Єдиний державний реєстр судових рішень
Центральний районний суд м. Миколаєва
_______________
Справа № 480/1402/19
Провадження № 1-кп/490/1105/2019
У Х В А Л А
11 березня 2026 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
його захисника - ОСОБА_5
потерпілих - ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12017150260000771 про обвинувачення
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Добринь Володарсько-Волинського району Житомирської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 240, статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України, -
В С Т А Н О В И В :
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 відмовився від пред`явленого ним в межах цього кримінального провадження цивільного позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Водночас просив виключити його з числа потерпілих у справі.
Суду пояснив, що наразі усі спірні питання з обвинуваченим він вирішив.
2. Потерпілий ОСОБА_8 під час судового розгляду також відмовився від пред`явленого ним в межах цього кримінального провадження цивільного позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Водночас просив виключити його з числа потерпілих у справі.
Суду пояснив, що наразі усі спірні питання з обвинуваченим він вирішив.
3. Потерпілий ОСОБА_7 під час судового розгляду також відмовився від пред`явленого ним в межах цього кримінального провадження цивільного позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Водночас просив виключити його з числа потерпілих у справі.
Суду пояснив, що наразі усі спірні питання з обвинуваченим він вирішив.
4. Потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду також відмовився від пред`явленого ним в межах цього кримінального провадження цивільного позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Водночас просив виключити його з числа потерпілих у справі.
Суду пояснив, що наразі усі спірні питання з обвинуваченим він вирішив.
5. Обвинувачений та його захисник під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення клопотань потерпілих не заперечували.
6. Прокурор у суді проти прийняття судом відмов потерпілих від їх позовів не заперечував, вказуючи, що таке є правом потерпілих, як цивільних позивачів.
Водночас, вважав неможливим на цій стадії кримінального провадження виключити ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з чила потерпілих у справі, посилаючись про те, що законом таке не передбачене.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
І……На розгляд суду надійшов складений 31 липня 2019 року старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_11 та у той же день затверджений прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_12 обвинувальний акт, у якому викладена версія про вчинення злочину ОСОБА_4 та запропонована кваліфікація його дій.
1. Висунуте ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого статтею 254 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 року, що була чинною на момент складання обвинувального акту/, зводиться до такого.
в період з квітня 2016 по 15.02.2019, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, директор ПП «Кряж» ОСОБА_4 на земельних ділянках кадастровий номер 4824280900:02:000:0061, яка належать на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , земельних ділянках за кадастровими номерами 4824280900:02:000:0062 та 4824280900:02:000:0063, які належать На праві приватної власності ОСОБА_9 загальною площею 6,9624 га, земельній ділянці державної власності, не наданій у власність та користування площею 2,4221 га, розташованих в межах території Кир`яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порушення вимог пунктів "а" та "ґ" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідно до яких землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, в порушення ст. 52 ЗУ «Про охорону земель» згідно з якою встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт, не маючи дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) вищевказаних земельних ділянок, за допомогою спеціальної техніки, зняв родючий шар ґрунту на вищевказаних земельних ділянках та не змінив їх цільового призначення,
Таким чином, дії директора ПП «Кряж» ОСОБА_4 призвели до зміни рельєфу та утворення кар`єру, внаслідок чого подальше використання вказаних земельних ділянок за їх цільовим призначенням, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва неможливе.
За таких обставин ОСОБА_4 спричинив тривале зниження та втрату родючості, вивів вказані землі із сільськогосподарського обороту та порушив структуру ґрунту,
чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 254 Кримінального Кодексу України безгосподарне використання земель.
2. Висунуте ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України, зводиться до такого.
В період з квітня 2016 по 15.02.2019, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 на земельних ділянках з кадастровими номерами 4824280900:02:000:0061; 4824280900:02:000:0062; 4824280900:02:000:0063 та земельній ділянці державної власності, не наданій у власність та користування, площею 2,4221 га, за допомогою спеціальної техніки - фронтального навантажувача (погрузчик), державний реєстраційний номер 48485 ВЕ жовтого кольору, екскаватору червоного кольору без реєстраційних знаків та осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, незаконно провів видобуток корисної копалини - піску.
При цьому відповідно до робочого проекту розробки Кам`янобалківського родовища піску у Миколаївському районі Миколаївської області ПП "Кряж" передбачена висота видобутого уступу кар`єру до 5,5 метрів, кут відкосу робочого уступу до 45 градусів. Водночас фактично висота бортів діючого кар`єру (висота уступу) на самовільно зайнятих земельних ділянках становить 9-11 метрів, кут відкосу робочого борту становить 80 градусів. За таких обставин працівники, знаходячись в робочій зоні кар`єру, перебували в зоні обрушення, у зв`язку з чим створено реальну небезпеку для їх життя і здоров`я під час проведення видобувних робіт. Таким чином.
ОСОБА_4 , діючи умисно, надав вказівку підлеглим працівникам на проведення робіт підвищеної небезпеки по розробці родовища корисних копалин в порушення п.п. 1.1, 1.2 розділу V Правил охорони праці розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (НПАОП 0.00-1.24-10) у частині невідповідності безпечної висоти видобувного уступу при розробці розсипчастих і сипучих порід, плану розвитку гірничих робіт на проведення експлуатації родовищ корисних копалин в установленому порядку, створюючи реальну небезпеку для життя і здоров`я осіб, яким останнім було надано дозвіл для видобутку піску.
До того ж, внаслідок безгосподарного використання земель за вказаних вище обставин була створена небезпека для довкілля.
Цими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України порушення правил використання надр.
ІІ……У зв`язку, зокрема, з цим обвинуваченням, 15 липня 2019 року ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пред`явили до ОСОБА_4 цивільний позов, у якому просили стягнути з нього
-8.610,93 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної самовільним захопленням земельної ділянки;
-183.787,19 грн. - на відшкодування шкоди, заподіяної зняттям родючого шару з земельної ділянки;
-69.003,58 грн. - на відшкодування шкоди, заподіяної відсутністю зміни цільового призначення;
-202.017,92 грн. - на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок обмеження прав
а загалом - 463.419,62 грн.,
Окрім того, у зв`язку із цим же обвинуваченням 15 липня 2019 року ОСОБА_6 пред`явив до ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення 177.154 грн. на відшкодування шкоди, завданої йому, як орендарю земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7
ІІІ……У зв`язку із таким ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнані потерпілими у цьому кримінальному провадженні.
IV……Наразі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від пред`явлених ними позовів відмовляються, від раніше поданих заяв про визнання їх потерпілими також відмовляються та не бажають надалі брати участь у цьому кримінальному провадженні, як потерпілі.
Положення закону, якими керувався суд під час винесення ухвали.
1. Відповідно до статті 128 Кримінального Процесуального Кодексу України
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
/частина 1/
…
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
/частина 5/
2. Відповідно до статті 206 Цивільного Процесуального Кодексу України
Позивач може відмовитися від позову … на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
/частина 1/
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову … суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій….
/частина 2/
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
/частина 3/
3. Відповідно до статті 55 Кримінального Процесуального Кодексу України
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди…
/частина 1/
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
/частина 2/
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
/частина 3/
…
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
/частина 7/
4. Далі, суд враховує, що відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17 зробила такі висновки про застосування норм права:
Поняття «потерпілий» є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі.
Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.
Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття «потерпілий». Так, у частині1 статті55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «потерпілий», яке використано у ст.46 КК України, вжито у його кримінально-правовому розумінні, а не кримінально-процесуальному, виходячи з такого.
Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий заявляється об`єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.
Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
У частині2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині2 статті55 КПК України.
Таким чином, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з`являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.
Кримінальний процесуальний закон (статті55 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов`язками саме як учасника процесу.
/пункти 17 - 26/
5. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
З огляду на наведені приписи законодавства та настанови судової практики суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
Щодо відмови кожного з потерпілих від позову.
1. Порядок дій суду у разі відмови потерпілого від позову, що був заявлений під час здійснення кримінального провадження, нормами Кримінального Процесуального Кодексу України не врегульований.
З огляду на таке суд під час вирішення клопотань потерпілих на підставі прямих приписів щойно процитованої частини 5 статті 128 Кримінального Процесуального Кодексу України керується приписами статті 206 Цивільного Процесуального Кодексу України.
2. З огляду на таке суд відзначає, що в обставинах цього кримінального провадження кожен потерпілий прямо та недвозначно заявив про свою відмову від позову під час судового розгляду кримінального провадження, що відображене у журналі судового засідання.
При цьому кожному з потерпілих роз`яснені передбачені законом наслідки відмови від позову, та кожен з потерпілих зазначив, що такі наслідки йому зрозумілі, попри що свою відмову від позову він підтримує.
За такого підстави для неприйняття відмови будь-кого з потерпілих від позову є відсутніми.
3. Відповідно до приписів щойно процитованої статті 206 Цивільного Процесуального Кодексу України за таких обставин провадження за поданими ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цивільними позовами слід закрити.
Отже, клопотання потерпілих в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо відмови поданими ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від подальшої участі у кримінальному провадженні, як потерпілих.
Вирішуючи питання про порядок дій після отримання такої відмови, суд відзначає наступне.
1. Порядок дій суду у разі відмови особи від подальшої участі у кримінальному провадженні, як потерпілого, нормами Кримінального Процесуального Кодексу України не врегульований.
З огляду на таке суд, керуючись частиною 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України, керується загальними засадами кримінального провадження, зокрема принципом верховенства права.
2. З огляду на таке, суд відзначає наступне.
2.1. Відповідно до щойно наведених дороговказів, що містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17, суд розрізняє потерпілого у матеріально-правовому та у процесуальному смислі.
2.2. В зв`язку з таким суд нагадує, що потерпілий (жертва) у матеріально-правовому сенсі з`являється об`єктивно у разі вчинення злочину.
Та у такому сенсі питання про те, чи є особа «жертвою» злочину не може бути вирішеними до розгляду справи по суті, а результати вирішення цього питання від волевиявлення учасників кримінального провадження не залежать.
2.3. В той же час, «потерпілий» у процесуальному сенсі з`являється відповідно до волевиявлення особи.
У цьому сенсі «потерпілий» є лише носієм передбачених законом прав та обов`язків; зі змісту статті 55 Кримінального Процесуального Кодексу України вбачається, що відповідних прав та обов`язків особа може набути лише добровільно.
3. З огляду на таке суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
3.1. Ані буква, ані дух закону не забороняють особі, набувши процесуальних прав та обов`язків потерпілого, відмовитись від них.
3.2. Більше того, діюче законодавство не передбачає права суду або інших державних органів нав`язати будь-якій особі статус потерпілого; стаття 55 Кримінального Процесуального Кодексу України передбачає лише обов`язок державних органів роз`яснити особі її право на певний статус у кримінальному провадженні.
4. З огляду на таке суд відзначає, що в обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не тільки було роз`яснено їх право мати статус потерпілих у процесі, але такий статус їм фактично був наданий.
Проте, в обставинах цього кримінального провадження кожен з них прямо та недвозначно заявив про свою відмову від прав та обов`язків потерпілого та своєї заяви про набуття таких прав та обов`язків, що відображене у журналі судового засідання.
При цьому кожному з них роз`яснені передбачені законом наслідки вчинюваних ним дій, та кожен з потерпілих зазначив, що такі наслідки йому зрозумілі, попри що свою відмову від заяви про залучення до кримінального провадження він підтримує.
За такого підстави для неприйняття відмови будь-кого з потерпілих від заяви про залучення до справи, як потерпілого є відсутніми.
5. Стосовно ж заперечень прокурора суд відзначає таке.
5.1. Суд підкреслює, що під час постановлення цієї ухвали не вирішує та й не може вирішити питання про те, чи є ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 або ОСОБА_6 потерпілими у матеріальному сенсі, тобто чи є вони «жертвами» стверджуваних злочинних дій.
5.2. Натомість, цією ухвалою суд вирішує, відповідно до волевиявлення кожного з них, лише питання про те, чи буде кожен з них надалі користуватись правами та виконувати обов`язки потерпілих лише у процесуальному сенсі.
Та як доведено вище, законні підстави для надання їм цих прав та обов`язкв примусово є відсутніми.
5.3 До того ж, ця ухвала не перешкоджає прокурору за наявності до того підстав залучити вказаних осіб до участі у кримінальному провадженні, як свідків.
Отже, клопотання потерпілих в цій частині також підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити.
1. Прийняти відмову ОСОБА_14 від його позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Провадження у справі в частині цивільного позову ОСОБА_14 до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином закрити.
Прийняти відмову ОСОБА_14 від його згоди на визнання потерпілим; надалі за наявності до того підстав вирішити питання про залучення його до кримінального провадження, як свідка.
2. Прийняти відмову ОСОБА_15 від його позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Провадження у справі в частині цивільного позову ОСОБА_15 до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином закрити.
Прийняти відмову ОСОБА_15 від його згоди на визнання потерпілим; надалі за наявності до того підстав вирішити питання про залучення його до кримінального провадження, як свідка.
3. Прийняти відмову ОСОБА_16 від його позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Провадження у справі в частині цивільного позову ОСОБА_16 до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином закрити.
Прийняти відмову ОСОБА_16 від його згоди на визнання потерпілим; надалі за наявності до того підстав вирішити питання про залучення його до кримінального провадження, як свідка.
4. Прийняти відмову ОСОБА_17 від його позову до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Провадження у справі в частині цивільного позову ОСОБА_17 до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином закрити.
Прийняти відмову ОСОБА_17 від його згоди на визнання потерпілим; надалі за наявності до того підстав вирішити питання про залучення його до кримінального провадження, як свідка.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_18 =
Судове рішення № 137008132, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 18.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/1402/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: