Ухвала суду № 137021160, 01.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/11243/25

Номер провадження2-з/205/945/26

УХВАЛА

01 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

представника позивача адвоката Сечко С.В. в режимі відеоконференцзв`язку,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро у межах цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування клопотання представника відповідача адвоката Роговської А.О. про призначення судової автотехнічної експертизи,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування.

Від представника відповідача адвоката Роговської А.О. надійшло клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи від 28.01.2026, яке було уточнене відповідно до сформованого 28.05.2026 у підсистемі «Електронний суд» клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи. У даному клопотанні заявник просить на розгляд експерта поставити наступні питання: як повинен був діяти водій автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200 Р/Н НОМЕР_1 ОСОБА_2 у дорожній обстановці при викладених обставинах ДТП, яке сталося 16.06.2024 р. згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху? Як повинен був діяти водій автомобіля марки RENAULT SYMBOL P/H НОМЕР_2 ОСОБА_1 у дорожній обстановці при викладених обставинах ДТП, яке сталося 16.06.2024 р. згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху? Чи були з технічної точки зору дії водія ОСОБА_2 у причинному зв`язку з виникненням ДТП? Чи були з технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 у причинному зв`язку з виникненням ДТП? Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру MBC України.

Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник вказував, що 16.06.2024 р. о 15.00 на автодорозі Р-31 перехрестя з круговим рухом (с. Іванівка-Дніпро-Куліші) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки RENAULT SYMBOL р/н НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки ТОYOTA LAND CRUISER 200 р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. 08.07.2024 р. у справі № 187/1075/24 ОСОБА_1 було Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. У постанові Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 р. по справі № 187/1075/24 вказано наступне: «суд зазначає, що наявність порушень Правил дорожнього руху в діях одного із учасників ДТП не означає автоматичного виключення відповідальності у іншого учасника ДТП... Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тому суд не вирішує питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.14 КУпАП в діях іншого учасника ДТП, оскільки відповідні матеріали до суду не передавались». Як вказував ОСОБА_1 в своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.06.2024 р. він рухався зі швидкістю приблизно 30 км/год. Дорожне покриття було мокре та слизьке, оскільки йшов дощ, його автомобіль почало заносити та розкручувати. В той момент до перехрестя з круговим рухом почав на великій швидкості наближуватися автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200 р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який повинен був надати перевагу автомобілю ОСОБА_1 , оскільки останній знаходився на головній дорозі. В результаті відбулось зіткнення. Враховуючи той факт, що протокол про адміністративне правопорушення на водія ОСОБА_2 не складався, хоча, на думку сторони відповідача, він грубо порушив швидкісний режим, в результаті чого не зміг запобігти ДТП, з метою встановлення дійсних обставин справи та надання правової оцінки діям кожного учасника ДТП, вважають за необхідне просити суд про призначення авто технічної експертизи по даній справі.

28.05.2026 від представника позивача адвоката Сечко С.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов відзив на клопотання сторони відповідача щодо призначення судової автотехнічної експертизи, згідно з яким він зазначає, що постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року у справі № 187/1075/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Представник позивача посилається на те, що ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Процесуальне судочинство визначає основне правило преюдиції: обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Верховний Суд зауважив, що преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. Отже, преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі, нагадав Верховний Суд, розглядаючи справу №234/16272/15-ц. У постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/4938/17 Верховний Суд зробив висновки про те, що преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу. Оскільки рішенням (постановою) Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року у справі № 187/1075/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, дане рішення набрало законної сили, рішенням встановлені преюдиційні факти, то відповідач як особа яка брала участь у розгляді даної справи не має процесуального права оспорювати в іншому процесі обставини встановлені судовим рішення. На підставі вищенаведеного, просив суд у задоволенні клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи відмовити.

Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» адвокат Сечко С.В. в підготовчому засіданні 29.05.2026 заперечив проти клопотання представника відповідача адвоката Роговської А.О. щодо призначення судової автотехнічної експертизи з підстав, викладених у відзиві на зазначене клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовчому засіданні 29.05.2026 підтримав заявлене клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у клопотанні.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року, судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи по встановленню законних та обґрунтованих рішень.

За правилами ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Положення статті 106 ЦК України надають учаснику справи право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Отже, сторони мають право самостійно подати до суду висновок експерта, складений на замовлення, а у разі неможливості його отримати, звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи, обґрунтовувати належність конкретного доказу, у тому числі і висновку експерта, для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Водночас у клопотанні про призначення судової автотехнічної експертизи та у підготовчому засіданні відповідачем та його представником не надано доказів про вжиття ними заходів для ініціювання встановлення міри відповідальності іншого водія, самостійного замовлення такої експертизи, не надано пояснень про наявність причин неможливості самостійно замовити проведення судової автотехнічної експертизи на предмет визначення наявності або відсутності у його діях порушень ПДР України та визначення ступені його винуватості у ДТП.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому, важливим є те, що судова експертиза призначається винятково для встановлення обставин справи, які стосуються предмета доказування у справі.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому, важливим є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмета доказування у справі.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення суми страхового відшкодуваннявнаслідок ДТП. Установлення ступеня вини у ДТП ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не входить до предмету заявлених позовних вимог.

Суд ураховує, що в матеріалах справи міститься постанова Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 у справі № 187/1075/24про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно відповідача ОСОБА_1 , якою встановлені обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд доходить висновку, що розглядаючи спір щодо стягнення суми страхового відшкодування, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини дорожньо-транспортної пригоди, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в справах №722/1384/15-ц від 28.10.2019 та №234/16272/15-ц від 05.09.2019.

Разом з тим, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Таким чином, суд доходить до висновку, що вищевказаною постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 у справі № 187/1075/24, уже були встановлені обставини щодо наявності та характеру вини водія ОСОБА_1 у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, що виключає необхідність їх повторного дослідження у даному цивільному провадженні.

Водночас пунктом 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5, визначені основні види експертизи (підвиди), зокрема автотехнічну.

Згідно з п.п.п.1.1.3 п.п.1.1 п.1 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями автотехнічної експертизи, зокрема є установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП.

Згідно з підпунктом 1.3. п.3 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 у документі про призначення автотехнічної експертизи (залучення експерта) повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).

При призначенні експертизи обставин ДТП необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця тощо), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди; розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху (швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування); момент виникнення небезпеки для руху; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані.

Однак суду не надані і в матеріалах справи відсутні всі необхідні вищезазначені вихідні дані, що також унеможливлює призначення та проведення автотехнічної експертизи.

За наведених у клопотанні та у підготовчому засіданні мотивів та обґрунтувань необхідності призначення судової автотехнічної експертизи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача про призначення вказаної експертизи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи суд не досліджував обґрунтованість позову, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду такого клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103,104, 259 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Роговської А.О. про призначення судової автотехнічної експертизи - відмовити.

Відповідно до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Г.В. Дорошенко