Рішення № 13700820, 09.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

09.02.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

08 лютого 2011 року справа № 12/20 (20/154/7)

Позивач:Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

В особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

проспект Перемоги, 21, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

АДРЕСА_1

адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2

Предмет спору: про стягнення заборгованості 163905,8 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Семененко С.В. довіреність № 103/10/25-Н від 08.10.2010 р. представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 153 246 грн. 75 коп. заборгованості по кредиту, 9672 грн. 86 коп. заборгованості по відсоткам за період з 29.06.2010 року по 03.12.2010 року, 701,41 грн. пені за порушення графіку повернення кредиту за період з 01.09.2010 року по 03.12.2010 року, 284 грн. 78 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за період з 01.08.2010 року по 03.12.2010 року, відповідно до Кредитного договору № 012/13/006-07 (невідновлювальна кредитна лінія) від 31.01.2007 року та додаткових угод до нього.

Відповідно до Протоколу розподілу справ між суддями від 10.01.2011 року у зв"язку з хворобою судді Цимбал-Нарожної М.П. справу № 20/154/7 було призначено на розгляд судді Лавриненко Л.М. з присвоєнням № 12/20 (20/154/7).

Відповідач був належним чином попереджений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1812322 від 13.01.2011 року, № 1812330 від 17.01.2011 року, № 1856583 від 27.01.2011 року та № 1856591 від 31.01.2011 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав.

Заяв та клопотань від відповідача на час слухання справи до суду не надходило.

Представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2011 року підтримав свої позовні вимоги.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Ухвалою суду від 25.01.2011 року сторони були повідомлені, що не зявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

31.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (протокол № Зб-45 від 14.10.2009 року), погодженого Національним Банком України 04.11.2009 року, та відповідачем був укладений кредитний договір № 012/13/006-07 (не відновлювальна кредитна лінія), згідно з умовами якого (п. 1.1. договору) позивач взяв на себе зобовязання надати позичальнику кредит у сумі 350000,00 грн., строком до 29.01.2010 року (включно), зі сплатою 18% річних.

Відповідно до п. 9.1. Договору, даний договір набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).

Додатком №1 до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 26.02.2007 року по 28.01.2010 року.

Додатком №2 до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 25.01.2009 року по 29.01.2010 року.

Додатком №3 до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 25.03.2009 року по 29.01.2010 року.

Додатковою угодою № 3 від 14.09.2009 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року погоджено наступне: п. 7.3.1. договору: про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення, відповідно до п. 7.3. Договору. Протягом зазначеного 20-го строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. Доповнено статтю 7 Договору пунктами 7.7., 7.8. стосовно права кредитора припинити видачу кредитних коштів або предявити вимогу про дострокове погашення кредиту. Тимчасово, на період з 25.09.2009 року по 25.12.2009 року зменшується розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та зміни строку його сплати: станом на дату укладення Додаткової угоди щомісячний платіж становить 364 грн. На період кредитних канікул щомісячний платіж зменшується до 0 грн. Починаючи з 26.12.2009 року кредитор змінює позичальнику строк сплати решти щомісячного платежу в сумі 364 грн., а позичальник зобовязується сплатити вказану суму відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №3). Протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору. Станом на дату укладення Додаткової угоди фактична заборгованість позичальника по сплаті суми кредиту 144433,02 грн. Станом на дату укладення Додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк якої настав, складає 4524,45 грн., в тому числі 352,10 грн. заборгованість з погашення суми кредиту та 4172,35 грн. заборгованість з погашення процентів. На підставі Додаткової угоди з 14.09.2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Додатком №3 до Додаткової угоди № 3 від 14.09.2009 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 25.12.2009 року по 29.01.2010 року, погашення процентів за користування кредитом, починаючи з 25.09.2009 року по 29.01.2010 року.

Додатковою угодою № 4 від 14.01.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року погоджено наступне: п. 1.1.: кредитор надає позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 350000,00 грн., строком до 13.01.2012 року, зі сплатою 18% річних строком до 14.05.2010 року включно та 24% річних починаючи з 15.05.2010 року. Тимчасово, на період з 14.01.2010 року по 30.04.2010 року зменшується розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та зміни строку його сплати: станом на дату укладення Додаткової угоди щомісячний платіж становить 74829,97 грн. На період кредитних канікул щомісячний платіж зменшується до 0 грн. Починаючи з 01.05.2010 року кредитор змінює позичальнику строк сплати решти щомісячного платежу в сумі 74829,97 грн., а позичальник зобовязується сплатити вказану суму відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до цієї Додаткової угоди). Протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору. Одночасно з укладенням даної Додаткової угоди сторони домовились викласти додаток № 3 „Графік погашення кредитної заборгованості” до Договору в новій редакції.

Додатком №3 (в новій редакції) до Додаткової угоди № 4 від 14.01.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 31.05.2010 року по 13.01.2012 року, погашення процентів за користування кредитом, починаючи з 31.01.2010 року по 13.01.2012 року.

Додатковою угодою № 5 від 23.06.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року погоджено наступне: Тимчасово, на період з 23.06.2010 року по 31.07.2010 року зменшується розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінюється строк його сплати: станом на дату укладення Додаткової угоди щомісячний платіж становить 7076,45 грн. На період кредитних канікул щомісячний платіж зменшується до 0 грн. Починаючи з 01.08.2010 року кредитор змінює позичальнику строк сплати решти щомісячного платежу в сумі 7076,45 грн., а позичальник зобовязується сплатити вказану суму відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до цієї Додаткової угоди). Протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору. Станом на дату укладення Додаткової угоди фактична заборгованість позичальника по сплаті суми кредиту 148605,37 грн. Станом на дату укладення Додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк якої настав, складає 11717,83 грн., в тому числі 7076,45 грн. заборгованість з погашення суми кредиту та 4641,38 грн. заборгованість з погашення процентів. На підставі Додаткової угоди з 23.06.2010 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику. Погашення заборгованості здійснюється позичальником у складі щомісячних платежів відповідно до Графіка погашення кредитної заборгованості, що є Додатком № 1 до Додаткової угоди. Додаток № 3 „Графік погашення кредитної заборгованості” сторонами викладено в новій редакції.

Додатком №3 (в новій редакції) до Додаткової угоди № 5 від 23.06.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 31.08.2010 року по 13.01.2012 року, погашення процентів за користування кредитом, починаючи з 30.06.2010 року по 13.01.2012 року.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 5.1. Договору, Банк зобовязався відкрити позичальнику позичковий рахунок №НОМЕР_2 та надавати з нього позичальнику кредитні кошти в сумі та терміни, обумовлені цим договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цим договором, та за умови виконання п. 3.5. Договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобовязання та перерахував кошти в сумі 350000,00 грн. в безготівковій формі з позичкового рахунку позичальника (п. 5.1. Договору) на рахунок ТОВ „ТПК „Омега-Автопоставка”, як доплату за автомобіль-бетонозмішувач КАМАЗ 693545, що підтверджується ордером- розпорядженням бухгалтерії від 05.02.2007 року та зведеним кредитним меморіальним ордером № 1 , копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Додатком №3 (в новій редакції) до Додаткової угоди № 5 від 23.06.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, який підписано сторонами та скріплено початковою, було встановлено графік погашення суми кредиту, відповідно до якого позичальник починаючи з 31.08.2010 року та по 13.01.2012 року зобовязаний щомісячно в останній день поточного місяця здійснювати погашення основної заборгованості по кредиту однаковими частинами.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року, у разі невиконання позичальником своїх зобовязань по кредитному договору, кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості по кредиту, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом.

Додатковою угодою № 3 від 14.09.2009 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року передбачено, що відповідно до п. 7.7. Договору кредитор вправі предявити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але не більше 3 разів протягом останніх дванадцяти місяців (п. 7.2.2.).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач порушив взяті на себе зобов»язання і не здійснив помісячні платежі по кредиту 31.08.2010 року,. 30.09.2010 року та 31.10.2010 року.

У звязку з порушенням відповідачем взятих на себе зобовязань по кредитному договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року та додаткових угод до нього з урахуванням графіків погашення кредиту та сплати процентів, позивач, у відповідності до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та п.п.7.4, 7.7 кредитного договору , направив відповідачу вимогу № 31-1/3012 від 02.11.2010 року про виконання порушеного зобовязання за кредитним договором щодо дострокового погашення заборгованості по кредиту.

В підтвердження доказів отримання відповідачем вимоги позивача № 31-1/3012 від 02.11.2010 року в судовому засіданні 25.01.2011 року позивачем було надано копія Вимоги № 31-1/3012 від 02.11.2010 року про виконання порушеного зобовязання за кредитним договором з підписом відповідача про її отримання.

Частиною 2 п. 7.8. (в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.09.2009 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року) передбачено, що у випадку, якщо письмове повідомлення кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення заборгованості позичальника за договором, строк виконання зазначених у такому повідомленні зобовязань позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 календарний день з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення.

Оскільки відповідачем допущена прострочка щодо повернення чергових частин кредиту, то у позивача, відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та п.п. 7.4.,7.7 кредитного договору виникло право дострокового стягнення решти суми кредиту.

Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 144433 грн. 02 коп. (350000,00 грн. (сума наданого кредиту) 205566 грн. 98 коп. (сума сплаченого кредиту)).

Твердження банку про те, що сума заборгованості по кредиту становить 153246 грн. 75 коп. судом до уваги не приймається, оскільки кредитний договір кваліфікується як двосторонній, консенсуальний та оплатний. Предметом кредитного договору є лише грошові кошти, які банк надає позичальнику у користування.

Між сторонами було укладено кредитний договір не відновлювальної кредитної лінії.

Абзацом 2 п. 1.1 кредитного договору сторони визначили, що під терміном «не відновлювальна кредитна лінія»розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної заборгованості за кредитом упродовж дії кредитного договору.

Відповідно до наданого ордеру-розпорядження бухгалтерії від 05.02.2007 року та зведеного кредитного меморіального ордеру № 1 , банком були надані відповідачу кредитні кошти в повному обсязі в сумі 350000 грн., з яких відповідачем повернуто 205566 грн. 98 коп., що підтверджується наданими позивачем виписками з позичкового рахунку про надходження коштів.

Пунктами 2.1 та 5.1. кредитного договору визначено, що кредитні кошти призначені для придбання бетонозмішувача-С КАМАЗ 693545 2006 року та надаються на підставі письмової заяви позичальника шляхом їх перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок № 26005961052942 в філії ЗАО Перший Український міжнародний банк МФО 350385.

Відповідно до умов кредитного договору , банком були перераховані 05.02.2007 року кредитні кошти в розмірі 350 000,00 грн. ТОВ „ТПК „Омега-Автопоставка” на поточний рахунок № 26005961052942 в філії ЗАО Перший Український міжнародний банк МФО 350385, як доплату за автомобіль -бетонозмішувач КАМАЗ 693545 .

Доказів внесення змін до кредитного договору щодо збільшення ліміту кредитування, порядку надання кредитних коштів та відповідно надання відповідачу кредитних коштів додатково в сумі 8813 грн. 73 коп., в порядку визначеному п.2.1 та п. 5.1. кредитного договору, банк суду не надав.

Посилання позивача на п.п. 4.1 4.2,4.3 додаткової угоди № 3 від 4.09.2009року та п.п. 2.1,2.2,2.3 додаткової угоди № 5 від 23.06.2010 року як на підставу збільшення суми заборгованості по тілу кредиту на 8813 грн.73 коп. судом до уваги також не приймається , оскільки як вбачається із аналізу вказаних пунктів додаткових угод № 3 від 4.09.2009року та № 5 від 23.06.2010 року , сторонами у п.п. 4.1 4.2,4.3 додаткової угоди № 3 від 4.09.2009року та п.п. 2.1,2.2,2.3 додаткової угоди № 5 від 23.06.2010 року визначена загальна заборгованість відповідача та окремо заборгованість по тілу кредиту і по процентах станом на дати укладення відповідних угод, а не збільшення ліміту кредитування , який визначений п.1.1 кредитного договору, та порядку надання кредитних коштів.

Статтею 1053 Цивільного кодексу України визначено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Новація - це спосіб припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами згідно з вимогами ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України. Юридичною підставою договору позики, що виникає при новації, буде угода сторін про припинення первісного зобов'язання.

Укладені між сторонами додаткові угоди № 3 від 4.09.2009року та № 5 від 23.06.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року не можуть бути розцінені судом як новація , оскільки не містять умов про заміну боргу по процентах позиковими зобов»язаннями та про припинення первісного зобов'язання відповідача по процентах. Пунктом 4.3 додаткової угоди № 3 від 4.09.2009року та п.2.3 додаткової угоди № 5 від 23.06.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року сторони визначили , що за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Зміна строків погашення заборгованості не є новацією.

Також позивачем у позовній заяві не зазначено як підстава заявленого позову новація , а саме заміна боргу по процентах позиковими зобов»язаннями та про припинення первісного зобов'язання відповідача по процентах.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, відповідач зобовязаний був сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18 % річних.

Додатковою угодою № 4 від 14.01.2010 року до кредитного договору № 012/13/006-07 від 31.01.2007 року сторони п.1.1 кредитного договору виклали в новій редакції та визначили, що кредитор на умов цього кредитного договору , надає позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 350000,00 грн., строком до 13.01.2012 року, зі сплатою 18% річних строком до 14.05.2010 року включно та 24% річних починаючи з 15.05.2010 року

Згідно п. 3.2. Договору, обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважається одним днем).

Пунктом 3.3. Договору Сторонами встановлено наступний порядок погашення заборгованості за кредитним договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентам за користування кредитом;

- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість)

- в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, та інша безспірна заборгованість Позичальника за цим договором.

При цьому, з підписанням цього Договору, у відповідності з чинним законодавством України, позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення кредитної заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) за цим договором. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника у письмовій формі про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що позичальник зобовязаний забезпечити сплату процентів на умовах, передбачених договором. Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість, що включає проценти за кредит та основну заборгованість за кредитом) погашається позичальником у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості (додаток № 1 до Договору), щомісяця у формі ануїтетного платежу, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).

За період користування кредитними коштами з 05.02.2007 року по 03.12.2010 року відповідач зобов»язаний був сплатити проценти в сумі 142348,62 грн., які нараховані в розмір 18 % річних строком до 14.05.2010 року включно та 24% річних починаючи з 15.05.2010 року на суму наданих кредитних коштів 350000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, фактично відповідачем сплачено 125418 грн.91 коп. Відповідно заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 05.02.2007 року по 03.12.2010 року становить 16929,71 грн.

Твердження позивача про те, що сума нарахованих процентів за період користування кредитом з 05.02.2007 року по 03.12.2010 року складає 143905,50 грн. судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Оскільки судом встановлено, що банк безпідставно включив до суми кредиту нараховані проценти в сумі 8813 грн. 73 коп., то відповідно і підстави для нарахування процентів в розмірі 18% річних строком до 14.05.2010 року включно та 24% річних починаючи з 15.05.2010 року як за користування додатковими кредитними коштами на суму 8813 грн. 73 коп. у банку також відсутні.

Нормами чинного законодавства не передбачено нарахування процентів на вже нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Приймаючи до уваги,що заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 05.02.2007 року по 03.12.2010 року становить 16929,71 грн., але оскільки позивач просить стягнути заборгованість по процентах в сумі 9672грн. 86 коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по процентах підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 701 грн. 41 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 01.09.2010 року по 03.12.2010 року та пеню в сумі 248 грн. 78 коп. за прострочку сплати процентів за період з 01.08.2010 року по 03.12.2010 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено , що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, передбачених п.п.1.1, 6.1., даного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожен день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем графіку сплати кредиту ,але судом встановлено, що банк безпідставно включив до суми кредиту нараховані проценти в сумі 8813 грн. 73 коп., а тому відповідно щомісячний платіж по кредиту повинен був складати 8024 грн.06 коп. ( 144433 грн.02 коп. ( заборгованість по кредиту на 23. 06.10 року( дату укладення додаткової угоди № 5 до кредитного договору ) поділити на 18 місяців ( строк погашення кредиту відповідно до графіку )) , а не 8514 грн. як зазначено у додатку № 1.

Відповідно пеня за прострочку повернення кредиту за період 01.09.2010 року по 03.12.2010 року складає 661 грн. 04 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення 284 грн. 78 коп. пені за порушення строків повернення процентів за користування кредитом за період з 01.08.2010 року по 03.12.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка сплати відповідачем процентів за користування кредитом за вказаний період.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи положення ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 144433 грн. 02 коп. заборгованості за кредитом, 9672 грн. 86 коп. процентів за користування кредитом , 661 грн. 04 коп. пені за прострочку відповідачем повернення кредитних коштів за період з 01.09.2010 року по 03.12.2010 року та 284 грн. 78 коп. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом за період з 01.08.2010 року по 03.12.2010 року. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 1550,52 грн. та витрати в сумі 223 грн. 25 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 1048, 1049, 1050, 1053, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 (рахунок 29095744 в ЧОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348, код 14245308) 144433 грн. 02 коп. заборгованості за кредитом, 9672 грн. 86 коп. процентів, 661 грн. 04 коп. пені за прострочку повернення кредитних коштів, 284 грн. 78 коп. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом, 1550,52 грн. державного мита та 223 грн. 25 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 09.02.2011 року.