Ухвала суду № 137020905, 05.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 217/116/22

Провадження № 6/202/299/2026

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Козиря Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця", стягувач: ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник боржника звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заявник посилався на те, що Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 13.04.2023 року у справі № 217/116/22 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з АТ "Українська залізниця" середній заробіток у розмірі 126985,74 грн та судові витрати 15000 грн, а всього 141985,74 грн.

15.05.2023 року Авдіївським міським судом Донецької області було видано виконавчі листи про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.08.2023 рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 03.08.2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволення позову.

Постановою Верховного суду від 15.01.2025 скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.08.2023 та залишено в силі рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 13.04.2023.

Згідно з платіжними інструкціями від 31.01.2025 № 73488, № 73490, №73491, № 73504, № 73505, № 73506, № 73493, № 73494 та від 10.12.2025 № 845634 боржником було сплачено на корить ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 96509,18 з утриманням податків та зборів, витрати на правничу допомогу, та від 10.12.2025 № 84563 на користь держави плачено судовий збір у розмірі 1766,05 грн.

Вважає, що дані обставини свідчать про відсутність у АТ "Українська залізниця" обов`язку щодо сплати коштів на користь ОСОБА_1 та на користь держави.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у поданому до суду клопотанні просив заяву розглянути у його відсутності та задовольнити.

Інші учасникик справи будучи належним чином повідомленими, не з`явились.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, аналізуючи положення вказаної статті, суд зауважує, що право на звернення до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню наділені виключно стягувач або боржник по виконавчому провадженню.

Як було встановлено судом Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 13.04.2023 року у справі № 217/116/22 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з АТ "Українська залізниця" середній заробіток у розмірі 126985,74 грн та судові витрати 15000 грн, а всього 141985,74 грн.

15.05.2023 року Авдіївським міським судом Донецької області було видано виконавчі листи про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.08.2023 рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 03.08.2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволення позову.

Постановою Верховного суду від 15.01.2025 скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.08.2023 та залишено в силі рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 13.04.2023.

Згідно з платіжними інструкціями від 31.01.2025 № 73488, № 73490, №73491, № 73504, № 73505, № 73506, № 73493, № 73494 та від 10.12.2025 № 845634 боржником було сплачено на корить ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 96509,18 з утриманням податків та зборів, витрати на правничу допомогу, та від 10.12.2025 № 84563 на користь держави сплачено судовий збір у розмірі 1766,05 грн.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 71874466 з виконання виконавчого листа № 217/116/22 від 15.05.2023 року про стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 126985,74 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.05.2023 відкрито виконавче провадження № 71874466 з виконання виконавчого листа № 217/116/22 від 15.05.2023 року про стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 126985,74 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.05.2023 відкрито виконавче провадження № 71917114 з виконання виконавчого листа № 217/116/22 від 15.05.2023 року про стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь держави судовий збір у розмірі 1766,00 грн.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.05.2023 зупинено вчинення виконавчих дій у ВП № 71874466.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.05.2023 зупинено вчинення виконавчих дій у ВП № 71917114.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Захист прав у порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема у спосіб вирішенням процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 432 ЦПК України).

Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Ці обставини, в залежності від достатніх для цього підстав, можна умовно поділити на дві групи: в одних випадках виконавець приймає таке рішення самостійно (пункти 1, 3, 4, 6, 7 частини 1статті 39 цього Закону), в інших лише на підставі судового рішення (пункти 2, 5, 10 цієї норми).

Закінчення виконавчого провадження здійснюється постановою виконавця, а підстави закінчення встановлюються в залежності від об`єктивних обставин та не мають альтернативного характеру.

Однією із підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини 1статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини 1статті 39 вказаного Закону).

Частиною 2статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

У судовій практиці наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); помилкова видача виконавчого листа за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; видача виконавчого листа на підставі рішення, яке в подальшому було скасоване; помилкової видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Сукупний аналіз змісту статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов`язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання позбавляє таке виконання ознак добровільності та є підставою для закінчення провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу на те, що на момент відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого у цій справі, зобов`язання не було виконане, зобов`язання договором не були припинені, а виконання своїх зобов`язань у добровільному порядку, після ухвалення рішення, сплата боржником коштів на виконання рішення суду після пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не може вважатися добровільним виконанням грошового зобов`язання, що, у свою чергу, виключає можливість застосування правил статті 432 ЦПК України.

За вказаних обставин, у задоволенні поданої представником боржника заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.432, 447, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця", стягувач: ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягають виконанню - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.Я. Дребот