Ухвала суду № 137011990, 28.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6202/26

Провадження № 1-кп/204/897/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 ,

обвинуваченого (ВКЗ) ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12026042140000110, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 в період часу з 22:00 до 06:00 години та зобов`язати обвинуваченого виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років,що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. У зв`язку з тим, що обвинуваченому відомі анкетні дані свідків, та представника потерпілого, існує ризик незаконного впливу останнім на них, шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. З урахуванням викладеного, на думку прокурора, жоден більш м`який запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження. Обставин, які б вказували на неможливість продовження вказаного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не встановлено.

У судовому засіданні прокурор підтримав вищезазначене клопотання та просив його задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що ризики не підтверджені. Просив врахувати те, що обвинувачений має чотирьох дітей, а також те, що жодних порушень з його боку під час досудового розслідування не було.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що обвинуваченим поступово відшкодовується шкода, він самостійно приїхав на обрання запобіжного заходу, що свідчить про його сумлінну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників, зазначив, що не переховувався та не збирається, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. На даний час він відшкодовує завдану шкоду. Крім того, застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт у нічний час доби перешкоджає його роботі, а йому треба утримувати дітей.

Вислухавши клопотання прокурора, думку представника потерпілого, захисників, обвинуваченого, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Так, надаючи оцінку доводам прокурора, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 дії запобіжного заходу, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність якого прокурор посилається у своєму клопотанні, суд зазначає наступне.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому можлива тяжкість покарання, на переконання суду, є достатнім мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії спрямовані на переховування від суду задля уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності.

Не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз?яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Таким чином, у зв?язку з тим, що на даний час в Україні введено воєнний стан у обвинуваченого ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків та представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Оскільки, свідки у даному кримінальному провадженні не допитані судом, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується клопотання сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, суд зазначає наступне.

Так, під час обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею, та в даному випадку судом при продовженні такого запобіжного заходу, були враховані всі обставини, на які посилалася як сторона обвинувачення, так і сторона захисту та, враховуючи особу обвинуваченого та кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обвинувачується, дійшов до висновку, що застосування саме такого запобіжного заходу, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Щодо тверджень сторони захисту про виконання обвинуваченим ОСОБА_6 на під час досудового розслідування та на даній стадії судового провадження покладених на нього процесуальних обов`язків, суд зазначає, що вказана обставина не є такою, яка вказує на зменшення встановлених у кримінальному провадженні ризиків та у зв`язку з цим підставою для зміни запобіжного заходу, а є обов`язком обвинуваченого, а також свідчить про дієвість обраного запобіжного заходу.

Посилання сторони захисту як на підставу для зміни запобіжного заходу на те, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід перешкоджає його роботі і як наслідок впливає на можливість забезпечення ним родини, суд не приймає до уваги, оскільки такі твердження є загальними, а будь-яких об`єктивних доказів цього не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи на даний час не взмозі забезпечити належне виконання покладених на обвинуваченого обов`язків судом, а тому в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

Таким чином, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підлягають задоволенню, в повному обсязі оскільки на думку суду такий запобіжний захід є достатнім та необхідним на даній стадії судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 до 06:00 наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги до 26 липня 2026 року включно.

Продовжити строк виконання обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 26 липня 2026 року включно.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1