Ухвала суду № 137018835, 27.05.2026, Миронівський районний суд Київської області

27.05.2026

Єдиний унікальний № 371/1012/25

провадження № 1-кп/371/146/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1012/25

Провадження № 1-кп/371/146/26

Миронівський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025111220000136, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України, на постанову слідчого про визнання потерпілого в кримінальному провадженні від 08 травня 2025 року,

У С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111220000136 за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною частиною другою статті 197-1 КК України надійшов до суду 26 червня 2025 року.

Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

06 серпня 2025 року захисником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 подано скаргу на постанову слідчого про визнання потерпілого в кримінальному провадженні від 08 травня 2025 року.

Захисник просив скасувати постанову слідчого СВ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , якою Київську обласну державну адміністрацію визнано потерпілим у кримінальному провадженні.

За мотивами скарги, потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у звязку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні (частина друга статті 58 КПК України).

З матеріалів досудового розслідування, відкритих стороні захисту в порядку статті 290 КПК України, вбачається, що підставою для винесення слідчим ОСОБА_6 оскаржуваної постанови стала заява про залучення Київської обласної державної адміністрації як потерпілого у кримінальному провадженні від 08 травня 2025 року, підписана ОСОБА_7 .

Водночас, у матеріалах кримінального провадження міститься лист Київської обласної державної адміністрації, адресований слідчому ОСОБА_6 , зі змісту якого вбачається, що станом на 25 червня 2024 року ОСОБА_7 був звільнений із посади головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління апарату КОДА та не є працівником цієї установи.

Таким чином, на момент подання заяви від 08 травня 2025 року ОСОБА_7 не мав статусу працівника Київської обласної державної адміністрації, а отже, не був уповноважений представляти адміністрацію у кримінальному провадженні відповідно до частини другої статті 58 КПК України, у звязку з чим заява про залучення до провадження потерпілого подана неуповноваженою особою.

Разом із тим, згідно з частиною сьомою статті 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

У матеріалах кримінального провадження відсутня будь-яка письмова згода Київської обласної державної адміністрації на визнання її потерпілим у кримінальному провадженні.

Оскільки заява від 08 травня 2025 року була подана неуповноваженою особою, інших заяв чи документів, що підтверджують волевиявлення Київської обласної державної адміністрації бути визнаною потерпілим, у матеріалах провадження немає, слідчий не мав правових підстав для винесення постанови про визнання вказаного державного органу потерпілим.

З огляду на це визнання Київської обласної державної адміністрації потерпілим на підставі заяви неналежної особи та за відсутності письмової згоди є порушенням вимог статей 55, 58 КПК України, що прямо впливає на права обвинуваченої ОСОБА_4 , зокрема на її право на захист, передбачене статтями 20, 42 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подану ним скаргу та просив задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.

Прокурор заперечила проти задоволення скарги. Пояснила, що в матеріалах кримінального провадження містяться відповідні заяви представника Київської обласної державної адміністрації та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з якими ознайомилися захисник та обвинувачена. Крім того, 30 квітня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_8 , в якому ним повідомлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025111220000136, в листі-відповіді на запит слідчого Київською обласною державною адміністрацією (Київською обласною військовою адміністрацією) було допущено технічну описку, було невірно зазначено дату звільнення головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління апарату Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 25 червня 2024 року. Вказаний працівник був звільнений 25 червня 2025 року.

Суд, дослідивши мотиви заявленої скарги, вислухавши доводи захисника, який звернувся зі скаргою, думку інших учасників кримінального провадження, зазначає таке.

Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині першій статті 303 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 -316 цього Кодексу.

За частиною третьою статті 303 КПК України, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті (тобто рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, та рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки- особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом).

Норми частини другої статті 303 КПК України не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314 -316 КПК України.

Ані частина друга статті 303, ані статті 314-316 КПК України не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені частиною другою статті 307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобовязувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію.

Натомість, за змістом статей 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обовязковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Статтею 315 КПК України визначено перелік питань, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду, а саме: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) зясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) зясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обовязковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Кримінальний процесуальний кодекс не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи скасовувати процесуальні рішення прокурора/слідчого та визнавати незаконними дії з посиланнями на їх прийняття не у спосіб, передбачений законодавством, чи з інших підстав.

Відповідно до статті 219 КПК України, надання суду інших документів, крім обвинувального акту з додатками, до початку судового розгляду забороняється, а тому доводи поданої на стадії підготовчого судового засідання скарги можуть бути досліджені повно, всебічно та обєктивно безпосередньо тільки під час судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі по обставинах, викладених захисником адвокатом ОСОБА_5 у скарзі.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Крім того, здійснення такої оцінки виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

Поряд з цим суд зазначає, що оскільки, відповідно до статей 314 - 316 КПК України, зясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду.

Таким чином, у задоволенні поданої на стадії підготовчого судового засідання скарги захисника необхідно відмовити.

Поряд з цим суд зазначає, що наведені захисником обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду.

Керуючись статтями 303, 314- 316, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 , поданої у кримінальному провадженні № 12025111220000136, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України, на постанову слідчого про визнання потерпілого в кримінальному провадженні від 08 травня 2025 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1