Ухвала суду № 137025408, 25.05.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

за наслідками проведення попереднього засідання

25 травня 2026 року Справа № 915/221/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

розглянувши у відкритому попередньому засіданні справу про неплатоспроможність

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

кредитор: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код 09806443)

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №190 від 12.02.2013; 21050, м.Вінниця, вул. Миколи Оводова, буд. 38, кім. 305)

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

У с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 27.02.2026 (вх. №2717/26 від 02.03.2026), про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2026 відкрито провадження у справі №915/47/26 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , цією ж ухвалою, зокрема, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.

На офіційному вебпорталі судової влади України 09.04.2026 оприлюднено оголошення №79032 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

13.05.2026 до Господарського суду Миколаївської області від Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника №211440/70.11 від 06.05.2026 (вх. №7133/26), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника по кредитному договору №4160791-028 від 22.07.2024 у сумі 35032,17 грн, з якої: 22224,66 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,99 грн - заборгованість по процентах, 12806,52 грн - заборгованість по комісії (2 черга задоволення); по кредитному договору №4920373-943 від 11.08.2025 у сумі 99610,06 грн, з якої: 64857,67 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3,73 грн - заборгованість по процентах, 34748,66 грн - заборгованість по комісії (2 черга задоволення), а також 6656,00 грн судового збору (1 черга задоволення).

Ухвалою суду від 15.05.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про визнання грошових вимог до боржника. Призначено розгляд заяви в попередньому засіданні суду на 25 травня 2026 року о 13:30. Зобов`язано боржника та керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду відзиви на заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" з грошовими вимогами до боржника з доказами направлення відзиву заявнику.

У попереднє судове засідання 25.05.2026 учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка учасників справи в попереднє засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Таким чином, суд вважає за можливе провести попереднє засідання за відсутності учасників справи.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.

Дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно усталеної практики Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази, відповідно до ст. 76-79 ГПК України, повинні бути належними, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно приписів ч. 4 зазначеної статті Кодексу, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Так, останній день подання заяв з вимогами до боржника - 11.05.2026 (включно).

Судом встановлено, що до суду у строк, передбачений ст. 45 КУзПБ, надійшла заява Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 .

Інших заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника станом на день проведення попереднього засідання не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Частиною 2 статті 122 КУзПБ передбачено, що попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 22.07.2024 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про надання кредиту №4160791-028.

Відповідно до п. 1.1 Договору №4160791-028 позичальник просив надати йому кредит на рефінансування заборгованості в рамках кредитного продукту "Зручна готівка Максимум" на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.2.2. Договору №4160791-028 сума кредиту: 85376,93 грн.

Пунктом 1.2.3. Договору №4160791-028 передбачено, що комісія за надання кредиту є фіксованою (незмінною), нараховується Банком і сплачується Позичальником одноразово, під час надання Кредиту, у розмірі 0% від суми Кредиту, зазначеної в пп. 1.2.4 Заяви-договору (база розрахунку комісії), і складає суму 0,00 грн.

Відповідно до п. 1.2.4. Договору №4160791-028 сума кредиту без комісії за надання кредиту становить 85376,93 грн.

Пунктом 1.2.5. Договору №4160791-028 передбачено, що Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", операції за яким здійснюються Позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування, в залежності від наявності/відсутності в Позичальника Електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Відповідно до п. 1.2.12. Договору №4160791-028 загальні витрати за споживчим кредитом становлять 0,00 грн (комісія за надання кредиту) + 128065,20 грн (комісія за обслуговування кредиту) + 21,45 грн (проценти за користування кредитом) = 128086,65 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Розрахунок загальних витрат за споживчим кредитом визначається: проценти за користування кредитом + комісія за надання кредиту + комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Згідно п. 1.2.6. Договору №4160791-028, строк кредиту: 36 місяців.

Пунктом 1.2.9. Договору №4160791-028 передбачено, що проценти за користування кредитом: 0,01% річних.

Відповідно до п. 1.4. Договору №4160791-028, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): - нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду; - розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 2,5% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії); - складає суму 2134,42 грн. Комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту за відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.

Відповідно до п. 1.12 Договору №4160791-028 Позичальник доручає Банку проведення дебетового переказу коштів для погашення заборгованості в ПАТ "ЮНЕКС БАНК", ЄДРПОУ 20023569, згідно Заяви - договору № 22.27.0222.1 від 23.02.2022 у сумі 85376,93 грн, з Поточного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК" на рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ "ЮНЕКС БАНК". Згода дебетування рахунку Позичальника (споживача) за цим пунктом Заяви-договору є безвідкличною.

Кредитор, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши боржнику кредитні кошти в сумі 85376,93 грн, що підтверджується виписками банку по заяві-договору №4160791-028 від 22.07.2024 за період з 22.07.2024 по 08.04.2026.

Станом на 08.04.2026 заборгованість боржниці перед заявником за Договором №4160791-028 становить 35032,17 грн, з якої:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 22224,66 грн;

- заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) 0,99 грн;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 12806,52 грн.

Розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками банку.

Крім того, 11.08.2025 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про надання кредиту №4920373-943.

Відповідно до п. 1.1 Договору №4920373-943 Позичальник просив надати йому кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту "Зручна готівка Максимум" на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.2.2. Договору №4920373-943 сума кредиту: 65957,30 грн.

Пунктом 1.2.3. Договору №4920373-943 передбачено, що комісія за надання кредиту (за наявності, зокрема база розрахунку, порядок обчислення та сплати): комісія за надання кредиту є фіксованою (незмінною), нараховується Банком і сплачується Позичальником одноразово, під час надання Кредиту, у розмірі 6.9% від суми Кредиту, зазначеної в пп. 1.2.4 Заяви-договору (база розрахунку комісії), і складає суму 4257,30 грн.

Відповідно до п. 1.2.4. Договору №4920373-943 сума кредиту без комісії за надання кредиту становить 61700,00 грн.

Пунктом 1.2.5. Договору №4920373-943 передбачено, що Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_5 відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", операції за яким здійснюються Позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування, в залежності від наявності/відсутності в Позичальника Електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Згідно п. 1.2.6. Договору №4920373-943 строк кредиту: 36 місяців.

Відповідно до п. 1.2.12. Договору №4920373-943 загальні витрати за Кредитом становлять 4257,30 грн (комісія за надання кредиту) + 273063,00 грн (комісія за обслуговування кредиту) + 16,82 грн (проценти за користування кредитом) = 277337,12 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Розрахунок загальних витрат за споживчим кредитом визначається: проценти за користування кредитом + комісія за надання кредиту + комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Пунктом 1.2.9. Договору №4920373-943 передбачено, що проценти за користування кредитом: 0,01% річних.

Відповідно до п. 1.4. Договору №4920373-943, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): - нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду; - розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 6,9% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії); - складає суму 4551,05 грн. Комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту за відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.

Кредитор, свої обов`язки за Договором №4920373-943 виконав в повному обсязі, перерахувавши боржниці кредитні кошти в сумі 65957,30 грн, що підтверджується виписками банку по заяві-договору №4920373-943 від 11.08.2025 за період з 11.08.2025 по 08.04.2026.

Станом на 08.04.2026 заборгованість боржниці перед заявником за Договором №4920373-943 становить 99610,06 грн, з якої:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 64857,67 грн;

- заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) 3,73грн;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 34748,66 грн.

Розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору №4920373-943 та виписками банку.

Вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" за договорами №4160791-028 та №4920373-943 не забезпечені майном боржниці.

Боржниця заперечень щодо вимог АТ "ТАСКОМБАНК" не надіслала.

У свою чергу арбітражний керуючий Белінська Н.О. визнала вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" частково, за договором №4160791-028 в розмірі 22225,65 грн (2 черга задоволення вимог), з якої 22224,66 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,99 грн - заборгованість за нарахованими процентами та за договором №4920373-943 в розмірі 64861,40 грн (2 черга задоволення вимог), з якої 64857,67 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3,73 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а грошові вимоги в частині нарахованої заборгованості по комісії в сумі 12806,52 грн за договором №4160791-028 та в сумі 34748,66 грн за договором №4920373-943 не визнає, посилаючись на правову позицію, зазначену в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Слід зазначити, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця вказувала на наявність заборгованості перед АТ "ТАСКОМБАНК" за кредитом договором №4920373-943 у розмірі 90506,55 грн, у тому числі прострочена комісія за обслуговування кредиту в сумі 21095,51 грн та за кредитним договором №4160791-028 у розмірі 30762,94 грн, у тому числі прострочена комісія за обслуговування кредиту в сумі 6403,26 грн.

Докази погашення боржницею заборгованості, яку кредитор просить визнати у сумі 134642,23 грн, в матеріалах справи відсутні, наявна заборгованість боржницею не спростована.

Що стосується вимог щодо нарахування по комісії за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Посилання керуючого реструктуризацією на постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 є нерелевантним щодо твердження про нікчемність пункту договору, оскільки Верховний Суд вказав про недійсність комісії за надання інформації про заборгованість за кредитним договором.

Судом встановлено, що у справі №204/224/21, яку розглядав Верховний Суд, предметом судового розгляду був кредитний договір, укладений до 19.01.2020.

До цієї дати Закон України "Про споживче кредитування" та Закон України 'Про захист прав споживачів", за якими формувалася практика Верховного Суду щодо комісійної винагороди у кредитних договорах, не мали норму, яка передбачала можливість встановлення банками у кредитних договорах комісійної винагороди.

З 19.01.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів" від 20.09.2019 №122-ІХ.

Пунктом 8 вказаного Закону було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме передбачено можливість зазначення в кредитних договорах комісійної винагороди кредитодавця.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 "Визначення термінів" Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України "Про споживче кредитування" (в редакції Закону України від 20.09.2019 №122-ІХ) передбачає можливість встановлення комісійної винагороди кредитодавця.

Починаючи з 19.01.2020, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає можливість отримання кредитодавцем комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктом 1.4 договору про надання споживчого кредиту №4160791-028 від 22.07.2024 встановлено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 2,5% щомісячно від наданої Банком суми кредиту, що складає 2134,42 грн.

Пунктом 1.4 договору про надання споживчого кредиту №4920373-943 від 11.08.2025 встановлено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 6,9% щомісячно від наданої Банком суми кредиту, що складає 4551,05 грн.

Отже, кредитором на підставі договорів про надання споживчого кредиту №4160791-028 від 22.07.2024 та №4920373-943 від 11.08.2025 нараховано боржниці комісію, що не заборонено нормами Закону України "Про споживче кредитування".

З вказаними розмірами та сумами платежів за кредитними договорами боржниця погодилася, підписавши заяви на приєднання до Договорів споживчого кредиту.

Враховуючи наведене, вимоги в частині комісії за Договорами споживчого кредиту також підлягають визнанню.

Враховуючи зазначене, суд визнає грошові вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" до боржниці в розмірі 134642,23 грн, а саме: за заявою-договором про надання споживчого кредиту №4160791-028 від 22.07.2024 в сумі 35032,17 грн, з якої: 22224,66 грн - заборгованість по тілу кредиту; 0,99 грн - заборгованість по процентах; 12806,52 грн - заборгованість по комісії; за заявою-договором про надання споживчого кредиту №4920373-943 від 11.08.2025 в сумі 99610,06 грн, з якої: 64857,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3,73 грн - заборгованість по процентах; 34748,66 грн - заборгованість по комісії.

Визнані судом вимоги кредитора підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній ч. 4 ст. 133 КУзПБ.

При цьому, господарський суд зазначає, що заявником у даній справі понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6656,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією №973 від 07.05.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати кредитора, пов`язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами в сумі 6656,00 грн відшкодовуються у повному обсязі позачергово, тобто до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2)дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд визначає розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів.

За таких обставин, з огляду на визнання судом заявлених грошових вимог кредитора, суд вважає за доцільне призначити судове засідання для розгляду плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/про закриття провадження, повідомивши про дату, час та місце судового засідання учасників справи.

Керуючись ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 226, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 у сумі 134642,23 грн (із задоволенням у другу чергу), а також 6656,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією:

- включити визнані судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог ч.4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства;

- провести збори кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали;

- завчасно до дати судового засідання надати суду звіт про процедуру реструктуризації боргів боржника з підтверджуючими документами, рішення щодо подальшої процедури у справі; докази організації зборів кредиторів; план реструктуризації; докази проведення інвентаризації.

3. Призначити судове засідання для розгляду плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі №915/221/26 на 18 червня 2026 року о 14:30.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: м.Миколаїв, вул. Олексія Вадатурського, 14.

4. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Копію даної ухвали надіслати до електронного кабінету користувачів підсистеми "Електронний суд": учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2026.

Суддя В.С. Адаховська