Рішення № 137024917, 20.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2026Справа № 910/9094/25

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 910/9094/25

за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Овдіївська, 2; ЄДРПОУ 02910114) в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, місто Київ, вул. Олеся Гончара, 55; ЄДРПОУ 38516849) та Північного офісу Держаудитслужби (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 18; ЄДРПОУ 40479560)

до відповідача 1 Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (16603, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90; ЄДРПОУ 33965532)

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (01004, місто Київ, вул. Басейна, 9, кімн. 3; ЄДРПОУ 36852220)

про визнання недійсним договору та стягнення 5 230 103 грн 04 грн.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.05.2026,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся виконуючий обов`язків заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби до відповідача 1 Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - САЗ ОРСЦЗ ДСНС України) та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ», в якому просить суд:

- Визнати недійсним Договір №177 від 08.06.2021 поставки паливно-мастильних матеріалів, укладений між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄРДПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (код ЄДРПОУ 36852220;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (код ЄДРПОУ 36852220) на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄРДПОУ 33965532) 5 230 103,04 грн, а з Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій одержані ним за рішенням суду 5 230 103,04 грн в дохід держави.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що САЗ ОРСЦЗ ДСНС України 04.02.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://prozorro.gov.ua опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2021-04-02-002419-c, очікувана вартість предмета закупівлі: 5 370 000,00 грн. Згідно протоколу затвердження річного плану закупівель UA-P-2021-04-02-001567-c джерело фінансування закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) Державний бюджет України. За результатами розгляду вказаних пропозицій, переможцем торгів визнано ТОВ «АВІА ОІЛ» з остаточною пропозицією 5 230 103,04 грн з ПДВ. 08.06.2021 між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України та ТОВ «АВІА ОІЛ» укладено Договір №177 поставки паливно-мастильних матеріалів (далі Договір №177 від 08.06.2021, Договір). Відповідно до п. 3.1. Ціна, вказаного у пункті 1.2. Договору Товару, становить 5 230 103,04 грн, в тому числі податок на додану вартість 871 683,84 грн. з урахування вартості доставки до місця поставки (передачі). Додатковою угодою №1 від 31.12.2021 Сторони прийшли до згоди продовжити строк дії Договору № 177 від 08.06.2021 на строк достатній на проведення процедури закупівлі на 2022 рік, в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеною в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Згідно звіту від 07.02.2022 про виконання договору сума оплати за Договором №177 від 08.06.2021 склала: 5 230 103,04 грн (в тому числі ПДВ 871 683,84 грн). Вказана у звіті інформація підтверджується наступними актами прийому-передачі товарної продукції: - №439 від 22.06.2021 загальна вартість продукції склала 1 262 007,52 грн. з ПДВ; - №440 від 23.06.2021 загальна вартість продукції склала 631 317,02 грн. з ПДВ; - №456 від 24.06.2021 загальна вартість продукції склала 630 527,06 грн. з ПДВ; - №457 від 30.06.2021 загальна вартість продукції склала 627 966,49 грн. з ПДВ; - №458 від 30.06.2021 загальна вартість продукції склала 637 527,77 грн. з ПДВ; - №463 від 01.07.2021 загальна вартість продукції склала 635 893,36 грн. з ПДВ; - №464 від 01.07.2021 загальна вартість продукції склала 627 721,33 грн. з ПДВ; - №503 від 20.07.2021 загальна вартість продукції склала 177 142,49 грн. з ПДВ; та платіжними дорученнями: - №641 від 24.06.2021 1 262 007,52 грн з ПДВ; №642 від 24.06.2021 631 317,02 грн з ПДВ; - №660 від 02.07.2021 627 966,49 грн з ПДВ; - №666 від 02.07.2021 637 527,77 грн з ПДВ; - №667 від 02.07.2021 630 527,06 грн з ПДВ; - №700 від 09.07.2021 635 893,36 грн з ПДВ; - №701 від 09.07.2021 627 721,33 грн з ПДВ; - №759 від 22.07.2021 177 142,49 грн з ПДВ. Водночас, Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Адміністративна колегія Північного МТВ АМКУ) від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24 визнано, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом «Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент», яка проводилась САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, ідентифікатор закупівлі в системі UA-2021-04-02-002419-c (Процедура закупівлі-1). Згідно рішення, Адміністративною колегією Північного МТВ АМКУ встановлено, що поведінка ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» становить антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів. У зв`язку із допущеними порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафів. Разом із тим, Закон України «Про публічні закупівлі», в редакції чинної на момент проведення закупівлі, як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Його метою є Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно ст. 3 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників. Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п. 28 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону). Тому, оголошуючи проведення закупівлі, САЗ ОРСЦЗ ДСНС України мало на меті не просто задовольнити потребу в паливно-мастильних матеріалів, а здійснити їх придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендеру. Порушення ТОВ «АВІА ОІЛ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного САЗ ОРСЦЗ ДСНС України тендеру, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Закупівля відбулася за участі учасників ТОВ «АВІА ОІЛ» та ТОВ «ЮКОЙЛ», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендеру. Отже, закупівля САЗ ОРСЦЗ ДСНС України послуг на проведення ремонту дороги відбулася при формальному створенні учасниками цього тендеру видимості конкуренції. Поведінка ТОВ «АВІА ОІЛ» під час участі в закупівлі явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель. Тому Договір №177 від 08.06.2021, укладений за підсумками закупівлі, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України. Ураховуючи зазначене, спірний Договір поставки паливно-мастильних матеріалів №177 від 08.06.2021 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України. Так, згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Отже, ТОВ «АВІА ОІЛ», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення Договору №177 від 08.06.2021 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти у сумі 5 230 103,04 грн. Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ «АВІА ОІЛ» умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «АВІА ОІЛ», як сторони оспорюваного Договору №177 від 08.06.2021, одержані нею грошові кошти у сумі 5 230 103,04 грн. за цим правочином повинні бути повернуті САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, а отримані САЗ ОРСЦЗ ДСНС України грошові кошти у сумі 5 230 103,04 грн за рішенням суду стягуватися в дохід держави.

Стислий виклад пояснень Позивача (Північного офісу Держаудитслужби)

08.08.2025 Північний офіс Держаудитслужби подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає наступне. Основні завдання, повноваження і права Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено нормами Бюджетного кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон), Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення), та іншими нормативно-правовими актами. Головним завданням (обов`язком) органу державного фінансового контролю є здійснення контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та інше, який забезпечується через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (стаття 2 Закону). Реалізація результатів таких заходів, зокрема, спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюється відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився. Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктом 10 статті 10 Закону. Аналогічний припис містить абзац третій підпункту 9 пункту 4 Положення. Поряд з цим відносини органу державного фінансового контролю та інших державних органів під час реалізації заходів державного фінансово контролю, зокрема в частині, пов`язаній з наслідками належного чи неналежного дотримання ними господарського, цивільного та іншого законодавства під час укладення та виконання договорів, у цьому випадку обмежено, нормами пункту 8 статті 10 Закону, який аналогічно визначений у підпункті 20 пункту 6 Положення. Так, згідно з пунктом 8 частини першої статті 10 Закону, органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. Таким чином, законодавством чітко визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними Зазначає, що заходи державного фінансового контролю (державний фінансовий аудит та інспектування, перевірка закупівель) у Спеціальному авіаційному загоні оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державно служби України з надзвичайних ситуацій не проводились, моніторинг процедури закупівлі за номером UА-2021-04-02-002419-е не здійснювався, а отже укладений Договір від 08.06.2021 №177 не перевірявся. Також зазначає, що нормами чинного законодавства України повноваження щодо заходів, спрямованих на здійснення державного контролю у сфері захисту економічної конкуренції, усунення антиконкурентного середовища покладенона Антимонопольний комітет України, а не на орган державного фінансового контролю, а отже в Управління відсутні правові підстави для вжиття заходів державного фінансового контролю з питань захисту конкуренції у сфері державних закупівель. Тому, викладені у позовній заяві прокуратури обставини щодо укладення між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державно служби України з надзвичайних ситуацій та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Оіл» договору поставки паливно-мастильних матеріалів від 08.06.2021 №177, в частині спотворення результатів закупівлі антиконкурентними узгодженими діями учасників закупівлі, не могли та не можуть бути предметом дослідження в ході здійснення Північним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області будь-яких заходів державного фінансового контролю. Про вищевказані обставини повідомлено Чернігівську обласну прокуратуру листом від 07.07.2025 №262508-17/2099-2025. Враховуючи викладене, прошу суд врахувати вищевикладені обставини при винесенні рішення по справі.

