Ухвала суду № 137010766, 21.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4950/23 провадження № 2/361/1057/24

21.05.2026

У Х В А Л А

«21» травня 2026 року

Місто Бровари Броварського району Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.;

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи у справі

№ 361/4950/23 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2023 року головуючим суддею у даній справі визначено Дутчака І.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01 липня 2025 року № 1380/15-25 суддю Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 звільнено з посади судді у відставку та відповідно до наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області № 31с-к останнього 31 липня 2025 року відраховано зі штату суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року головуючим суддею у даній справі визначений суддя Василишин В.О.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2025 року прийнято до розгляду у загальному провадженні та призначено судове засідання.

25 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про поновлення строку на подачу до суду клопотання про призначення експертизи.

25 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про призначення у даній справі експертизи, на вирішення якої просить поставити питання: в якому розмірі підтверджується заборгованість за кредитним договором № 012-2008-2853 від 06 жовтня 2008 року станом на 30 вересня 2022 року при умовах: - припинення нарахування відсотків з

06 грудня 2014 року згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; - зменшення суми заборгованості відповідно до вимог Закону України № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті». Виконання експертизи просить доручити ТОВ «Експертно-дослідна служба України», оплату вартості експертизи залишити за собою.

20 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про внесення змін до клопотання про проведення експертизи, в якому просить доручити проведення експертизи ТОВ «Українському центру експертизи та оцінки».

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року поновлено строк для подачі до суду клопотання про призначення експертизи.

Вислухавши позицію присутніх у судовому засіданні учасників справи, перевіривши клопотання та його доводи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з положеннями частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (частина друга статті 102 ЦПК України).

Згідно зі статтею 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

У роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.

Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог чинного закону, судова експертиза призначається для з`ясування обставин, що мають значення по справі і потребують спеціальних знань, виходячи з предмету позову.

Призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин виходить за межі предмету доказування, є неприпустимим.

Предметом судового спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. У клопотанні про призначення експертизи сторона відповідача не вказує, який вид судової експертизи слід призначити та чи проводить таку експертизу запропонована установа. Дана справа перебуває у провадженні суду з червня 2023 року. При цьому відповідач відповідно до частини першої статті 106 ЦПК України має право подати до суду висновок експерта, складений на її замовлення.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Виходячи з наведеного, судом не встановлено обставин, які могли б слугувати визначеними законом підставами для задоволення клопотання відповідача та призначення в даній справі експертизи.

Призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» зазначено, що «розумний строк» провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника.

За наведених обставин та виходячи з положень статті 13 ЦПК України суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволенні клопотання про призначення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 77, 102, 103, 104, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала за змістом статті 353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя В.О.Василишин