Рішення № 137015843, 02.06.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/816/26

Провадження №2/443/762/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «Фінпром Маркет» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Договором кредиту № 71152117 в розмірі 22 425,00 грн, з яких 6 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 950,00 грн - сума заборгованості за процентами, 975,00 грн - сума заборгованості за комісією, 13 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, а також понесені судові витрати - сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 03.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71152117, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 500,00 грн строком на 30 днів (з 03.09.2025 по 02.10.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,25 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 975,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 01827, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 02.10.2025 між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 15898307 до Договору позики № 71152117, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає 60 днів, тобто до 01.11.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,75 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 22572, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71152117 від 03.09.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 . Заборгованість відповідача за договором кредиту № 71152117 від 03.09.2025 та додаткової угоди, з урахуванням здійснених відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають 487,50 грн, складає 22 425,00 грн, зокрема: 6 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 950,00 грн - сума заборгованості за процентами; 975,00 грн - сума заборгованості за комісією; 13 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № 71152117 від 03.09.2025. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак у поданій позовній заяві та письмовій заяві просить справу розглядати за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та часткове визнання позову, в частині основного боргу і процентів. Комісію і пеню не визнає. Розмір правової допомоги вважає завищеним.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності та незаперечення проти ухвалення заочного рішення (а.с.19).

Відповідачем подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.57), заяву про розгляд справи за її відсутності та часткове визнання позову (а.с.58).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.11-12).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 28.05.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

03.09.2025 ОСОБА_1 у заявці-опитувальнику Клієнта на отримання фінансового кредиту надала свої особисті ідентифікуючі дані, дані паспорта, місця проживання, електронної адреси ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), номер телефону ( НОМЕР_2 ) та платіжного засобу (банківської картки) ( НОМЕР_1 ). Заявка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 01827 (а.с.37).

Згідно з Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71152117 від 03.09.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , сторони узгодили такі умови:

за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору (п.2.1. Договору);

сума кредиту 6 500,00 (шість тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) грн (п.2.2.1. Договору);

строк кредитування/Строк договору 30 днів (п.2.2.2. Договору);

процентна ставка/день 0,250% (фіксована) (п.2.2.3. Договору);

комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 975,00 грн), дата надання кредиту 03.09.2025, дата повернення кредиту 02.10.2025, денна процентна ставка 0,750 %, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00 %, пеня 4 % (п.2.2.4. Договору);

параметри, порядок і графік повернення Кредиту, сплати Процентів та Комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього Договору (п.2.3. Договору);

договором також передбачені порядок реєстрації Позичальника в ІКС, порядок надання кредиту, технологію (порядок) укладення Договору та створення електронних підписів сторонами Договору, порядок нарахування, сплати Процентів, Комісії та інших платежів, порядок повернення Кредиту, конфіденційна інформація, згода, обробка та захист персональних даних Позичальника, права та обов`язки Кредитодавця та Позичальника за Договором (розділи 3-8);

за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу (п.10.5. Договору);

якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п.10.7.1. Договору);

якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування Кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання Позичальником умов Договору, Кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування Кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (п.10.7.2. Договору);

Договір містить реквізити сторін, зокрема ім`я позичальника - ОСОБА_1 , її дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адресу проживання, номер телефону, електронну адресу, картковий рахунок та електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 01827 (а.с.27-33).

У додатку № 1 до Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71152117 від 03.09.2025 сторони погодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який також містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 01827 (а.с.34)

02.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15898307, в якій сторони домовилися, зокрема, продовжити Строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 60 днів». Викладено у новій редакції окремі стовпці Таблиці 2.2. Договору: дата повернення кредиту 01.11.2025, денна процентна ставка 1 %, а також внесено зміни у додаток № 1 до договору.

Додаткова угода містить реквізити сторін, аналогічні зазначеним у Договорі, а також електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 22572 (а.с.35).

У додатку № 1 до Додаткової угоди сторони погодили оновлену Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.36)

Довідкою про ідентифікацію встановлено, що ОСОБА_1 , реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_3 , була ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через систему BankID НБУ та їй на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 03.09.2025 було скеровано одноразовий ідентифікатор 01827 для укладення договору № 71152117 та 02.10.2025 скеровано одноразовий ідентифікатор 22572 для укладення додаткової угоди № 15898307 (а.с.38).

Згідно з довідками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 25.02.2026, ТОВ «Європейська платіжна система» від 04.03.2026 та платіжною інструкцією від 03.09.2025 ОСОБА_1 03.09.2025 на картку № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 6 500,00 грн за договором № 71152117 (а.с.39-41).

25.02.2026 між ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 25/02/26.

За умовами згаданого договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (п.1.1. Договору);

перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства (п.2.1.3. Договору) (а.с.43-46).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 25.02.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 71152117 на загальну суму заборгованості 22 425,00 грн, з якої: 6 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 950,00 грн - сума заборгованості за процентами; 975,00 грн - сума заборгованості за комісією; 13 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с.47-48).