Стислий виклад Відзиву на позовну заяву Відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ»)

У поданому до суду 19.08.2025 Відзиві на позовну заяву Відповідач 2 зазначає таке. Як вірно зазначено в позовній заяві, САЗ ОРСЦЗ ДСНС України 04.02.2021 на веб- порталі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://prozorro.gov.ua оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UА-2021-04-02-002419-с, очікувана вартість предмета закупівлі: 5 370 000,00 грн. За результатами розгляду вказаних пропозицій, переможцем торгів визнано ТОВ«АВІА ОІЛ» з остаточною пропозицією 5 230 103,04 грн з ПДВ. "08" червня 2021 року між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України та ТОВ «АВІА ОІЛ» укладено Договір №177 поставки паливно-мастильних матеріалів (далі - Договір №177 від 08.06.2021, Договір). В подальшому (через 4 роки після укладання Договору) Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Адміністративна колегія АМКУ) від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24 визнано, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом «Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент», яка проводилась САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, ідентифікатор закупівлі в системі - UА-2021-04-02-002419-е. Враховуючи винесене рішення Адміністративної колегії АМКУ, Прокурором подано позовну заяву про визнання недійсним договору поставки паливно-мастильних матеріалів від 08.06.2021 №177 на підставі частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків визнання правочину недійсним, встановлених цією нормою. Оскільки Відповідач вважав, що доводи та висновки Адміністративної колегії АМКУ, наведені в його рішенні, ґрунтується виключно на припущеннях, Відповідачем 2 подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва про визнання недійсними пунктів 1,3,4,6,7,9 рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.05.2025 № 60/90 -р/к. Станом на дату подання цього відзиву ухвалою Господарським судом міста Києва відкрито провадження по справі №910/9231/25, про що свідчить ухвала від 30.07.2025.

Відповідач 2 вважає, що оскаржене рішення Адміністративної колегії АМКУ, як і позиція Прокурора у позовній заяві, ґрунтується виключно на припущеннях та не містить жодного встановленого факту. Прокурор вважає, що за наслідком протиправного рішення Антимонопольного комітету України від 22.05.2025 №60/90-р/к, договір №177 від 08.06.2021 року поставки паливно-мастильних матеріалів, укладений між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної службу України з надзвичайних ситуацій та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ», вважається недійсним, а з ТОВ «АВІА ОІЛ» необхідно стягнути вартість укладеного договору в дохід держави. Прокурором, на думку Позивача, не доведено, у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного правочину, оскільки мала місце поставка палива за кошти місцевого бюджету. Обставини щодо притягнення учасника закупівлі до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не можуть свідчити про невідповідність оспорюваного правочину інтересам держави та не впливають на його дійсність. Прокурор посилається на частину 3 статті 228 ЦК України та частину 1 статті 208 ГК України. Натомість Відповідач вважає, що ці положення є незастосовними у цій справі, навіть не беручи до уваги доказову базу, яка ґрунтується лише на припущеннях та оскаржуваному рішенні АМКУ. На переконання Відповідача 2, не можуть бути задоволені позовні вимоги про застосування наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК. Як вже зазначено Відповідачем вище, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів, як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Проте сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. На думку Відповідача, для визнання недійсним правочину на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 і частини третьої статті 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (стаття 51, частина друга статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Також Відповідач 2 зазначає, що Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. На думку Відповідача, Прокурором невірно визначені інтереси держави і заява Прокурора має бути повернута заявникові, про що Відповідачем буде подано окрему заяву.

Стислий виклад відповіді Позивача на відзив Відповідача 2

У поданій до суду 22.08.2025 Відповіді на Відзиві Позивач зазначає, що з доводами, зазначеними у відзиві Відповідача 2 на позовну заяву, Ніжинська окружна прокуратура не погоджується, вважає обставини, на які він посилається безпідставними, з огляду на наступне. За приписами частини 3 статті 228 ЦК України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин був вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ним за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише в однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуте іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Прокурор вважає, що оголошуючи проведення закупівлі, САЗ ОРСЦЗ ДСНС України мало на меті не просто задовольнити потребу в паливно-мастильних матеріалів, а здійснити їх придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендеру. Обставини вчинення ТОВ «АВІА ОІЛ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі за предметом: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, проведеної САЗ ОРСЦЗ ДСНС України (ідентифікатор закупівлі UА-2020-10-19-011324-с), підтверджується рішенням Адміністративної колегії Відділення від 22.05.2025 №60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24. Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ТОВ «АВІА ОІЛ», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямованості на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником. Порушення ТОВ «АВІА ОІЛ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного САЗ ОРСЦЗ ДСНС України тендеру, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносні та призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Тому Договір №358 від 27.11.2020, укладений за підсумками закупівлі результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України. Отже, ТОВ «АВІА ОІЛ», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення Договору №358 від 27.11.2020 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти у сумі 4 257 475,92 грн.

Також, Прокурор звертає увагу, що згідно п.1.1 Статуту САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, затвердженого Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.10.2016 САЗ є авіаційним аварійно-рятувальним підрозділом центрального підпорядкування із статусом, який входить до складу підрозділів захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Майно САЗ становлять закріплені за ним матеріальні цінності, одержані в установленому порядку. Майно САЗ - це державне майно, закріплене за ним на праві оперативного управління. САЗ використовує закріплене за ним майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Розпорядження майном та його відчуження здійснюється відповідно до чинного законодавства. При цьому, згідно п. 6.4. Статуту джерелами фінансування САЗ є: асигнування Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів на виконання окремих програм; кошти, одержані від господарської діяльності, надання платних послуг та виконаних робіт у встановленому чинним законодавством порядку; кошти, одержані за рахунок добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб; кошти, одержані в установленому порядку за авіаційне чергування в єдиній системі проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування; інші джерела надходжень, не заборонені чинним законодавством. В свою чергу, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно пп. 6 п. 5 Положення ДСНС з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів. Отже, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у вказаних спірних правовідносинах. Листом Ніжинської окружної прокуратури від 12.06.2025 №52-77-3903ВИХ-25 та від 26.06.2025 №52-77-4261ВИХ-25 повідомлено ДСНС про виявлене порушення з боку ТОВ «АВІА ОІЛ» та про винесення Адміністративною колегією Відділення рішенням від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к, а також витребувано інформацію про вжиті або заплановані заходи щодо визнання недійсним в судовому порядку Договору №358 від 27.11.2020. Натомість, у листі за №04-16067/213-3 від 04.07.2025 вказано, що ДСНС не вживалися заходи щодо визнання недійсним у судовому порядку договору №358 від 27.11.2020 стосовно поставки пально-мастильних матеріалів, укладеного між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України (код ЄДРПОУ 33965532) та ТОВ «АВІА ОІЛ» (код ЄДРПОУ 36852220), витрати на сплату судового збору на зазначені заходи у 2025 році не планувалися. Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах ДСНС допущено нездійснення необхідного захисту не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним Договору №358 від 27.11.2020 як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», і застосування наслідків недійсності договору. При цьому, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель. Згідно пунктів 1, 3, 13 Положення Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Офіс є юридичною особою публічного права. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей та в місті Києві. Листом Ніжинської окружної прокуратури від 12.06.2025 №52-77-3884ВИХ-25 повідомлено Північний офіс Держаудитслужби про виявлене порушення з боку ТОВ «АВІА ОІЛ» та про винесення Адміністративною колегіє Відділення рішенням від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24, а також витребувано інформацію про вжиті або заплановані заходи щодо визнання недійсним в судовому порядку Договору №358 від 27.11.2020. Північний офіс Держаудитслужби взагалі усунувся від покладених на них обов`язків щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю та контролю за підпорядкованими територіальними органами шляхом перенаправлення запиту до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, що підтверджується листом № 262627-17/4370-2025 від 01.07.2025. Згідно вказаного листа вбачається, що Північний офіс Держаудитслужби не вжив жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, не призначив перевірку фактів, викладених у листі Ніжинської окружної прокуратури, не звернувся до суду з необхідним позовом, а також не проінформував про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів конкретні строки їх вжиття. Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Північним офісом Держаудитслужби), допущено нездійснення необхідного захисту - не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним Договору №177 від 08.06.2021 як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», і застосування наслідки недійсності договору. Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовано.

Стислий виклад заперечень відповідача 1

Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав. Натомість подав до суду 27.08.2025 письмові пояснення, в яких зазначає наступне. САЗ ОРСЦЗ ДСНС України 04.02.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://prozorro.gov.ua опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2021-04-02-002419-c, очікувана вартість предмета закупівлі: 5 370 000,00 грн. За результатами розгляду вказаних пропозицій переможцем торгів визнано ТОВ «АВІА ОІЛ» з остаточною пропозицією 5 230 103,04 грн з ПДВ. 08.06.2021 між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України та ТОВ «АВІА ОІЛ» укладено Договір № 177 поставки паливно-мастильних матеріалів (далі - Договір № 177 від 08.06.2021/Договір). Договір № 177 є повністю виконаним сторонами, що підтверджується наступними документами: актами прийому-передачі товарної продукції та платіжними дорученнями. Водночас, Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Адміністративна колегія Північного МТВ АМКУ) від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі № 426/60/100-рп/к.24 визнано, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом «Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент», яка проводилась САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2021-04-02-002419-С (Процедура закупівлі-1). У зв`язку із допущеними порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафів. Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Із системного аналізу норм цивільного і господарського кодексів вбачається, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них. Такий умисел виникає при укладенні договору або в момент виконання такого договору, а не в момент здійснення розрахунку. Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що за умови доведеності позивачем недійсності укладеного договору, моментом виникнення мети, яка завідомо суперечить інтересам держави, в контексті статті 208 Господарського кодексу України, є укладення договору. Саме з цього часу слід обчислювати строк застосування адміністративно-господарських санкцій. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що укладаючи спірний договір відповідачі або відповідач-1 діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів доведення наявності протиправного умислу та мети при укладенні спірного договору відповідачами (або відповідачем-1), що мало місце під час здійснення підприємницької діяльності відповідачів, оскільки мета є суб`єктивною' ознакою, притаманною фізичним особам, юридичні особи діють через органи управління і, як наслідок, через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи. Доказів на підтвердження факту порушення відповідачами встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності заподіяної державі шкоди, що виникли внаслідок укладання та виконання спірного зобов`язання за спірним договором, матеріали справи не містять. Таким чином, відсутність в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для застосування визначених статей 215, 216, 228 ЦК України правових наслідків, пов`язаних із стягненням виконаного.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.07.2025 залишено без руху позовну заяву виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом: - зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету; - підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.

30.07.2025 через систему «Електронний суд» від заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.08.2025.

06.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи).

08.08.2025 через систему "Електронний суд" від Північний офіс Держаудитслужби надійшло клопотання про долучення письмових пояснень до матеріалів справи №910/9094/25.

19.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшов відзив на позовну заяву.

19.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» в якій представник відповідача 2 просить дозволити участь адвоката Талана Олександра Леонідовича як представника Відповідача у підготовчому засіданні у справі №910/9094/25, яке відбудеться 27.08.2025 року о 16:15 год., та в наступних судових засіданнях, в тому числі й при розгляду справи по суті, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, інтегрованої до підсистеми «Електронний Суд» ЄСІТС. Обліковий запис адвоката Талана Олександра Леонідовича у підсистемі "Електронний Суд.

22.08.2025 через систему "Електронний суд" від виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 заяву Талана Олександра Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та забезпечено участь представника відповідача 2 - Талана Олександра Леонідовича у розгляді справи №910/9094/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд.

25.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшла заява про зупинення провадження у справі.

27.08.2025 через систему «Електронний суд» від Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшли пояснення.

27.08.2025 через систему «Електронний суд» від Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника відповідача.

27.08.2025 у судове засідання з`явився прокурор та представник позивача 1.

У судове засідання 27.08.2025 з`явився представник відповідача 2.

Представник відповідача 1 у судове засідання 27.08.2025 не з`явився. Ухвала суду від 04.08.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 27.08.2025 надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника відповідача.

27.08.2025 судом у засіданні з`ясовувалось щодо клопотань, що містяться в позовній заяві, зокрема щодо клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та щодо клопотання від 22.07.2025 про витребування від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідчені копії рішення.

Прокурор 27.08.2025 у засіданні надала пояснення та підтримала подане клопотання від 22.07.2025 про витребування від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідчені копії рішення, щодо клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору від 22.07.2025 підтримала подане та надала пояснення.

Представник відповідача 2 не заперечувала щодо клопотання від 22.07.2025 про витребування від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідчені копії рішення.

27.08.2025 представник відповідача 2 надала пояснення щодо заяви про зупинення провадження у справі від 25.08.2025, підтримала подану заяву та зазначила щодо клопотання про продовження строків надання доказів: експертних висновків, замовлених Відповідачем для подання у справу №910/9094/25від 19.08.2025, що міститься у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, судом розгляд клопотання про продовження строків надання доказів, зокрема долучення висновків експерта відкладено до наступного судового засідання.

Заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, судом розгляд заяви про зупинення провадження у справі від 25.08.2025 відкладено до наступного засідання, а також розгляд клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача від 22.07.2025 відкладено до наступного засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 01.10.25 о 15:00 год. Клопотання виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби від 22.07.2025 в частині про витребування доказів задоволено. Витребувати від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ: 21602826) належним чином засвідчені копії рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.05.2025 №60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24 та документів, що стали підставою для прийняття такого рішення.

29.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА ОІЛ" надійшло клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 01.10.2025 з`явився прокурор, представник відповідача 2.

01.10.2025 у судове засідання не з`явився представник позивача 1, 2, відповідача 1.

Ухвала суду від 27.08.2025 була направлена позивачу 1, 2, відповідачу 1 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, позивач 1, 2, відповідач 1 повідомлені належним чином про розгляд даної справи.

01.10.2025 у судовому засіданні судом з`ясована думку представників учасників справи щодо клопотання про залучення третьої особи.

01.10.2025 у судовому засідання прокурор надав усні пояснення та підтримав клопотання про залучення третьої особи.

01.10.2025 у судовому засіданні представник відповідача 2 надав усні пояснення та заперечив щодо клопотання про залучення третьої особи.

Судом розгляд клопотання про залучення третьої особи відкладено до наступного судового засідання.

01.10.2025 у судовому засіданні судом з`ясована думку представників учасників справи щодо клопотання про долучення доказів від 30.09.2025.

01.10.2025 у судовому засідання прокурор надав усні пояснення та заперечує щодо долучення доказів, надає пояснення, просить відмовити в клопотанні.

01.10.2025 у судовому засіданні представник відповідача 2 надав усні пояснення та висловлює позицію щодо клопотання про долучення доказів, зокрема висновків експертів.

01.10.2025 у судовому засіданні судом з`ясована думку представників учасників справи щодо клопотання про зупинення провадження у справі від 25.08.2025.

01.10.2025 у судовому засідання прокурор надав усні пояснення та заперечив щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

01.10.2025 у судовому засіданні представник відповідача 2 надав усні пояснення та підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» про зупинення провадження у справі №910/9094/25 до набрання чинності судовим рішення у справі №910/9231/25 та до закінчення перегляду справи №922/3456/23 в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2025 - задоволено частково. Зупинено провадження у справі № 910/9094/25 до закінчення перегляду справи №922/3456/23 в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

11.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 поновлено провадження у справі №910/9094/25 за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби до відповідача 1 Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» про визнання недійсним договору та стягнення 5 230 103 грн 04 грн.

Призначено судове засідання у справі №910/9094/25 на 18.03.2026.

04.03.2026 через систему «Електронний суд» від заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про зупинення провадження.

23.02.2026 через систему "Електронний суд" від Північний офіс Держаудитслужби надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

17.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У засідання 18.03.2026 з`явився прокурор та представник відповідача 2.

Представники позивача 1 та 2 в особі у засідання не з`явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 була направлена позивачам (представникам) в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Представник відповідача 1 в особі у засідання не з`явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 була направлена відповідачу 1 (представнику) в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

18.03.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання про зупинення провадження від 04.03.2026.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, судом клопотання про зупинення провадження від 04.03.2026 відкладено до наступного судового засідання.

18.03.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи від 17.03.2026.

Представник прокуратури висловив позицію, надав пояснення.

Представник відповідача 2 підтримав подане, виказав позицію щодо клопотання про відкладення розгляду справи від 17.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 18.03.2026 підготовче засідання у справі № 910/9094/25 призначено на 08.04.2026.

25.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 підготовче засідання у справі № 910/9094/25 призначено на 22.04.2026.

21.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» надійшли заперечення на клопотання (заяву).

22.04.2026 у судове засідання з`явився прокурор та представник відповідача 2.

Представники позивачів 1 та 2 в особі у засідання не з`явились. Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 була направлена позивачам (представникам) в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Представник відповідача 1 в особі у засідання не з`явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 була направлена відповідачу 1 (представнику) в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

У засіданні 22.04.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання представника прокуратури задоволено, клопотання виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби про зупинення провадження від 04.03.2026 у справі № 910/9094/25.

Прокурор зазначила, що зважаючи на обставини, їх відсутність наразі, просить залишити клопотання про зупинення розгляду справи без розгляду, надала пояснення.

Представник відповідача 2 не заперечував щодо залишення клопотання без розгляду, надав пояснення.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, зважаючи на обставини, судом усне клопотання представника прокуратури задоволено, клопотання виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби про зупинення провадження від 04.03.2026 у справі № 910/9094/25 залишено без розгляду, відповідно до ст. 170 ГПК України.

У засіданні 22.04.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання про долучення доказів від 29.09.2025.

Представник відповідача 2 підтримав подане клопотання, надав пояснення.

Прокурор у засіданні 22.04.2026 заперечувала щодо клопотання про долучення доказів від 29.09.2025, висловила позицію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 клопотання представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» про долучення доказів від 29.09.2025 - задоволено.

Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» строк для подання доказів у справі № 910/9094/25, що містяться у клопотанні про долучення доказів від 29.09.2025.

Долучено до матеріалів справи № 910/9094/25 висновок експерта №27/08/2025/1 за результатами проведення товарознавчої експертизи та висновок експерта №30/08/25 за результатами проведення судової економічної експертизи.

22.04.2026 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 22.04.2026 представник прокуратури не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 22.04.2026 представник відповідача 2 не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 20.05.26.

30.04.2026 через систему "Електронний суд" від Північний офіс Держаудитслужби надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

20.05.2026 у судове засідання з`явився прокурор та представник відповідача 2.

Представники позивачів 1 та 2 в особі у засідання не з`явились. Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 була направлена позивачам (представникам) в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Представник відповідача 1 в особі у засідання не з`явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 була направлена відповідачу 1 (представнику) в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

20.05.2026 у судове засідання з`явився прокурор та представник відповідача 2

20.05.2026 у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

20.05.2026 у судовому засідання представник відповідача 2 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

20.05.2026 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

САЗ ОРСЦЗ ДСНС України 04.02.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://prozorro.gov.ua опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2021-04-02-002419-c, очікувана вартість предмета закупівлі: 5 370 000,00 грн.

Згідно протоколу затвердження річного плану закупівель UA-P-2021-04-02-001567-c джерело фінансування закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) Державний бюджет України.

Тендерні пропозиції, з метою участі у відкритих торгах, подано 3 суб`єктами господарювання: ТОВ «АВІА ОІЛ» (ЄДРПОУ 36852220), ТОВ «ЮКОЙЛ» (ЄДРПОУ 31510568) та ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА» (ЄДРПОУ 39237508), що підтверджується протоколом розгляду тендерних пропозицій.

Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі, пропозицію ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА» відхилено, оскільки учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам до учасника відповідно до законодавства.

До участі у тендері допущено ТОВ «АВІА ОІЛ» з початковою пропозицією 5 256 956,16 грн з ПДВ та ТОВ «ЮКОЙЛ» 5 333 760,00 грн з ПДВ.

За результатами розгляду вказаних пропозицій, переможцем торгів визнано ТОВ «АВІА ОІЛ» з остаточною пропозицією 5 230 103,04 грн з ПДВ.

08.06.2021 між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України та ТОВ «АВІА ОІЛ» укладено Договір №177 поставки паливно-мастильних матеріалів (далі Договір №177 від 08.06.2021, Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у 2021 році поставити Покупцю товари відповідно до державних кодів економічного класифікатора Нафта та дистиляти (ДК 021-2015 09130000-9 - Авіаційне пальне ТС-1, РТ, Джет А 1) або еквівалент) (далі Товар), а Покупець прийняти й своєчасно оплатити вартість вказаного в Договорі Товару.

У пунктах 1.2. та 1.3. Договору визначено, що найменування Товару: Авіаційне пальне ТС-1, РТ, Джет А 1 або еквівалент; загальна кількість Товару, що підлягає поставці (асортимент, види, марки) та вартість одиниці Товару визначається у Специфікації (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 3.1. Ціна, вказаного у пункті 1.2. Договору Товару, становить 5 230 103,04 грн, в тому числі податок на додану вартість 871 683,84 грн. з урахування вартості доставки до місця поставки (передачі).

Згідно п. 3.2. Договору доставка, зберігання, контроль якості та заправка Товару в крило (баки) повітряного судна Покупця входить у ціну, зазначену у пункті 3.1. Договору.

У пункті 4.1. Договору визначено, що розрахунки за Товар, що поставляється, Покупцем проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість Товару (партію Товару) протягом 7 банківських днів з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати документального підтвердження Постачальником доставки Товару Покупцю.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) Товару: Товар поставляється партіями, протягом 2021 року (до грудня 2021 року включно), згідно заявок Покупця (за адресою Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90 САЗ склад ПММ, та в аеропорти України, аеродроми Державної авіації України (Збройні сили України, Національна гвардія України, Прикордонна служба України)). У заявці визначається кількість товару, що підлягає поставці та місце поставки.

Згідно п. 5.7. Договору після прийняття Товару у місці поставки Постачальник приймає на відповідальне зберігання Товар на підставі акту прийому-передачі (накладної) та зобов`язується зберігати Товар у місці поставки до моменту повернення всієї кількості Товару із зберігання.

Відповідно до п. 10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов`язань - до повного їх виконання.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2021 Сторони прийшли до згоди продовжити строк дії Договору № 177 від 08.06.2021 на строк достатній на проведення процедури закупівлі на 2022 рік, в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеною в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Згідно звіту від 07.02.2022 про виконання договору сума оплати за Договором №177 від 08.06.2021 склала: 5 230 103,04 грн (в тому числі ПДВ 871 683,84 грн).

Вказана у звіті інформація підтверджується наступними актами прийому-передачі товарної продукції: - №439 від 22.06.2021 загальна вартість продукції склала 1 262 007,52 грн. з ПДВ; - №440 від 23.06.2021 загальна вартість продукції склала 631 317,02 грн. з ПДВ; - №456 від 24.06.2021 загальна вартість продукції склала 630 527,06 грн. з ПДВ; - №457 від 30.06.2021 загальна вартість продукції склала 627 966,49 грн. з ПДВ; - №458 від 30.06.2021 загальна вартість продукції склала 637 527,77 грн. з ПДВ; - №463 від 01.07.2021 загальна вартість продукції склала 635 893,36 грн. з ПДВ; - №464 від 01.07.2021 загальна вартість продукції склала 627 721,33 грн. з ПДВ; - №503 від 20.07.2021 загальна вартість продукції склала 177 142,49 грн. з ПДВ; та платіжними дорученнями: - №641 від 24.06.2021 1 262 007,52 грн з ПДВ; - №642 від 24.06.2021 631 317,02 грн з ПДВ; - №660 від 02.07.2021 627 966,49 грн з ПДВ; - №666 від 02.07.2021 637 527,77 грн з ПДВ; - №667 від 02.07.2021 630 527,06 грн з ПДВ; - №700 від 09.07.2021 635 893,36 грн з ПДВ; - №701 від 09.07.2021 627 721,33 грн з ПДВ; - №759 від 22.07.2021 177 142,49 грн з ПДВ.

Водночас, Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Адміністративна колегія Північного МТВ АМКУ) від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24 визнано, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом «Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент», яка проводилась САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, ідентифікатор закупівлі в системі UA-2021-04-02-002419-c (Процедура закупівлі-1).

Згідно рішення, Адміністративною колегією Північного МТВ АМКУ встановлено, що поведінка ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» становить антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів. Обставини, які свідчать про антиконкурентну узгоджену поведінку ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» (вказані у рішенні) наступні:

1. Спільне місце знаходження За інформацією, наданою ТОВ «АВІА ОІЛ» (лист від 15.11.2023 № 17, вх. № 60-01/3742 від 15.11.2023) та ТОВ «ЮКОЙЛ» (лист від 28.12.2023 № 28.12./6, вх. № 60-01/4251 від 28.12.2023), Відповідачі у 2021 році, в тому числі під час участі у Процедурі закупівлі-1, знаходились за однією адресою: інформація з обмеженим доступом (ТОВ «АВІА ОІЛ») та інформація з обмеженим доступом (ТОВ «ЮКОЙЛ») на підставі договорів оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, від 01.12.2018 № 100/18 (ТОВ «ЮКОЙЛ») та від 28.12.2019 № 101/19-1 (ТОВ «АВІА ОІЛ»). При цьому, юридична адреса ТОВ «АВІА ОІЛ»: інформація з обмеженим доступом. Відповідно до договорів про співробітництво від 04.06.2020 № 19/05/БАС/20-ю та від 04.06.2021 № 18/05/БАС/21-Ю, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «СТАЙЛІНГ», ідентифікаційний код юридичної особи інформація з обмеженим доступом (далі ТОВ «Юридичне бюро «СТАЙЛІНГ») та ТОВ «АВІА ОІЛ», останній тимчасово користувався приміщенням площею 34,8 метрів квадратних, що знаходиться за адресою: інформація з обмеженим доступом. Термін дії договорів до 03.06.2021 та 03.06.2022 відповідно. Крім того, ТОВ «Юридичне бюро «СТАЙЛІНГ» зобов`язується здійснювати для ТОВ «АВІА ОІЛ» інформаційні та секретарські послуги щодо поштової кореспонденції, надісланої за адресою орендованого приміщення, а саме: - отримувати поштову кореспонденцію та забезпечувати зберігання протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з моменту отримання від поштового відділення; - повідомляти про надходження кореспонденції керівнику ТОВ «АВІА ОІЛ» або уповноваженій ним особі; - видавати ТОВ «АВІА ОІЛ» отриману кореспонденцію за адресою: інформація з обмеженим доступом; - надавати ТОВ «АВІА ОІЛ» окрему послугу з розкриття, сканування та надсилання копії кореспонденції на електронну адресу ТОВ «АВІА ОІЛ». Враховуючи наведене, протягом 2021 року, зокрема і в період проведення Процедури закупівлі-1, ТОВ «АВІА ОІЛ», попри наявність чинних договорів тимчасового спільного користування об`єктом нерухомого майна, фактично не здійснювало діяльності за місцем реєстрації: інформація з обмеженим доступом. Отже, фактичне місцезнаходження Відповідачів за однією адресою у сусідніх офісах (кімнатах) свідчить про наявність умов для обміну інформацією між Відповідачами, що й зумовило їх домовленість про підготовку й участь у Процедурі закупівлі-1.

2. Використання одних і тих же ІР-адрес Відповідно до інформації, яка була надана ДП «Прозорро» листом від 16.11.2021 № 206/01/2524/04 (вх. № 60-01/5785 від 03.12.2021), ТОВ «ЮКОЙЛ» для участі у Процедурі закупівлі-1 заходило в аукціон з ІР-адреси-1 та для участі у Процедурі закупівлі-1 подавало свою тендерну пропозицію з електронного майданчика ТОВ «Смарттендер». За інформацією, наданою ТОВ «Смарттендер» (лист 11.09.2023 № 520, вх. № 60- 01/3072 від 12.09.2023), ТОВ «ЮКОЙЛ» для участі у Процедурі закупівлі-1 подавало свою пропозицію з ІР-адреси-1. Водночас з ІР-адреси-1 обидва Відповідача під час проведення Процедури закупівлі-1 здійснювали керування своїми банківськими рахунками (02.04.2021 08.06.2021) (листи АТ КБ «ПриватБанк» від 21.01.2022 № 20.1.0.0.0/7-220120/11014, вх. № 60- 01/107кі від 25.01.2022 та АТ «Райффайзен Банк» від 26.01.2022 № 81-15-9/933-бт, вх. № 60-01/123кі від 31.01.2022) та подавали фінансову звітність (лист ГУ ДПС у м. Києві від 07.12.2021 № 55047/5/26-15-12-07-19, вх. № 60-01/1942кі від 16.12.2021). Відповідно до даних з мережі Інтернет (RIPE Database), послуги з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою-1 надаються державним підприємством «Науковотелекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України», ідентифікаційний код юридичної особи інформація з обмеженим доступом (далі ДП НТЦ «УАРНЕТ»). ДП НТЦ «УАРНЕТ» листом від 22.11.2023 № 275 (вх. № 60-01/3826 від 22.11.2023) повідомило, що послуги з доступу до мережі Інтернет за ІР-адресою-1 протягом 2021 року надавались ТОВ «ЮКОЙЛ» на підставі договору про надання послуг від 05.02.2015 № 151139. Адреса надання послуг: інформація з обмеженим доступом. Отже, використання Відповідачами однієї і тієї ж ІР-адреси для здійснення керування своїми банківськими рахунками та подання фінансової звітності, з якої ТОВ «ЮКОЙЛ» заходило в аукціон та подавало свою тендерну пропозицію і яка була надана йому в користування, свідчить про координацію дій Відповідачів та обмін інформацією під час участі у Процедурі закупівлі-1.

