Ухвала суду № 137025646, 01.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"01" червня 2026 р. Справа № 916/1577/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову /вх. № 2-1075/26 від 29.05.2026/ у справі № 916/1577/26

за позовом: ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 /

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш Дім /ЄДРПОУ 37913975, адреса 68002, Одеська обл., Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Захисників України, буд. 19/

про визнання недійсними рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 / ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1612/26 від 28.04.2026/ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш Дім /ОСББ Наш Дім, відповідач/, в якій просить визнати скликання та проведені позачергові загальні збори членів ОСББ Наш Дім від 31 січня 2026 року протиправними та недійсними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення його прав на отримання достовірної інформації щодо ініціаторів скликання зборів та порядку їх скликання, участь в управлінні будинком; стверджує, що вказані збори проведені з порушенням процедури, передбаченої законодавством.

Позов пред`явлено на підставі ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, ст. 4 розділу ІІІ чинного на час проведення зборів статуту ОСББ Наш Дім.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 /вх. № 1612/26 від 28.04.2026/ - залишено без руху та зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви, а саме:

1) подати до суду уточнену позовну заяву з зазначенням:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

- правових підстав позову;

- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

2) додати до уточненої позовної заяви:

- Додаток 9 Відеозапис з камери відеоспостережнення.mp4 у форматі, що відкривається;

- надати копію (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування;

- надати реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документ, що підтверджує наявність такого рахунку, або інформацію про його відсутність та бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

13.05.2026 судом отримано від позивача заяву про усунення недоліків /вх.№16599/26 від 13.05.2026/, якою усунуті недоліки, що були підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1577/26. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "16" червня 2026 р. на 11:00.

29.05.2026 судом від позивача отримано заяву про забезпечення позову /вх.№2-1075/26 від 29.05.2026/, в якій позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім» до набуття чинності судового рішення в цієї справі, вчиняти дії щодо втручання та сприяння втручанню в приватне життя, а також обмеження прав співвласника на розпорядження та використання спільного майна ОСББ ОСОБА_1 .

При цьому позивач посилається на те, що після відкриття провадження, з метою перешкодити справедливому та безпристрасному розгляду справи на позивача та його родину з боку ОСББ почав здійснюватися психологічний тиск в вигляді втручання в його особисте життя, а саме: допуск сторонніх осіб до тамбуру, які намагаються потрапити у квартиру позивача шляхом стуку у двір, розклейки різних письмових повідомлень, які не потрібні позивачу, на і біля квартирної двері позивача, безпідставними погрозами звернутися до правоохоронних органів стосовно позивача, розповсюдження неправдивих чуток щодо позивача, перекручування фактів та інше. Це робиться з метою створення негативного ставлення мешканців будинку та інших осіб щодо особи позивача, щоб він відмовився від позову або змінив його на користь відповідача.

Окремо відповідач зазначає, що 26.05.2026 р. об 18.10 ввечері до квартири позивача протягом 10 хвилин було чути сильний стукіт у вхідні двері квартири. Після відкриття двері позивач на підлозі побачив лист від ОСББ з погрозами звільнити камору, яку позивач займає з 2019 року на підставі розподілу допоміжних приміщень будинку проміж співвласників ОСББ. Таки дії прямо суперечать Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яким передбачено, що порядок розпорядження та використання спільного майна ОСББ є виключною компетенцією загальних зборів. Правління ОСББ не має повноважень на такі дії, але, з метою залякати позивача та щоб він відмовився від позову, правління ОСББ іде на порушення Закону.

Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову /вх. № 2-1075/26 від 29.05.2026/ у справі № 916/1577/26, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 грудня 2025 року у справі №916/3385/25 процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо (на які посилається скаржник).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Верховний Суд зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо заявлених позовних з огляду на співмірність та необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення порушеного права (інтересу), про захист яких просить заявник, неправомірністю дій відповідача, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2025 року у справі №916/3385/25 також вважав за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

Нормами статті 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З огляду на викладене заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язуються заявлені позовні вимоги та застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду, зокрема, належить встановити наявність обставин, які свідчать про небезпідставність вимог позивача та ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (див. пункти 7.14, 7.20, 7.23, 7.24 цієї постанови) та правовими висновками Верховного Суду у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, зокрема, щодо заявлених в цій справі вимог.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені в заяві про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Так, предметом позовних вимог у даній справі є вимога про визнання скликання та проведені позачергові загальні збори членів ОСББ Наш Дім від 31 січня 2026 року протиправними та недійсними.

В ході розгляду заяви позивача про забезпечення позову судом не встановлено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, а також імовірність утруднення або унеможливлення виконання в майбутньому судового рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Аналіз змісту поданої заяви свідчить про те, що доводи позивача стосуються втручання в його приватне життя з боку інших осіб, на підтвердження чого позивач надає суду роздруківку переписки з невідомими особами з месенджерів та копію наказу голови правління ОСББ щодо звільнення зайнятого позивачем приміщення.

Суд роз`яснює позивачеві, що у випадку протиправних дій щодо нього з боку інших осіб позивач має право звернутись до відповідних правоохоронних органів. В той же час в межах даної справи можуть бути застосовані заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд зауважує, що позивачем не доведено, яким чином вжиття вказаних у заяві заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Окрім того, додані до заяви переписка з месенджера та наказ про добровільне звільнення займаного приміщення жодним чином не стосуються предмету позову у даній справі, а саме визнання скликання та проведення позачергових загальних зборів членів ОСББ Наш Дім від 31 січня 2026 року протиправними та недійсними.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову /вх. № 2-1075/26 від 29.05.2026/ у справі № 916/1577/26.

Керуючись ст. ст. 136, 137, ч. 8 ст. 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову /вх. № 2-1075/26 від 29.05.2026/ у справі № 916/1577/26 відмовити.

Ухвала складена та підписана 01.06.2026.

Ухвала набрала законної сили 01.06.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.Д. Петренко