Рішення № 137025352, 21.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 Справа № 914/370/25

За позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, 20; ідент.код 38326057), в інтересах Держави, -

Позивач: Львівська обласна державна адміністрація (79008, м.Львів, вул.Вонниченка, 18; ідент.код 00022562),

Відповідач-1: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79014, м.Львів, проспект В.Чорновола, 4; ідент.код 39769942),

Відповідач-2: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області (82547, Львівська область, Самбірський район, смт. Бориня, вул.Івана Франка, 27; ідент.код05290787),

Відповідач-3: Фермерське господарство «МАРІ ГОЛД» (81321, Львівська область, Яворівський район, с.Шегині, вул.Дружби, 46Г; ідент.код 41657798), -

Третя особа (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_2 ), -

про: визнання недійсними (і скасування) Наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Рішення Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області; визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки; скасування державної реєстрації земельної ділянки та прав на неї; повернення земельної ділянки.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Жовток Х.І.

Представники:

Прокуратури: Котовська І.А. Службове посвідчення №079555 від 17.06.2024;

Позивача: Бойцун А.О. Витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ;

Відповідача-1: Телічак Ю.В. - Витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ;

Відповідача-2: не прибув;

Відповідача-3: не прибув;

Третьої особи: Хиря В.В. Службове посвідчення №ДК 020957 від 17.12.2024.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано Позовну заяву в інтересах Держави (Позивач: Львівська обласна державна адміністрація) з вимогами про усунення перешкод власнику земельної ділянки Державі (від імені якої діє Львівська обласна державна адміністрація) у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:

1)Визнання незаконним та скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.12.2020 № 48-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у частині передачі Боринській селищній раді (Боринській територіальній громаді) у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га, - згідно з додатком до Акту приймання-передачі від 15.12.2020.

2)Визнання незаконним та скасування Рішення Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області № 35 від 24.12.2020 «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну» щодо затвердження Акту приймання-передачі та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га.

3)Визнання недійсним укладеного 03.09.2021 Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області та Фермерським господарством «МАРІ ҐОЛД» Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га.

4)Скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га, в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

5)Скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га, за Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області, та права оренди Фермерського господарства «МАРІ ҐОЛД» з припиненням речових прав.

6)Зобов`язання Фермерського господарства «МАРІ ҐОЛД» повернути у власність Держави в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га.

Також Прокуратурою подано Відповідь на Відзив Відповідача-1.

Прокуратурою підставами позову зазначено, зокрема, такі обставини:

-Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 48-ОТГ від 15.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Боринській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4042,7769 га, які розташовані на території Боринської селищної ради Турківського району, згідно з Актом приймання-передачі;

-Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області прийнято на підставі ст. 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності»;

-відповідно до п. 2 зазначеного Наказу, право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

-у подальшому, 15.12.2020, за Актом приймання-передачі, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності Боринській селищній раді у комунальну власність (Боринської територіальної громади) земельні ділянки згідно з Додатком, у тому числі - земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 (№ з/п 606 Додатку);

-згідно з Додатком до Акту приймання-передачі, земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га (№ з/п 606 Додатку) знаходиться на території Боринської селищної ради (Турківський район, Нижньояблунська сільська рада), цільове призначення - землі запасу, відомості про обтяження речових прав - відсутні, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - 04.01 прикордонна смуга;

-Рішенням № 35 від 24.12.2020 Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну» вирішено затвердити Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (від 15.12.2020) та зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки;

-право комунальної власності Боринської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2021, підстава - Рішення державного реєстратора Старосамбірської міської ради Самбірського району від 29.05.2021;

-Рішення державного реєстратора прийнято на підставі Рішення Боринської селищної ради № 35 від 24.12.2020, Наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 48-ОТГ від 15.12.2020, Акту приймання- передачі нерухомого майна від 15.12.2020;

-відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 (площею 4,5689 га) надана в оренду Фермерському господарству «МАРІ ҐОЛД» на підставі Договору оренди землі від 03.09.2021, укладеного строком на 7 років;

-відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, яка розташована за адресою: Львівська область, Самбірський район, Боринська селищна рада (за межами населеного пункту);

-пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка з кадастровий номер 4625586500:03:000:0028, загальною площею 4,5689 га, у тому числі пасовища площею 4,5689 га;

-установлено, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги та, в силу законодавчих обмежень, може перебувати лише у державній власності;

-указані обставини підтверджуються викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 розташована на місцевості між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 4625586500:03:000:0032, відтак знаходиться у прикордонній смузі;

-факт розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 в межах прикордонної смуги підтверджується і Додатком до Акту приймання-передачі від 15.12.2020, де (у графі: відомості про обмеження у використанні земельної ділянки) зазначено - 04.01 прикордонна смуга на 4,5689 га;

-крім того, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, у Листі від 19.08.2024 №10-13-0.3-4220/2-24, який надійшов у відповідь на Запит Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 23.07.2024 № 15-582ВИХ-24, повідомило, що, на час прийняття Наказу № 48-ОТГ від 15.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, відповідно до даних Державного земельного кадастру, відносилася до земель запасу земель сільськогосподарського призначення державної власності, тому підлягала передачі територіальній громаді;

-також проінформовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі (05.12.2019) на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області, з урахуванням Перспективного плану формування території громад Львівської області, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 1077-р (в редакції Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 255-р) і розробленого Львівською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру»;

-у Технічній документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га зазначено, що вона має обмеження у використанні (04.01 площею 4,5689 га) - прикордонна смуга;

-у Технічній документації міститься план обмежень на земельну ділянку площею 4,5689 га, де також зазначено код обмеження - 04.01, назва обмеження - прикордонна смуга; основні законодавчі акти - Земельний кодекс України, Закони України «Про використання земель оборони», «Про державний кордон України», «Про прикордонний режим»;

ІНФОРМАЦІЯ_2 , Листом від 07.08.2024 № 06.2.3/19694-24-Вих, повідомив, що перебування земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, що розташована між державним кордоном України та лінією інженерно-технічних споруд, в чужому користуванні - у комунальній власності, а також її використання в цілях ведення сільського господарства фактично унеможливлює виконання Військовою частиною НОМЕР_1 завдань щодо: забезпечення недоторканості державного кордону, недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів;