3. Наявність господарських відносин Відповідно до банківських виписок, наданих АТ «Райффайзен Банк» листом від 26.01.2022 № 81-15-9/933-бт (вх. № 60-01/123кі від 31.01.2022), ТОВ «АВІА ОІЛ» під час проведення Процедури закупівлі-1 купувало у ТОВ «ЮКОЙЛ» товар: інформація з обмеженим доступом. Також за інформацією ТОВ «ЮКОЙЛ» (лист від 14.11.2023 № 14.11/2, вх. № 60- 01/3734 від 14.11.2023) останній протягом червня 2021 року купував паливо Джет А-1 (товар Процедури закупівлі-1) у ТОВ «АВІА ОІЛ». Зазначене вище свідчить про те, що в період проведення Процедури закупівлі-1 між Відповідачами існували господарські відносини з продажу виду товару предмета Процедури закупівлі-1, що свідчить про позиціонування цих суб`єктів господарювання не як конкурентів, а як партнерів. Внаслідок існування сталих господарських відносин між Відповідачами усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність Учасників щодо їх поведінки під час участі у процедурах закупівель, оскільки наявність господарських відносин зумовлює виникнення в суб`єктів, які пов`язані такими відносинами, певних прав та обов`язків. Отже, такі комерційні відносини Відповідачів, у тому числі щодо виконання майбутнього закупівельного договору, свідчить про єдність їх економічних інтересів, що обумовлює їх обізнаність із діяльністю один одного, внаслідок чого вони мали можливість обміну інформацією, у тому числі щодо участі в Процедурі закупівлі-1. Вказані факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) Відповідачами своєї поведінки при підготовці до участі та участі в Процедурах закупівель, зокрема про обмін між ними інформацією. Як підсумок Адміністративна комісія Північного МТВ АМКУ вказала, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, Відповідачі тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши права замовника на отримання найбільш ефективних для нього результатів, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

З огляду на вищезазначене, рішенням Адміністративної колегії МТВ АМКУ від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24 встановлено, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» під час підготовки документів для участі у Процедурах закупівель діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України «Публічні закупівлі». Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції. Учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовниками торгів, порушивши права замовника на отримання найбільш ефективних для нього результатів, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції». Відтак, дана закупівля послуг відбулась при формальному створенні учасниками закупівлі видимості конкуренції.

У зв`язку із допущеними порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафів.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що обставини вчинення ТОВ «АВІА ОІЛ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі за предметом: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, проведеної САЗ ОРСЦЗ ДСНС України (ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-02-002419-c), підтверджується рішенням Адміністративної колегії Північного МТВ АМКУ від 22.05.2025 №60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24. Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ТОВ «АВІА ОІЛ», результатів торгів. Порушення ТОВ «АВІА ОІЛ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного САЗ ОРСЦЗ ДСНС України тендеру, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Поведінка ТОВ «АВІА ОІЛ» під час участі в закупівлі явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель. Тому Договір №177 від 08.06.2021, укладений за підсумками закупівлі, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Ураховуючи зазначене, спірний Договір поставки паливно-мастильних матеріалів №177 від 08.06.2021 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України. Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі не може мати правомірного наслідку укладення Договору №177 від 08.06.2021. Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ «АВІА ОІЛ» умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «АВІА ОІЛ», як сторони оспорюваного Договору №177 від 08.06.2021, одержані нею грошові кошти у сумі 5 230 103,04 грн. за цим правочином повинні бути повернуті САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, а отримані САЗ ОРСЦЗ ДСНС України грошові кошти у сумі 5 230 103,04 грн за рішенням суду стягуватися в дохід держави.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та відповідач заперечення, а саме копії: Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-04-02-002419-c на 3 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-02- 002419-c); Протокол затвердження річного плану закупівель UA-P-2021-04-02-001567-c на 2 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04- 02-002419-c); Протокол розкриття тендерних пропозицій UA-2021-04-02-002419-c на 2 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-02- 002419-c); Реєстр отриманих тендерних пропозицій UA-2021-04-02-002419-c на 1 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-02- 002419-c); рішення тендерного комітету UA-2021-04-02-002419-c на 1 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-02- 002419-c); Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-04-02-002419- c на 2 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021- 04-02-002419-c); Звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-04-02-002419-c на 3 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021- 04-02-002419-c); Звіт про виконання договору про закупівлю UA-2021-04-02-002419-c на 3 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-02- 002419-c); Договору №177 від 08.06.2021 поставки паливно-мастильних матеріалів на 8 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021- 04-02-002419-c, оригінал у сторін); Додаткової угоди №1 від 31.12.2021 на 1 арк. (загальнодоступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-02-002419-c); актів прийому-передачі продукції до Договору №177 від 08.06.2021; платіжних документів до Договору №177 від 08.06.2021; листа Ніжинської окружної прокуратури №52-77-1682ВИХ-25 від 17.03.2025; листа Північного МТВ АМКУ №60-02/2209е від 19.03.2025; листа Ніжинської окружної прокуратури №52-77-3374ВИХ-25 від 23.05.2025; листа Північного МТВ АМКУ №60-02_4655е від 03.06.2025; рішення Адміністративної колегії Північного МТВ АМКУ від 22.05.2025 №60/90-р/к на 21 арк. (загальнодоступне за посиланням https://northmtv.amcu.gov.ua/npas/informatsiia-shchodo-rishennia-vid-22052025-6090-rku-spravi-42660100-rpk24-pro-porushennia-tov-iukoil-ta-tov-avia-oil-zakonodavstva-prozakhyst-ekonomichnoi-konkurentsii); листа Ніжинської окружної прокуратури №52-77-3894ВИХ-25 від 12.06.2025 на 7 арк.; листа Північного офісу Держаудитслужби №262627-17/4370-2025 від 01.07.2025; листа Ніжинської окружної прокуратури №52-77-3905ВИХ-25 від 12.06.2025 на 7 арк; листа Ніжинської окружної прокуратури №52-77-4259ВИХ-25 від 26.06.2025 на 7 арк.; листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій №04- 16062_213-3 від 04.07.2025 на 1 арк.; Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань на 7 арк. (загальнодоступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search); наказу про покладення обов`язків №245к від 06.11.2024 на 1 арк.; повідомлення Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; висновку експерта №27/08/2025/1 за результатами проведення товарознавчої експертизи та висновку експерта №30/08/25 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Щодо представництва прокурора у справі

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частини третя і п`ята стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до п. 1.1. Статуту САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, затвердженого Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.10.2016 САЗ є авіаційним аварійно-рятувальним підрозділом центрального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби, який входить до складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Згідно п. 1.4. Статуту САЗ створено ДСНС України. САЗ підпорядкований Голові ДСНС України.

У пункті 1.9. Статуту визначено, що за організаційно-правовою формою господарювання САЗ є державною організацією і заснований на державній власності. САЗ є неприбутковою організацією. Діяльність САЗ здійснюється на некомерційній основі, не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.

Відповідно до п. 1.13. Статуту САЗ є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, мас самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України, рахунки в установах банків України, печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, іншу власну атрибутику і символіку, які реєструються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Майно САЗ становлять закріплені за ним матеріальні цінності, одержані в установленому порядку. Майно САЗ - це державне майно, закріплене за ним на праві оперативного управління. САЗ використовує закріплене за ним майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Розпорядження майном та його відчуження здійснюється відповідно до чинного законодавства.

При цьому, згідно п. 6.4. Статуту джерелами фінансування САЗ є: асигнування Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів на виконання окремих програм; кошти, одержані від господарської діяльності, надання платних послуг та виконаних робіт у встановленому чинним законодавством порядку; кошти, одержані за рахунок добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб; кошти, одержані в установленому порядку за авіаційне чергування в єдиній системі проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування; інші джерела надходжень, не заборонені чинним законодавством.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пп. 6 п. 5 Положення ДСНС з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Отже, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у вказаних спірних правовідносинах.

Листами Ніжинської окружної прокуратури від 12.06.2025 №52-77-3905ВИХ-25 та від 26.06.2025 №52-77-4259ВИХ-25 повідомлено ДСНС про виявлене порушення з боку ТОВ «АВІА ОІЛ» та про винесення Адміністративною колегіє Північного МТВ АМКУ рішенням від 22.05.2025 №60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24, а також витребувано інформацію про вжиті або заплановані заходи щодо визнання недійсним в судовому порядку Договору №177 від 08.06.2021.

Натомість, у листі за №04-16062/213-3 від 04.07.2025 вказано, що ДСНС не вживалися заходи щодо визнання недійсним у судовому порядку договору №177 від 08.06.2021 стосовно поставки пально-мастильних матеріалів, укладеного між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України (код ЄДРПОУ 33965532) та ТОВ «АВІА ОІЛ» (код ЄДРПОУ 36852220), витрати на сплату судового збору на зазначені заходи у 2025 році не планувалися.

Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах ДСНС допущено нездійснення необхідного захисту не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним Договору №177 від 08.06.2021 як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», і застосування наслідків недійсності договору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону).

При цьому, на підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. 3 Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 Положення).

Згідно з пп. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території міста Києва та Київської області здійснює Північний офіс Держаудитслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 (далі - Положення №23).

Щодо визначення другим позивачем у справі Північного офісу Держаудитслужби, то суд ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, де зауважено, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 20.07.2021 у справі № 904/5598/18 тощо).

Листом Ніжинської окружної прокуратури від 12.06.2025 №52-77-3894ВИХ-25 повідомлено Північний офіс Держаудитслужби про виявлене порушення з боку ТОВ «АВІА ОІЛ» та про винесення Адміністративною колегіє Північного МТВ АМКУ рішенням від 22.05.2025 №60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/ к.24, а також витребувано інформацію про вжиті або заплановані заходи щодо визнання недійсним в судовому порядку Договору №177 від 08.06.2021.

Північний офіс Держаудитслужби взагалі усунувся від покладених на них обов`язків щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю та контролю за підпорядкованими територіальними органами шляхом перенаправлення запиту до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, що підтверджується листом № 262627-17/4370-2025 від 01.07.2025.

Згідно вказаного листа вбачається, що Північний офіс Держаудитслужби не вжив жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, не призначив перевірку фактів, викладених у листі Ніжинської окружної прокуратури, не звернувся до суду з необхідним позовом, а також не проінформував про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів конкретні строки їх вжиття.

Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Північним офісом Держаудитслужби), допущено нездійснення необхідного захисту не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним Договору №177 від 08.06.2021 як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», і застосування наслідків недійсності договору.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Отже, факт не звернення Північного офісу Держаудитслужби до суду з відповідним позовом свідчить про те, що вказаний орган не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

З огляду на викладене, внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення суду позову у цій справі.

За наведених обставин, на переконання суду, прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби.

Щодо суті позовних вимог

Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (зі змінами).

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи встанолвено, що що провадження у цій справі (№910/3134/25) було зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.

Так, у постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи питання щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК, суд має враховувати що санкції, передбачені ч.3 ст.228 ЦК, ч.1 ст.208 ГК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства. Застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень.

У зазначеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків:

- вирішуючи питання щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК суд має враховувати що санкції, передбачені ч.3 ст.228 ЦК, ч.1 ст.208 ГК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства (п.74);

- конфіскація без вироку суду (Non-Conviction Based Confiscation - NCBC) розглядається ЄСПЛ як втручання у право власності, захищене ст.1 Першого протоколу до Конвенції (п.75);

- застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (п.76);

- ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень (п.92);

- при визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо) (п.105);

- ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчиненні особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції (п.105);

- ЄСПЛ звертає увагу на важливість дотримання принципу пропорційності втручання і щодо добросовісного власника майна (у нашому випадку - добросовісної сторони правочину) (п.106);

- на перший погляд, приписи ч.3 ст.228 ЦК свідчать про те, що втручання у право володіння майном добросовісного учасника правочину не відбувається, невинна особа не має зазнавати збитків через недійсний правочин, адже сторона має отримати від порушника назад своє майно, а з неї стягується в дохід держави лише те, що вона отримала від порушника (п.107);

- втім, Об`єднана палата вважає, що за умови застосування відповідних приписів ч.3 ст.228 ЦК, відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника (п. 108);

- по-перше, добросовісна сторона все одно втрачає очікуваний результат угоди. Вона витратила час, ресурси, можливо зазнала упущеної вигоди і зрештою залишиться ні з чим (лише зі своїм початковим майном/грошима). Якщо правочин був вигідним для неї, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було (п.109);

-по-друге, конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення. Такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом. ЄСПЛ у подібних справах перевіряє, чи не було можливості обмежитися менш суворими заходами щодо невинної особи (справа "Air Canada v. the United Kingdom") (п.110).

На підставі аналізу вказаної вище постанови Об`єднаної палати, для застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено сукупність таких обставин:

- наявність конкретної мети правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

- причинно-наслідковий зв`язок між такою метою та наслідками правочину;

- умисел сторони (сторін) на досягнення цієї протиправної мети;

- пропорційність обраного засобу втручання (санкції) легітимній меті захисту публічних інтересів.

При цьому державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (рішення Конституційного Суду України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999).

Поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У контексті публічних закупівель такими інтересами є забезпечення добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 95 вищезазначеної постанови також зазначила, що антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні ч.3 ст.228 ЦК.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд звертає увагу учасників справи, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23, норма ч. 3 ст. 228 ЦК України не може бути застосована лише у випадку порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист економічної конкуренції. Верховний Суд також дійшов висновку, що для застосування приписів ч. 3 ст. 228 ЦК прокурор має довести, що сам правочин за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства.

Прокурор обґрунтовує позов тим, що рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.05.2025 № 60/90-р/к у справі №426/60/100-рп/к.24 визнано, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом «Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент», яка проводилась САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, ідентифікатор закупівлі в системі UA-2021-04-02-002419-c (Процедура закупівлі-1). Згідно рішення, Адміністративною колегією Північного МТВ АМКУ встановлено, що поведінка ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» становить антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів. Порушення ТОВ «АВІА ОІЛ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного САЗ ОРСЦЗ ДСНС України тендеру, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Поведінка ТОВ «АВІА ОІЛ» під час участі в закупівлі явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель. Тому Договір №177 від 08.06.2021, укладений за підсумками закупівлі, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «АВІА ОІЛ», на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України. Ураховуючи зазначене, спірний Договір поставки паливно-мастильних матеріалів №177 від 08.06.2021 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України. Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі не може мати правомірного наслідку укладення Договору №177 від 08.06.2021. Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ «АВІА ОІЛ» умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «АВІА ОІЛ», як сторони оспорюваного Договору №177 від 08.06.2021, одержані нею грошові кошти у сумі 5 230 103,04 грн. за цим правочином повинні бути повернуті САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, а отримані САЗ ОРСЦЗ ДСНС України грошові кошти у сумі 5 230 103,04 грн за рішенням суду стягуватися в дохід держави.

Суд зазначає, що сам по собі встановлений рішенням органу Антимонопольного комітету України факт антиконкурентних узгоджених дій не звільняє прокурора від обов`язку довести сукупність обставин, необхідних для застосування частини третьої статті 228 ЦК України. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18.

Отже, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України факт антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів свідчить про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, однак не є достатнім для висновку про те, що укладений за результатами торгів договір був спрямований на досягнення мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у розумінні частини третьої статті 228 ЦК України.

Так, матеріалами справи встановлено, що за результатами проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент, номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2021-04-02-002419-c, очікувана вартість предмета закупівлі: 5 370 000,00 грн. 08.06.2021 між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України та ТОВ «АВІА ОІЛ» укладено Договір №177 поставки паливно-мастильних матеріалів (далі Договір №177 від 08.06.2021, Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується у 2021 році поставити Покупцю товари відповідно до державних кодів економічного класифікатора Нафта та дистиляти (ДК 021-2015 09130000-9 - Авіаційне пальне ТС-1, РТ, Джет А 1) або еквівалент) (далі Товар), а Покупець прийняти й своєчасно оплатити вартість вказаного в Договорі Товару.

З матеріалів справи встановлено, що Згідно звіту від 07.02.2022 про виконання договору сума оплати за Договором №177 від 08.06.2021 склала: 5 230 103,04 грн (в тому числі ПДВ 871 683,84 грн).

Вказана у звіті інформація підтверджується наступними актами прийому-передачі товарної продукції: - №439 від 22.06.2021 загальна вартість продукції склала 1 262 007,52 грн. з ПДВ; - №440 від 23.06.2021 загальна вартість продукції склала 631 317,02 грн. з ПДВ; - №456 від 24.06.2021 загальна вартість продукції склала 630 527,06 грн. з ПДВ; - №457 від 30.06.2021 загальна вартість продукції склала 627 966,49 грн. з ПДВ; - №458 від 30.06.2021 загальна вартість продукції склала 637 527,77 грн. з ПДВ; - №463 від 01.07.2021 загальна вартість продукції склала 635 893,36 грн. з ПДВ; - №464 від 01.07.2021 загальна вартість продукції склала 627 721,33 грн. з ПДВ; - №503 від 20.07.2021 загальна вартість продукції склала 177 142,49 грн. з ПДВ; та платіжними дорученнями: - №641 від 24.06.2021 1 262 007,52 грн з ПДВ; - №642 від 24.06.2021 631 317,02 грн з ПДВ; - №660 від 02.07.2021 627 966,49 грн з ПДВ; - №666 від 02.07.2021 637 527,77 грн з ПДВ; - №667 від 02.07.2021 630 527,06 грн з ПДВ; - №700 від 09.07.2021 635 893,36 грн з ПДВ; - №701 від 09.07.2021 627 721,33 грн з ПДВ; - №759 від 22.07.2021 177 142,49 грн з ПДВ.

Отже, господарські зобов`язання за Договором сторонами виконані, з огляду на поставлений товар та сплачені за нього грошові кошти у повному обсязі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що спірний договір виконано сторонами належним чином: товар поставлено, прийнято без зауважень та оплачено. Водночас матеріали справи не містять доказів недобросовісної поведінки замовника закупівлі.

Також Позивачем до матеріалів справи надано копію висновку експерта №27/08/2025/1 за результатами проведення товарознавчої експертизи та копію висновку експерта №30/08/25 за результатами проведення судової економічної експертизи.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

За змістом частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Оцінюючи висновок експерта, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які б вплинули на правильність, повноту та обґрунтованість висновку, скаржником не доведено, належних доказів на підтвердження якихось порушень суду не надано.

Так, згідно висновку експерта №27/08/2025/1 від 16.09.2025 за результатами проведення товарознавчої експертизи на вирішення товарознавчої експертизи поставленi наступнi запитання: Яка ринкова вартість на території України Товару: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007 з урахуванням умов Договору № 177 вiд 08.06.2021, зокрема доставкою, зберіганням, контролем якості та заправкою Товару в крило (баки) повітряного судна та вiдстрочкою платежу до 30 календарних днiв, станом на 08.06.2021?

Висновком експерта №27/08/2025/1 від 16.09.2025 встановлено, що ринкова вартiсть на територiї Украiни Товару: паливо авiацiйне для газотурбiнних двигунiв Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007 з урахуванням умов Договору № 177 вiд 08.06.2021, зокрема доставкою, зберiганням, контролем якостi та заправкою Товару в крило (баки) повiтряного судна та вiдстрочкою платежу до 30 календарних днiв, станом на 08.06.2021 складала 35706,00 грн з ПДВ. Також у даному висновку зазначено, що цiни на товар, що визначенi Договором № 177 поставки паливно-мастильних матерiалiв вiд 08.06.2021 року за одну одиницю вiдповiдають дiапазону цiн мiж нижнъою та верхньою границями, з урахуванням цiноутворюючих чинникiв передбачених зазначеним договором та становищем ринку даного типу товарiв в цей перiод в Украiнi, що пiдтверджуеться цiновим монiторингом вiдкритих джерел iнформацiї.

Висновком експерта №30/08/25 від 24.09.2025за результатами проведення судової економічної експертизи поставленi наступнi запитання:

- Чи підтверджується документально постачання Товару, а саме: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007, в межах виконання умов Договору № 177 від 08.06.2021? Якщо так, в якій сумі?

- Чи підтверджуються документально витрати ТОВ «АВІА ОІЛ», що формують собівартість реалізованого Товару: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007, з урахуванням умов Договору № 177 від 08.06.2021?

- Чи підтверджується документально завищення вартості поставленого Товару: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007 за Договором № 177 від 08.06.2021, з урахуванням діапазону цін станом на 08.06.2021, встановленого за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №27/08/2025/1 від 16.09.2025?

На дослідження наданий Договір № 177 поставки паливно - мастильних матеріалів від 08.06.2021 (далі - Договір №177 від 08.06.2021), укладений між Покупцем - Спеціальний авіаційний загін Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в особі Коробки І. М. та Постачальником - ТОВ «АВІА ОІЛ», в особі директора Бичека Костянтина Івановича, на предмет виконання поставки паливо- мастильних матеріалів та складені в процесі його виконання первинні документи.

Висновком експерта №30/08/25 встановлено:

- по першому питанню: проведеним дослідженням, в межах наданих документів та компетенції експерта економіста, постачання Товару, а саме: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007, в межах виконань умов Договору №177 від 08.06.2021, документально підтверджується та складає у сумі 4 358 419,20 грн без урахування ПДВ, у сумі 5 230 103,04 грн з урахування м ПДВ.

- по другому питанню: проведеним дослідженням, в межах наданих документів та компетенції експерта економіста, витрати ТОВ «АВІА ОІД», що формують собівартість реалізованого Товару: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А1 (Jet ЛІ) ДСТУ 4796-2007, з урахуванням умов Договору № 177 від 08.06.2021, документально підтверджуються та складають у сумі 3 758 086,30 грн.

- по третьому питанню: проведеним дослідженням, в межах наданих документів та компетенції експерта економіста, завищення вартості поставленого Товару: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет Al (Jet Al) ДСТУ 4796-2007 за Договором №177 від 08.06.2021, з урахуванням діапазону цін станом на 08.06.2021, встановленого за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №27/08/2025/1 від 16.09.2025 не підтверджується.

Вказаними висновками експертизи підтверджено відсутність завищення вартості товару за укладеним Договором №177 від 08.06.2021 та не підтверджується наявність збитків через завищення ціни. Тобто, висновок експерта №27/08/2025/1 за результатами проведення товарознавчої експертизи та висновок експерта №30/08/25 за результатами проведення судової економічної експертизи узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема, відсутністю дій Відповідача 1 завдати шкоди державі чи підривати її інтереси.

У той же час, прокурор не надав належних і допустимих доказів того, що внаслідок укладення та виконання спірного договору замовник здійснив переплату бюджетних коштів, отримав товар за завідомо завищеною ціною або зазнав інших значних майнових втрат, співмірних із конфіскаційною санкцією, що заявляється до застосування. Також не доведено, що на момент закупівлі існували реальні альтернативні тендерні пропозиції, які об`єктивно забезпечували істотну економію бюджетних коштів, однак були усунуті саме внаслідок встановлених Антимонопольним комітетом України антиконкурентних узгоджених дій.

Зокрема, не довів спрямованість і відповідність спірного правочину ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні чи соціальні основи держави і суспільства. При цьому, обвинувальний вирок у кримінальному провадженні, який би мав преюдиційне значення для цієї господарської справи, не виносився та прокурором суду не надавався.

Суд зазначає, що у межах даної справи підстави для визнання договору недійсним зводяться лише до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на будь-які інші підстави для визнання спірного правочину недійсним прокурор не посилається

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наступних обставин: наявності мети спірного правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; заподіяння державі та суспільству значних збитків, а також безпідставного збагачення відповідача-2; причинно-наслідкового зв`язку між встановленими антиконкурентними узгодженими діями учасників торгів та погіршенням майнового становища держави.

Таким чином, прокурором не доведено наявності сукупності умов, необхідних для визнання спірного договору недійсним саме на підставі частини 3 статті 228 ЦК України та застосування наслідків, передбачених цією нормою.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України правових підстав для визнання договору недійсним у зв`язку з недоведеністю прокурором обставини вчинення відповідачами спірного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також відсутністю підстав для визнання правочину недійсним лише у зв`язку з порушенням відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції.

За наведених умов господарський суд відмовляє у позові повністю.

Відмова суду у задоволенні заявленої прокурором позовної вимоги про визнання недійсним договору має наслідком відсутність правової необхідності надавати юридичну оцінку похідним вимогам Прокурора в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (код ЄДРПОУ 36852220) на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄРДПОУ 33965532) 5 230 103,04 грн, а з Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій одержані ним за рішенням суду 5 230 103,04 грн в дохід держави.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Північного офісу Держаудитслужби - відмовити повністю.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.06.2026.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА