Рішення № 137010487, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2769/26

н/п 2/953/2428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Дяченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Засєєвої С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, Департамент реєстрації Харківської міської ради, про припинення обтяження у виді заборони на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, Департамент реєстрації Харківської міської ради, про припинення обтяження у виді заборони на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована відсутністю правових підстав для існування вказаного обтяження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2026 відкрито загально позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.05.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання, повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи наявні докази повідомлення відповідача за адресою, яка вказана у позовній заяві, зокрема, поштові конверти з відміткою про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 22.05.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

11 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., серія та номер: ВМК №650659. Відповідачка є донькою Позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , копія якого додається.

Згідно умов вказаного Договору (пункти 1, 4), на Відповідачку покладено зобов`язання виконувати особисті немайнові розпорядження Позивачки, і після її смерті Відповідачка набуде право власності на належну Позивачці квартиру АДРЕСА_1 .Немайнові обов`язки Набувача (Відповідачки) за цим Договором складаються у забезпеченні Відчужувача (Позивачки) утриманням та доглядом довічно, а саме: Відповідачка зобов`язана надавати матеріальну допомогу у вигляді забезпечення необхідним харчуванням, одягом, медичним доглядом, необхідною побутовою допомогою на загальну суму не менше розміру мінімальної пенсії щомісяця (пункт 4 спірного Договору).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки: 424380463 від 28.04.2025) вбачається, що на об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 57021030), підстава для державної реєстрації обтяження: спадковий договір, виданий 11.11.2009, видавник: ОСОБА_3 ПН ХМНО, реєстр №3308 (підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75450821 від 09.10.2024 09:04:17, ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська обл.).

Через невиконання відповідачкою своїх обов`язків за Договором, рішенням Київського районного суду м. Харків від 10 листопада 2025 року по справі № 953/4150/25 вирішено: «Розірвати спадковий договір, укладений 11.11.2009 між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., серія та номер ВМК №650659». Рішення набрало законної сили 01.06.2025.

Проте, заборона на відчуження нерухомого майна, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Позивачці, після розірвання Спадкового договору від 11.11.2009 року знята не була.

Звернувшись із заявою до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про скасування вказаного обтяження, було вказано, що державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили. Додатково було вказано, що державним реєстратором є, серед іншого, нотаріус.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із, серед іншого, розірванням спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження. Звернувшись із відповідною заявою до нотаріуса, заява залишилася без розгляду.

Таким чином, на даний час щодо нерухомого майна Позивачки наявна незнята заборона, яка не ґрунтується на вимогах закону та перешкоджає Позивачці вільно розпоряджатися своїм майном. Відновлення порушеного права ОСОБА_1 (відчужувача) неможливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року в справі №82614016/16, від 11 лютого 2019 року в справі №2а-204/1).

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1307 ЦК України на майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Частиною 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Тож, заборона відчуження є саме такою перешкодою, оскільки вона, хоч і не позбавляє Позивачку права володіння та користування майном, однак повністю унеможливлює здійснення ключової складової права власності права розпорядження. Заборона відчуження не є самостійним правовим явищем, а має похідний характер і нерозривно пов`язана з правочином, на підставі якого вона виникла.

В даному випадку правочин, на підставі якого виникла така заборона укладення Спадкового договору від 11 листопада 2009, серія та номер: ВМК №650659. Однак припинення дії основного зобов`язання (спадкового договору) є безумовною підставою для припинення пов`язаного з ним забезпечувального заходу (заборони відчуження). Таким чином, з огляду на непорушність права власності, накладена на квартиру заборона відчуження є перешкодою у здійсненні Позивачкою права розпорядження своїм майном. Оскільки джерелом цієї перешкоди є спадковий договір, його розірвання судом та, як наслідок, скасування заборони є єдиним законним та повним способом захисту порушеного права власності Позивачки. Залишення обтяження чинним після розірвання договору робить рішення суду неповним та не відновить права Позивачки у повному обсязі.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 13, 78, 83, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Обтяження у виді заборони на нерухоме майно, зареєстроване 11.11.2009 року за №9237753 реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради на підставі спадкового договору від 11 листопада 2009 року, який укладено між ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., серія та номер: ВМК №650659, (номер запису про обтяження: 57021030), припинити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні, 96) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: вул. Шевченка, буд. 173, м. Харків.

Третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, адреса: майдан Павлівський, буд. 4, м. Харків, 61003.

Повне судове рішення складено 01.06.2026.

Суддя О.М. Дяченко