-таким чином, у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 77, 84 117, 122 Земельного кодексу України, спірна земельна ділянка вибула з володіння Держави поза її волею та всупереч приписам закону, оскільки остання розташована в межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією інженерно-технічних споруд з охорони державного кордону;

-Конституція України (ст. ст. 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;

-згідно зі ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями Держави;

-таким чином, у сфері земельних відносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону України);

-відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

-згідно зі ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;

-відповідно ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово- навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України;

-землі оборони можуть перебувати лише в державній власності;

-навколо військових та інших оборонних об`єктів, у разі необхідності, створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування;

-порядок використання земель оборони встановлюється законом;

-у межах прикордонної смуги, з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону, військовим частинам Державної прикордонної служби України, для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів;

-згідно зі ст. 80 ЗК України, Держава є суб`єктом права власності на землю та реалізує це право через відповідні органи державної влади;

-відповідно до положень ч. 2 ст. 84, ч. 5 ст. 122 ЗК України, право власності на землі оборони реалізується Державою через відповідні обласні державні адміністрації;

-ураховуючи наведене, земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 може перебувати лише в державній власності, а повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою належать виключно Львівській обласній державній адміністрації (ст. 122 ЗК України);

-земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони»;

-за змістом ч.ч. 2, 3 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони», особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України; розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації;

-статтею 3 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель; землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України;

-навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах; розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону;

-відтак, законодавчо врегульовано, що прикордонна смуга не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд; земельні ділянки, розташовані в межах прикордонної смуги, перебувають у державній власності, щодо них діє особливий режим використання, оскільки такі земельні ділянки мають статус земель оборони;

-при цьому, військовим частинам Державної прикордонної служби України надаються у постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону та спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги, тобто лінія прикордонних інженерних споруд, відстань облаштування якої від лінії державного кордону визначається органами Державної прикордонної служби;

-статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що, з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку, Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони;

-прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України; до прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення;

-відповідно до Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998, прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд;

-лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів;

-відстань облаштування лінії прикордонних інженерних споруд від лінії державного кордону визначається органами Державної прикордонної служби;

-Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 310/0/5-16 від 24.05.2016 «Про прикордонний режим» вирішено установити вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок та інших водойм прикордонну смугу в межах прилеглих до лінії кордону територій міських, селищних і сільських рад області, де запроваджується прикордонний режим, згідно з Додатком;

-Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 605/0/5-18 від 20.06.2018 «Про прикордонний режим» внесено зміни до Розпорядження від 24.05.2016 №310/0/5-16, а саме: пункт 1 викладено у наступній редакції: « 1. Установити вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок та інших водойм прикордонну смугу, встановивши її ширину в 10 (десять) кілометрів від лінії державного кордону в тил території України, де запроваджується прикордонний режим, що не є меншою від ширини смуги місцевості, яка знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, згідно з додатком»;

-також Розпорядженням зобов`язано голів Жовківської, Мостиської, Сокальської, Старосамбірської, Турківської, Яворівської районних державних адміністрацій у місячний термін привести раніше прийняті розпорядження у відповідність до цього Розпорядження, провести заходи щодо визначення та висвітлення у засобах масової інформації меж прикордонної смуги;

-Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 1193/0/5-21 від 30.11.2021 «Про прикордонний режим»: визнано таким, що втратило чинність, Розпорядження Обласної державної адміністрації від 20.06.2018 № 605/0/5-18 «Про прикордонний режим»; внесено зміни до Розпорядження від 24.05.2016 № 310/0/5-16, а саме: пункт 1 викладено у наступній редакції: « 1. Установити вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд»;

-також Розпорядженням зобов`язано Червоноградську, Яворівську, Львівську, Самбірську районні державні адміністрації у місячний термін привести раніше видані розпорядження у відповідність до цього Розпорядження, провести заходи щодо визначення меж прикордонної смуги та забезпечити висвітлення цієї інформації в засобах масової інформації;

-таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання;

-отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги;

-при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим»;

-нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом: від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд;

-Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги;

-Постановою Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність;

-Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи позову прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності; при цьому, Суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим посилання прокурора на рішення органів державної влади (місцевого самоврядування) про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема - Постанови Обласної Ради депутатів Трудящих Волинської області № 39/599 від 15.09.1946, якою в межах Волинської області встановлено 2-кілометрову та 800-метрову прикордонні смуги;

-аналогічними чином, Постановою Верховного Суду від 26.10.2020 у справі № 297/1408/15-ц, також визнано обґрунтованим посилання на рішення органів державної влади про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема Постанови Закарпатського обласного виконавчого комітету від 28.09.1946 «Про введення 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області»;

-аналогічні висновки викладено у Постановах Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 454/2498/19 та від 02.10.2024 у справі № 444/1011/20;

-законодавство України не передбачає підстав для отримання статусу титульного володільця територіальною громадою на землі оборони, які розміщені в межах прикордонної смуги;

-отже, якщо законом не передбачена можливість набуття суб`єктом (сільською радою) земель певної категорії, то це означає неможливість отримання такою особою титульного володіння на земельну ділянку певної категорії, зокрема земель оборони;

-такі землі не можуть використовуватися за іншим призначенням, окрім як для забезпечення виконання завдань захисту державного кордону;

-власник земельної ділянки не втрачає права володіння нею навіть тоді, коли таке майно протиправно або на підставі відповідного титулу використовує інша особа;

-відповідно до ст. 330, 387, 658 ЦК України, право власності дійсного власника майна презюмується і не припиняється із втратою майна, це право підлягає захисту протягом усього часу наявності в особи титулу власника майна;

-у Постанові від 02.10.2024 у справі № 444/1011/20 Верховним Судом зроблено висновок, що відповідно до змісту чинного законодавства, використання земельних ділянок, що знаходяться в межах прикордонної смуги, регулюється такими правовими положеннями:

· обмеження використання земель: земельні ділянки, що розташовані в межах прикордонної смуги, не можуть бути використані без дотримання спеціальних вимог, встановлених чинним законодавством; такі ділянки не підлягають приватизації або передачі у приватну власність; використання земельних ділянок можливе виключно для визначених державних потреб або під контролем компетентних органів державної влади;

· заборони на певні види діяльності: законодавством передбачена заборона на ведення певних видів діяльності в межах прикордонної смуги, зокрема сільськогосподарської діяльності, будівництва та прокладання інженерних мереж, які можуть ускладнювати або перешкоджати належній охороні державного кордону України; будь-яка діяльність на цих територіях має бути узгоджена з Державною прикордонною службою України;

· використання для державних потреб: земельні ділянки в межах прикордонної смуги можуть бути використані для мінування, облаштування інженерних споруд, організації пропускних пунктів, створення патрульних маршрутів та інших заходів, спрямованих на забезпечення належної охорони державного кордону; доступ до таких земель може бути обмежений з міркувань безпеки;

· контроль з боку державних органів: управління та використання земельних ділянок у межах прикордонної смуги здійснюється під постійним контролем відповідних державних органів, зокрема Державної прикордонної служби України; будь-яка діяльність на цих ділянках повинна відповідати вимогам забезпечення охорони кордону і може бути здійснена тільки за наявності відповідних дозволів;

-ч. 1 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що військові частини, за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування;

-у такий спосіб, законодавець визначив, що виключно Кабінет Міністрів України має право затверджувати такий порядок, а отже відсутність такого порядку виключає можливість фізичних і юридичних осіб вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих у постійне користування військовим частинам;

-з наведеного убачається, що земельні ділянки, розташовані в межах прикордонної смуги, можуть перебувати виключно у державній власності, не можуть передаватися у приватну власність або в користування іншим особам, крім випадків, встановлених законом, оскільки їх правовий режим характеризується особливим значенням для забезпечення державної безпеки та охорони державного кордону; передача цих земель у користування чи володіння іншим суб`єктам суперечить встановленому правовому режиму та може створювати загрози для національної безпеки;

-набуття громадянами та юридичними особами прав власності та користування землями оборони в межах прикордонної смуги є неможливим, оскільки її розташування вказує на неможливість виникнення приватного власника і нового володільця;

-таким чином, землі оборони є обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав та не можуть перебувати у власності інших суб`єктів, передаватись у комунальну та приватну власність, про що свідчать вимоги наведених вище норм законодавства та усталена судова практика Верховного Суду, а земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 може перебувати лише у державній власності.

Позивачем надано Пояснення стосовно обставин спору, у яких зазначено про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідачем-1 подано Відзив із обґрунтуванням безпідставності позову та Пояснення.

Заперечення Відповідача-1 стосовно позову обґрунтовано, зокрема, такими обставинами:

-Конституцією України закріплено, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6);

-відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 № 603, у редакції Наказу від 08.03.2023 № 85), Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням;

-статтею 4 Земельного кодексу України визначено, що земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин;

-завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель;

-за інформацією Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області з урахуванням Перспективного плану формування території громад Львівської області, затвердженого Розпорядженням КМУ від 13.10.2015 №°1077-Р (Наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.05.2019 №129, Договір з Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області на виконання робіт від 21.02.2019 №12-Г);

-цільове призначення земельної ділянки із кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 змінено з 16.00 - землі запасу на 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до розробленого та затвердженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу прав оренди на неї на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельну ділянку передано в оренду Фермерському господарству "МАРІ ҐОЛД" терміном на 7років (до 03.09.2028);

-спірна земельна ділянка перед проведення інвентаризації земель у 1993 році перебувала в користуванні Військової частини НОМЕР_1 ;

-згодом, на підставі Розпорядження Представника Президента України у Турківському районі від 20.01.1993 №24, було створено комісію, якою перевірено стан використання за цільовим призначення земель В/ч НОМЕР_1 Комітету в справах охорони державного кордону України, на території Турківського району Львівської області, та розроблено Технічний звіт по інвентаризації земель;

-за результатами проведеної інвентаризації, Комісією встановлено, що загальна площа земель на території Нижньояблунської сільської ради, яка перебуває в користуванні В/ч НОМЕР_1 , становить - 418,0 га, з них 25,7 га використовується за цільовим призначенням, а 392,3 га - не за цільовим призначенням;

-відповідно до Акту (п.4) та Висновку від 20.07.1993, землі, що не використовувались Держкордоном, передано в народне господарство;

-як вбачається з Експлікації, яка є складовою вказаного Звіту, спірна земельна ділянка не є землями оборони, а є землями сільськогосподарського призначення;

-згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, серед іншого, на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

-відповідно до ст. 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Наказом Головного управління від 15.12.2020 № 48-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Боринській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4042,7769 га, які розташовані на території Боринської селищної ради Турківського району, згідно з Актом приймання-передачі земельних ділянок;

-зазначеним Наказом, відповідно до Додатку до Акту приймання-передачі, передано земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, у комунальну власність Боринській селищній раді;

-інвентаризація земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Турківського району проводилась відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Порядку проведення інвентаризації земель;

-як вбачається із ст. 35 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

-у разі виявлення, при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності, земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку;

-інвентаризація земель проводиться з метою: забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою (п. 2 Порядку);

-відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій», розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією;

-у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом;

-під час проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області та формування спірної земельної ділянки з кадастром номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га, встановлено, що спірна земельна ділянка в цілому належить до земель сільськогосподарського призначення;

-Указом Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», з метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері, постановлено Кабінету Міністрів України активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність;

-з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 № 449 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:

· прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

· передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

-відповідно до ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом;

-у рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні;

-на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки;

-рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність, разом з актом приймання- передачі такої земельної ділянки, є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї;

-Головне управління Держгеокадастру у Львівській області з 1 січня 2013 року, в силу вимог ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи користування для всіх потреб;

-на виконання своїх повноважень, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято Наказ від 15.12.2020 №48-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі в комунальну власність Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га, яка розташована за межами населених пунктів Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області;

-таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, при прийнятті Наказу від 15.12.2020 № 48-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі в комунальну власність Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га, яка розташована за межами населених пунктів Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га) зареєстроване за Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області;

-Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію; ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасованими;

-згідно зі ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені;

-тому, прийнятий на виконання своїх повноважень Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.12.2020 № 48- ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію шляхом виконання, адже результатом його виконання стало виникнення речового права на землю територіальної громади, і такі ненормативні акти, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не можуть бути скасованими; їх скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок, оскільки у такий спосіб виникло право власності або користування земельною ділянкою;

-аналогічна позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 359/2258/17;

-Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18 зазначає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується;

-з огляду на зазначене, Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.12.2020 № 48-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» є актом індивідуальної дії та стосується лише суб`єкта, якому було передано дані землі, тобто Боринської селищної ради (та органу державної влади, який здійснював таку передачу);

-враховуючи зазначене, в Позивача відсутнє будь-яке право та інтерес щодо оскарження такого акта індивідуальної дії;

-скасування індивідуального акта можливе за наявності фундаментального порушення, - відповідно до Постанови Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18;

-фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення;

-відтак, для визнання недійсним Наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.12.2020 № 48-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі Боринській селищній раді у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га, згідно з Актом приймання-передачі, необхідно встановити, чи є в діях Головного управління ознаки фундаментального порушення;

-відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Львівської області; Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює ведення Державного земельного кадастру, державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

-підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені нормами ч. 10, 11 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051);

-частиною 10 ст. 24 Закону встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, лише у трьох випадках, а саме у разі:

· поділу чи об`єднання земельних ділянок;

· якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

· ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень); ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності);

-згідно з ч. 1, 3-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру;

-сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі;

-земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера;

-положеннями ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер;

-кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі;

-зазначені норми права вказують на те, що здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру є складовими процесу формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; сама по собі державна реєстрація земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав на земельну ділянку;

-похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги);

-позовна вимога про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 площею 4,5689 га, з одночасним припиненням права комунальної власності за Боринською селищною радою, є похідною позовною вимогою, задоволення якої безпосередньо залежить від задоволення основних вимог;

-оскільки основні позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому і дана вимога не може бути задоволеною;

-на розгляді у Верховному Суді перебувала справа №902/122/24, предметом розгляду якої була законність набуття права комунальної власності на земельні ділянки, розташовані в межах прикордонної смуги, які, за ствердженням прокурора, мають бути віднесені до земель оборони та, відповідно, перебувати виключно у державній власності (аналогічна правова позиція є основою для позовних вимог і у даній справі №914/370/25);

-в обох справах ідеться про оцінку правомірності передачі земель прикордонної смуги у комунальну власність, визначення правового статусу таких земель (землі оборони чи землі запасу), а також про обмеження повноважень органів державної влади щодо розпорядження цими землями; окрім того, у кожному з проваджень заявлено вимоги про скасування відповідних адміністративних актів (наказів, рішень), які стали підставою для зміни форми власності на такі земельні ділянки;

-Велика Палата Верховного Суду, Постановою від 02.07.2025 у справі №902/122/24, вирішила ключові питання, які є предметом спору у нашій справі, а саме: щодо правового режиму земельних ділянок, які розташовані у межах прикордонної смуги;

-у вказаній Постанові наявні такі висновки:

«п. 61. Навколо військових та інших оборонних об`єктів створюються зони особливого режиму використання земель, правовий режим яких врегульований у статті 115 ЗК України.

п. 62. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону (частини друга, третя статті 115 ЗК України).

п. 64. Різновидом зон особливого режиму використання земель оборони є прикордонна смуга, у межах якої здійснюють діяльність з охорони державного кордону.

п. 65. Відповідно до частини третьої статті 77 ЗК України у разі потреби навколо військових та інших оборонних об`єктів створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам ДПС України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.

п. 66. Правила щодо особливого режиму використання земель містяться також у статті 3 Закону № 1345-ІУ частина перша якої визначає, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що землі в межах прикордонної смуги та інші землі, які потрібні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам ДПС України.

п. 67. Згідно зі статтею 22 Закону № 1777-ХІІ_з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам ДПС України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.

п. 68. Відповідно до Закону № 1777-ХІІ_Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1147, якою установив уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації ДПС України, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень (пункт 1), а також затвердив Положення про прикордонний режим (далі - Положення; пункт 3 Постанови №1147).

п. 69. За термінологією, яка міститься в пункті 2 Положення, прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

п. 73. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IV Інструкції №156 в інтересах охорони державного кордону на ділянці відповідальності органу охорони державного кордону створюється прикордонна інженерна інфраструктура. Лінія прикордонних інженерних споруд включає інженерні загородження, споруди для візуального спостереження, контрольно-слідову смугу, шляхи руху прикордонних нарядів (дорогу, стежку тощо). Залежно від умов місцевості та обстановки на державному кордоні на лінії прикордонних інженерних споруд можуть облаштовуватися інші елементи прикордонної інженерної інфраструктури.

п. 76. Отже, законодавство України виокремлює із прикордонної смуги (в її межах) земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України для облаштування та утримання лінії прикордонних інженерних споруд.

п. 77. Інші земельні ділянки в межах прикордонної смуги, які не використовуються для розташування прикордонної інженерної інфраструктури та не підлягають обов`язковому відведенню в постійне користування військовим частинам ДПС України, тобто мають інший правовий режим та не належать до земель оборони, можуть перебувати у комунальній та приватній власності.

п. 85. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності»;

-слід зазначити, що спірна земельна ділянка не накладається та не входить в межі ділянки прикордонної смуги шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України (землі оборони), отже може належати до будь-якої іншої категорії земель та, відповідно, перебувати у комунальній чи приватній власності.

Третьою особою надано Пояснення із обґрунтуванням наявності підстав для задоволення позову, у яких, зокрема, зазначено:

-згідно зі ст. 22 Закону України «Про державний кордон», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони;

-прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України; до прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення;

-у межах прикордонної смуги, з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів; у цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України;

-Законом № 232-ІХ від 29.10.2019 аналогічною нормою доповнено ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України, а саме: «у межах прикордонної смуги, з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів»;

-згідно зі ст. 23 Закону України «Про державний кордон», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України;

-пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» (у редакції Постанови КМ № 890 від 04.08.2021) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд;

-відтак, законодавчо врегульовано, що прикордонна смуга не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд; земельні ділянки, що перебувають в межах прикордонної смуги, перебувають у державній власності, щодо них діє особливий режим використання, оскільки такі земельні ділянки мають статус земель оборони;

-лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів; відстань облаштування лінії прикордонних інженерних споруд від лінії державного кордону визначається органами Державної прикордонної служби;

-Постановою Міністрів України № 1292 від 07.12.2023 Постанову № 1147 доповнено пунктом 2-1, яким установлено спеціальний прикордонний режим та заборонено вільний в`їзд, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій;

-контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу;

-Постановою Міністрів України № 1199 від 03.08.1998 (у редакції Постанови № 890 від 04.08.2021) установлено контрольовані прикордонні райони в межах територій міст і районів (згідно з додатком) і запроваджено прикордонний режим у зазначених контрольованих прикордонних районах;

-до Переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони (додаток до Постанови) входять Львівський, Самбірський, Червоноградський, Яворівський райони Львівської області;

-тобто, станом на теперішній час, нормативні розміри прикордонної смуги визначені Кабінетом Міністрів України завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону; при цьому, контрольованими прикордонними районами є Львівський, Самбірський, Червоноградський, Яворівський райони Львівської області, де встановлено прикордонний режим;

-у межах прикордонної смуги військовим частинам Державної прикордонної служби надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону України, для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій;

-відповідно до приписів ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; навколо військових та інших оборонних об`єктів, у разі необхідності, створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування;

-згідно зі ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України;

-відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 року № 971), орган охорони державного кордону має право оформлювати та мати в постійному користуванні земельні ділянки в межах визначеної ділянки відповідальності, необхідні для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, військових містечок, а також інших об`єктів для розміщення органів (підрозділів) Держприкордонслужби;

-відповідно до абзацу тринадцятого підпункту 2 пункту 1 розділу I Інструкції з організації інженерного забезпечення охорони державного кордону України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 березня 2019 року № 156, лінія прикордонних інженерних споруджень - це спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Держприкордонслужби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів;

-отже, чинне законодавство України передбачає, що вздовж державного кордону України, у межах прикордонної смуги, до земель оборони належать виключно земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України, а на кордоні з російською федерацією та республікою білорусь - шириною до 2 кілометрів, які передані в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, тобто, такі земельні ділянки (шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону та спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги) надаються у постійне користування органам Державної прикордонної служби України та підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак, це не свідчить про те, що земельні ділянки в межах прикордонної смуги можуть перебувати в іншій формі власності, окрім державної;

-тому основною обставиною, яку належить установити в цьому провадженні, є факт знаходження спірної земельної ділянки в означених межах;

-спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га, розташована між державним кордоном та лінією прикордонних інженерних споруджень, відтак, знаходиться у прикордонній смузі, що підтверджується відомостями з кадастрової карти;

-питання передачі спірної земельної ділянки, яка знаходяться в межах прикордонної смуги, в комунальну власність, з Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не погоджувалось;

-водночас, з урахуванням введення в Україні правового режиму воєнного стану та необхідності забезпечення режиму державного кордону, підтримуємо позицію Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо недопущення перебування земель між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд у комунальній власності.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

Економічна реформа, яка проводилась у СРСР та УРСР у кінці 1980-х років та в 1990 році у зв`язку з переходом економіки до ринкових відносин, потребувала проведення земельної реформи, що зумовило прийняття 18.12.1990 Верховною Радою УРСР:

-Постанови «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» (якою вирішено ввести в дію ЗК з 15.03.1991);

-Постанови «Про земельну реформу», якою оголошено, що з 15.03.1991 всі землі УРСР є обєктом земельної реформи.

Відповідно до зазначених Постанов Верховної Ради УРСР (від 18.12.1990), земельні відносини, що виникли за часів СРСР, з 15.03.1991 підлягали повному реформуванню.

Земельна реформа, яку розпочато на підставі Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990, фактично тривала до 2020 року, так як лише після видачі Президентом України Указу №449/2020 від 15.10.2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1113 від 16.11.2020 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», органи Держгеокадастру (повноважні на розпорядження землями державної власності) здійснили передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебували у складі земель запасу, у комунальну власність територіальних громад.

У 1993 році Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук, на замовлення Управління земельних ресурсів Львівської облдержадміністрації, складено Технічний звіт по інвентаризації земель Комітету в справах охорони державного кордону України на території Турківського району Львівської області.

У Пояснювальній записці до Технічного звіту (1993р.) зазначено:

-інвентаризація земель, що знаходяться в користуванні ВЧ НОМЕР_1 Комітету по охороні державного кордону, проводиться на підставі Наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах №34/203 від 03.12.1992 та Держкордону №16/16 в/в-190 від 12.03.1993, відповідно до Постанови Верховної Ради України №563-ХІІ від 18.12.1990 «Про земельну реформу» та Положення про порядок проведення робіт по інвентаризації земель, які знаходяться в користуванні Держкордону;

-для здійснення інвентаризації земель, Розпорядженням №21 від 20.01.1993 представника Президента України у Турківському районі створено Комісію, якою 20.06.1993 проведено обстеження площ земель ВЧ НОМЕР_1 , що знаходяться на території кількох сільських рад, у тому числі на території Нижньояблунської сільської ради, та складено Акти інвентаризації;

-Військовій частині НОМЕР_1 не видавались державні акти на право користування землею;

-при обстеженні земель використано топографічні карти 1957р. на території Держкордону, де не було зйомки «погран смуги»;

-Комісією встановлено: землі, які раніше входили у 800-метрову смугу, до контрольно-слідової смуги використовуються господарствами, а за контрольно-слідовою смугою сільськогосподарські угіддя використовуються господарствами з відповідними дозволами;

-Комісія вважає: залишити в постійному користуванні Військової частини НОМЕР_1 земельні ділянки, які використовуються за призначенням: контрольно-слідова смуга шириною 25м, 5м смуги біля кордону з Державою Польща, і території 4-х застав.

В Акті інвентаризації (Додаток №1 до Технічного звіту) зазначено:

-державні акти на право користування землею у ВЧ НОМЕР_1 відсутні;

-при інвентаризації використано топографічну зйомку 1957р.;

-за результатами інвентаризації встановлено: землі, що не використовуються Держкордоном, передати в народне господарство;

-на час проведення інвентаризації, в користуванні Держкордону в межах Турківського району знаходилось 3513га земель, з яких використовується за цільовим призначенням лише 232,7га, а 3280,3га не використовується за цільовим призначенням;

-залишити в користуванні Держкордону в межах Турківського району 232,7га земель (які використовуються за цільовим призначенням);

-на думку Комісії, землі, що не використовуються за цільовим призначенням (3280,3га), передати в народне господарство.

У Додатку №2 до Акту інвентаризації зазначено, що на території Нижньояблунської сільської ради Військовою частиною НОМЕР_1 використовується 25,7га, а 392,3га не використовується.

У Висновку (до Технічного звіту) Представника Президента України у Турківському районі щодо розгляду матеріалів інвентаризації земель, які знаходяться в користуванні ВЧ НОМЕР_1 Комітету по охороні державного кордону України на території Турківського району, зазначено: Державна адміністрація Турківського району розглянула матеріали інвентаризації земель та погоджується з результатами інвентаризації і вважає доцільним залишити в користуванні Комітету по охороні держкордону 232,7га земель (з яких 25,7га знаходяться на території Нижньояблунської сільської ради), а 3280,3га, які не використовуються Комітетом за цільовим призначенням, передати в народне господарство, у тому числі 392,3га в межах Нижньояблунської сільської ради.

До Технічного звіту з інвентаризації додано План земель Державного кордону в межах Нижньояблунської сільської ради.

Постановою Верховної Ради України «Про земельну реформу» (від 18.12.1990), на підставі якої здійснено інвентаризацію земель ВЧ НОМЕР_1 Комітету у справах охорони державного кордону України, встановлено:

-з 15.03.1991 всі землі УРСР оголошено об`єктом земельної реформи;

-доручено місцевим радам: провести інвентаризацію земель усіх категорій, визначивши ділянки, що використовуються не за цільовим призначенням або нераціонально, та розглянути обґрунтування потреб у земельних ділянках підприємств, установ і організацій, які станом на 01.11.1990 мали у користуванні ділянки;

-зобов`язано місцеві ради, на підставі матеріалів інвентаризації земель та відповідно до ст.27 ЗК УРСР, вирішити питання про: припинення права користування ділянками, що використовуються не за цільовим призначенням чи нераціонально, і передачу їх до складу земель запасу для наступного надання для сільськогосподарського використання;

-встановлено для громадян, підприємств, установ і організацій, які мають у користуванні земельні ділянки, надані до введення в дію Земельного кодексу УРСР (від 18.12.1990), обов`язок з оформлення до 15.03.1994 права власності або права користування землею;

-встановлено, що після 15.03.1994 раніше надане право користування землею втрачається.

Тобто, інвентаризація у 1993 році земель ВЧ НОМЕР_1 Комітету в справах охорони державного кордону України проведена відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу».

Постановою Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу» (від 18.12.1990) розпочато процес врегулювання відносин із землекористування відповідно до нових вимог Земельного кодексу УРСР, прийнятого 18.12.1990.

При цьому, важливо, що до прийняття Верховною Радою Постанови від 18.12.1990, нормою ст.4 ЗК УРСР від 08.07.1970 встановлювалось, що вся земля в УРСР входить до єдиного державного земельного фонду, який, відповідно до основного цільового призначення земель, складається з:

-земель сільськогосподарського призначення, наданих у користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для сільськогосподарських цілей;

-земель населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);

-земель промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення;

-земель державного лісового фонду;

-земель державного водного фонду;

-земель державного запасу.

Згідно із зазначеною нормою ст.4 ЗК УРСР (від 08.07.1970, що діяв до 15.03.1991), такої категорії земель, як землі оборони, законом не встановлювалось. Віднесення земель до категорії земель оборони передбачено лише Земельним кодексом УРСР від 18.12.1990 (ст.2), що набув чинності 15.03.1991.

Рішенням №97 від 20.03.1996 Львівською обласною радою:

-затверджено зведені матеріали інвентаризації Міністерства оборони України та інших міністерств і відомств оборонного значення згідно з Додатком;

-вирішено залишити у постійному користуванні Міністерства оборони України та інших міністерств і відомств оборонного значення та території Львівської області землі площею 57,3тис.га згідно з Додатком №2;

-вирішено припинити право користування органів Міністерства оборони та інших міністерств і відомств оборонного значення на території Львівської області земельними ділянками площею 5,1тис.га, які передати для подальшого використання місцевим радам.

Відповідно до Додатку №4 до Рішення №97, Нижньояблунській сільській раді вирішено передано для сільськогосподарського використання земельні ділянки Військової частини НОМЕР_1 площею 392,3га (у тому числі 197,2га сільськогосподарських угідь).

У Рішенні №97 від 20.03.1996 Львівської обласної ради зазначено, що воно прийняте відповідно до:

-Постанови спільного засідання колегії Держкомзему України та Міністерства оборони України №8/11 від 23.11.1993;

-Постанови спільного засідання колегії Держкомзему України та Служби безпеки України №8/2 від 23.11.1993;

-Постанови спільного засідання колегії Держкомзему України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України №8/7 від 23.11.1993;

-Постанови спільного засідання колегії Держкомзему України та Міністерства внутрішніх справ України №8/КМ 11/4 від 23.11.1993;

-Наказу Держкомзему України та Штабу цивільної оборони №100/359 від 24.11.1993;

-Наказу Держкомзему України та Центрального комітету Товариства сприяння оборони України №102/95 від 24.11.1993;

-Наказу Держкомзему України та Національної гвардії України №101/221 від 24.11.1993.

Припинення, Рішенням №97 від 20.03.1996 Львівської обласної ради, користування міністерствами і відомствами оборонного значення (у т.ч. Військовою частиною НОМЕР_1 Комітету в справах охорони держкордону) землями, які їм були надані за часів СРСР, проте не використовувалися за цільовим призначенням, відповідало Постанові Верховної Ради від 18.12.1990 «Про земельну реформу» (п.4) та ст.27 Земельного кодексу УРСР (від 18.12.1990), якими встановлювалось, що право користування земельною ділянкою (чи її частиною) припиняється, зокрема, у разі:

-добровільної відмови від земельної ділянки;

-нераціонального використання земельної ділянки;

-використання землі не за цільовим призначення;

-вилучення земель.

Отже, припинення, Рішенням №97 від 20.03.1996, користування земельними ділянками, які не використовувалися Військовою частиною НОМЕР_1 за цільовим призначенням, здійснено відповідно до норм чинного на той час законодавства.

При цьому важливо, що у користуванні Військової частини НОМЕР_1 залишено земельні ділянки у межах 30м від кордону, які використовувались за призначенням: контрольно-слідова смуга шириною 25м та 5м смуги біля кордону, про що зазначено у Технічному звіті по інвентаризації земель (від 1993 року).

Отже, земельні ділянки, користування якими було припинено Рішенням №97 від 20.03.1996 Львівської обласної ради, не входили у 30-метрову прикордонну смугу і, після виконання вказаного Рішення, належали до земель сільськогосподарського призначення державної власності та входили у склад земель запасу (не надавались у власність чи користування громадянам і юридичним особам).

При цьому важливо, що Рішення №97 від 20.03.1996 прийнято Львівською обласною радою із врахуванням погодження питання про припинення користування частиною земель Державним комітетом у справах охорони державного кордону України відповідно до Постанови №8/КМ 11/4 від 23.11.1993 спільного засідання колегії Держкомзему України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України.

На час проведення у 1993 році інвентаризації земель ВЧ НОМЕР_1 Комітету в справах охорони держкордону (на території Турківського району Львівської області) та прийняття Львівською обласною радою Рішення №97 від 20.03.1996, земельні відносини регулювались Земельним кодексом України від 18.12.1990 (уведено в дію 15.03.1991), яким встановлювалось:

-відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони і та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу (ч.1 ст.2);

-віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення (ч.2 ст.2);

-переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель (ч.3 ст.2);

-віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення (ч.4 ст.2);

-припинення права користування земельною ділянкою (чи її частиною) здійснюється: у разі добровільної відмови від земельної ділянки, а також у разі використання землі не за цільовим призначенням чи нераціонально (ст.27);

-до відання обласних рад належить, зокрема, вилучення земель відповідно до ст.31 ЗК (ст.12);

-вилучення земельних ділянок на території області, за межами населених пунктів, провадиться за рішенням обласної ради (ст.31);

-землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілею (ст.47);

-землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, підприємств, організацій ЗСУ, інших військових формувань (ст.70);

-порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

Рішення №97 від 20.03.1996 прийнято Львівською обласною радою відповідно до зазначених норм чинного на той час Земельного кодексу України.

При цьому важливо:

-при прийнятті вказаного Рішення №97 від 20.03.1996, Львівська обласна рада, керуючись нормами ст.2, 27 ЗК України, врахувала факт невикористання Військовою частиною НОМЕР_1 певної частини наявних у неї земель за цільовим призначенням, що і зумовило передання їх у народне господарство для сільськогосподарського використання (відповідно до Постанови Верховної Ради від 18.12.1990);

-у Військової частини НОМЕР_1 відсутніми були правовстановлюючі документи на землю, так як у ході інвентаризації встановлено відсутність у неї державних актів на право землекористування, обов`язковість яких було встановлено ще Постановою Ради Міністерства СРСР від 06.03.1975.

Рішення №97 від 20.03.1996 прийнято Львівською обласною радою відповідно до вимог чинного на той час законодавства України, тому воно на законних підставах зумовило припинення фактичного (без правовстановлюючих документів) землекористування Військової частини НОМЕР_1 земельними ділянками, які нею не використовувались за цільовим призначенням (тобто, - не використовувались для забезпечення охорони державного кордону).

Відповідно до Постанови Верховної Ради (від 18.12.1990) та Рішення №97 від 20.03.1996 Львівської обласної ради:

-землі, залишені міністерствам і відомствам оборонного значення (у т.ч. Військовій частині НОМЕР_1 ) у зв`язку з фактом використання їх за цільовим призначенням, фактично віднесені до земель, які використовувались для потреб оборони;

-землі, на які право користування міністерств і відомств оборонного значення (у т.ч. Військової частини НОМЕР_1 ) було припинено у зв`язку з невикористанням їх за цільовим призначенням, перейшли до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що входили у склад земель запасу, - для подальшого їх передання місцевим радам для сільськогосподарського використання (відповідно, такі землі не належали до земель, необхідних для оборони).

На час прийняття Львівською обласною радою Рішення №97 від 20.03.1996 ще не було нормативних актів, якими обґрунтовано позовні вимоги, зокрема: Конституції України (від 28.06.1996), Земельного кодексу України від 25.10.2001, Закону України "Про використання земель оборони» (від 27.11.2003), Постанови Кабінету Міністрів України «Про прикордонний режим» (від 27.07.1998), Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 30.11.2021 «Про прикордонний режим», Розпорядження Самбірської районної державної адміністрації від 23.12.2021 «Про прикордонний режим» та інших.

Тому вказані нормативні акти не підлягають безумовному застосуванню до спірних правовідносин, які є продовженням відносин, що виникли:

-у 1993, -у зв`язку з проведенням, на підставі Постанови Верховної Ради «Про земельну реформу» (від 18.12.1990), інвентаризації земель, які перебували у користуванні органів Державного комітету у справах охорони державного кордону (зокрема: ВЧ НОМЕР_1 );

АДРЕСА_2 , - у зв`язку з прийняттям Львівською обласною радою Рішення №97 про припинення користування ВЧ НОМЕР_1 частиною земель та передачу їх для сільськогосподарського використання (у народне господарство), - відповідно до Постанови Верховної Ради (від 18.12.1990).

Спірна земельна ділянка, що розташована на території Нижньояблунської сільської ради, після прийняття Львівською обласною радою Рішення №97 від 20.03.1996, перебувала у складі земель запасу державної власності, тобто не передавалась у користування громадян чи юридичних осіб.

У Військової частини НОМЕР_1 не було потреби у використанні спірної земельної ділянки ні на момент прийняття Львівською обласною радою Рішення №97 від 20.03.1996 (що і зумовило припинення землекористування), ні на момент передачі у 2020 році сільськогосподарських земель державної власності у комунальну власність, так як жодної заяви про надання землі у постійне користування для потреб оборони упродовж цього часу Військовою частиною НОМЕР_1 не заявлялось.

Тобто, упродовж усього часу перебування спірної земельної ділянки у складі земель запасу державної власності, необхідність у її використанні у Військової частини НОМЕР_1 не виникало і, крім цього, виникнення необхідності використання її Військовою частиною на даний час також не підтверджено.

05.12.2019, на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (земель запасу) державної власності (розробленої у 2019 році), Відділ у Турківському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області зареєстрував земельну ділянку площею 4,5689га з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 (розташовану на території Нижньояблунської сільської ради) із встановленим обмеженням у використанні: прикордонна смуга, так як законодавством України, яке було прийнято після 1996 року, визначались нові межі прикордонної смуги вздовж державного кордону (первинно, у 1993 році, прикордонна смуга була встановлена у межах 30-ти метрів від кордону, про що зазначено у Технічному звіті з інвентаризації від 1993 року).

Технічна документація (від 2019 року) розроблена з урахуванням Перспективного плану формування території громад Львівської області, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1077-Р від 13.10.2015 (у редакції Розпорядження №255-р від 12.04.2017), що відповідало нормі ч.3 ст.20 ЗК України.

На підставі Указу Президента України №449/2020 від 15.10.2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Постанови Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері зеемльних відносин та відповідно до норм статей 15-1, 117, 122 ЗК України, 15.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, на підставі Наказу №48-ОТГ, передано Боринській селищній раді (Боринській територіальній громаді), за Актом приймання-передавання, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4042,7769га, які розташовані на території Боринської селищної ради Турківського району, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689 га, із земель запасу (які не були надані у власність або користування громадянам та юридичним особам), із встановленим обмеженням у використанні: прикордонна смуга (04.01).

Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 входила у склад земель, на які Львівською обласною радою, Рішенням №97 від 20.03.1996, припинено право користування ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку з невикористанням їх за цільовим призначенням, тобто такі землі не використовувались для забезпечення охорони державного кордону (і перебували за межами 30-метрової прикордонної смуги).

На час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області Наказу від 15.12.2020 та передачі (за Актом) земельної ділянки у комунальну власність:

-спірна земельна ділянка, яку Львівською обласною радою, Рішенням №97 від 20.03.1996, вирішено передати місцевій раді для використання в народному господарстві, належала до земель сільськогосподарського призначення державної власності та входила у склад земель запасу (тобто не була фактично надана у власність чи користування іншим особам);

-відсутнім було рішення повноважного органу про віднесення вказаної земельної ділянки до земель оборони (відповідно до вимог ст.20 ЗК України);

-відсутніми були будь-які заяви (вимоги) Військової частини НОМЕР_1 чи Державної прикордонної служби України про необхідність надання земельної ділянки у постійне користування для забезпечення охорони державного кордону та, відповідно, про необхідність віднесення її до земель оборони.

Також важливо, що нормою ч.2 ст.117 ЗК України не встановлювалось заборони на передання земель запасу державної власності у комунальну власність, на яких відсутніми були об`єкти нерухомого майна державної власності і які не перебували у постійному користуванні державних органів, підприємств, установ і організацій.

Боринська селищна рада, Рішенням №35 від 24.12.2020, затвердила Акт від 15.12.2020 про приймання-передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність і вирішила зареєструвати право комунальної власності на передані земельні ділянки.

26.05.2021, на підставі Наказу №48-ОТГ від 15.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Акту від 15.12.2020 приймання-передачі та Рішення №35 від 24.12.2020 Боринської селищної ради, зареєстровано право комунальної власності Боринської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028, площею 4,5689га.

Боринська селищна рада, Рішенням №501 від 11.06.2021, змінила цільове призначення земельних ділянок на території Боринської селищної ради за межами населених пунктів із земель запасу на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі Договору від 03.09.2021, Боринська селищна рада передала в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4625586500:03:000:0028 Фермерському господарству «МАРІ ГОЛД» (строком на 7 років).

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Львівській області враховувало Постанову Верховної Ради УРСР (від 18.12.1990) «Про земельну реформу» та Рішення Львівської обласної ради №97 від 20.03.1996 про затвердження матеріалів інвентаризації земель та припинення права користування і передачу частини земель, що перебували у відомств оборонного значення (у т.ч. Військової частини НОМЕР_1 при відсутності державного акту на право землекористування), але які не використовувались за цільовим призначенням, місцевим радам, тому видача ним Наказу №48-ОТГ від 15.12.2020 відповідала і зазначеним нормативним актам і фактичним обставинам, так як:

-земельна ділянка не належала до земель оборони (відповідне рішення повноважного органу відсутнє);

-за волею Держави (від імені якої діяли повноважні органи: Верховна Рада та Львівська обласна рада) земельну ділянку передано для використання в народному господарстві для сільськогосподарських потреб відповідно до норм чинного на той час законодавства України;

-наявність обмеження у використанні земельної ділянки у зв`язку з її перебуванням у межах прикордонної смуги (які визначено вже після прийняття Львівською обласною радою Рішення №97 від 20.03.1996) не зумовлює неможливості використання ділянки для сільськогосподарських потреб (як земель сільськогосподарського призначення);

-у межах прикордонної смуги можуть бути землі різних категорій, залежно від їх цільового призначення, а спірна земельна ділянка не використовувалась для потреб оборони і мала цільове призначення для сільськогосподарського використання;

-спірна земельна ділянка не входить у 30-метрову прикордонну смугу.

Наказ №48-ОТГ від 15.12.2020 видано Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області відповідно до:

-статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, якими надано органам Держгеокадастру повноваження з розпорядження землями державної власності;

-Указу Президента України №449/2020 від 15.10.2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформи у сфері земельних відносин», яким зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність територіальних громад;

-Постанови Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 «Деякі заходи щодо прискорення реформи у сфері земельних відносин», якою доручено забезпечити передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад.

Отже, ні Львівською обласною радою (при прийнятті Рішення №97 від 20.03.1996), ні Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (при видачі Наказу від 15.12.2020 та передачі земельної ділянки державної власності у комунальну власність), ні Боринською селищною радою (при прийнятті Рішення №35 від 24.12.2020 та при переданні згодом земельної ділянки в оренду за Договором від 03.09.2021) не вчинено жодних порушень вимог законодавства України, що зумовлює відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

При цьому важливо, що воля Держави щодо проведення земельної реформи та передання земель, які не використовувались за цільовим призначенням, у комунальну власність територіальних громад для сільськогосподарського використання чітко виражена у Земельному кодексі від 18.12.1990, Постанові Верховної Ради від 18.12.1990, Рішенні Львівської обласної ради №97 від 20.03.1996, Указі Президента України від 15.10.2020, Постанові Кабінету Міністрів України від 16.11.2020, Наказі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 15.12.2020 (прийнятих повноважними органами).

Тому, безпідставним є ствердження Прокуратури про порушення права Держави переданням земельної ділянки у комунальну власність.

Враховуючи встановлені Судом обставини, наявні підстави для відмови у задоволенні позову повністю.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.Відмовити в задоволенні позову повністю.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 01.06.2026.

Суддя Стороженко О.Ф.