Ухвала суду № 137028645, 26.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 травня 2026 рокуСправа №160/10542/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Боженко Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.

за участі:

позивача: ФОП ОСОБА_1 ,

представника позивача та

третьої особи Лісового Д.О.,

представника відповідача Скляр Н.М.,

представника третьої особи

АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Корнєва М.О.

представника третьої особи

ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Краснопьорової О.С.

представника третьої особи

ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг» Семикіної Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про постановляння окремої ухвали, залучення до участі у справі Дніпропетровської обласної прокуратури, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/10542/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРАСИМОВ ГРУП», фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМГІРМАШ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Український державний науково-дослідний Інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Публічне акціонерне товариство «АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг», Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та нечинним рішення.

05 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про постановлення окремої ухвали та про залучення до участі у справі Дніпропетровської обласної прокуратури, яке надійшло від позивача в підсистемі «Електронний Суд». В обґрунтування клопотання зазначає, зокрема, що з урахуванням таких обставин та враховуючи, що наявність у справі висновку судової експертизи свідчить про існування обставин, які потребують перевірки компетентними органами, що є самостійною підставою для винесення окремої ухвали та зважаючи на вищенаведені положення ст. 249 КАС України, щодо повноважень суду відреагувати на певні порушення, то слід повідомити про такі встановлені порушення відповідні органи, у тому ж числі прокурора області, адже у відповідності до ч. 3 ст. 53 та ст.54 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор користується таким самим правами, як і інші учасники судового процесу. У даній справі предметом спору є законність рішення органу місцевого самоврядування, яке визначає нормативну грошову оцінку земель, що безпосередньо впливає на формування доходної частини бюджету та дотримання податкового законодавства. Отже, можливе визнання такого рішення протиправним впливає не лише на приватні інтереси позивача, а й на публічні інтереси держави, представництво яких відповідно до закону здійснює прокуратура.

В зв`язку з цим позивач просить суд постановити окрему ухвалу та направити її до Дніпропетровської обласної прокуратури для реагування на встановлені у справі порушення законодавства та залучити до участі у справі - Дніпропетровську обласну прокуратуру.

11 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом питання вказані Позивачем в клопотанні від 05.05.2026 вже є вирішеними. За приписами статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Вважає, що Позивач недобросовісно користується процесуальними правами, адже повторно подає клопотання з вже вирішених питань, що у свою чергу затягує строки розгляду даної адміністративної справи, так як саме клопотання було подане в день призначеного судового засідання 05.05.2026, і ця обставина слугувала підставою для оголошення перерви в судовому засіданні задля надання іншим учасникам справи часу для ознайомлення з ним. При цьому зауважуємо, що клопотання Позивача від 05.05.2026 не містить інших підстав чи інших обставин, адже надання суб`єктивної оцінки постанові Верховного Суду від 29.01.2026 у справі №320/25649/24 та виклад суб`єктивного бачення необхідності залучення органу прокуратури до участі в розгляді даної справи такими не є. Відносно обґрунтування клопотання висновком експерта ОСОБА_8 , акцентуємо увагу на його знаходженні в матеріалах справи з вересня 2025 року, тобто про його наявність під час вирішення тотожних, вказаних вище клопотань, було відомо як всім учасникам справи так і суду, а відтак такий висновок не може мати статусу «інші підстави/обставини», лише з причини посилання чи не посилання на нього в певному процесуальному документі. Разом з тим, вказаний висновок експерта в жодному випадку не свідчить про існування обставин, які потребують перевірки, як на тому наголошує Позивач, адже має статус доказу, який буде оцінюватись виключно судом під час ухвалення судового рішення.

26 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на заперечення, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що у своїх запереченнях Криворізька міська рада не заперечує наявність факту інтересів держави і не спростовує необхідність залучення для цього прокурора. Фактично позиція Криворізької міської ради побудована не на спростуванні існування публічного інтересу чи відсутності підстав для участі прокурора, а виключно на процесуальному аргументі про нібито повторність клопотання та зловживання процесуальними правами. Криворізька міська рада не заперечує, що спір стосується нормативної грошової оцінки земель; не заперечує вплив спору на бюджетні та податкові правовідносини; не заперечує, що рішення може вплинути на невизначене коло осіб; не спростовує доводи щодо публічного характеру спору; не спростовує відсутність належного представництва інтересів держави; не спростовує можливість участі прокурора відповідно до ст. 53 КАС України. Натомість, вся позиція Відповідача зводиться до того, що «це вже розглядалось раніше». Проте, повторне клопотання само по собі не спростовує існування публічного інтересу, не спростовує необхідність процесуального представництва інтересів держави, не усуває повноваження прокурора вступити у справу до початку розгляду по суті. Тобто, фактично Відповідач не спростовує існування інтересів держави у даному спорі, а лише намагається уникнути процесуального залучення органу, уповноваженого законом здійснювати представництво таких інтересів. Сам по собі факт повторного звернення із клопотанням за наявності інших (додаткових) обставин не свідчить про зловживання процесуальними правами, адже таке клопотання ґрунтується на іншому обґрунтуванні, інших процесуальних аспектах спору та новому розумінні впливу рішення суду на публічний інтерес. При цьому, подання такого клопотання до закінчення підготовчого провадження відповідає ст. 53 КАС України, яка прямо передбачає можливість вступу прокурора до початку розгляду справи по суті. У даному випадку важливим є те, що Позивач не просить прокурора підтримати позов чи зайняти певну процесуальну позицію, а порушує питання щодо наявності підстав для участі прокурора у справі з метою представництва інтересів держави, тому що Криворізька міська рада не може одночасно бути суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується та належним представником публічного інтересу щодо перевірки законності власного рішення. Конституційний Суд України у Рішенні №6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 окремо наголосив, що представництво прокурором інтересів держави має субсидіарний характер та може бути необхідним у випадках, коли відповідний інтерес фактично залишається без належного процесуального представництва. Така правова позиція Конституційного Суду України свідчить про недопустимість надмірно формального підходу при вирішенні питання щодо реалізації прокурором конституційної функції представництва інтересів держави у суді. Конституційний Суд України фактично наголосив на необхідності забезпечення реального та ефективного механізму захисту публічного інтересу, а не його формального існування. У даній справі спір стосується нормативної грошової оцінки земель, бюджетних та податкових правовідносин, а також інтересів невизначеного кола осіб, що свідчить про наявність вираженого публічного інтересу. При цьому, Відповідач не спростовує існування такого інтересу, а заперечення зводить виключно до формальних доводів щодо повторності звернення із клопотанням.

Чергове підготовче судове засідання призначене на 26 травня 2026 року.

В підготовче судове засідання з`явились представники позивача, відповідача, а також позивач та представники третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІРМАШ", АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг» в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, інші учасники справи відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В підготовчому судовому засіданні позивач, представник позивача та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІРМАШ" підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених у поданому позивачем клопотанні, а також у наданих згодом додаткових поясненнях.

Також позивач та представник позивача надали пояснення щодо висловлених іншими учасниками заперечень проти клопотання. Вказували, що мотиви та обставини клопотання змістовно не заперечені, а зловживання процесуальними правами відсутнє. При цьому відповідач не може бути одночасно і відповідачем, і належним представником публічного інтересу. Також позивач та представник позивача посилались на Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 року №6-р(ІІ)/2025.

Представник відповідача та представники третіх осіб вказували на відсутність правових підстав для постановлення окремої ухвали та залучення до участі у справі Дніпропетровської обласної прокуратури.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 1-6, 9 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин даної справи та заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Стаття 249 Кодексу адміністративного судочинства України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Постановлення окремої ухвали є правом суду. Тобто адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.10.2024 року у справі №260/10589/23.

Суд констатує, що в даній справі правові підстави для постановлення окремої ухвали з порушених заявником питань відсутні.

Так, фактично заявник просить постановити окрему ухвалу для інформування органу прокуратури про певну обставину, що не узгоджується з призначенням інституту окремої ухвали як форми реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Відповідно, правові підстави для постановлення окремої ухвали в даній ситуації відсутні.

Окрім цього, в обґрунтування клопотання позивач посилався на положення ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас, цією нормою права врегульовано поведінку прокурора, ця норма права не є підставою для залучення органа прокуратури до участі у справі, не визначає його процесуальний статус після такого залучення.

Згадане представником позивача Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 року №6-р(ІІ)/2025 стосувалось можливості прокурора представляти інтереси держави в суді в зв`язку з нездійсненням відповідним суб`єктом владних повноважень захисту публічних інтересів. Серед іншого, в ньому вказано: юридичне регулювання представництва прокурором інтересів держави в суді має чітко закріплювати його допоміжний (субсидіарний) характер, а також забезпечувати, щоб прокуратура, виконуючи цю функцію, не здійснювала функцій інших суб`єктів владних повноважень без наявності об`єктивних підстав.

Вищевказане, як і результат розгляду Конституційним Судом України відповідної справи, свідчать, що навпаки йдеться про недопущення випадків надмірної та безпідставної участі органів прокуратури в судових спорах.

Відповідно, правові підстави для задоволення клопотання в частині залучення Дніпропетровської обласної прокуратури до участі у справі відсутні.

Отже, в задоволенні клопотання позивача належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 53, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про постановляння окремої ухвали, залучення до участі у справі Дніпропетровської обласної прокуратури відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Повний текст ухвали суду складений 01 червня 2026 року.

Суддя Н.В. Боженко