Ухвала суду № 137008083, 04.05.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2952/26

Провадження № 2/945/696/26

Ухвала

04 травня 2026 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Войнарівського М.М.,за участі секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовомГоловного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,

встановив:

Представник позивача Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області» звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом сформованому в системі «Електронний суд» до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.

Свої вимоги обгрунтував тим, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримував житлову субсидію на підставі заяви та декларації від 16.11.2023 відповідно до Положення № 848. За результатами верифікації, проведеної Мінфіном 24.01.2024 року отримано інформацію про здійснення Відповідачем або членами його родини протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення, купівлі земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн. Дата реєстрації: 20.10.2023; тип об`єкта нерухомого майна: житловий будинок; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2816435248060; тип документу: договір купівлі-продажу. Листом від 26.04.2024 Відповідача було повідомлено про припинення виплати житлової субсидії та порядок поновлення виплати субсидії у випадку отримання недостовірної інформації під час проведення верифікації Міністерством фінансів України. Відповідач був ознайомлений з обов`язком повідомити Позивача про обставини, які можуть вплинути на виплату житлової субсидії, про що зазначено в заяві про призначення та надання житлової субсидії від 16.11.2023. Листом від 12.06.2024 Відповідача було повідомлено про необхідність повернути на розрахунковий рахунок Головного управління надміру виплачену суму житлової субсидії в розмірі 13092,25 грн. однак в добровільному порядку суму переплати не повернуто, відтак розмір надміру виплаченої житлової субсидії станом на дату подання позовної заяви складає 13092,25 грн., яку просить стягнути з відповідача.

З Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 не встановлено.

Згідно відповіді Зарічненського старостинського округу Радісносадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 17.2.2026року наданої на запит суду ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Справу було прийнято до провадження за останнім відомим місцем реєстрації відповідача.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Представником позивача Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області сформовано в системі «Електронний суд» заяву про розгляд без участі.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Дмитренко І.М. сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про направлення справи за підсудністю до Новоодеського районного суду Миколаївської області, оскільки відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.

Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.

Підсудність це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ. Тобто підсудність це коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду. Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб`єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Частиною першою 1 ст.30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі N 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року Велика Палата ВС визначила, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Згідно ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Із наданої позовної заяви вбачається, що позивачем зазначена адреса реєстрації відповідача АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області наданої на запит суду, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної підсудності Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Статтею 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

23 грудня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів».

Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Відповідно до п. 3-1 вказаних Перехідних положень до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Таким чином, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Відтак з наведеного вище вбачається, що на даний час територія с.Зарічне, яку було віднесено до Миколаївського району Миколаївської області Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», та що раніше відносилась до Новоодеського району Миколаївської області, продовжує належати до територіальної підсудності Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч.1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Окремо варто відзначити те, що відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Проте, враховуючи, що провадження в справі було відкрито з порушенням правил підсудності, і судовий розгляд по ній не розпочато, помилково направлення даної справи до Миколаївського районного суду Миколаївської області, порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на викладене, справу слід передати за підсудністю до Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 260, 261, 353 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,-

постановив :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дмитренко Ігоря Миколайовича - задовольнити.

Цивільну справу № 945/2952/26 за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів, передати за територіальною підсудністю до Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський