Ухвала суду № 137011359, 28.05.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/5503/25

Номер провадження № 1-кп/488/181/26

У Х В А Л А

28.05.2026 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням,-

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, такі як, можливість переховування обвинувачених від органу досудового розслідування і суду, скоєння нового злочину чи продовження кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються, а також незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_10 та свідків не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_9 , посилаючись на недоведеність ризиків, на які вказував прокурор, наявність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, просили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на відсутність в обвинуваченого наміру впливати на потерпілу та свідків, необгрунтованість заявлених прокурором ризиків, просили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на домашній арешт.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи із наступного:

ОСОБА_6 , відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні двох злочинів особливо тяжкого корисливого злочину, поєднаного із погрозами насильства до потерпілого з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 189 КК України (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна) та тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років), тому тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання доведеною його вини, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі Москаленко проти України).

Про наявність вказаного ризику свідчить також факт перебування на розгляді Вітовського районного суду Миколаївської області кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Встановлено також, що обвинувачений ОСОБА_6 судимий неодноразово, у тому числі за вчинення особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи та особливо тяжких корисливих злочинів проти власності. Маючи на розгляді у Вітовському районному суді Миколаївської області кримінальне провадження, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави знову повторно вчинив кримінальні правопорушення. ОСОБА_6 , поміж іншого, не має постійного місця роботи та легального джерела прибутку, розлучений, є особою, позбавленою батьківських прав, має місце реєстрації на окупованій території Херсонської області, що, за думкою суду, свідчить про відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, про його антисоціальну поведінку та дає підстави дійти висновку про доведеність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Щодо ризику незаконно впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідків суд вважає доводи прокурора слушними, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, як особисто, так і за допомогою посередників, будучи обізнаним про місце мешкання потерпілої, свідків у вказаному кримінальному провадженні, може здійснювати на них незаконний тиск, з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та частково чи повністю виправдовують його, шляхом вмовляння або погроз, що зашкодить кримінальному провадженню, враховуючи, що згідно обвинувального акту, погрози і залякування є методом впливу який ОСОБА_6 вже застосовував до потерпілої, і є підстави вважати що він може використати той же метод для впливу на потерпілу та свідків.

При цьому, суд враховує надані на попередньому судовому засіданні показання потерпілої ОСОБА_10 , яка вважала, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть чинити на неї незаконний тиск, у тому числі шляхом застосування погроз та насилля, що навіть під час судового розгляду знайомий обвинувачених чинив на неї тиск, тому вона має підстави побоюватися обвинувачених.

ОСОБА_7 , відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, поєднаного із погрозами насильства до потерпілого з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 189 КК України (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна), тому тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання доведеною його вини, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі Москаленко проти України).

Встановлено також, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення насильницького злочину, на теперішній час є особою несудимою в силу ст. 89 КК України. За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 до ВЧ НОМЕР_1 , фактично ухилявся від проходження служби. ОСОБА_7 , поміж іншого, не має постійного місця роботи та легального джерела прибутку, є особою, яка вживає наркотичні речовини та психотропні засоби, з огляду на його притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України та на те, що при затриманні та обшуку, в останнього було виявлено та вилучено наркотичні засоби. Відповідно до обвинувального акту, поміж іншого, має місце систематичність та активність дій ОСОБА_7 , направлених на реалізацію спільного із ОСОБА_6 злочинного умислу. Всі ці обставини, за думкою суду, свідчать про відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, про його антисоціальну поведінку та дають підстави дійти висновку про доведеність ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.

Щодо ризику незаконно впливу ОСОБА_7 на потерпілого, свідків суд вважає доводи прокурора слушними, оскільки ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, як особисто, так і за допомогою посередників, будучи обізнаним про місце мешкання потерпілої, свідків у вказаному кримінальному провадженні, може здійснювати на них незаконний тиск, з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та частково чи повністю виправдовують його, шляхом вмовляння або погроз, що зашкодить кримінальному провадженню, враховуючи, що згідно обвинувального акту, погрози і залякування є методом впливу, який ОСОБА_7 вже застосовував до потерпілої, і є підстави вважати що він може використати той же метод для впливу на потерпілу та свідків.

При цьому, суд враховує надані на попередньому судовому засіданні показання потерпілої ОСОБА_10 , викладені судом вище.

Суд погоджується зі стороною обвинувачення у наявності усіх вищевказаних ризиків.

Застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Відтак, у клопотанні обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та їх захисників про обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - слід відмовити за необґрунтованістю.

Враховуючи, що судовий розгляд до спливу терміну тримання обвинувачених під вартою не завершений, а зазначені прокурором ризики продовжують мати місце дотепер, суд погоджується із доводами клопотання прокурора про необхідність продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обох випадках, оцінюючи баланс між правом особи на свободу та суспільні інтереси безпеки, суд схиляється до думки, що саме суспільні інтереси безпеки з урахуванням особливої тяжкості інкримінованих правопорушень, репутації обвинувачених та наявних ризиків мають пріоритет.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 183 КПК України, виходячи з обставин інкримінованого злочину, застави суд обвинуваченим не призначає.

Щодо посилання сторони захисту на недоведеність ризиків, на підтвердження яких прокурором не надано доказів, то слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи та/чи вчинення іншого злочину, а не обов`язкове настання цих подій.

Враховуючи викладене, керуючись ст.177, 183-184, 199, 331, 395, ч.2 ст. 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 26.07.2026 року включно без визначення розміру застави.

У клопотанні обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_8 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити за необґрунтованістю.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 26.07.2026 року включно без визначення розміру застави.

У клопотанні обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_9 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3