Ухвала суду № 137016461, 28.05.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/541/26

Провадження № 1-кс/602/172/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2026 р. м. Ланівці

Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025050010023793 від 03.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не депутата, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в :

25 травня 2026 року старший слідчий СВ ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 (нижче у тексті також - слідчий) звернулася до слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області з клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (нижче у тексті також - прокурор), про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у згаданому вище кримінальному провадженні.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 25.05.2026 визначено слідчого суддю Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 .

Судове засідання по розгляду клопотання призначене на 26.05.2026.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заявив, що бажає скористатися правом на захист та самостійно залучити захисника до участі у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, судове засідання з розгляду зазначеного клопотання відкладене на 27.05.2026.

У судове засідання, призначене на 27.05.2026, підозрюваний ОСОБА_5 не прибув і не повідомив слідчого суддю, слідчого чи прокурора про причини своєї неявки у судове засідання. Розгляд клопотання слідчого відкладено на 28.05.2026.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання з підстав, які у ньому наведені. Просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 , якому слідчим суддею було роз`яснено його права, передбачені ч. 2 ст. 193 КПК України, у судовому засіданні пояснив, що він не залишав самовільно військову частину. У лютому 2024 року його та ще кількох військовослужбовців відрядили з в/ч НОМЕР_1 до іншої військової частини, номер якої він не пам`ятає, і яка дислокувалася в районі АДРЕСА_2 . Коли вони прибули до тієї військової частини, то там їм сказали, що наказу на них ще немає і щоб вони поверталися до своєї в/ч ( НОМЕР_1 ). Коли ж вони повернулися у розташування свого підрозділу, то там їхній командир повідомив, що вони, у т.ч. ОСОБА_5 , уже не числяться у в/ч НОМЕР_1 і можуть повертатися додому. У зв`язку з цим, підозрюваний поїхав до місця свого постійного проживання, де й перебував весь цей час, доглядаючи за своєю мамою похилого віку. У вирішенні клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд слідчого судді, зазначивши, що бажає продовжувати військову службу і що 27.05.2026 він перебував у Військовій службі правопорядку, куди добровільно звернувся з тим, щоб його направили у будь-яку військову частину для продовження служби. Через це він не зміг прибути у судове засідання, призначене на 27.05.2026. Чому, при цьому, не повідомив про зазначені обставини слідчого суддю, прокурора чи слідчого підозрюваний не пояснив. Підозрюваний зазначив, що ніде не працює, проживає на пенсію, яку отримує його мати. Його дружина з неповнолітньою дитиною проживають за кордоном.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання через необґрунтованість підозри та ризиків, на які вказують слідчий і прокурор. Просила розглянути питання щодо застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Із матеріалів клопотання убачається, що ОСОБА_5 22 квітня 2022 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, що підтверджується, зокрема, копіями сторінок військового квитка підозрюваного (а.с. 37-41).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2022 №3 солдата ОСОБА_5 , який призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.06.2022 №24-рс на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, вважати таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 32).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2022 №42 старшого солдата ОСОБА_5 , призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 26.07.2022 №10-рс на посаду водія-радіотелефоніста стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, вважати таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 33).

6 лютого 2022 року приблизно о 8 год під час проведення перевірки наявності особового складу виявлено відсутність в розташуванні підрозділу старшого солдата ОСОБА_5 . Того ж дня, 06.02.2024 близько 08 год 30 хв, командир 2 ср в/ч НОМЕР_1 капітан ОСОБА_7 зв`язався по мобільному зв`язку зі старшим солдатом ОСОБА_5 , який в ході розмови повідомив, що в підрозділ він не повернеться і в подальшому проходити службу в Збройних Силах України не бажає. Встановити його місце перебування не вдалося. Наведене підтверджується змістом матеріалів службового розслідування по факту безпідставної відсутності по місцю служби військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_5 , розпочатого 06.02.2024 та закінченого 07.03.2024, у т.ч. Акту службового розслідування, копії яких додані до клопотання (а.с. 12, 23-28).

Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 16.02.2024 №47 старшого солдата ОСОБА_5 , який відсутній на службі понад 10 діб, увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 35).

Листом від 21.09.2024 №889 командир в/ч НОМЕР_1 направив начальнику ТУ ДБР у АДРЕСА_3 матеріали службового розслідування за фактом вчинених дій військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_5 , в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, для прийняття процесуального рішення (а.с. 11).

За вказаним фактом уповноваженою особою Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025050010023793 від 03.07.2025 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується копією Витягу з ЄРДР від 05.07.2025 (а.с. 7).

Постановою першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 14.11.2025 визначено підслідність (доручено здійснення досудового розслідування) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у цьому кримінальному провадженні Кременецькому РВП ГУНП в Тернопільській області, визначено органом, який має здійснювати нагляд за додержанням законів під проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні, - Тернопільську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (а.с. 49-51).

Постановою керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 26.05.2026 доручено здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у цьому кримінальному провадженні слідчим ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється відділенням поліції № 1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, зокрема, слідчим ОСОБА_4 , що підтверджується наданим слідчим у судовому засіданні Витягом з ЄРДР від 26.05.2026.

25 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану (а.с. 86-87).

Обставини щодо самовільного залишення старшим солдатом ОСОБА_5 військової частини підтверджуються також змістом протоколів допиту свідків ОСОБА_8 від 27.04.2026, та ОСОБА_9 від 11.05.2026 (а.с. 58-63).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України).

Частиною восьмою статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).

Згідно зі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Абзацом восьмим частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, за відсутності законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри», зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» (заява № 42310/04, п. 175 рішення від 21.04.2011) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З огляду на зазначене вище, зважаючи на те, що з матеріалів клопотання вбачається наявність фактів та інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що підозра у цьому кримінальному провадженні є достатньо обґрунтованою.

Пояснення підозрюваного, надані у судовому засіданні, про те, що він поїхав додому з відома його командира (начальника), спростовуються вищезгаданими доказами, наявними у матеріалах клопотання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , є умисним тяжким злочином проти встановленого порядку несення військової служби, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовуються, насамперед, суворістю покарання, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв`язку з чим ОСОБА_5 , усвідомлюючи зазначену обставину, може вдатися до відповідних неправомірних дій.

Згідно з усталеною судовою практикою національних судів та практикою Європейського суду з прав людини «тяжкість обвинувачення» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від правосуддя, особливо на початкових етапах кримінального провадження. При цьому, окрім суворості передбаченого покарання слід ураховувати інші фактори, такі як: дані про особу підозрюваного, обвинуваченого, рід його занять, міцність соціальних зв`язків, інші обставини конкретного кримінального провадження.

Слідчий суддя ураховує ті обставини, що ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину в лютому 2024 року і, розуміючи, що такі його дії є неправомірними, протягом тривалого періоду часу (більше двох років) не робив жодних спроб повернутися до свого підрозділу чи перевестися в інший підрозділ та не звертався добровільно до правоохоронних органів з цього приводу, аж до того моменту, коли йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Також, оцінюючи ступінь ймовірності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя бере до уваги процесуальну поведінку підозрюваного під час розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, коли ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду зазначеного клопотання, не прибув у судове засідання 27.05.2026 та не повідомив завчасно слідчого суддю або прокурора або слідчого про причини своєї неявки. Наведене, на думку слідчого судді свідчить про високу ступінь ймовірності згаданого ризику.

Наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні додатково обґрунтована тим, що це кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування. Однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 КПК (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Особи свідків у цьому кримінальному провадженні відомі підозрюваному, оскільки він проходив військову службу в одній з ними військовій частині. Окрім того, один зі свідків, ОСОБА_8 , як слідує зі змісту протоколу його допиту, наразі не перебуває на військовій службі, є пенсіонером, мешкає на території Тернопільської області. Відтак, існує достатньо висока ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може чинити на свідків відповідний тиск, шляхом погроз, залякувань чи умовлянь, схиляючи останніх до надання неправдивих показань у суді на стадії судового провадження на свою користь чи відмови від участі у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що рівень ймовірності ризику впливу на свідків на початковому етапі кримінального провадження, з огляду на суворість можливого покарання та інші обставини, є достатньо високий.

Підсумовуючи викладене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також існування тих ризиків, на які вказують слідчий та прокурор, і які слідчий суддя визнав доведеними, є достатньою підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.

З приводу доводів захисника про необхідність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя зауважує, що законодавчі положення ч. 8 ст. 176 КПК України щодо особливостей застосування запобіжного заходу під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених, у т.ч., статтею 407 КК України, позбавляють слідчого суддю можливості оцінювати недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки імперативно встановлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у разі доведення стороною обвинувачення обставин, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 194 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання, однак ніде не працевлаштований. По місцю служби характеризується посередньо (а.с. 36), за місцем проживання позитивно (а.с. 71). Під спостереженням у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.с. 67), разом з тим, у грудні 2024 року лікувався у КНП «Лановецька міська лікарня» у зв`язку із захворюванням нервової системи, спричиненим вживанням алкоголю (а.с. 68).

Таким чином, оцінивши, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, також у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; відсутність у нього важких чи хронічних захворювань; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, які не є настільки міцними, щоб бути дієвим запобіжником заявлених ризиків; майновий стан підозрюваного; процесуальну поведінку підозрюваного під час розгляду цього клопотання; - дійшов висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Визначаючи розмір застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , його майнового та сімейного стану, інших даних про особу підозрюваного, наявних ризиків, дійшов висновку про те, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіббуде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

Також з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження та в силу приписів КПК України, у разі внесення застави, підозрюваного слід зобов`язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду і покласти на нього виконання обов`язків, передбачених п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, керуючись статтями 2, 132, 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 369-372, 376, 392-395КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в державній установі «Чортківська установа виконання покарань № 26» (Тернопільська область, м.Чортків, вул. Лесі Українки, 3).

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 обчислювати з 28 травня 2026 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою закінчується о 23 год 59 хв 26 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області на р/р UA 738201720355269001500003454, МФО 820172, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) 26198838, отримувач ДКСУ, м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62025050010023793 від 03.07.2025 за ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи служби;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків у разі внесення застави закінчується 26 липня 2026 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, захиснику та направити начальнику державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26» для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений 02 червня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_10