Ухвала суду № 137012287, 01.06.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/618/26

У Х В А Л А

іменем України

01.06.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участю секретаря судових засідань Мартинової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" , в інтересах якого діє представник, СТОРОЖИШИНА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕГІВНА, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", в інтересах якого діє представник, СТОРОЖИШИНА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕГІВНА, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 року по даній справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28 травня 2026 року представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву, яка містить повний опис обставин справи.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

У той же час, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два окремих кредитних договори.

Відповідно до позовних вимог ТОВ "СВЕА ФІНАНС" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами:

1) від 20.11.2024 року кредитний договір №5123550;

2) від 10.03.2025 року договір позики №2152392.

Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам становить 32 828,70 грн.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному позивач додала до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору лише за одну позовну вимогу, проте не сплачено судовий збір за іншу позовну вимогу, у встановлених порядку і розмірі.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328,00 гривень. Отже ставка судового збору при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, яка подана юридичною особою, у 2026 році повинна складати не менше 3 328,00 гривень.

Водночас відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином ставка судового збору при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, яка подана юридичною особою, в електронній формі у 2026 році повинна складати: 3 328,00 гривень х 0,8 = 2 662 гривень 40 коп.

Оскільки позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, враховуючи подання позовної заяви в електронній формі через систему «Електронний суд», то і судовий збір необхідно сплатити за кожну вимогу - по 2 662, 40 гривень або загальною сумою за двома позовними вимогами 5 324,80 грн. (2 662,40 х 2).

Отже, з врахуванням вказаних вимог законодавства позивачем за подання вказаного позову повинно бути доплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.

Проте суд зауважує, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. відповідно до платіжної інструкції № 266 від 30.04.2026 року лише за одну позовну вимогу.

Таким чином, позов містить дві вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за двома окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками.

Заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.

Тобто заявлено по суті три самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об`єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.

Також, можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.177,185,260,261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" , в інтересах якого діє представник, СТОРОЖИШИНА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕГІВНА, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: М.В.Омеко

01.06.2026