Постанова № 13700927, 02.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2011 р. справа №9/599

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі: Клименко К.О.

від позивача:

Суворов О.А. –за дов. № 01/20д від 02.09.10 р.

від відповідача:

не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав”, м. Свердловськ Луганської області

на рішення господарського суду

Луганської області

від

24.12.2007року

у справі

№ 9/599 (суддя Ворожцов А.Г.)

за позовом

Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів, м. Донецьк

до

Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав”, м. Свердловськ Луганської області

про

стягнення 2572408 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2007 році позивач, Донецький державний науково-дослідний інститут кольорових металів, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Спільного підприємства з іспанським, про стягнення 2572408 грн. 68 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.07р. позовні вимоги Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів, м. Донецьк були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача дивіденди за 9 місяців 2004 р. у сумі 1792670 грн. 68 коп., збитки від інфляції в сумі 613093 грн. 32 коп. та 3% річних у сумі 166644 грн. 68 коп., всього –2572408 грн. 68 коп.

Відповідач, Спільне підприємство з іспанським інвестором “Інтерсплав”, м. Свердловськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм діючого законодавства та положень установчих документів підприємства. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Луганський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 24.12.07р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 19.02.08 р. було задоволено клопотання Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав”, м. Свердловськ Луганської області та зупинено апеляційне провадження у справі № 9/599 до вирішення по суті господарським судом Луганської області справи № 15/257пн(13/1пн).

Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.08 р. ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 19.02.08 р. залишено без змін.

Луганським апеляційним господарським судом на підставі Указу Президента України від 12.08.10 р. № 811/2010 «Питання мережі господарських судів України»та розпорядження Вищого господарського суду України від 16.08.10 р. № 23-р «Про деякі питання, пов»язані з реалізацією Указу Президента України від 12.08.10 р. № 811/2010 «Питання мережі господарських судів України»листом від 08.11.10 р. було направлено до Донецького апеляційного господарського суду справу № 9/599 за позовом Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів, м. Донецьк до Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», м. Свердловськ Луганської області про стягнення 2572408 грн. 68 коп.

На запит Донецького апеляційного господарського суду 18.01.11 року господарський суд Луганської області повідомив, що рішенням господарського суду Луганської області від 12.08.10 р. по справі № 15/257пн(13/1пн) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріс»до Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанії ALUMINIO BILBAO S.L.” та Донецького державного науково-дослідного і проектного інституту кольорових металів про визнання недійсними рішення Правління СП “Інтерсплав”, що прийняті 15.12.05 р. і оформлені Протоколом 2 засідання Правління Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав” у задоволенні позову було відмовлено повністю. Зазначене рішення у встановленому порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 28.08.10 р.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 21.01.11 року поновив провадження по справі № 9/599.

Заявник апеляційної скарги до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 24.01.11р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 21.01.11р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 21.01.11р. не була визнана обов’язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення. Представник позивача усно у судовому засіданні підтримав заперечення на апеляційну скаргу

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 9/599, та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту СП «Інтерсплав»та угоди про створення цього підприємства від 22.12.88р. із змінами та доповненнями, позивач є засновником та учасником підприємства відповідача, що володіє часткою у статутному фонді у розмірі 43,16%.

На підставі протоколу від 4-5.11.04р. Правління загальними зборами представників учасників СП «Інтерсплав»було прийняте рішення про нарахування та виплату дивідендів учасникам за результатами роботи за 9 місяців 2004 року, у т.ч. позивачу у розмірі 3585340 грн. 00 коп.

Позивач 14.01.05р. направив на адресу відповідача лист з проханням сплатити вищезазначену суму дивідендів, але відповідач лише частково сплатив позивачу 50% цієї суми у розмірі 1792669 грн. 32 коп.

03.03.06р. позивач вдруге направив відповідачу лист про сплату боргу суми дивідендів у розмірі 1792670 грн. 68 коп. Відповідач суму боргу не сплатив, у зв»язку з чим, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача суми боргу за дивіденди за 9 місяців 2004 року в сумі 1792670 грн. 68 коп., суми інфляційних у розмірі 613093 грн. 32 коп. за період з 27.01.05р. по 30.09.07р., 3% річних в сумі 166644 грн. 68 коп. за період з 01.02.05р. по 31.10.07р., а всього - 2572408 грн. 68 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 3 ст. 120 Господарського кодексу України передбачено, що корпорацією визнається договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Згідно ч. 4 п. 2 ст. 121 Господарського кодексу України, підприємство –учасник господарського об’єднання має право одержувати частину прибутку від діяльності господарського об’єднання відповідно до його статуту.

У відповідності до ч. 3 ст. 142 Господарського кодексу України, порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, СП «Інтерсплав»було створено на підставі Угоди про створення та діяльність Радянсько-Іспанського спільного підприємства з виробництва алюмінієвих сплавів «Інтерсплав»від 27.12.88р. Позивач, Донецький ДНДІКМ, є одним з учасників підприємства, його доля у статутному капіталі СП «Інтерсплав»складає 43,16%.

Згідно ст. 7 Угоди та ст. 11.1 Статуту підприємства, вищим органом є Правління, до якого входять особи, що призначаються учасниками підприємства.

Пунктом 12.2 ст. 12 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Правління відноситься розподіл прибутку.

У відповідності до п.п. 13.1, 13.3 статуту, Правління правомочне приймати рішення, якщо на його засіданні присутні представники кожного з учасників, що мають не менше половини голосів, наданих учаснику. Одностайність представників всіх учасників Правління необхідна, зокрема, з питання розподілу прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що 4-5 листопада 2004 року відбулося засідання Правління –загальні збори представників учасників СП «Інтерсплав», на якому було розглянуто питання про нарахування та виплату дивідендів учасникам підприємства за результатами роботи за 9 місяців 2004 року та прийнято рішення про виплату дивідендів у розмірі 8307,09 тис. грн., у т.ч. позивачу –3585,34 тис. грн., за яке проголосували одностайно всі представники учасників підприємства, у зв»язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведене рішення відповідає статутним положенням СП «Інтерсплав».

14.01.05р. позивач звернувся з листом до відповідача з проханням про сплату нарахованих дивідендів з доказами його відправки. Але відповідач лише частково сплатив позивачу дивіденди у розмірі 1792669 грн. 32 коп., що складає тільки 50% від нарахованої суми.

Згідно приписів ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т. ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язальної сторони виконання її обов’язку.

Отже, суд першої інстанції правомірно встановив, що зобов’язання СП «Інтерсплав»сплатити дивіденди на користь позивача є господарським зобов’язанням, а саме, грошовим зобов’язанням.

Пунктами 2 та 3 ст. 57 Господарського кодексу України зазначено, що в установчих документах та статуті повинні міститися, у т.ч. умови порядку розподілу прибутків і збитків.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу лист-вимогу про сплату дивідендів 14.01.05р., у зв»язку з чим суд першої інстанції правомірно встановив, що з урахуванням поштового перебігу виконання грошового зобов’язання щодо виплати дивідендів позивачу повинно було здійснено 24.01.05р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнув з відповідача на користь позивача суму боргу за дивіденди за 9 місяців 2004 року в сумі 1792670 грн. 68 коп., суму інфляційних у розмірі 613093 грн. 32 коп. за період з 27.01.05р. по 30.09.07р., 3% річних в сумі 166644 грн. 68 коп. за період з 01.02.05р. по 31.10.07р., а всього - 2572408 грн. 68 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, ствердження скаржника, що рішення про виплату дивідендів за 9 місяців 2004 року було прийнято з порушенням чинного законодавства України, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки, як правомірно було зазначено судом першої інстанції, чинне законодавство України не містить заборон щодо виплати дивідендів за результатами роботи ані за період 9-ти місяців, ані за інший період. Питання виплати дивідендів за будь-який період вирішується вищим органом господарюючого суб’єкту відповідно до законодавства та статутних положень; виплата дивідендів здійснюється за умови можливості такої виплати (наявність прибутку), що має бути доведено учасником, який звертається до суду з вимогою про здійснення такої виплати; в матеріалах справи є наявним звіт про фінансові результати господарської діяльності СП «Інтерсплав»за 9 місяців та бухгалтерська довідка про прибуток, що підлягає розподілу за наслідками діяльності, у т.ч. за 9 місяців 2004 року, згідно яких прибуток за звітний період складає 8307,1 тис. грн., саме наведена сума була призначена до розподілу між учасниками в якості дивідендів. Також судова колегія не приймає до уваги ствердження скаржника, що станом на 08.06.06 р. з Єдиного державного реєстру зникли відомості про існування під ідентифікаційним кодом 05827201 юридичної особи - Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», оскільки відсутність у Єдиному державному реєстрі Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»під цією назвою не містить доказів припинення юридичної особи СП «Інтерсплав»та її виключення з ЄДРПОУ у встановленому порядку. Підприємство здійснювало підприємницьку діяльність, знаходилось на податковому обліку в ДПІ м. Свердловська, було позивачем та відповідачем у судах України, про що свідчать наявні матеріали справи, а саме: постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.06р. по справі № 24/250-А. Крім того, доводи скаржника спростовуються наявним рішенням господарського суду Луганської області по справі № 15/257пн(13/1пн) від 12.08.10 р., яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріс», м. Свердловськ про визнання недійсним рішення правління СП «Інтерсплав», що прийнятті на засіданні 15.12.05 р. та оформлені Протоколом № 2 засідання Правління Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», яке набрало законної сили.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 24.12.10 року у справі № 9/599 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав”, м. Свердловськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 24.12.07 року у справі № 9/599 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 24.12.07 року у справі № 9/599 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 ДАГС;

5 –ГС Луг. обл.;

Ложка Н.Л.