Рішення № 137008756, 20.05.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1419/26

Номер провадження 2/570/1609/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» в особі свого представника Шкапенка О.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101758708360394 від 24.09.2025 р. у розмірі 90631,52 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит на суму 70000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 23.09.2030 року) зі сплатою процентів в розмірі 75,00 щорічно.

Станом на 23.03.2026 року заборгованість Відповідача за цим кредитним Договором складала суму в розмірі 90631,52 грн, яка складається з: 69789,94 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20065,38 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 776,20 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Ухвалою суду від 03.04.2026 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.04.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою представник позивача Шкапенко О.В. подав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак в судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав. До суду повернувся поштовий конверт, надісланий за зареєстрованим місцем проживання відповідача з відміткою про невручення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки особі. Зазначена позиція висвітлена в постанові ВС України у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 року у справі № 760/25978/13-ц, провадження № 61-6788св22, висновки якої підлягають врахуванню для судів інших інстанцій. Також про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. За таких обставин суд, враховуючи відсутність заперечень сторони позивача, відсутність відзиву від відповідача, прийшов до висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, відповідач в судове засідання не з`явився, а тому відповідно дост. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 24.09.2025 р. відповідач підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101758708360394, у якій просить АТ «А-БАНК» надати йому кредит. В Заяві визначено істотні умови кредитування, серед іншого визначено, що вид кредиту кредит на споживчі потреби, тип строковий, мета отримання придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума 70000 грн. 00 коп., строк 60 місяців зі строком повернення до 23.09.2030 р. включно, процентна ставка (фіксована) 75% на рік.

Меморіальним ордером № TR.49822085.33262.65455 АТ «А-Банк» від 24.09.2025 р. підтверджується факт того, що 24.09.2025 р. ОСОБА_1 видано кредит в розмірі 70000 грн. 00 коп. згідно з Договором №ABH0CT155101758708360394 від 24.09.2025 р.

Зі змісту виписки по кредиту за період з 24.09.2025 по 23.03.2026 р., розрахунку заборгованості за Договором №ABH0CT155101758708360394 від 24.09.2025 р. станом на 23.03.2026 р. вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 90631,52 грн, яка складається із: 69789,94 грн заборгованості за тілом кредиту; 20065,38 грн заборгованості за процентами; 776,20 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205,207 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі, електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ст.627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

24.09.2025 р. між сторонами укладено кредитний договір №ABH0CT155101758708360394. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору №ABH0CT155101758708360394 від 24.09.2025 р. позивачем були виконані, а саме відповідачу надано кредит в розмірі 70000,00 грн.

Однак, як випливає з наданих розрахунків заборгованості, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашенням, виписки по кредиту, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 23.03.2026 р. виникла заборгованість у розмірі 89855,32 грн, яка складається з 69789,94 грн заборгованості за тілом кредиту; 20065,38 грн заборгованості по відсотках, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Стосовно вимог позивача стягнути з відповідача пеню в розмірі 776,20 грн суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України«Про внесеннязмін доПодаткового кодексуУкраїни таінших законодавчихактів Українищодо діїнорм наперіод воєнногостану» від15березня 2022року №2120-IX танабрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022року «Провведення воєнногостану вУкраїні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Пеня, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Кредитним договором №ABH0CT155101758708360394 від 24.09.2025 р. в розмірі 776,20 грн.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню в розмірі 776,20 грн., від сплати якої відповідач звільняється відповідно до зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Відповідно, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2639,60 грн. (89855,32 * 2662,40 / 90631,52)

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101758708360394 від 24.09.2025 р. у розмірі 89855,32 грн, з них 69789,94 грн заборгованості за тілом кредиту, 20065,38 грн заборгованості по відсотках.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»» суму сплаченого судового збору у розмірі 2639,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК", код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпровський р-н Дніпропетровська обл.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.