Ухвала суду № 137022847, 01.06.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5091/25

провадження № 2-п/632/7/26

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайоний суд Харківської області у складі: головуючого судді Библіва С.В., за участі секретаря судового засідання Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2026 року по справі № 629/5091/25, провадження № 2/632/99/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2026 року, ухваленого у справі № 629/5091/25, провадження № 2/632/99/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу, мотивуючи тим, що заочне рішення не є законним і не є обґрунтованим. Вказує, що справа розглянута за його відсутності і він був позбавлений можливості подати відзив на позов та надати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також заявляти клопотання, в тому числі і про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Крім того, суд застосував неіснуючу норму Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загальними правилами цивільного судочинства.

Відповідач надав заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без його участі, наполягає на її задоволенні.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» у судове засідання не з`явився, проте, надав судові заяву про розгляд справи без його участі, проти перегляду заочного рішення заперечує. У письмових поясненнях зазначив, що твердження відповідача про пропуск позивачем строків для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, є необґрунтованими з огляду на карантинні обмеження та військовий стан, а щодо застосування норм Закону про загальнообов`язкове страхування вказав, що суд застосував його норму, яка діяла на час настання страхового випадку.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати заяву відповідно до вимог ч.2 ст. 247, ч. 1 ст. 287 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, письмові пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Заочним рішенням Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2026 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу був задоволений та з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти як відшкодування витрат у розмірі 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному чи спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В заяві ОСОБА_1 , як на підставу скасування заочного рішення, посилається на те, що він не отримував належного повідомлення про розгляд справи.

З вказаним твердженням суд погодитися не може. Так в матеріалах справи містяться поштові конверти, оформленні на адресу проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), про виклик відповідача у судові засідання, призначені на 12.02.2026 року та на 24.03.2026 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.64, 71). Крім того, судом у судові засідання, призначені на 13.11.2025 року, 05.01.2026 року, 12.02.2026 року та на 24.03.2026 року відповідача було викликано через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ч.11 ст. 128 ЦПК України через неотримання інформації про місце реєстрації відповідача (а.с.56, 59, 61 та 63). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, наведені доводи у заяві про неповідомлення позивача про виклик до суду є безпідставними. Зазначене узгоджується із положеннями ст. 128 ЦПК України та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, на думку суду, під час ухвалення заочного рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2026 року були дотримані вимоги процесуального права.

Згідно статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Дії відповідача, а саме неодноразове неприбуття до суду за викликом, можуть свідчити про неналежну процесуальну його поведінку і ймовірним проявом зловживання процесуальними правами.

Окрім того, для того аби скасувати заочне рішення необхідно щоб були наявність істотні докази у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача.

В заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою з ухваленим рішенням по суті. За смислом заяви відповідач, фактично, визнає позов, проте вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, а суд при ухваленні рішення застосував неіснуючу норму Закону.

На такі доводи відповідача суд зазначає, що відповідно до норм законодавства, зокрема, щодо карантинних обмежень та воєнного стану, строк позовної давності позивачем не пропущено. Крім того, трирічний строк на звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права у звичайних умовах, також не пропущено, адже з моменту здійснення позивачем страхового відшкодування 11.07.2022 року до подання позову до суду 11.07.2025 року (дата надання поштового конверту із позовною заявою на відділення пошти а.с.36), трирічний строк не сплинув.

При ухваленні рішення суд виходив із норм законодавства, яке діяло на момент скоєння ДТП та на момент здійснення страхового відшкодування страховиком. На вказаний час діяли норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідній редакції, які, дійсно, передбачали, що відповідно до ст. 38-1.1 у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача, поважність причин неподання відзиву та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності всіх цих обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

У відповідності до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 247, 287-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2026 року по справі № 629/5091/25, провадження № 2/632/99/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу - відмовити.

Заочне рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 24 березня 2026 року у цивільній справі № 629/5091/25, провадження № 2/632/99/26 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Суд вважає необхідним роз`яснити відповідачеві, що строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею.

Суддя: С. В. Библів