0199 загальною площею 6,91 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Заповіт Ілліча» на підставі договору оренди землі від 16.05.2013. З витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 14.04.2014, індексний номер витягу 20458273, встановлено, що зареєстровано право оренди за ТОВ «Заповіт Ілліча», номер запису про інше речове право 5342419, а строк дії цього права визначено до 12.04.2024, з правом пролонгації.

23.11.2023 між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 як орендодавцями та ТОВ «Заповіт Ілліча» як орендарем укладено новий договір оренди цієї ж земельної ділянки. Пунктом 3.1 договору визначено строк його дії 11 років з дати укладення.

Витяг з Державного реєстру речових прав, сформований 29.05.2024, індексний номер 380622653, підтверджує, що речове право зареєстровано на підставі цього договору оренди землі серії та номеру 64/23, укладеного 23.11.2023. У цьому витягу зазначено номер запису про інше речове право 55222291, дату державної реєстрації 27.05.2024, строк дії оренди - 11 років, дата закінчення дії - 23.11.2034, з автоматичним продовженням дії договору.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» від 04.03.2026 №594754-24/08-29 за 2024 рік на суму 1215,76 гривень.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є:

платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 № 1914-IX, для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов`язання (далі - МПЗ).

ПК України доповнено підпунктом 14.1.114-2 такого змісту:

"14.1.114-2. мінімальне податкове зобов`язання - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням".

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов`язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені пунктом 170.14 статті 170 ПК України.

Для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов`язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому цим Кодексом.

Визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні мінімального податкового зобов`язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.

У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов`язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 297-1 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов`язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов`язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов`язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов`язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Судом встановлено та не є спірним, що земельна ділянка передана ОСОБА_4 в оренду ТОВ «Заповіт Ілліча» на підставі договору оренди землі від 16.05.2013. З витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 14.04.2014, індексний номер витягу 20458273, встановлено, що зареєстровано право оренди за ТОВ «Заповіт Ілліча», номер запису про інше речове право 5342419, а строк дії цього права визначено до 12.04.2024, з правом пролонгації.

Відповідно до частини першої статті 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Станом на момент відкриття спадщини ( ОСОБА_4 ) та набуття позивачем права власності на 1/3 частку земельної ділянки у порядку спадкування за свідоцтвом від 27.08.2020, спірна земельна ділянка вже перебувала у чинному орендному користуванні ТОВ «Заповіт Ілліча».

Отже, після набуття права власності позивачем в порядку спадкування до неї перейшли права та обов`язки сторони орендодавця за договором оренди землі, укладеним з ТОВ «Заповіт Ілліча», строк дії цього права визначено до 12.04.2024, актом приймання передачі земельної ділянки від 12.04.2024 у зв`язку із закінченням строку дії попереднього договору передано вказану земельну ділянку позивачу.

При цьому, 23.11.2023 між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 як орендодавцями та ТОВ «Заповіт Ілліча» як орендарем укладено новий договір оренди цієї ж земельної ділянки. Пунктом 3.1 договору визначено строк його дії 11 років з дати укладення. Витяг з Державного реєстру речових прав, сформований 29.05.2024, індексний номер 380622653, підтверджує, що речове право зареєстровано на підставі цього договору оренди землі серії та номеру 64/23, укладеного 23.11.2023. У цьому витягу зазначено номер запису про інше речове право 55222291, дату державної реєстрації 27.05.2024, строк дії оренди - 11 років, дата закінчення дії - 23.11.2034, з автоматичним продовженням дії договору.

Суд зазначає, що реєстрація 27.05.2024 речового права на підставі договору оренди землі серії та номеру 64/23, укладеного 23.11.2023 не свідчить про те, що право оренди вказаної земельної ділянки виникло у спірних правовідносинах лише 27.05.2024, оскільки до 12.04.2024 було зареєстровано право оренди за ТОВ «Заповіт Ілліча» на підставі договору оренди землі від 16.05.2013.

Отже, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що у 2024 році, а саме у податковому періоді з 01.01.2024 по 30.04.2024, за який позивачу нараховано суму податкового зобов`язання, належна позивачу на праві власності ділянка, перебувала в оренді ТОВ «Заповіт Ілліча».

За вказаних обставин суд вважає, що відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні протиправно нарахував позивачу суму мінімального податкового зобов`язання за період з 01.01.2024 по 30.04.2024.

Суд враховує, що ТОВ «Заповіт Ілліча» сплатило мінімальне податкове зобов`язання за земельну ділянку кадастровий номер 1225483200:01:001:0199, площею 6,91 га, за 1-4 квартали 2024 року, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом порушено принцип недопустимості подвійного оподаткування, оскільки вказана земельна ділянка орендуються та використовуються ТОВ «Заповіт Ілліча», що підтверджується матеріалами справи, та яке в свою чергу сплатило мінімальні податкові зобов`язання за вказаною земельною ділянкою за 2024 року.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не у спосіб, що визначений законом, а тому вказане оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказане зумовлює висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення від 04.03.2026 №594754-24/08-29.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя Б.В. Богатинський