Рішення № 137024936, 20.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2026Справа № 910/1061/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, вул. Федорова Івана, буд.32А, 3-й поверх, м. Київ, код 41564379)

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, код 40075815)

про стягнення 1 391 154,72 грн

Представники сторін:

від позивача: Накоп`юк Ярослав Володимирович- адвокат, ордер серії СА №1142697 від 21.11.2025 (поза межами суду);

від відповідача: Чешковський Володимир Анатолійович -адвокат, ордер серії АВ №1036925 від 20.07.2022 (поза межами суду);

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач) про стягнення 1 391 154,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в односторонньому порядку списав з особового рахунку позивача 1 391 154,72 грн на підставі відомостей плати за користування вагонами, які позивачу не надавалися та не погоджувалися. Позивач вважає таке списання протиправним, здійсненим з порушенням умов договору та вимог законодавства, у зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача відновити зазначену суму на його особовому рахунку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 відкрите загальне позовне провадження у справі №910/1061/26, підготовче засідання призначено на 24.02.2026 об 11:15 год.; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 04.02.2026, а днем отримання судом інформації про доставку документа в електронний кабінет ЄСІТС є 05.02.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

16.02.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» в установлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» з мотивів їх безпідставності та відсутності належних та допустимих доказів. Відповідач зазначає, що затримка вагонів у березні-квітні 2025 року виникла виключно з вини позивача, який не забезпечив можливість своєчасної обробки вагонів на під`їзній колії. Внаслідок цього вагони накопичувались на станції Кролевець та затримувались на підходах до неї. Таким чином, затримка відбулася з причин, що залежали від вантажоодержувача. Нарахування здійснено на підставі актів ГУ-23 та відомостей ГУ-46, які є належними доказами. Позивач був обізнаний про затримку вагонів та підстави нарахування платежів, що підтверджується підписаними ним накладними та відомостями без зауважень. Жодних заперечень у встановленому порядку позивач не заявляв. Крім того, відповідач зазначає, що позов подано з пропуском спеціального шестимісячного строку позовної давності, оскільки про спірні нарахування позивачу було відомо не пізніше травня 2025 року, тоді як позов подано лише у лютому 2026 року.

16.02.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, у якій представник відповідача просить суд забезпечити проведення підготовчого засідання у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 17.02.2026 заява представника відповідача Чешковського Володимира Анатолійовича від 16.02.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 24.02.2026 об 11:15 год., та усіх наступних судових засідань за участю представника відповідача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18.02.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не спростовано головного - факту безакцептного списання коштів з рахунку позивача, натомість він неправомірно зміщує увагу з питання законності списання на підстави нарахування платежів . Позивач акцентує увагу на тому, що навіть за наявності підстав для нарахувань залізниця не мала права списувати кошти без погодження або судового порядку. Також ставиться під сумнів достовірність поданих доказів, оскільки їх паперові копії не відповідають електронним оригіналам. Крім того, доводи про пропуск строку позовної давності є безпідставними, оскільки позов подано в межах передбаченого строку, зазначає позивач.

19.02.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про витребування судом оригіналів електронних доказів у Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" , а саме оригіналів електронних доказів, підписаних сторонами шляхом накладення електронних цифрових підписів: відомостей плати за користування вагонами № 28040910, 29040923, 30040928, 30040929, 30040930, 30040931, 30040932, 30040933, 30040934, 30040935, 30040936, 30040937, 30040938.

19.02.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, у якій представник позивача просить суд забезпечити проведення підготовчого засідання у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 20.02.2026 заява представника позивача Накоп`юка Ярослава Володимировича від 19.02.2026 судом задоволена, проведення судового засідання, призначеного на 24.02.2026 об 11:15 год., та усіх наступних судових засідань за участю представника позивача забезпечено у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23.02.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач не довів незаконність списання коштів. Відповідач посилається на те, що списання здійснено на підставі первинних документів (відомостей), які підписані представником позивача без зауважень, а отже суми були погоджені. Також зазначається, що дії відповідача відповідають договору і Правилам розрахунків, а позивач не заперечує факт надання послуг, отже, списання є правомірним і належно підтвердженим документально.

23.02.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. У додаткових пояснення позивач зазначає, що списання коштів відбулося з порушенням договору та процедури, оскільки позивачу не були надані відомості для ознайомлення і погодження . Позивач посилається на умови договору, які передбачають обов`язок залізниці щоденно надавати документи та право позивача їх погоджувати або підписувати із запереченнями. Без цього списання коштів є незаконним. Також доводиться, що відомості фактично не надсилались, а їх паперові копії не відповідають електронним оригіналам.

У підготовчому засіданні 24.02.2026 брали участь повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 24.02.2026 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про витребування оригіналів електронних доказів від 16.02.2026 та зобов`язав відповідача виконати вимоги протокольної ухвали суду до 13.03.2026 включно.

У судовому засіданні 24.02.2026 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 17.03.2026 об 11:00 год.

17.03.2026 представники сторін не змогли взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з порушенням роботи підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. З урахуванням викладеного суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні у справі №910/1061/26 на 24.03.2026 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 сторін повідомлено про оголошення перерви у справі № 910/1061/26 до 24.03.2026 о 10:00 год.

У підготовчому засіданні 24.03.2026 взяли участь повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 24.03.2026 представник відповідача усно повідомив суд про невиконання вимог протокольної ухвали суду від 24.02.2026, посилаючись на те, що ним не було отримано окремої письмової ухвали суду про витребування доказів через електронний кабінет в ЄСІТС. Жодних письмових пояснень з приводу стану виконання протокольної ухвали суду про надання доказів відповідач не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у АТ «Українська залізниця» витребувано оригінали електронних доказів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.03.2026.

31.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2026 у справі №910/1061/26.

У судовому засіданні 31.03.2026 брали участь повноважні представники сторін у справі.

У підготовчому засіданні 31.03.2026 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі № 910/1061/26 та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.04.2026 о 12:15 год.

01.04.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем сформована заява про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 заяву представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Чешковського Володимира Анатолійовича про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №910/1061/26 визнано необґрунтованою і передано на розгляд іншому складу суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у задоволенні заяви представника АТ «Українська залізниця» адвоката Чешковського Володимира Анатолійовича, про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №910/1061/26 відмовлено.

06.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2026 та до клопотання додано докази.

13.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача від 13.04.2026.

16.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі. У додаткових поясненнях заявник зазначає, що з метою спростування доводів відповідача щодо строків зберігання електронних документів направив адвокатський запит до АТ «Українська залізниця» . За результатами розгляду запиту відповідач повідомив, що строк зберігання відповідних електронних відомостей становить не менше одного року, а фактично - не менше трьох років, у тому числі щодо документів з електронним підписом.У зв`язку з цим заявник вказує, що доводи відповідача про неможливість надання таких даних є безпідставними, а причини невиконання вимог суду щодо надання доказів необґрунтованими.

У судовому засіданні 21.04.2026 брали участь повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 21.04.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 21.04.2026 оголошено перерву до 05.05.2026 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 судове засідання призначено на 12.05.2026 об 11:15 у зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відрядженні.

У судовому засіданні 12.05.2026 брали участь повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 12.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення; дата та час проголошення судового рішення: 20.05.2026 об 11:20 год.

У судовому засіданні 20.05.2026 брали участь повноважні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

06.03.2020 між ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» та АТ «Українська залізниця» укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001, яким передбачено здійснення перевезень, ведення особового рахунку та проведення розрахунків на умовах попередньої оплати (далі за текстом - Договір) (а.с. 9-26) .

Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до п. 1.5 Договір є публічним і за ним Залізниця бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).

24.07.2025 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 08.08.2025.

На виконання п. 2.3.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Товариства відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору Залізниця зобов`язана складати документи, передбачені п. 1.3., 1.4. та розд. 4 Договору, щодо нарахування сум платежів.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.

Згідно з п. 7.4 Договору у випадку задоволення грошових вимог (претензій) Товариства, Залізниця має право відобразити відповідні грошові суми на особовому рахунку Товариства в якості попередньої оплати. Належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів Замовника щодо відображення Перевізником в особовому рахунку використання Замовником коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку Замовника про зарахування коштів на нього

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.

Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

01.01.2025 між АТ «Укрзалізниця», ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» та ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» укладено тристоронню угоду (заявку), відповідно до якої вагони, що прибувають на адресу позивача, подаються на під`їзну колію ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» (а.с.76) .

З початку березня 2025 року на адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» на станцію Кролевець почала надходити значна кількість вагонів, яка перевищувала технічні можливості їх обробки на під`їзній колії позивача, у зв`язку з чим вагони накопичувались на станції та на підходах до неї.

06.03.2025 станцією Кролевець направлено повідомлення про закриття під`їзної колії у зв`язку з її перевантаженням, внаслідок чого вагони, що прибували на адресу позивача, затримувались на підходах до станції, зокрема, на станціях Конотоп та Бахмач-Пасажирський (а.с.149).

Протягом березня - квітня 2025 року відбувалась затримка вагонів, яка оформлювалась актами загальної форми ГУ-23, на підставі яких були складені відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та нараховано плату за користування вагонами .

Відповідні відомості плати за користування вагонами оформлені 28.04.2025, 29.04.2025 та 30.04.2025, зокрема №№ 28040910, 29040923, 29040924, 30040928, 30040929, 30040930, 30040931, 30040932, 30040933, 30040934, 30040935, 30040936, 30040937, 30040938 .

Відповідач стверджує, що у період з 29.04.2025 по 01.05.2025 зазначені відомості були підписані представником позивача із застосуванням електронного цифрового підпису, однак належних та допустимих доказів на підтвердження цього суду не надано.

11.08.2025 АТ «Укрзалізниця» сформовано Перелік № 20250811, відповідно до якого з особового рахунку позивача (код платника № 2829531) на підставі вказаних відомостей списано грошові кошти у сумі 1 391 154,72 грн (а.с.27-29).

19.09.2025 позивач надіслав засобами поштового зв`язку на адресу відповідача лист №2 025/КВ-22 з проханням повернути на особовий рахунок безпідставно стягнуті кошти (а.с.30-33). Відповіді на даний лист матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються названим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт» розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

За статтею 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику (пункт 2.6. Правил розрахунків перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000).

Пункт 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі за текстом - Правила зберігання вантажів), встановлює, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1), затверджений наказом Мінтрансу України № 551 від 15.11.1999, у пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, незалежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Як передбачено статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до пункту 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (далі за текстом - Правила складання актів), при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999).

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами; один примірник акту загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (пункту 3 Правил складання актів).

Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номер.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 9 Правил зберігання вантажів, пунктів 1, 3 Правил складання актів, пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами та статті 129 Статуту залізниць України, належним та допустимим доказом на підтвердження обставин затримки вагонів на станції та на підходах до неї з причин, що залежать від вантажовласника, є акт загальної форми ГУ-23, складений у встановленому порядку, який фіксує факт, тривалість та підстави такої затримки і є підставою для нарахування відповідних платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи переліку від 11.08.2025 № 20250811, на підставі відомостей плати за користування вагонами відповідачем з особового рахунку позивача списано грошові кошти у загальній сумі 1 391 154,72 грн з ПДВ.

Водночас предметом спору у даній справі є не правомірність нарахування відповідачем плати за користування вагонами як такої, а дотримання Акціонерним товариством «Українська залізниця» встановленого законодавством та договором порядку списання відповідних коштів з особового рахунку позивача.

Як встановлено судом, сторонами погоджено використання електронного документообігу, а документи, що підтверджують нарахування платежів за договором, формуються та надсилаються в електронній формі.

Відповідно відомості плати за користування вагонами є електронними документами у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

За таких обставин належним доказом створення, підписання та направлення відповідних документів є саме оригінал електронного документа з накладеним кваліфікованим електронним підписом.

За відсутності оригіналів електронних документів суд позбавлений можливості достеменно встановити факт належного погодження позивачем спірних нарахувань.

Як встановлено судом, 11.08.2025 АТ «Українська залізниця» сформовано Перелік №20250811, відповідно до якого з особового рахунку позивача (код платника №2829531) на підставі відомостей плати за користування вагонами №№28040910, 29040923, 29040924, 30040928, 30040929, 30040930, 30040931, 30040932, 30040933, 30040934, 30040935, 30040936, 30040937, 30040938 списано грошові кошти у загальній сумі 1 391 154,72 грн.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника, а один примірник таких документів надається вантажовласнику.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними здійснюється за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається, зокрема, на підставі актів загальної форми ГУ-23.

Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомість плати за користування вагонами є документом обліку часу перебування вагонів та містить розрахунок платежів за користування вагонами.

Таким чином, відомість плати за користування вагонами є первинним розрахунковим документом, який має бути належним чином доведений до відома вантажовласника та погоджений ним у встановленому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, у відповіді на відзив від 18.02.2026 та додаткових поясненнях від 23.02.2026 позивач зазначав, що спірні відомості плати за користування вагонами йому не надсилались, а документи, які відображались в АРМ вантажовідправника, містили інші дані та нульові суми нарахувань.

Крім того, 19.02.2026 позивачем подано клопотання про витребування у відповідача оригіналів електронних доказів, а саме електронних відомостей плати за користування вагонами №№28040910, 29040923, 30040928, 30040929, 30040930, 30040931, 30040932, 30040933, 30040934, 30040935, 30040936, 30040937, 30040938, підписаних сторонами із застосуванням кваліфікованих електронних підписів.

Протокольною ухвалою суду від 24.02.2026 вказане клопотання задоволено та відповідача зобов`язано надати оригінали електронних доказів.

У судовому засіданні 24.03.2026 представник відповідача повідомив про невиконання вимог суду щодо надання витребуваних доказів, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 повторно витребувано у АТ «Українська залізниця» оригінали електронних доказів.

Разом з тим відповідачем належних електронних оригіналів спірних відомостей з файлами кваліфікованих електронних підписів суду не надано.

Надані відповідачем паперові копії візуального відображення документів самі по собі не дають можливості суду перевірити факт накладення кваліфікованого електронного підпису, дату та час підписання документа, цілісність електронного документа, а також факт його направлення позивачу засобами електронного документообігу.

Відповідно до частин 1-3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, посвідченій електронним підписом.

Згідно з частиною 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи може витребувати оригінал електронного доказу.

У даному випадку позивачем було поставлено під сумнів достовірність поданих відповідачем паперових копій електронних документів, у зв`язку з чим судом витребувано їх оригінали.

Суд також враховує те, що у додаткових поясненнях від 16.04.2026 позивач послався на відповідь АТ «Українська залізниця» на адвокатський запит, відповідно до якої строк зберігання електронних документів та файлів електронного підпису становить не менше трьох років.

Таким чином, доводи представника відповідача у справі щодо піврічного строку зберігання витребуваних документів спростовуються фактичними обставинами справи, а доводи відповідача щодо неможливості надання відповідних електронних документів через закінчення строків їх зберігання спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин суд критично оцінює подані відповідачем паперові копії відомостей плати за користування вагонами та доходить висновку про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт погодження позивачем спірних нарахувань без зауважень.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві від 16.02.2026 та запереченнях від 23.02.2026, про те, що спірні відомості були підписані представником позивача із застосуванням кваліфікованого електронного підпису без зауважень, оскільки такі доводи підтверджуються виключно паперовими копіями візуального відображення електронних документів.

Натомість оригінали електронних доказів із файлами кваліфікованих електронних підписів, витребувані судом протокольною ухвалою від 24.02.2026 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026, відповідачем суду не надані.

При цьому сам по собі факт наявності актів загальної форми ГУ-23 та підстав для нарахування плати за користування вагонами не звільняв відповідача від обов`язку дотримуватись передбаченої законом та договором процедури оформлення, погодження та списання відповідних платежів.

Сам факт користування вагонами та наявність підстав для нарахування плати не є безумовною підставою для безакцептного списання коштів без дотримання процедури погодження розрахункових документів.

Таким чином, хоча нарахування плати за користування вагонами пов`язане із договірними правовідносинами сторін, відповідачем не доведено, що списання спірних коштів здійснено у спосіб та в порядку, передбачених договором та нормативними актами, які регулюють порядок розрахунків при перевезеннях залізничним транспортом.

Отже, спірні грошові кошти були списані відповідачем з особового рахунку позивача поза межами передбаченого договором та законодавством порядку погодження і безспірного списання платежів.

Суд також враховує те, що відповідно до пункту 7.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43-41564379/2020-001 від 06.03.2020 належним способом захисту прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання коштів є відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом внесення відповідних змін до особового рахунку про зарахування коштів на нього.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є відновлення становища, яке існувало до його порушення, шляхом внесення змін до особового рахунку позивача та відображення на ньому безпідставно списаних кошті

Судом також розглянуто доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають із перевезення, встановлюється шестимісячний строк позовної давності.

Разом з тим положення ст. 315 Господарського кодексу України підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з нормами транспортного законодавства щодо претензійного порядку врегулювання спору, строків пред`явлення претензії та строків її розгляду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/11949/20 вказано, що у спорах, пов`язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом, фактичний строк звернення до суду становить 15 місяців, який включає шестимісячний строк позовної давності, строк на пред`явлення претензії та строк її розгляду перевізником.

Оскільки спірне списання коштів відбулося 11.08.2025, а з даним позовом позивач звернувся до суду 03.02.2026, суд дійшов висновку про те, що позов подано в межах установленого законом строку, а тому доводи відповідача про пропуск строку позовної давності є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами дотримання передбаченої законодавством та договором процедури оформлення, направлення та погодження документів, на підставі яких здійснено безакцептне списання коштів з особового рахунку позивача.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 391 154,72 грн задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, код 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, вул. Федорова Івана, буд.32А, 3-й поверх, м. Київ, код 41564379) № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 391 154 (один мільйон триста дев`яносто одна тисяча сто п`ятдесят чотири) грн 72 коп.

3.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» » (03150, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, вул. Федорова Івана, буд.32А, 3-й поверх, м. Київ, код 41564379) судовий збір у розмірі 16 693 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто три) 86 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2026

Суддя Марія ДЕМИДОВА