З розрахунків заборгованості за Кредитним договором № 71152117 від 03.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 22 425,00 грн, з якої: 6 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 950,00 грн - сума заборгованості за процентами; 975,00 грн - сума заборгованості за комісією; 13 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с.24, 59-61).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора - ТОВ «Фінпром Маркет») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734-VIII).

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734-VIII).

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71152117 від 03.09.2025 (далі - Кредитний договір) та Додаткової угоди № 15898307 від 02.10.2025 (далі Додаткова угода), дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, РНОКПП, місце проживання, номер мобільного телефону та банківського платіжного засобу, необхідні для укладення згаданого Кредитного договору та Додаткової угоди, зокрема формування електронних підписів (одноразових ідентифікаторів) з метою їх підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір та Додаткова угода включають всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету зазначені правочини не були б укладені.

Оскільки Кредитний договір та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразових ідентифікаторів, які надані їй кредитодавцем саме з цією метою, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочинів - Кредитного договору та Додаткової угоди.

Факт одержання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 6 500,00 грн підтверджується довідками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ФК «Європейська платіжна система» та платіжною інструкцією, які засвідчують обставину перерахування грошових коштів 03.09.2025 у сумі 6 500,00 грн на банківську картку, яку ОСОБА_1 вказала саме з цією метою.

Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що перерахування коштів узгоджується з вищенаведеними встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що кошти перераховані в день (дату) укладення згаданого Кредитного договору і розмір перерахованих коштів відповідає сумі коштів, зазначеній у цьому договорі.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір та Додаткова угода, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цих правочинів, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Суд, також враховує позицію відповідача, яка визнала позов в частині тіла кредиту та процентів, тобто, по суті, визнала обставини укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі та заборгованість в частині тіла кредиту і процентів.

Відтак, з огляду на викладене у сукупності, підстав вважати, що сума заборгованості в частині тіла кредиту та процентів не відповідає умовам Кредитного договору та Додаткової угоди чи вимогам закону, та що її розрахунок є неправильним, судом не встановлено.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у загальну суму заборгованості включено суму заборгованості за пенею/неустойкою у розмірі 13 000,00 грн.

З огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд зазначає, що ОСОБА_1 як позичальник звільнена від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також на час розгляду справи судом і ухвалення рішення в Україні діяв і продовжує діяти воєнний стан. Зазначена норма є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення неустойки у сумі 13 000,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення комісії у сумі 975,00 грн з таких мотивів.

Так, надання грошових коштів за укладеним Кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку (фінансової установи) винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Аналіз умов Кредитного договору, зокрема пунктів 1.5, 1.12, 1.13, 2.1, 2.2.4, 2.3, 6.2, 6.3, 6.4, 6.6, 6.7.2, 6.7.3, 6.8.3 та 6.10 Договору, які передбачають сплату комісії, дозволяє дійти висновку, що визначена договором «комісія за надання кредиту» фактично встановлена саме за надання кредиту (видачу грошових коштів), тобто за виконання кредитодавцем свого обов`язку, а не за надання окремої, самостійної послуги позичальнику.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що умови Кредитного договору щодо сплати комісії за видачу кредиту фактично передбачають оплату дій кредитодавця, які є складовою виконання ним власних обов`язків за кредитним договором, а не оплату окремих самостійних послуг, замовлених позичальником.

Такі умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу, суперечать принципу добросовісності та відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними, тобто такими, що не створюють юридичних наслідків для сторін.

За наведених обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 8 450,00 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 003,19 грн (8 450,00 х 100 % : 22 425,00 = 37,68 %; 2 662,40 : 100% х 37,68 % = 1 003,19).

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, у якому сторони передбачили, зокрема, винагороду за надання правничої допомоги (а.с.49-51), Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та витягом з акту № 10ФП приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 09.03.2026, у яких сторони визначили зміст правничої допомоги та вартість винагороди за послуги з правничої допомоги у сумі 4 500,00 грн (а.с.52-54), платіжною інструкцією кредитного переказу від 25.03.2026, якою проведено оплату згідно з актом № 10ФП від 09.03.2026 (а.с.62).

Відповідач у заяві зазначила про завищеність розміру витрат на правничу допомогу.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, - відповідає критеріям розумності та співмірності і не є надмірною.

З урахуванням наведеного та вимог статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 695,60 грн (4 500,00 : 100% х 37,68 % = 1 695,60).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 1, 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ідентифікаційний код юридичної особи 43311346) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71152117 від 03.09.2025 в сумі 8 450 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят) грн, з якої: 6 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 950,00 грн - сума заборгованості за процентами.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у сумі 1 003,19 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 695,60 грн, а всього 2 698 (дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн 79 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення - 02 червня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів