Ухвала суду № 137020693, 02.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

№ 175/731/26

провадження 2/175/179/26

УХВАЛА

02 червня 2026 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.

з секретарем Кульпіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в селище Слобожанське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено проведення судового засідання, виносилася ухвала, справа по суті не слухалася.

В судовому засіданні стало питання про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне передати справу до іншого суду за підсудністю для розгляду по суті, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Дійсно з відповіді на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру витікає, що відповідач ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28 січня 2026 року витікає, що фактичне зареєстроване у встановленому законом поряду місце проживання/перебування відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_2 , а тому зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, є у районі, на який розповсюджується юрисдикція Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Тобто з урахуванням вище наведеного вказана справа підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, а не Дніпровському районному суду Дніпропетровської області.

З урахуванням вище викладеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, предмет та підстави позову, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом, тому суд безпідставно прийняв до провадження та розглядає цю справу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Також слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, враховуючи перелічені обставини, суд вважає можливим дану справу передати на розгляд іншого суду за підсудністю, оскільки не вірно зроблено вибір пред`явлення позову згідно вимог ст. 27 ЦПК України, з урахуванням правил підсудності, справу прийнято до провадження з порушення правил підсудності і законних підстав зараз для розгляду справи в Дніпровському районному суді Дніпропетровської області не має, порушення правил підсудності може викликати сумніви в об`єктивності суду і скасування апеляційною інстанцією ухваленого в справі рішення.

Отже вважаю за необхідне зазначену вище справу для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, а також з метою дотримання прав учасників процесу, гарантованих державою, в тому числі й під час дії воєнного стану, направити за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 32, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Передати цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для розгляду по суті до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвала набирає законної сили 02 червня 2026 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко