Рішення № 137025225, 02.06.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Харків Справа № 913/20/26

Провадження №1/913/20/26

За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л", с. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області

співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , с. Білокуракине Сватівського району Луганської області

про стягнення 437654 грн 98 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Макаров А.Д.

За участю представника позивача адвоката Лук`яненка К.Г. (свідоцтво серії КС № 7871/10 від 05.06.2019) та представника співвідповідача адвоката Марусенка Є.О. (ордер серії ВІ № 1381720);

Суть спору: про солідарне стягнення 425000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 12348 грн 73 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 306 грн 25 коп. комісії за договором кредитної лінії № 460_055 від 04.10.2021.

Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення позичальником умов кредитного договору стосовно своєчасного повернення кредитних коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 04.10.2021 № 460_055/31, який укладений між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 16.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026, затвердженого Законом України від 28.04.2026 № 4857-IX - з 05 годин 30 хвилин 04.05.2026 на 90 діб, до 02.08.2026.

Згідно відповіді від 12.02.2026 № 2332985 з Єдиного державного демографічного реєстру підтверджена особа ОСОБА_1 з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .

У відповідності до наказу № 376 від 28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться Білокуракинська селищна територіальна громада (UA44100010000048313), окупована з 05.03.2022, на території якої зареєстровані відповідачі.

Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ухвалу).

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення у с. Білокуракине Сватівського району Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до с. Білокуракине Сватівського району Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження та розгляд цієї справи надіслав на офіційні електронні адреси tov.harvest.l@gmail.com; lavrenko.bv@gmail.com ухвали суду від 16.02.2026, від 19.03.2026 та від 31.03.2026, які отримані відповідачем та співвідповідачем 16.02.2026, 23.03.2026 та 02.04.2026 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк. справи 162, 163, 214-216). Також здійснене відповідне повідомлення через розміщення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті та на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (арк. справи 168, 217, 227).

Суд також повідомив відповідачів про відкриття провадження та розгляд справи № 913/20/26 за номером телефону, який вказаний в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, що підтверджується телефонограмою (арк. справи 169).

Ухвали суду від 16.02.2026, від 19.03.2026 та від 31.03.2026 були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Оскільки співвідповідач - ОСОБА_1 зареєстрував свій електронний кабінет в ЄСІТС, тому на підставі частин 6, 7 ст. 6 ГПК Українивказані вище ухвали суду в електронній формі були надіслані до електронного кабінету співвідповідача та отримані ним, що підтверджується відповідними довідками (арк. справи 164, 215, 225).

Таким чином, відповідачі належним чином повідомлені про відкриття провадження та розгляд цієї справи.

Суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 19.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л" подано до банку кредитну заяву на отримання кредиту юридичною особою, відповідно до якої позичальник просив надати кредитні кошти в сумі 700 000 грн 00 коп. на строк 12 місяців для поповнення оборотного капіталу, в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%".

04.10.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л" (позичальник, відповідач) було укладено договір кредитної лінії № 460_055, за умовами якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 кредитного договору сума та валюта максимального ліміту кредитування 700 000 грн 00 коп.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 03 жовтня 2024 року (п. 3.2 кредитного договору).

Пунктом 3.8 кредитного договору визначено цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.

У пункті 3.3 кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

Період, діючий ліміт кредитування (валюта) до 02.03.2024 (включно) - 700 000,00 грн; 03.03.2024 - 02.04.2024 (включно) - 612 500,00 грн; 03.04.2024 - 02.05.2024 (включно) - 525 000,00 грн; 03.05.2024 - 02.06.2024 (включно) - 437 500,00 грн; 03.06.2024 - 02.07.2024 (включно) - 350 000,00 грн; 03.07.2024 - 02.08.2024 (включно) - 262 500,00 грн; 03.08.2024 - 02.09.2024 (включно) - 175 000,00 грн; 03.09.2024 - 03.10.2024 (включно) - 87 500,00 грн.

Кредит надається траншами (частинами) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п. 3.9 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.10 кредитного договору надання кредиту (траншу) на умовах цього договору здійснюється банком протягом 5 банківських днів після виконання позичальником усіх та кожної з умов надання кредиту (траншу) в рамках цього договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту (траншу), передбачених п. 3.13 цього договору.

Відповідно до п. 3.11 кредитного договору з метою дотримання діючого ліміту кредитування, згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

За умовами п. 3.11.1. кредитного договору позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3. цього договору.

У відповідності до п. 3.13 кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Відповідно до п. 3.5.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням відповідної формули.

Згідно з п. 3.5.2 договору на момент укладення договору розмір базової процентної ставки становить 14,14%, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання постачальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до п. 3.5.3 договору.

У відповідності до п. 3.16 кредитного договору позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Як свідчать матеріали справи, за умовами договору позичальник набув статусу учасника Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%", реалізація якої здійснюється на підставі "Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 та договору про співробітництво (п.п. 21 п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.6.1 кредитного договору приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини) в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку) а саме: протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом у повному обсязі у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п.3.19 цього договору (пп. 3.6.1.1 договору); протягом періоду часткової компенсації процентів, позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3% (пп.3.6.1.2 договору); решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, сплачується Фондом у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п.3.19 цього договору, або позичальником у випадках та у строки визначені цим договором (пп. 3.6.1.3 договору).

Згідно з п. 4.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком

За умовами п. 3.2 кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 03 жовтня 2024 року.

Як свідчать матеріали справи, 25.10.2021 на поточний рахунок позичальника (відповідача) банком були перераховані кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується доданою до справи банківською випискою по рахунку "ХАРВЕСТ Л" за період 04.10.2021 - 29.12.2025. (арк. справи 112).

Також, 04.10.2021 між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "ХАРВЕСТ Л" у письмовому вигляді укладено додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 460_055 від 04.10.2021, у п.1.1 якого даються наступні визначення поняттям: агент - це АТ "Укрексімбанк", якому гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, пов`язані з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі; гарант - це Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави; гарантія - це безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов`язань за кредитним договором, надане гарантом за участі агента на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником, яка забезпечує повернення позичальником банку кредиту за умови відповідності позичальника та кредиту критеріям прийнятності, що визначені Порядком на момент першого включення кредиту до портфелю; договір про надання гарантії - це договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 між гарантом та банком на виконання норм Порядку; портфель - це сукупність кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, яка надається на умовах, визначених Порядком; прострочена заборгованість позичальника перед державою - це заборгованість позичальника перед державою, що виникає в разі здійснення гарантом виплат за кредитним правочином у відповідності до Порядку та договору про надання гарантії. Визначається як сума всіх сплат гарантом за гарантією за кредитним правочином за мінусом сум, перерахованих на користь гаранта в рахунок погашення такої простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом; ставка індивідуальної гарантії - це ставка у відсотковому визначенні, що відповідає частині кредиту, що покрита гарантією.

Відповідно до п. 2.2.1.3 додаткового договору позичальник визнав та підтвердив, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та права вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії.

Позичальник визнав та підтвердив, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (п..2.2.1.5 додаткового договору).

Пунктом 2.3.3 додаткового договору передбачено, що у відповідності до норм ст. 1000 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що з моменту укладення цього додаткового договору кредитний договір є також договором доручення, за яким банк (як повірений) зобов`язується вчинити від імені позичальника (як довірителя) погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою (у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету) за рахунок кредитних коштів за договором кредитної лінії, який укладений або буде укладений з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою.

Сторони погодились з тим, що зобов`язання банку надати кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором зі сплати основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль (п. 2.5 додаткового договору).

Згідно з п. 2.6 додаткового договору сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 кредитного договору, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується гарантією. При цьому банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому договором про надання гарантії.

Відповідно до п. 2.7 додаткового договору в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% відсотка річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ "Ощадбанк" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, співвідповідач) був укладений договір поруки № 460_055/31 від 04.10.2021, за умовами якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору (п. 2.1 договору поруки).

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором.

Згідно з п. 2.5 договору поруки поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язання правонаступниками (спадкоємцями) боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства України (п. 2.6 договору поруки).

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 3.2.2 договору поруки).

Згідно п. 10.3.1 договору поруки дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами.

Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п. 10.3.1. цього договору, або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором (п. 10.3.2 договору поруки).

Окрім забезпечення порукою, виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором частково забезпечено гарантією держави.

Так, з метою забезпечення доступу суб`єктів мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні до фінансування їх господарської діяльності, для організації співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (Гарант) та АТ "Ощадбанк" (Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку кредитор в порядку, передбаченому пунктами 2.7 та 5.1 договору гарантії, направив Гаранту вимогу №70/4-01/90404/2023 від 07.12.2023 про сплату за гарантією № 118 суми в розмірі 75 000,00 грн.

04.01.2024 Гарантом у відповідності до умов договору про надання державної гарантії на портфельній основі 13010-05/271 від 31.12.2020 перераховано АТ "Ощадбанк" 75 000,00 грн для часткового погашення кредиту (арк. справи 138).

Як зазначає позивач, на виконання умов кредитного договору він перерахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 500 000 грн 00 коп.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, стосовно своєчасного повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість за кредитом в сумі 425000 грн 00 коп., по процентах за користування кредитом в сумі 12348 грн 73 коп. та з комісії в сумі 306 грн 25 коп., тому позивач звернувся до суду.

У відзиві на позовну заяву від 09.03.2026 співвідповідач зазначає, що неодноразово звертався до банку щодо врегулювання питання заборгованості за кредитним договором мирним шляхом, але зі сторони позивача відсутня будь-яка ініціатива чи активний прояв цікавості у мирному врегулюванні спору, тому відповідач просив суд розпочати процедуру врегулювання спору за участі судді.

Ухвалою від 19.03.2026 суд відмовив у клопотанні відповідача про врегулювання спору за участю судді та з підстав, вказаних в ухвалі, долучив до справи відзив відповідача.

У відповіді на відзив позивач критично оцінює підстави, зазначені відповідачем, для мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики) у відповідності до п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. У той же час позивач посилається на свою пропозицію до позичальника про реструктуризацію боргу за відповідним графіком.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його неповне задоволення з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитної лінії № 460_055 від 04.10.2021 банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором

На виконання умов кредитного договору та заяви позичальника на отримання кредиту банком 25.10.2021 був наданий кредит ТОВ "ХАРВЕСТ Л" у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в розмірі 500 000 грн 00 коп. з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 03.10.2024, що підтверджується випискою банку з рахунку, доданою до справи (арк. справи 112).

З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає цей кредитний договір належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов`язки сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ТОВ "ХАРВЕСТ Л" кредиту у сумі 500 000 грн 00 коп.

Разом з тим, як зазначено судом вище, 31.12.2020 між Міністром фінансів України, як гарантом та позивачем було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271, відповідно до умов п. 2.1. якого гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

За приписами ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Умовами пункту 5.1. договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до пункту 5.5. договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2023 позивачем було направлено на адресу гаранта з копією агенту вимогу № 70/4-01/90404/2023 на сплату за гарантією № 118 суми 75 000,00 грн (арк.. справи 98).

З матеріалів справи також слідує, що 04.01.2024 гарантом було перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією № 118 у розмірі 75 000,00 грн., про що свідчить виписка по банківському рахунку (арк. справи 138).

Матеріали справи свідчать, що через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом, банк скористався передбаченим пунктом 3.13 кредитного договору правом на відкликання кредиту та 25.09.2023 направив позичальнику на адресу електронної пошти вимогу про відкликання кредиту № 110.10-19/60549/2023, якою позичальник повідомлявся про необхідність у 25-денний строк з дати направлення банком вимоги здійснити повернення наданого кредиту в сумі 605 654,13 грн та погасити в повному обсязі заборгованість за договором (арк. справи (95-97).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 04.10.2021 № 460_055 у сумі 425 000 грн 00 коп. з урахуванням сплати боргу за гарантією.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 12348 грн 73 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 306 грн 25 коп. (розрахунок - арк. справи 107-108), суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до п. 3.16 кредитного договору позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/ терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище (п. 3.16.1 кредитного договору).

Частиною 2 ст. 1051 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно розрахунку ціни позову позивач просить суд стягнути з відповідача 12348 грн 73 коп. процентів за користування кредитом (за період з 29.10.21 по 25.10.2022) та 306 грн 25 коп. заборгованості з комісії (за період з 29.10.2021 по 30.04.2025).

Відповідач проценти за користування кредитом сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, тому утворилась заборгованість у розмірі 12348 грн 73 коп.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 13432 грн. 51 коп., суд встановив, що відповідне нарахування є арифметично вірним та здійснене по 02.10.2024.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є проценти за користування кредитом в сумі 12348 грн 73 коп. з урахуванням їх часткової оплати.

Щодо заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, то ці вимоги суд задовольняє частково.

Так, згідно п. 3.7 договору позичальник сплачує банку на надання кредиту комісійну винагороду в розмірі 0,5 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору, що за розрахунком складає 3185,00 грн, а також комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,455% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору.

За розрахунком ціни позову (арк. справи 107-108) у стовпчику "Сума погашеної комісії" відображено сплату позичальником комісії у сумі 3185,00 грн 05.10.2021, решта боргу у розмірі 306,25 грн складається з щомісячного нарахування банком 8,75 грн комісійної винагороди згідно п. 2.7 додаткового договору, а саме: (700000 х 0,1 % х 15% х 30) : 360 = 8,75.

Як встановлено судом, 04.01.2024 Гарантом у відповідності до умов договору про надання державної гарантії на портфельній основі 13010-05/271 від 31.12.2020 перераховано АТ "Ощадбанк" 75 000,00 грн для часткового погашення кредиту, тому суд вважає, що після цієї дати припинилось здійснення банком операції з управління кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії, а нарахування щомісячної комісії є порушенням принципів справедливості та добросовісності у цивільному обороті, оскільки на позичальника не може покладатися обов`язок сплачувати платежі за дії по управлінню фінансовим інструментом, які не мають відповідної правової підстави, оскільки гарантія сплачена.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за комісією за період з 01.06.2022 по 04.01.2024 в сумі 167 грн 42 коп. (166,25 + 1,17 (0,29 х 4 дні)) є обґрунтованою та підлягає задоволенню. У задоволенні решти вимог по комісії слід відмовити.

Щодо правовідносин поруки, які склалися між сторонами за договором від 04.10.20221 № 460_055/31, то у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, тобто є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому порука має юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/ або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні в наслідок невиконання умов кредитного договору.

Згідно з п. 2.5 договору поруки поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

За умовами п. 2.6 договору поруки поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступниками (спадкоємцями) боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.2.2 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд зауважує, що поручитель ОСОБА_1 є також керівником позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л", що свідчить про його обізнаність про наявність заборгованості за договором кредитної лінії № 460_055 від 04.10.2021.

Згідно п. 3.2.4 договору поруки з метою реалізації, відповідно до умов договору поруки права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язуються здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п.п. 3.2.4. цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п.п. 3.2.7 - 3.2.8 договору поруки).

На виконання вимог п. 3.2.4 договору поруки 08.01.2026 позивачем направлено поручителю на адресу електронної пошти вимогу про виконання зобов`язання забезпеченого порукою № 55/5.3-02/3362/2026 від 08.01.2026 (арк. справи 101-102).

Згідно п. 10.3.1 договору поруки дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами.

Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п. 10.3.1. цього договору, або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором (п. 10.3.2 договору поруки).

Суд бере до уваги, що заборгованість за користування кредитом поручителем перед кредитором не погашалась, тому, ураховуючи умови договору поруки, поручитель ОСОБА_1 солідарно відповідає з позичальником за виконання зобов`язань за кредитним договором від 04.10.2021 № 460_055.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з солідарним стягненням з відповідача та співвідповідача 425000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 12348 грн 73 коп. заборгованості за процентами та 253 грн 75 коп. заборгованості з комісії, тому ці суми стягуються на користь позивача. У задоволенні решти позову слід відмовити з підстав, вказаних вище.

Судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України та покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л", смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області та співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , с. Білокуракине Сватівського району Луганської області про стягнення 437654 грн 98 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л", смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, вул. Магістральна, б. 23, ідент. код 39366462 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, ідент. код 09304612 - 425000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 12348 грн 73 коп. заборгованості за процентами та 167 грн 42 коп. заборгованості з комісії, видати на виконання накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВЕСТ Л", смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, вул. Магістральна, б. 23, ідент. код 39366462 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, ідент. код 09304612 - 2625 грн 09 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, ідент. код 09304612 - 2625 грн 10 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позову відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 02.06.2026.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА