Рішення № 137028728, 01.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Справа № 160/7477/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» до Київської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року; картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року; рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1 від 26.02.2026 року; картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000034 від 26.02.2026.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» з метою митного оформлення товарів подало до Київської митниці електронну митні декларації: № 26UA100430400289U9 від 19.01.2026 року та №26UA100430401270U6 від 25.02.2026 року. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.04.2025 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначив, що під час здійснення Київською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» (далі позивач) та "Boni Seafood Inc" Канада, був укладений зовнішньо - економічний контракт № ЕС 26/07.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» (Покупець) купує товар у «Boni Seafood Inc» (Продавець). Так, відповідно до п.1.1 Контракту, Продавець продає, а Покупець купує рибу в асортименті та іншу рибну продукцію, морепродукти, далі іменовані «Товар», що зазначені у Проформі Інвойсі та/або Інвойсі та/або Специфікації, який є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до умов Контракту, ціна на кожне найменування товару відображена у Проформі-інвойсі та є фіксованою величиною після підписання обома сторонами. Після підписання Проформа-інвойсу стає невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 2.1 Контракту визначено, що Загальна сума Контракту становить суму проформ-інвойсів та/або інвойсів, підписаних згідно з умовами цього Контракту протягом терміну його дії.

Згідно з п. 4.2. Постачання здійснюється на умовах Інкотермс 2020. Базис поставки вказується у Проформі-інвойсі та/або інвойсі на постачання кожної окремої партії Товару.

За Специфікацію №203 від 07.11.2025 року, погоджено поставку товару, а саме: - морожений вомер цілий 100-150, вагою 16 200 кг, ціна 1,20 дол.США, на загальну суму 19 440,00 дол. США; заморожений червоно клешневий рак цілий, 19/25 шт. в коробці 900 гр. вагою 36 кг, ціна 9,90 дол. США, на загальну суму 356,40 дол. США.

Всього 19 796,40 дол. США, кількість коробок 1624 шт., загальна вага 16 967,00 кг. Товар поставляється на умовах: CFR Клайпеда (ІНКОТЕРМС 2010). Специфікацією передбачені умови розрахунків, а саме: 30% авансовий платіж, 70% залишок.

За Специфікацію №203-1 від 07.11.2025 року, відповідно до якої погоджено поставку товару, а саме: морожений вомер цілий 100-150, вагою 1 800,00 кг, ціна 1,20 дол.США, на загальну суму 12 960,00 дол. США.

Всього 12 960,00 дол. США, кількість коробок 1080 шт., загальна вага 11 286,00 кг. Товар поставляється на умовах: CFR Клайпеда (ІНКОТЕРМС 2010). Специфікацією передбачені умови розрахунків, а саме: 30% авансовий платіж, 70% залишок.

Вищезазначений товар був ввезений на митну територію України та 19.01.2026 був заявлений до митного оформлення до Київської митниці за ЕМД №26UA100430400289U9, до якої було додано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 07.11.2025; Рахунок-проформа (Proforma invoice) ADMI 003 від 31.10.2025; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №001 -001 -000000203 від 07.11.2025; Специфікація №203 до інв. 001 -00 від 07.11.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №A011422 від 14.01.2026; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №16843882202500000084P від 26.11.2025; Банківський платіжний документ swift від 04.11.2025; Банківський платіжний документ swift від 11.12.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8 від 16.01.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №07-2809 від 16.01.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №ЕС 26/07 від 28.08.2024; Договір про надання послуг митного брокера №18-05-21 від 18.05.2021; Договір (контракт) про перевезення №01-64-С від 01.12.2022; Копія митної декларації країни відправлення №028-2025-40-02293623 07.11.2025.

У митній декларації №26UA100430400289U9 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 19 796.40 USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 200 648,95 грн.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення Відповідача, щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, декларантом було надано лист від 19.01.2026 № 15889 в якому повідомлено, що інші документи в 10 ти денний термін не надаватимуться та надано додаткові документи, а саме: Сертифікат якості 07/11/2025; Проформа інвойсу ADMI 003 31/10/2025; інвойс 001-001-000000203 07/11/2025; специфікація 203 до інв.001-001-000000203 07/11/2025; CMR A011422 14/01/2026; Сертифікат походження 16843882202500000084Р 26/11/2025; swift б/н 04/11/2025; swift б/н 11/12/2025; рахунок на перевезення 8 16/01/2026; довідка про транспортні витрати 07-2809 16/01/2026; зовнішньоекономічний контракт ЕС 26/07 28/08/2024; експортна декларація 028-2025-40-02293623 07/11/2025.

Проте, Київською митницею було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року, яким скоригована митна вартість товару.

Так, розрахована декларантом митна вартість товару становила 20 313,35 USD (881 863,61 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації 19.01.2026 - 43,413 )), а вартість митних платежів - 197 537,45 грн. (мито - 17 637,27 грн., ПДВ - 179 900,18грн.), внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 37 745,21 USD (1 633 186,38 грн. (курс валюти станом на 20.01.2026 - 43,2678), а вартість митних платежів склала - 365 833,75 грн (мито - 32 663,73 грн., ПДВ - 333 170,02 грн.).

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 168 928,58 грн.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року зазначено, що:

1) В інвойсі від 07.11.2025 N001-001- 000000203 зазначено країна відправки Еквадор в графі 15 митної декларації зазначено країну відправлення Литва.

2) В інвойсі від 07.11.2025 №001-001-000000203 і графи 20 митної декларації Товар постачається в Україну на умовах поставки CFR-Klaipeda(LT). Згідно положень Інкотермс, термін CFR (Cost and Freight (... named port of destination)), (Вартість і фрахт (... назва порту призначення)) стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазна чений порт призна чення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Такі умови можуть застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, перевантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов' яз ані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ Ля 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: - рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

3) До митного оформлення надано Довідку про транспорті витрати від 16.01.2026 №07-2809 та рахунок про надання транспортних послуг від 16.01.2026 № 8, які видані ТОВ «ДАНКАР ЛОГІСТІК» Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 14.01.2026 № А011422, безпосереднім перевізником товару є LLC «LEVTRANS PLUS». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, які сам договір, не надаються. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Враховуючи, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та передбачені положенням наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 декларантом при митному оформленні не надано, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості;

4) Декларантом не надано коносамент - документ, який містить в собі інформацію про умови доставки вантажу через морські шляхи;

5) Надані платіжні документи swift від 04.11.2025 та від 11.12.2025 б/н не можуть бути взяті до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки згідно з нормами ЗУ від 21.06.2018 №24 73- VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого Постановою правління НБУ від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, проте до митного оформлення надані платіжні документи.

6) Оплата за товар здійснена до виставлення рахунку. Враховуючи, що в платіжках swift від 04.11.2025 від 11.12.2025 б/н наявне тільки посилання на зовнішньоекономічний контракт від 28.08.2024 №EC 26/07, пов`язати їх не вбачається можливим.

Також, митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року.

Також, 25.02.2026 Позивачем був заявлений до митного оформлення до Київської митниці за ЕМД №26UA100430401270U6 товар Риба морожена:вомер (Selene Peruviana), ціла, нерозроблена, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 100-150гр/шт. Чиста вага нетто:10800 кг, без врахування ваги крижаної глазурі, упаковано в 1080 карт.короби (з вкладенням п/е пакета, термоусадочна плівка,п/е тесьма) на 18 дерев.палетах. Дата виготовлення: 10/2025р.

До митної декларації було додано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 07.11.2025; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) N001-001-000000203 від 07.11.2025; Рахунок-фактура специфікація №203-1 до інв. 001-07.11.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №A022022 від 20.02.2026; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №16843882202500000084Р від 26.11.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №23 від 24.02.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №07-2839 від 24.02.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №EC 26/07 від 28.08.2024; Договір про надання послуг митного брокера №18-05-21 від 18.05.2021; Договір (контракт) про перевезення № 01-64-С від 01.12.2022.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення Відповідача, щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, декларантом було надано лист від 26.02.2026 № 17141 в якому повідомлено, що інші документи в 10 ти денний термін не надаватимуться та надано додаткові документи, а саме: Сертифікат якості 07/11/2025; Проформа інвойсу ADMI 003 31/10/2025; інвойс 001-001-000000203 07/11/2025; специфікація 203-1 до інв.001-001-000000203 07/11/2025; CMR А022022 20/02/2026; Сертифікат походження 16843882202500000084Р 26/11/2025; swift б/н 04/11/2025; swift 6/н 11/12/2025; рахунок на перевезення 23 24/02/2026; довідка про транспортні витрати 07-2839 24/02/2026; зовнішньоекономічний контракт ЕС 26/07 28/08/2024.

Проте, 26.02.2026 Київською митницею було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1, яким скоригована митна вартість товару.

Так, розрахована декларантом митна вартість товару становила 13 352,93 USD (577 711,81 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації 25.02.2026 - 43,2648 )), а вартість митних платежів - 129 407,45 грн. (мито - 11 554,24 грн., ПДВ - 117 853,21грн.), внаслідок коригування митної вартості загальна вартість товару склала 25 164,00 USD (1 088 124,07 грн. (курс валюти станом на 26.02.2026 - 43,2413 ), а вартість митних платежів склала - 243 739,79 грн (мито - 21 762,48 грн., ПДВ - 221 977,31 грн.).

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 114 400,56 грн.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1 від 26.02.2026 року зазначено, що:

1) В інвойсі від 07.11.2025 №001-001-000000203 зазначено країна відправки Еквадор (порт завантаження Guayaquil - Posorja) та є посилання на коносамент № 261020439 (документ, який містить в собі інформацію про умови доставки вантажу через морські шляхи) який до митної декларації не надано, проте в графі 15 митної декларації зазначено країну відправлення Литва.

2) До митного оформлення надано Довідку про транспорті витрати від 24.02.2026 №07-2839 та рахунок про надання транспортних послуг від 24.02.2026 № 23, які видані ТОВ «ДАНКАР ЛОГІСТІК» Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 20.02.2026 №A022022, безпосереднім перевізником товару є PE ОСОБА_1 . Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, як і сам договір, не надаються. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Враховуючи, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та передба чені положенням наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 декларантом при митному оформленні не надано, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості.

3) Відповідно до п.п 4.3 п. 4 контракту від 28.08.2024 № ЕС 26/07 Продавець повинен надати Покупцю пакувальний лист, коносамент, експортну декларацію, декларацію виробника, які до митної декларації не надані.

4) Надані платіжні документи swift від 04.11.2025 та від 11.12.2025 б/н не можуть бути взяті до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки згідно з нормами ЗУ від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого Постановою правління НБУ від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, проте до митного оформлення надані платіжні документи.

5) Враховуючи, що в платіжках swift від 04.11.2025 від 11.12.2025 б/н наявне тільки посилання на контракт від 28.08.2024 №ЕС 26/07 без посилання на проформу-інвойс, тому пов`язати їх не вбачається можливим.

Також, митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000034 від 26.02.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вищезазначене також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Також зазначене узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо зауважень митного органу відносно відомостей у інвойсі, в якому зазначено країна відправки - Еквадор та у графі 15 Митної декларації, де зазначено країну відправлення Литва - суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов Контракту, Проформи інвойсу та Специфікації. Сторони узгодили, що поставка даної партії товару відбувається на умовах CFR Клайпеда.

Умови CFR передбачають, що відповідальність продавця за вантаж завершується у той момент, коли товар розміщується на борту зафрахтованого відправником судна. Ризики і видатки переходять до покупця не одночасно, а на різних етапах доставки.

В Інвойсі від 07.11.2025 року №001-001-000000203 міститься інформацію такого змісту:

«PORT OF LOADING: Guayaquil-Poeria, INCOTERMS: CFR KLAIPEDA. При цьому отримувачем вантажу є Позивач - ТОВ «РПК «АДМІРАЛ» у місті Дніпро.

Отже, у відповідності до умов Контракту, та визначених ним умов поставки - Продавець організував та здійснив відправку товару у порт розвантаження КЛАЙПЕДА-ЛИТВА, що повністю підтверджується наданими товаросупровідними документами та узгоджується з відображеними декларантом у митній декларації значеннями.

Стосовно витрат позивача на навантаження, перевантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого до митного оформлення Акту здачі-приймання робіт №8 від 21 січня 2026 року, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AX1482MK/AA9608XF по маршруту: Клайпеда (Літва) до державного кордону України м/п Ягодин складає 47 000,00 грн, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AX1482MK/AA9608XF по маршруту: від державного кордону України м/п Ягодин до м. Дніпро, Україна становить 21 500,00 грн, винагорода експедитора по території України становить 1250,00 грн. Загальна вартість робіт становить 70 000,00 грн. Додаткові витрати відсутні.

Відповідно до наданого до митного оформлення Акту здачі-приймання робіт №23 від 27 лютого 2026 року, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AC9726BX/AC7577XF по маршруту: Клайпеда (Літва) до державного кордону України м/п Ягодин складає 30 000,00 грн, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AC9726BX/AC7577XF по маршруту: від державного кордону України м/п Ягодин до м. Дніпро, Україна становить 15 250,00 грн, винагорода експедитора по території України становить 625,00 грн. Загальна вартість робіт становить 45 875,00 грн. Додаткові витрати відсутні.

Отже, декларантом було повністю підтверджено вартість міжнародного перевезення належними та допустимими документами, які з невідомих причин не взяті до уваги митним органом.

Щодо зауважень митниці стосовно складових витрат на транспортно-експедиційні послуги - суд зазначає наступне.

Відповідно до Довідки Про транспортні витрати від 16.01.2026 року вбачається, що Транспортно-експедиційні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом: Клайпеда (Літва) - м. Дніпро (Україна) 1970 км, в т.ч. транспортні виграти, від Клайпеда (Літва) до державного кордону України (м/п Ягодин) - 980 км, складають 47000 грн, без урахування ПДВ: згідно специфікації №51299-1 від 24.09.2025 р. - 9 000,00 грн., №203 від 07.11.2025 р. - 38 000,00 грн.; Транспортно-експедиційні витрати від державного кордону України (м/п Ягодин) до м. Дніпро (990 км) складають 22 750,00 грн., без урахування ПДВ ПДВ з експедиційних витрат складає - 250,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних витрат по перевезенню, складають 70 000,00 грн. Автомобіль: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Вантаж не страхувався.

Відповідно до Довідки Про транспортні витрати від 24.02.2026 року вбачається, що

Транспортно-експедиційні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом: Клайпеда (Літва) - м. Дніпро (Україна) 1970 км, в т.ч. транспортні виграти, від Клайпеда (Літва) до державного кордону України (м/п Ягодин) - 980 км, складають 17000 грн, без урахування ПДВ: Транспортно-експедиційні витрати від державного кордону України (м/п Ягодин) до м. Дніпро (990 км) складають 6875,00 грн., без урахування ПДВ ПДВ з експедиційних витрат складає 125,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних витрат по перевезенню, складають 24 000,00 грн. Автомобіль: AC9726BX/AC7577XF. Вантаж не страхувався.

Також, між ТОВ РПК «АДМІРАЛ» (Замовник) та ТОВ «ДАНКАР ЛОГІСТІК» (Виконавець) було укладено Договір про перевезення №01-64-С від 01.12.2022.

Відповідно до ст. 932 ЦК України, Виконавець має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Отже, чинним законодавством не вимагається та не передбачено подачі декларантом документів, якими б підтверджувалися взаємовідносини декларанта та перевізників, третіх осіб, яких було залучено Експедитором.

Суд вважає, що достатнім та належним доказом отримання послуг перевезення є договір транспортного експедирування послуг з організації такого перевезення, що підтверджує взаємозв`язок декларанта - позивача і Експедитора, який був наданий на момент декларування з первинною митною декларацією.

Таким чином, посилання Відповідача на відсутність інших документів, які можуть підтвердити залучення третіх осіб таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, й відповідно не може бути покладено в основу оспорюваних рішень.

Отже, складові витрати на транспортно-експедиційні послуги повністю є підтвердженими позивачем.

Стосовно наданих позивачем платіжних документів swift у яких наявне тільки посилання на зовнішньекономічний контракт від 28.08.2024 №ЕС 26/07, які відповідачем не були взяті до уваги в якості банківських платіжних документів суд зазначає наступне, а саме відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не с підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Вищезазначене також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Одночасно суд вказує, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Крім того суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв`язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивач стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Таким чином суд вважає, що Позивач для здійснення митного оформлення товарів за ЕМД надав достатні документи, що належним чином підтверджують усі складові митної вартості цих товарів. При цьому, Відповідачем не наведено належного обґрунтовання щодо невідповідності заявлених числових значень митної вартості товарів за ЕМД.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняттю спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Поряд з цим, суд зазначає, що обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваних рішеннях обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

За таких обставин, рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року, №UA100430/2026/000011/1 від 26.02.2026 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року, №UA100430/2026/000034 від 26.02.2026 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3399,95 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 20502 від 24.03.2026 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3399,95 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» (вул.Чорних Запорожців, буд.35, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., 49007, ІК в ЄДРПОУ 37540210) до Київської митниці (бульвар Вацлава Гавела, буд.8А, м.Київ, 03124, ІК в ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1 від 26.02.2026 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000034 від 26.02.2026 року.

Стягнути з Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124; ІК в ЄДРПОУ 43997555) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» (вул. Чорних Запорожців, буд. 35, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49007; ІК в ЄДРПОУ 37540210) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3399,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 червня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков