Рішення № 137024715, 01.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2026Справа № 910/3420/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (вул. Федорова Івана, 32А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс" (вул. Кудрявська, 3/5, офіс 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38569225)

про стягнення коштів у розмірі 7 864,00 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс" (далі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 7 864,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам та ними отримана - 30.03.2026, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету.

28.05.2026 в підсистемі «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він, зокрема, просив у задоволенні позову відмовити.

Частинами 1, 2, 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з частинами 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву.

З огляду на вищенаведене, останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву було 14.04.2026, тоді як відзив на позовну заяву відповідачем подано до суду 28.05.2026, тобто зі значним порушенням встановленого судом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, відповідач клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву не заявляв, а суд не може поновити такий строк з власної ініціативи.

Частиною другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що відзив на позовну заяву було подано відповідачем після закінчення строку на його подання, а також відсутність правових підстав для поновлення вказаного строку, суд, на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, залишає відзив на позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.04.2025 року о 10 год. 16 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MAN TGS 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Wielton NW3, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул.Жмеринській, 5 в м. Києві, при повороті праворуч вибухнуло на задній осі ліве колесо та пошкодило автомобіль «Mitsubishi OUTLENDER» державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в попутньому напрямку, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року у справі №759/8936/25 водія транспортного засобу «MAN TGS 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Wielton NW3, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у виді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно правова відповідальність власника автомобіля «MAN TGS 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-224091481.

Власник пошкодженого автомобіля «Mitsubishi OUTLENDER» державний номерний знак НОМЕР_3 звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із повідомленням про дорожньо транспортну пригоду від 25 квітня 2025 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 29.04.2025 року.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля «Mitsubishi OUTLENDER» державний номерний знак НОМЕР_3 визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі:

- Акту огляду транспортного засобу від 25.04.2025 року; Ремонтної калькуляції № ОСЦВ-6944 від 02.05.2025 року:

- Страхового акту № ОСЦВ-6944 від 30 травня 2025 року та розрахунку суми страхового відшкодування від 30 травня 2025 року.

ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля «Mitsubishi OUTLENDER» державний номерний знак НОМЕР_3 в розмірі: 7 864 (сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №70974 від 30 травня 2025 року.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку статей 87, 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачеві різницю між загальним розміром завданої шкоди (вартістю відновлювального ремонту) та сумою виплаченого страхового відшкодування.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України).

Отже, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди (особою, яка , свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 905/1391/19, з аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Відтак, шкода, завдана внаслідок ДТП водієм та з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Суд звертає увагу, що за наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року у справі №759/8936/25 дорожньо-транспортної пригода сталася у зв`язку з порушенням водієм транспортного засобу «MAN TGS 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Wielton NW3, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 правил дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, а саме п.п. 2.3 а), 2.3 б) ПДР України - при повороті праворуч вибухнуло на задній осі ліве колесо та пошкодило автомобіль «Mitsubishi OUTLENDER» державний номерний знак НОМЕР_3 .

Стаття 1172 Цивільного кодексу України передбачає, що Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Оскільки згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року у справі №759/8936/25 на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 працював водієм у ТОВ "ДБУ "МЕГАПОЛІС", то саме Відповідач, як роботодавець та власник транспортного засобу «MAN TGS 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , повинен сплатити на користь Позивача суму страхового відшкодування у розмірі 7 864 (сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

Відтак, суд дійшов висновку, що саме відповідач, як володілець транспортного засобу має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої його працівником, вина якого встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року у справі №759/8936/25.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОРОЖНЬО БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ "МЕГАПОЛІС" (Адреса: 04053, місто Київ, Вулиця Кудрявська, будинок 3/5, офіс 4; Код ЄДРПОУ: 38569225) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», (код ЄДРПОУ 30859524, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана 32, Літ. А, п/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478), суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7 864 (сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА