Ухвала суду № 137021408, 02.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4485/20

Провадження № 1-кс/185/428/26

У Х В А Л А

02 червня 2026 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), представника заявника адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Павлограді скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 07.04.2026 про зміну статусу особи у кримінальному провадженні № 42019040000000438 від 08.07.2019,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2026 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 07.04.2026 про зміну статусу особи у кримінальному провадженні № 42019040000000438 від 08.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, у зв`язку з тим, що вказана постанова є незаконною, не вмотивованою та прийнятою всупереч його інтересам, тоді, як раніше слідчим правомірно була прийнята постанова про визнання його потерпілим по цьому кримінальному провадження. Таким чином, дізнавачем ОСОБА_5 його неправомірно позбавлено статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні, що порушує його права.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2026 року, в рамках розгляду цієї скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 07.04.2026 про зміну статусу особи у кримінальному провадженні № 42019040000000438 від 08.07.2019, у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019040000000438 від 08.07.2019 за ч. 1 ст. 384 КК України, відмовлено.

Заявник ОСОБА_3 , його представник адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтримали скаргу на доводах та підставах, викладених у скарзі та просили її задовольнити.

Прокурор, дізнавач у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про розгляд справи, з урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК України суд вважає за можливим розглядати скаргу без їх участі, так як їх відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.

Встановлені судом обставини та мотиви, з яких суд виходив

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , як рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від 27 червня 2019 року скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області що невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 12 червня 2019 року задоволено; зобов`язано уповноважених прокуратури Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 12 червня 2019 року.

Як вбачається із самої заяви адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 12 червня 2019 року, останній просив внести відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_7 , за попередньою кваліфікацією ст. 384 КК України введення в оману суд або інший уповноважений орган; ст. 383 КК України завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Таким чином, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості 08.07.2019 за № 42019040000000438 за ч. 1 ст. 384 КК України, за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, якою зобов`язано прокуратуру Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, вчиненого особою у статусі потерпілого та свідка, а також визначено орган досудового розслідування: підрозділ дізнання Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , а прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_10 .

Матеріали кримінального провадження містять заяву ОСОБА_3 від 30.07.2019, адресовану слідчому ОСОБА_11 , щодо негайного проведення його допиту в якості потерпілого по цьому кримінальному провадженню.

Постановою слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 02.08.2019, за власною ініціативою, залучено ОСОБА_3 до кримінального провадження № 42019040000000438 від 08.07.2019 за ч. 1 ст. 384 КК України в якості потерпілого, так як, на думку слідчого, останньому кримінальним правопорушенням завдано шкоду.

Між тим, слідчим, у вказаній постанові, не вмотивовано, яку саме шкоду завдано ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням за ч. 1 ст. 384 КК України, а саме, діями ОСОБА_7 щодо введення в оману суд або інший уповноважений орган.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та до наступного часу триває.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження № 42019040000000438 від 08.07.2019 за ч. 1 ст. 384 КК України, відповідно до постанови про зміну статусу особи у кримінальному провадженні від 07.04.2026, дізнавачем СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, зареєстрованого в ЄРДР № 42019040000000438 від 08.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, постановлено змінити процесуальний статус потерпілого ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні та надалі визначати, як свідок.

Зазначене постанова, між іншим, вмотивована тим, що згідно ст. 477 КПК України кримінальне правопорушення, з правовою кваліфікацією за ст. 384 КПК України не відноситься до кримінальних правопорушень у формі приватного обвинувачення. В ході подальшого проведення досудового розслідування та аналізу зібраних доказів, дізнавачем встановлено, що фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що ОСОБА_3 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди безпосередньо внаслідок вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України. Зокрема, об`єктом правопорушення за ст. 384 КК України є інтереси правосуддя. Встановлені у провадженні обставини вказують на те, що дії, які є предметом розслідування, не спричинили прямої шкоди правам та законним інтересам саме ОСОБА_3 , що є обов`язковою умовою для набуття статусу потерпілого згідно ч. 1 ст. 55 КПК України.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 384 КК України є злочином проти правосуддя, та об`єктивна сторона якого полягає у наданні завідомо неправдивих показань свідка, потерпілого, завідомо неправдивого висновку експерта, складені для надання бо надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, а не злочином проти фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Тому, дізнавачем СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 правомірно прийнято рішення про зміну статусу потерпілого ОСОБА_3 на статус свідка, з врахуванням вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 40-1 КПК України дізнавач уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексі, а також здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Наведене свідчить про те, що оскаржувана постанова дізнавача є такою, що відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, є законною та обґрунтованою, та скасуванню не підлягає.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 07.04.2026 про зміну статусу особи у кримінальному провадженні № 42019040000000438 від 08.07.2019 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 07.04.2026 про зміну статусу особи у кримінальному провадженні № 42019040000000438 від 08.07.2019 - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення про неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1