Рішення № 137012034, 01.06.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7068/25

Провадження № 2/0182/4542/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

01.06.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 04.09.2024 було укладено Кредитний договір №00-9951734, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» надало відповідачу кредит в сумі 12 000, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на погоджених в Договорі умовах. Кредитний договір укладений між сторонами в електронному вигляді. ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання виконало, перерахувавши на зазначену відповідачем картку 4441-11хх-хххх-5743 кошти в сумі 10 000,00 грн.

17.03.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 17032025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги стягнення боргу за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором №00-9951734.

Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги не виконав, щомісячні платежі зі сплати тілу кредиту та відсотків не робив, у зв`язку з чим станом на момент подання позову у нього виникла заборгованість в сумі 35 330,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 330,00 грн. заборгованість за відсотками, 5 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У зв`язку з вищевикладеним позивач був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами, та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в сумі 30330,00 грн. Також просить відшкодувати судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою про відкриття провадження від 19.11.2025 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали, на подачу відзиву на позовну заяву (а.с.54-55).

Вказана ухвала була направлена за місцем реєстрації відповідача, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.56). Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою. Крім того, в матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу копії позову з додатками Укрпоштою, № відправлення 0505383142231 (а.с.49 зворот). Своїм правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У прохальній частині позову представник позивача просив розглянути справу за його відсутності (а.с.9).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, та у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 04.09.2024 року уклали Договір кредитної лінії №00-9951734, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» надало відповідачу кредит в сумі 10 000, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на погоджених в Договорі умовах. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмір 20% від суми кредиту, що складає 2000,00 грн. ( п.1.6 Кредитного договору). Строк дії кредитної лінії 360 днів. Процентна ставка фіксована, стандартна процентна ставка - 0,94% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка 0,66% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.4 Кредитного договору, нараховуються виключно протягом 25 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня (п.1.5.2 Кредитного договору) (а.с.12 зворот - 17).

Кредитний договір укладений між сторонами в електронному вигляді, підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «71079». Відповідач пройшов ідентифікацію кредитором, про що свідчить відповідна довідка (а.с.24 зворот).

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання виконало, перерахувавши 04.09.2024 року о 23:22:56 год. на зазначену відповідачем картку Монобанку 4441-11хх-хххх-5743 кошти в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Профітгід» (а.с.25).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення Кредитного договору №00-9951734 від 04.09.2024 року, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

17.03.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №17032025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги стягнення боргу за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором №00-9951734 (а.с.34-36).

Згідно з кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти згідно з умовами, визначеними цим кредитним договором, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу кредитора сплатити можливу неустойку (штраф/пеню). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №17032025-МК/ЮнітКапітал від 17.03.2025 року, ТОВ «Макс Кредит» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло право вимоги з відповідача за Кредитним договором №00-9951734 від 04.09.2024 року в сумі 35 330,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 330,00 грн. заборгованість за відсотками, 5 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.40 зворот-41).

Сума заборгованості підтверджується наданим розрахунком та випискою з особового рахунку (а.с.42 зворот-43,44).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, позивачем доведено в судовому порядку законність права вимоги до відповідача за згаданим вище кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору не виконав, заборгованість по кредитному договору не сплатив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал», до якого перейшло право вимоги за Кредитним договором № 00-9951734 від 04.09.2024 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 8.ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» 10.09.2025 року було укладено Договір про надання правової допомоги (а.с.44 зворот-45). До Договору долучено адвокатське свідоцтво, ордер, протокол погодження вартості послуг, Додаткову угоду №25770865181 від 11.09.2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року з детальним описом виконаних робіт, згідно якого вартість послуг склала 7 000,00 грн.(а.с.43,54).

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Суд вважає, що склад та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим у розмірі 7 000,00 грн., відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для сторони. Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 207, 526, 626, 628, 633-634, 638 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №00-9951734 від 04.09.2024 в розмірі 30 330,00 (тридцять тисяч триста тридцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 (сім тисяч грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Суддя: О. В. Рунчева