Рішення № 137027026, 28.04.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/373/25

Провадження № 2/945/329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

21 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилалася на те,

що вона є єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за законом і за заповітом.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2022 року у цивільній справі № 945/1264/21, яке набрало законної сили 10 березня 2022 року, ОСОБА_1 визначено додатковий місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що у зв`язку з початком військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні не працювали нотаріуси.

12 березня 2022 року позивач виїхав за кордон; позивач продовжує перебувати та працювати у Сполученому Королівстві Великої Британії.

Позивач ОСОБА_1 вказувала у позові на те, що через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, виїзд позивача за кордон, а також через те, що в перший місяць війни нотаріуси в Україні, зокрема, приватний нотаріус Лактіонова С.А., не працювали, позивач була позбавлена можливості виконати рішення суду від 03 лютого 2022 року.

14 лютого 2025 року Трушніков Микола Миколайович - представник позивача ОСОБА_1 , за довіреністю, звернувся до приватного нотаріуса Лактіонової С.А., з метою оформлення за ОСОБА_1 спадщини, після смерті її батька, при цьому приватним нотаріусом Лактіоновою С.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропуском нею строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки у позивача відсутня можливість вирішення спору у позасудовому порядку, він просив суд визначити йому додатковий місячний строк для прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановлено разглядати справу за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого провадження судом 06 березня 2025 року направлено запит до Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про надання витягу (інформаційної довідки) зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05 травня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, на запит суду від 06 березня 2025 року, надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80982676 від 29 квітня 2025 року про відсутність інформації у Спадковому реєстрі щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/373/25 за позовом ОСОБА_1 до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та призначити справу до судового розгляду по суті.

19 серпня 2025 року судом направлено запит до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання на адресу суду інформації про те, чи здійснювали нотаріальні органи в Миколаївському районі Миколаївської області, у тому числі державні, з 24 лютого 2022 року прийом громадян, та чи була їхня діяльність обмежена або змінена через воєнний стан.

18 вересня 2025 року ОСОБА_3 - представник позивача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, до якого додав копії закордонного паспорта та карти мешкання позивача ОСОБА_1 . Доказів надіслання клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів відповідачу, представник позивача до клопотання не додав.

06 листопада 2025 року ОСОБА_3 - представник позивача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, до якого додав копію повідомлення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адвокатський запит. Доказів надіслання клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів відповідачу, представник позивача до клопотання не додав.

07 жовтня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на запит суду від 19 серпня 2025 року, надійшло повідомлення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому 16 квітня 2026 року її представник ОСОБА_4 подав на адресу суду заяву, якій просив проводити розгляд справи за їхньої з позивачем відсутності.

Представник відповідача Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області у підготовче судове засідання не з`явився, при цьому 11 березня 2025 року селищний голова подав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 9 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (далі - Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Крім цього, згідно вказаних Правил підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

Отже, допустимими доказами відправлення представником позивача додаткових доказів, що були подані до суду 18.09.2025 і 06.11.2025, в розумінні наведених норм, є саме касовий чек або розрахункова квитанція та опис вкладення, які є беззаперечним доказом направлення адресату зазначених у описі документів.

Представником позивача до клопотань про долучення до матеріалів справи додаткових доказів не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) доказів відповідачу.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Таким чином, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь - який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Неподання позивачем до суду належних доказів направлення відповідачу додаткових доказів, порушує визначені законом засади змагальності та рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними доказами, надати свої доводи і заперечення.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги додаткові докази, що були подані представником позивача до суду 18.09.2025 і 06.11.2025.

Суд дослідив матеріали справи і встановив таке:

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років у селі Ковалівка, Миколаївського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 12).

За життя, 12 липня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Ковалівка, Миколаївського району Миколаївської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все майно, належне йому на праві власності на день смерті, де б воно не знаходилося, і з чого б воно не складалося, у тому числі, квартиру за АДРЕСА_1 (двадцячть п`ять), заповідав ОСОБА_5 , 1983 року народження.

На прохання заповідача заповіт записаний секретарем за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Через хворобу заповідача та неможливість останнього самостійно прочитати та підписати заповіт, за проханням ОСОБА_2 та у його присутності текст заповіту підписано гр. ОСОБА_6 та у присутності запрошених ним свідків ОСОБА_7 , 1961 року народження, і ОСОБА_8 , 1967 року народження.

Вказаний заповіт ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області, посвідчено 12 липня 2019 року (а. с. 9 і на звороті).

Позивач ОСОБА_1 , яка змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_10 на прізвище ОСОБА_11 , укладаючи 20 листопада 2020 року шлюб з ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 (а. с. 11) є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2022 року у цивільній справі № 945/1264/21, яке набрало законної сили 10 березня 2022 року, ОСОБА_1 визначено додатковий місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6, 7).

При цьому, 14 лютого 2025 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіоновою Світланою Анатоліївною, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 65/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропуском нею строку для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 5 і на звороті).

Позивач не подав вчасно до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та пропустив встановлений для цього строк після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що вважав, що з початком військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні не працювали нотаріуси, а також через те, що 12 березня 2022 року позивач виїхав за кордон, і продовжує перебувати та працювати у Сполученому Королівстві Великої Британії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця не подавав, від права на спадкування не усунутий і бажає прийняти спадщину.

З Інформаційної довідки Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80982679 від 29 квітня 2025 року, наданої на запит суду від 06 березня 2025 року, слідує, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалася.

Строк для подання позивачем ОСОБА_1 нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплив 11 квітня 2022 року.

До приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіонової Світлани Анатоліївни представник позивача подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14 лютого 2025 року.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проте, на переконання суду, зазначена позивачем у позовній заяві обставина не є достатньою підставою вважати причину пропуску строку поважною, з огляду на таке.

З повідомлення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), наданого на запит суду від 19 серпня 2025 року, слідує, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Миколаївській області утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково- Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2021 року № 2040/5 затверджено перелік нотаріальних округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Таким чином, жителі Миколаївського району мають право звертатися за вчиненням нотаріальних дій до будь-якої державної нотаріальної контори (районної)/приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області.

Станом на початок 2022 року в межах Миколаївського району Миколаївської області здійснювало нотаріальну діяльність 14 приватних нотаріусів та працювали 6 державних нотаріальних контор Миколаївської області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України частина робочих місць приватних нотаріусів та державних нотаріальних контор Миколаївської області опинилися на території ведення активних/можливих бойових дій, в результаті чого була відсутня можливість доступу до приміщень.

Проте, незважаючи на вказані обставини, державними та приватними нотаріусами Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області забезпечувалось надання нотаріальних послуг для населення Миколаївського району Миколаївської області, у тому числі шляхом вчинення нотаріальних дій.

У разі відсутності державного нотаріуса у державній нотаріальній конторі, управлінням юстиції відповідно до статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 № 3425-ХІІ (далі - Закон), з метою забезпечення належної організації роботи державної нотаріальної контори Миколаївської області, у тому числі по обслуговуванню населення за вказану контору та вчинення нотаріальних дій, виконання обов`язків покладається на іншого державного нотаріуса Миколаївської області.

До прикладу, виконання обов`язків завідувача Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області покладено на завідувача Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області.

Частинами другою, третьою статті 29-1 Закону визначено, що приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо), подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву.

Частиною п`ятою статті 29-2 Закону визначено, що при зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов`язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 29-1 Закону.

З метою врегулювання проблемних питань, які виникають під час зупинення приватної нотаріальної діяльності в умовах воєнного стану, листом Міністерства юстиції України від 04.04.2022 № 28001/37.1/32-22 було повідомлено, що під час дії воєнного стану обов`язок укладання договору про заміщення підлягає виконанню виключно у разі, якщо існує така реальна можливість.

У зв`язку з цим, в окресленому випадку відсутність можливості укласти договір про заміщення може бути обумовлена веденням активних бойових дій, тимчасовою окупацією внаслідок військової агресії Російської Федерації, відсутністю можливості доступу до приміщення (контори) приватного нотаріуса.

Разом з цим, управлінням юстиції вживались заходи до приватних нотаріусів Миколаївської області, які зупинили приватну нотаріальну діяльність на строк більше одного місяця і не уклали договори про заміщення з іншими приватними нотаріусами в регіонах, в яких не ведуться активні бойові дії та які не є тимчасово окупованими.

Активні бойові дії на території Миколаївської області внесли свої корективи у роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, у тому числі щодо прийому громадян протягом усього робочого дня, проте надання нотаріальних послуг/консультацій громадянам не зупинялося.

Додатково управління юстиції повідомило наступне.

Нотаріуси у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, ЦК України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, з метою врегулювання цивільних правовідносин тощо, в умовах воєнного стану в Україні, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 визначено, що в умовах воєнного стану нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей.

До прикладу, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється (згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 06 березня 2022 року).

У свою чергу, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 виключено.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (у редакції, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції №1118/5 від 11 березня 2022 року), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь - яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса (підпункти 3.3, 3.4, 3.5 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку, у редакції станом на 11.03.2022, згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11 березня 2022 року).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 37 Закону, у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема, засвідчують справжність підпису на документах.

Засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття або відмову від прийняття спадщини, засвідчується будь - яким нотаріусом України або уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Таким чином, оцінюючи обставини справи, суд дійшов висновку, що у позивача була можливість для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до будь - якого нотаріуса України, незалежно від місця відкриття спадщини, і позивач мав можливість направлення такої заяви до будь - якого нотаріуса України засобами поштового зв`язку (повідомлення, телеграми).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що він не подав вчасно до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та пропустив встановлений для цього строк після смерті спадкодавця, у зв`язку з тим, що з початком військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні не працювали нотаріуси.

Належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливили звернення позивача до нотаріального органу з заявою про прийняття спадщини позивач суду не представив.

При цьому зазначені позивачем доводи причин пропуску такого строку, а саме - виїзд за кордон, не є тими безумовними підставами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Крім цього, повторне звернення позивача до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинине грунтується на вимогах чинного законодавства.

Оскільки судом раніше ухвалено рішення про надання позивачеві строку для подання заяви про прийняття спадщини, і таке рішення суду набрало законної сили, при цьомупозивач такий строк пропустив, можливість судового поновлення такого строку законом не передбачена.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про надання позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід відмовити.

Згідно з положеннями п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, п. 2) ч. 2 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова