Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/6824/26
н/п 2-з/953/35/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Муратової С.О., за участю секретаря Драгана О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Київської окружної прокуратури м. Харкова (ЄДРПОУ: 0291010822, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 76) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про витребування майна із чужого володіння, -
установив:
28.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення І-А, ІІ-А загальною площею 13,8 кв.м, в житловому будинку літ. «А-5» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1828937263101); судові витрати покласти на відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
28.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про забезпечення позову, в якій заявник просить: задовольнити заяву про забезпечення позову; вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень І-А, II-А загальною площею 13,8 кв.м, розташованих в житловому будинку літ. «А-5», за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1828937263101).
На обґрунтування заяви представник позивача зазначає, зокрема, що Київською окружною прокуратурою міста Харкова подано до Київського районного суду м. Харкова позовну заяву в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 . За змістом пред`явлених позовних вимог прокурор просить: витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення I-A, II-A загальною площею 13,8 кв.м, в житловому будинку літ. «А-5» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1828937263101). Ціна позову 3 013 173,58 грн. Підставою для звернення прокурора з позовною заявою стало вибуття зазначених нежитлових приміщень з комунальної власності поза волею територіальної громади. Проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, прокурор має обґрунтоване припущення про існування реальної загрози того, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником спірного майна, може розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об`єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об`єднання тощо), що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідного нерухомого майна (держави в особі відповідного органу) в межах даної справи, без нових звернень до суду. Про таку реальну загрозу, зокрема, свідчить те, що відповідач не є добросовісним набувачем майна, оскільки був обізнаний про незаконність вибуття спірного майна з власності територіальної громади. Враховуючи викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд розглядає вказану заяву відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, тобто не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №944/1748/20.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 522/1514/21.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №490/7508/20.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Згідно Відповіді №2820803 від 01.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення І-А, ІІ-А загальною площею 13,8 кв.м., в житловому будинку літ. «А-5», за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1828937263101.
Вивчивши подану позовну заяву, з урахуванням обставин справи, на які посилається позивач суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, тому суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень І-А, II-А загальною площею 13,8 кв.м, розташованих в житловому будинку літ. «А-5», за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1828937263101) до вирішення судом справи по суті.
Ні підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, -
Ухвалив:
Заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Київської окружної прокуратури м. Харкова (ЄДРПОУ: 0291010822, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 76) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про витребування майна із чужого володіння задовольнити.
В порядку забезпечення позову заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень І-А, II-А загальною площею 13,8 кв.м, розташованих в житловому будинку літ. «А-5», за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1828937263101) до вирішення судом справи по суті.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Копію ухвали для виконання направити сторонам, третім особам по справі відповідно для відома та виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: Київська окружна прокуратура м. Харкова (ЄДРПОУ: 0291010822, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 76) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7).
Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Муратова С.О.
Судове рішення № 137022461, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 953/6824/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: