Рішення № 13700799, 09.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

“ 08 ” лютого 2011 року Справа №17/158/19

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім ”Украгропром”

юридична адреса: 04060, м. Київ, вул. Щусева, 36

поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Верхній вал, 72

До ВІДПОВІДАЧА: Прилуцької дослідної станції Національної академії аграрних наук України

17511, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вавілова, 16           

Про стягнення 175802,57 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Козлов О. А. –представник, довіреність б/н від 10.01.2011р.

Від Відповідача: не з`явився.

Рішення прийнято після оголошеної з 25.01.11р. по 08.02.11р. перерви в судовому засіданні на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ”Украгропром” заявлено позов до Прилуцької дослідної станції Української академії аграрних наук про стягнення 175802,57 грн., в тому числі 160526,96 грн. основного боргу, 7897,56 грн. пені, 5849,49 грн. інфляційних, 1528,56 грн. - 3% річних.

До початку судового засідання 13.01.11р. від Відповідача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на кінець лютого, в зв’язку з тим, що директор знаходиться на лікарняному, але бажає особисто прийняти участь у справі.

Незважаючи на те, що Відповідач не надав до клопотання ніяких доказів зазначених ним в клопотанні підстав відкладення, а саме: перебування на лікарняному директора, неможливості направлення у судове засідання іншого повноважного представника, підтвердження перебування на посаді та обсягу повноважень заступника директора, що підписав клопотання, необхідності відкладення справи саме на кінець лютого 2011 року, суд розгляд справи відклав в межах двох тижнів.

          До початку судового засідання 25.01.11р. від Позивача надійшла заява, в якій зазначено, що наявний у позовній заяві розрахунок ціни позову Позивач просить вважати вірним. Дана заява залучена судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.01.11р. представник Відповідача надала відзив на позов, в якому Відповідач частково визнав позовні вимоги у сумі 164747,97 грн. та просить скасувати вимоги щодо стягнення з Відповідача загальної проіндексованої суми, пені та 3% річних.

Крім того, у судовому засіданні 25.01.11р. представник Відповідача усно просив відстрочити виконання рішення до кінця червня, у зв'язку з відсутністю коштів.

          Представником Відповідача також надані наказ Національної академії аграрних наук України №69 від 07.09.2010р. «Про найменування установ, підприємств та організацій Національної академії аграрних наук України»та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача (серія А01 №155628, видане 11.10.2010р.), з яких вбачається зміна найменування юридичної особи Відповідача на Прилуцьку дослідну станцію Національної академії аграрних наук України.

До початку судового засідання 08.01.11р. від Відповідача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з тим, що директор перебуває у закордонному відрядженні а представник Відповідача зайнятий іншими виробничими справами.

З приводу даного клопотання суд відмічає наступне.

Статтею 28 ГПК України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін і третіх осіб у господарському суді.

Згідно абзацу п'ятого підпункт 3.6 пункту 3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” за N02-5/289 від 18.09.97р.:

«Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав до клопотання ніяких доказів зазначених ним в клопотанні підстав відкладення, а саме: перебування директора у закордонному відрядженні, зайнятості представника Відповідача іншими виробничими справами, неможливості направлення у судове засідання іншого повноважного представника, підтвердження перебування на посаді та обсягу повноважень заступника директора, що підписав клопотання.

В минулому судовому засіданні 25.01.11р. Відповідачем був наданий відзив на позов, а перерва оголошувалася за клопотанням представника Відповідача для можливого врегулювання спору мирним шляхом та надання документів, необхідних для обґрунтування відстрочки.

Ні доказів врегулювання спору мирним шляхом, ні документів, необхідних для обґрунтування відстрочки, ні доказів неможливості завчасного надіслання таких документів, Відповідач до клопотання не додав.

Представник Позивача факт досягнення домовленості за результатами переговорів, як і можливість досягнення такої домовленості, заперечив, наполягав на продовженні слухання справи, вважаючи вищевикладене клопотання Відповідача намаганням затягнути розгляд справи по суті.

Враховуючи викладене, а саме: заявлення Відповідачем 2 клопотань про відкладення розгляду справи без надання письмових доказів поважності причин неможливості направити завчасно до суду документів та представника в судове засідання, надання ним відзиву по справі в одному з судових засідань, пояснення представника Позивача щодо результатів переговорів між сторонами та щодо клопотання Відповідача, суд доходить висновку, що клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, а неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

          22.03.2010р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки/купівлі-продажу на умовах товарного кредиту №АС-22/03-13 (далі Договір).

          Згідно п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець (Відповідач) зобов’язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану в подальшому Товар у кількості, асортименті по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та Додатками до нього, які є невід’ємною частиною договору, які іменуються Специфікаціями.

          Відповідно до п.2.1. Договору кількість, асортимент та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у відповідній Специфікації. Специфікація складається у письмовій формі, підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і є невід’ємною частиною даного Договору.

          За умовами п.3.3. Договору кількість товару, що поставляється, вказується у відповідних Специфікаціях.

          Згідно п.п.4.1.-4.4. Договору ціни на товар встановлюються у Специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору. Якщо сторони протягом терміну дії договору додатково передбачать строки поставки товару на наступні періоди, то разом із тим будуть встановлені ціни. Ціна включає доставку товару на пункт призначення Покупця, упаковку та маркування. Загальна сума Договору складає суму всіх Специфікацій до нього. Ціни є незмінними у період, який вказаний у Специфікації.

          Відповідно до п.п.5.1.,5.3. Договору сторони відповідно до цього договору здійснюють взаємні розрахунки, що складаються з вартості товару за номенклатурою в Специфікації, а також відсотків за право користування товарним кредитом за весь час відстрочки оплати вартості товару. При здійсненні розрахунків по договору Покупець зобов’язується сплатити 100% від загальної вартості товару та нараховані відсотки за користування товарним кредитом, розраховані згідно п. 5.6. цього договору з дня поставки товару, зазначеного у видатковій накладній, шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця грошових коштів за поставлений товар у строк, вказаний у Специфікації.

          Згідно п.5.6. Договору за право користування товарним кредитом за цим Договором Покупець сплачує відсотки, що розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки товару до дати фактичної оплати, підтвердженою банківською випискою Покупця, із розрахунку 22% річних (для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році –365 днів).

          За умовами п.6.1. Договору Покупець одержує товар після підписання з Постачальником цього Договору в термін, зазначений у Специфікаціях. Право власності на товар переходить до Покупця відповідно до умов поставки, що зазначені у Специфікаціях.

          Відповідно до п.11.1. Договору, він набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 30 грудня 2010 року, а в частині розрахунків –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

          Згідно Специфікації (Додаток №1 від 22.03.10р.) Постачальник зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити мінеральні добрива, надалі товар вартістю 142393,60 грн. Термін поставки товару: до 30 березня 2010 року. Оплата 100% товару згідно з умовами договору здійснюється до 23.08.2010р. Крім того, сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 31 березня по 23 серпня 2010 року складає 12530,64 грн. Загальна вартість товару, що поставляється за даною Специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит становить 154924,24 грн., в тому числі ПДВ –25820,71 грн.

          Відповідно Специфікації (Додаток №2 від 07.04.10р.) Постачальник зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, надалі товар вартістю 12404,16 грн. Термін поставки товару: до 08 квітня 2010 року. Оплата 100% товару згідно з умовами договору здійснюється до 23.08.2010р. Крім того, сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 09 квітня по 23 серпня 2010 року складає 1024,28 грн. Загальна вартість товару, що поставляється за даною Специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит становить 13428,44 грн., в тому числі ПДВ –2238,07 грн.

          Згідно Специфікації (Додаток №3 від 29.03.10р.) Постачальник зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити мінеральні добрива, надалі товар вартістю 5152,40 грн. Термін поставки товару: до 31 березня 2010 року. Оплата 100% товару згідно з умовами договору здійснюється до 23.08.2010р. Крім того, сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 1 квітня по 23 серпня 2010 року складає 450,31грн. Загальна вартість товару, що поставляється за даною Специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит становить 5602,71грн., в тому числі ПДВ –933,78грн.

          Відповідно до Специфікації (Додаток №4 від 09.04.10р.) Постачальник зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння, надалі товар вартістю 11500,00 грн. Термін поставки товару: до 13 квітня 2010 року. Оплата 100% товару згідно з умовами договору здійснюється до 15.09.2010р. Крім того, сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 13 квітня по 15 вересня 2010 року складає 873,37 грн. Загальна вартість товару, що поставляється за даною Специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит становить 12373,37 грн., в тому числі ПДВ –2062,23 грн.

          Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу товар (з урахуванням відсотків за товарний кредит) на загальну суму 186328,77грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          №23 від 30.03.10р. на суму 154924,24 грн. (дов. ЯПТ №911627 від 26.03.10р.);

-          №27 від 08.04.10р. на суму 13428,44 грн. (дов. ЯПТ №911630 від 06.04.10р.);

-          №43 від 01.04.10р. на суму 5602,72 грн. (дов. ЯПТ №911627 від 26.03.10р.);

-          №53 від 13.04.10р. на суму 12373,37 грн. (дов. ЯПТ №911631 від 13.04.10р.).

          Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково, сплативши 25801,81 грн., а саме: 27.09.10р. - 12373,37 грн. (за товар, отриманий згідно Специфікації (Додаток №4 від 09.04.10р.) та 13428,44 грн. (за товар, отриманий згідно Специфікації (Додаток №2 від 07.04.10р.), що підтверджується банківською випискою.

          Станом на момент подання позовної заяви сума основного боргу становить 160526,96грн.

          Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

          Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно п.8.2. Договору, у випадку порушення Покупцем термінів, відповідно до умов даного Договору, він оплачує Постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожний день прострочення оплати, за весь період нарахування пені.

          На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 7897,56 грн., в тому числі:

- 7368,45грн. за період з 24.08.10р. по 13.12.10р. на суму 154924,24грн. (112 днів прострочення);

- 199,59 грн. за період з 24.08.10р. по 27.09.10р. на суму 13428,44 грн. (35 днів прострочення);

- 266,47грн. за період з 24.08.10р. по 13.12.10р. на суму 5602,71 грн. (112 днів прострочення);

- 63,05грн. за період з 16.09.10р. по 27.09.10р. на суму 12373,37 грн. (12 днів прострочення).

          Разом з тим, враховуючи, що 27.09.10р. Відповідачем було перераховано 12373,37грн. (за товар, отриманий згідно Специфікації (Додаток №4 від 09.04.10р.) та 13428,44 грн. (за товар, отриманий згідно Специфікації (Додаток №2 від 07.04.10р.), що підтверджується банківською випискою, суд приходить до висновку, що періодом прострочення на суму 13428,44 грн. є період з 24.08.10р. по 26.09.10р. (34 дні), а на суму 12373,37 грн. - з 16.09.10р. по 26.09.10р. (11 днів).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 7886,60 грн.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути інфляційні у розмірі 5849,49 грн. за вересень-листопад 2010 року.

          Стосовно нарахування 3% річних, слід зазначити наступне.

          Позивачем нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 1528,56 грн. в тому числі:

- 1426,15грн. за період з 24.08.10р. по 13.12.10р. на суму 154924,24грн. (112 днів прострочення);

- 38,63 грн. за період з 24.08.10р. по 27.09.10р. на суму 13428,44 грн. (35 днів прострочення);

- 51,58 грн. за період з 24.08.10р. по 13.12.10р. на суму 5602,71 грн. (112 днів прострочення);

- 12,20 грн. за період з 16.09.10р. по 27.09.10р. на суму 12373,37 грн. (12 днів прострочення).

          Як було зазначено вище, враховуючи часткову сплату Відповідачем суми боргу 27.09.10р., періодом прострочення на суму 13428,44 грн. є період з 24.08.10р. по 26.09.10р. (34 дні), а на суму 12373,37 грн. - з 16.09.10р. по 26.09.10р. (11 днів).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в розмірі 1526,45 грн.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Доводи Відповідача щодо відсутності досудового врегулювання спору та факту направлення Позивачем Відповідачу претензії судом відхиляються, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі N1-2/2002 було визнано, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

          Посилання Відповідача на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР суд вважає необґрунтованими, оскільки пеня Позивачем нараховувалася згідно Договору саме в розмірі подвійної облікової ставки, а інфляційні та річні не є за своєю суттю штрафними санкціями (рішення Верховного Суду України від 08.11.10р. по справі №4/719), на які розповсюджує дію цей Закон. Порядок нарахування інфляційних та річних регулюється вищевказаною ст.625 Цивільного кодексу України.

Заперечення Відповідача проти нарахування пені з тих підстав, що прострочення оплати виникло у зв’язку зі зміною директора та найменування Відповідача, в результаті чого Відповідач тривалий період не мав змоги розпоряджатися грошовими коштами, що є обставинами непереборної сили, судом не приймаються з наступних підстав.

По-перше, звільнення попереднього директора (перша подія) відбулося вже після того, як Відповідач прострочив виконання зобов`язання.

По-друге, навіть після усунення вищевказаних обставин Відповідач свої зобов`язання так і не виконав. Сплачена ним 27.09.10р. сума становить лише близько 15% від загальної суми основного боргу.

Таким чином, зміна директора та назви Відповідача фактично ніяким чином не вплинула на виконання Відповідачем своїх зобов`язань перед Позивачем.

По-третє, види обставин непереборної сили визначені п.10.1.Договору. Порядок дій в разі їх настання та результати недотримання такого порядку п.п.10.2., 10.3. Договору.

Відповідачем не надано доказів ні віднесення змін директора та назв Відповідача до обставин непереборної сили, ні дотримання Відповідачем порядку повідомлення Позивача про такі обставини та надавання відповідних підтверджуючих документів.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 160526,96 грн. основного боргу, 7886,60 грн. пені, 5849,49 грн. інфляційних, 1526,45 грн. - 3% річних.

В стягненні решти пені та 3% річних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

У судовому засіданні 25.01.11р. представник Відповідача усно просив відстрочити виконання рішення до кінця червня, у зв'язку з відсутністю коштів.

          Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки представником Відповідача не надано ніяких письмових доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання вищевказаного рішення або роблять його неможливим.

          Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

          Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 631, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218,230,265 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Прилуцької дослідної станції Національної академії аграрних наук України (17511, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вавілова, 16, код ЄДРПОУ 00495214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім ”Украгропром” (юридична адреса: 04060, м. Київ, вул. Щусева, 36, поштова адреса: 04070, м. Київ, вул.Верхній вал, 72, код ЄДРПОУ 36529168) 160526 грн. 96 коп. основного боргу, 7886 грн. 60коп. пені, 5849 грн. 49 коп. інфляційних, 1526 грн. 45 коп. - 3% річних, 1758 грн. 03 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя           І.В. Кушнір

Повний текст рішення складено 09 лютого 2011 року.

Суддя І.В. Кушнір

09.02.11