Ухвала суду № 137011013, 29.05.2026, Літинський районний суд Вінницької області

127/6656/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 с-ще Літин

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин заяву представника відповідача (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Оверковського К.В. про розстрочення виконання рішення Літинського районного суду Вінницької області від 14.01.2026 у справі №127/6656/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 представник відповідача адвокат Оверковський К.В. звернувся через підсистему «Електронний суд» із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 14.01.2026 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30.04.2026 року, з нього стягнуто заборгованість у загальному розмірі 49 553,36 грн, і на момент звернення видано виконавчий лист, у зв`язку з чим існує ризик відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення всієї суми боргу з додатковим нарахуванням виконавчого збору. Як підстави для розстрочки заявник посилається на складний матеріальний стан, відсутність достатнього доходу для одноразового погашення заборгованості та відсутність майна, яке може бути реалізоване, загальну економічну ситуацію, а також на проходження ним військової служби за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 30.11.2024, що обумовлює обмеженість його доходів і необхідність їх використання для забезпечення базових життєвих потреб та виконання службових обов`язків. Крім того, заявник вказує, що одноразове стягнення всієї суми боргу та виконавчого збору створить надмірний фінансовий тягар, у зв`язку з чим просить суд розстрочити виконання рішення строком на 8 місяців із щомісячною сплатою рівними частинами (а.с. 66-69 том 2).

Відповідач (боржник) ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився. Його представник адвокат Оверковський К.В. подав заяву, якою просив розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду проводити у його відсутність (а.с. 89 том 2).

Представник позивача (стягувача) ТОВ «Коллект Центр» до судового засідання не з`явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с. 80-82 том 2).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, заяву представника відповідача (боржника) суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що рішенням Літинського районного суду Вінницької області 14.01.2026 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 42 550,00 грн. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, 2422,40 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу (а.с. 226-228 том 1).

30.04.2026 Вінницьким апеляційним судом апеляційну скаргу представника відповідача залишено без задоволення, а вищевказане рішення залишено без змін (а.с. 55-58 том 2). Відтак рішення набрало законної сили 30.04.2026.

Відповідно до долученої копії військового квитка (а.с. 71 том 2) та довідки від 23.07.2025 (а.с. 72) ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Судом досліджено довідку про грошове забезпечення від 08.05.2026, видану в/ч НОМЕР_1 , відповідно до якої грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період з липня 2015 року по квітень 2016 року фактично отримано на руки (чистий дохід)-294 447,43 грн. Середньомісячний чистий дохід ОСОБА_1 за вказаний 10-місячний період склав 29 444,74 грн. (а.с. 73 том 2).

Відповідно до частини першої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно частин третьої, четвертої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Згідно з частиною п`ятою статті 435 Цивільного процесуального кодексу України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник зазначає, що на даний час ОСОБА_1 не має можливості одноразово та в повному обсязі виконати рішення суду у зв`язку з обмеженим рівнем доходів та складним матеріальним становищем, проходженням військової служби, що, на його думку, унеможливлює негайне погашення всієї суми заборгованості. У зв`язку з цим він просить суд розстрочити виконання рішення строком на 8 місяців з метою поступового виконання грошового зобов`язання. Оцінюючи наведені заявником доводи та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд також враховує запроваджений на території України правовий режим воєнного стану та пов`язані з ним загальні економічні умови, які об`єктивно впливають на платоспроможність фізичних осіб.

Разом із тим суд бере до уваги, що заявник не ухиляється від виконання рішення суду та висловлює намір виконати його у добровільному порядку частинами, що свідчить про можливість реального виконання рішення за умови встановлення розстрочки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 247, 258-260, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), виконання рішення Літинського районного суду Вінницької області від 14.01.2026 у справі №127/6656/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором № 19.04.2023-100000990 від 19 квітня 2023 року в розмірі 42 550,00 грн. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, 2 003,36 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу, - строком на 8 місяців, з дня набрання законної сили ухвали суду, з щомісячною виплатою за наступним графіком:

-1 місяць - 6 194,17 грн.;

-2 місяць - 6 194,17 грн.;

-3 місяць - 6 194,17 грн.;

-4 місяць - 6 194,17 грн.;

-5 місяць - 6 194,17 грн.;

-6 місяць - 6 194,17 грн.;

-7 місяць - 6 194,17 грн.;

-8 місяць - 6 194,17 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя:П. В. Гопкін