Постанова № 13701059, 25.01.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.Справа № 4/127/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Сидоренка М.В.

Будішевської Л.О.

(Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду №442 від 24.12.2010р., №77 від 24.01.2011р.)

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився;

від третьої особи ОСОБА_2 по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛАВИЧ”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.11.2010р.

по справі №4/127/10

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “СЛАВИЧ”

до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк “Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_3

про визнання договору овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів № 015/01-02/08-037 від 27.03.08р. нікчемним.

(суть спору зазначається згідно оскаржуваного рішення)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 25.01.2011р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У вересні 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВИЧ»(надалі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції (надалі відповідач, Банк), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3, вимагаючи встановити нікчемність договору овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів №015/01-02/08-037 від 27.03.2008р. на підставі ст.ст. 207, 215, 1055 ЦК України, зазначивши, що даний кредитний договір не скріплений печаткою юридичної особи, а скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», що свідчить про недодержання вимог, що предявляються до письмової форми договору та відповідно, про недодержання письмової форми договору.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.11.2010р. замінено відповідача Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.11.2010р. (суддя Дубова Т.М.) у позові відмовлено повністю. Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ч.2 ст. 207, ст.ст. 1054, 1055 ЦК України та вмотивовано тим, що підстави позову щодо порушення п. 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об”єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-гравельних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом МВС України № 17 від 11.01.1999р. (надалі Інструкція), не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 3.2.7 цієї Інструкції філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських обєднань, субєктів підприємництва тощо, дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток у разі, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії; п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передбачена необхідність скріплення правочину саме основною печаткою юридичної особи, а законодавче визначення понять „основна печатка” „додаткова печатка” взагалі відсутнє; за змістом ст. 12 ГПК України, встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду. Способи захисту порушеного права визначені ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або законом. Встановлення нікчемності правочину не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВИЧ» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Скаржник мотивує свої вимоги тим, що положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняється юридичною особою, вважається вчиненим у письмовій формі тільки за умови, що його підписала уповноважена на це особа та цей правочин скріплений печаткою юридичної особи; відповідно до Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським обєднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом МВС України №17 від 11.01.1999р. Банк має право виготовити ще один примірник печатки з номером і використовувати його на рівні з основною печаткою; оспорюваний договір не скріплений печаткою юридичної особи Банку, тобто основною печаткою, що свідчить про недотримання вимог, які предявляються до письмової форми договору; відповідачем надано суду Положення про печатки та штампи «Райффайзен Банк «Аваль»з змінами та доповненнями станом на 22.07.2009р., який не є актуальним стосовно відносин, що мали місце на дату укладання кредитного договору №015/01-02/08-037, ця обставина судом першої інстанції не врахована, судом не було витребувано положення яке чинне на дату укладення договору.

Скаржник у судове засідання 25.01.2011р. не з'вився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, свого представника у судове засідання не направив.

Представник третьої особи в судовому засіданні 25.01.2011р. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 27.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір овердрафту № 015/01-02/08-037, згідно якого відповідач зобовязався надати позивачу право для фінансування господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку позивача з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним рахунком в межах ліміту у сумі 740000,00 грн. строком до 25.03.2009р., із сплатою процентної ставки, розмір якої залежить від строку безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника в наступному розмірі: якщо строк безперервного дебетового сальдо1-4 днів ставка 11,5% річних; якщо строк безперервного дебетового сальдо 5-9 днів ставка 14 % річних; якщо строк безперервного дебетового сальдо 10-14 днів ставка 15 % річних; якщо строк безперервного дебетового сальдо 15-30 днів ставка 16 % річних. Поручителем ТОВ “СЛАВИЧ” за договором овердрафту згідно договору поруки №015/01-02/08-037/1 виступила ОСОБА_3.

В подальшому були укладені додаткові угоди №015/01-02/08-037/3 від 15.07.2008р., №015/01-02/08-037/4 від 01.12.2008р. до договору овердрафту, згідно яких було змінено відсоткові ставки річних за користування кредитом в наступному розмірі: якщо строк безперервного дебетового сальдо1-4 днів ставка 19,5% річних; якщо строк безперервного дебетового сальдо 5-9 днів ставка 20,0 % річних; якщо строк безперервного дебетового сальдо 10-14 днів ставка 20,5 % річних; якщо строк безперервного дебетового сальдо 15-30 днів ставка 21,0 % річних.

Від імені ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” договір підписаний заступником директора Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” Зарецьким В.Ф. та заступником директора з питань корпоративного бізнесу Сакаль І.І., та скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”, яка містить повну назву установи банку, назву країни, ідентифікаційний код філії та ідентифікаційний код банку.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СЛАВИЧ” оспорює договір овердрафту з підстав того, що зазначений договір не скріплений печаткою юридичної особи, Банка, а скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

Дослідивши докази, надані до матеріалів справи, апеляційна інстанція приходить до висновку, що оспорюваний позивачем договір овердрафту №015/01-02/08-037 від 27.03.2008р. укладений з додержанням вимог ст. 1055 ЦК України саме в письмовій формі, що підтверджується безпосередньо текстом самого договору.

Посилання скаржника на нікчемність кредитного договору внаслідок порушення п. 3.2.6 Інструкції не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3.2.7 даної Інструкції філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських обєднань, субєктів підприємництва тощо, дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток у разі, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії; в даному випадку, стороною договору овердрафту №015/01-02/08-037 від 27.03.2008р. є саме Банк, а підпис уповноваженої особи Банку на цьому договорі посвідчений печаткою Дирекції з позначенням, зокрема, „Миколаївська обласна дирекція”. Наразі, печатка Кредитора на названому кредитному договорі крім зазначення „Миколаївська обласна дирекція ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, Україна, м. Київ”, містить також ідентифікаційний код 14305909, котрий згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 646961 від 05.11.2009 р. і Статуту Банку, затвердженого загальними зборами акціонерів від 14.10.2009 р. належить саме юридичній особі Банку (зміна найменування юридичної особи 05.11.2009 р.). При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передбачає необхідності скріплення правочину саме основною печаткою юридичної особи, а законодавче визначення понять „основна печатка” „додаткова печатка” взагалі відсутнє.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Крім того, встановлення нікчемності правочину, за результатами розгляду позовних вимог, не знаходиться в наведеному законодавцем в ст. 16 ЦК України переліку способів захисту цивільних прав та інтересів, а встановлення такого способу захисту в якості іншого способу договором або законом відсутнє.

Посилання скаржника на неактуальність Положення про печатки та штампи “Райфайзен Банк Аваль” стосовно відносин за договором від 27.03.2008р. та відсутність тексту Положення в редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки зміст вказаного Положення не спроможний змінити юридичний аналіз спірних правовідносин, наведений в оскарженому рішенні, який суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та правильним.

Таким чином, оскаржуване рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ „СЛАВИЧ” без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 ГПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.11.2010р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя М.В. Сидоренко

Суддя Л.О. Будішевська