Рішення № 137007477, 29.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3731/25

Провадження № 2/307/1317/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., з участю секретаря Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про визнання недійсними кредитних договорів, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про визнання недійсними кредитних договорів, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2025 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про визнання недійсними кредитних договорів, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди. Об`єднаній справі присвоєно номер: Справа № 307/3731/25, Провадження № 2/307/1317/25. Постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2025 року заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 задоволено, постановлено судове засідання у цивільній справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про визнання недійсними кредитних договорів, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди, призначене на 13 год. 30 хв. 17 грудня 2025 року, а також у разі необхідності і наступні судові засідання у справі, проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 з використанням власних технічних засобів. Забезпечено участь відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку - програмного забезпечення «ВКЗ», за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua.

Представником первісного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Пуха Наталією Станіславівною у позовній заяві, поданій до суду 30 вересня 2025 року, було заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року задоволено та витребувано в Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" відомості про те, чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , платіжна карта - маска карти НОМЕР_2 та про факт зарахування коштів на картковий рахунок маска карти НОМЕР_2 у період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року у сумі 18 000, 00 гривень. Витребувано в Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відомості про факт зарахування коштів на картковий рахунок маска карти НОМЕР_3 у період з 08 лютого 2025 року по 09 лютого 2025 року у сумі 7 000, 00 гривень. Підготовче судове засідання відкладено на 13 год. 30 хв. 12 травня 2026 року.

На виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року 05 травня 2026 року за вихідним номером № КНО -07.8.5/7337 від 30 квітня 2026 року та 11 травня 2026 року за вихідним номером № КНО -07.8.5/7466 БТ від 04 травня 2026 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» поштовим зв`язком надіслало суду інформацію, про те, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. У результаті операцій, здійснених на карті 5355280021853146, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 08 лютого 2025 року по 09 лютого 2025 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 7 000, 00 гривень через сервіс іншого банку.

Також на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року 18 травня 2026 року за вихідним номером № 20.1.0.0.0/7-260501/63894 - БТ від 06 травня 2026 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" поштовим зв`язком надіслало суду інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в банку емітовано карту НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). По рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 18 000, 00 гривень за період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року, що підтверджено випискою за договором № б/н за період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_1 про залишення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_1 про витребування у ТзОВ «ФК «Абекор» електронних оригіналів електронних доказів; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_1 про призначення у справі судової комп`ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2026 року у задоволенні клопотань відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_1 відмовлено. Закрито підготовче провадження у цивільній справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про визнання недійсними кредитних договорів, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди. Судове засідання для судового розгляду справи по суті призначено на 14 год. 30 хв. 29 травня 2026 року.

Позовні вимоги позивач по первісному позову ТзОВ «ФК «Абекор» мотивує тим, що 20 лютого 2025 року ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи ТзОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 1512662 (далі, кредитний договір № 1). Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору № 1 загальний розмір наданого кредиту складає 18 000, 00 гривень. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав відповідачу кредит у сумі 18 000, 00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 10 травня 2025 року. 08 лютого 2025 року ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи ТзОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 170172LP (далі, кредитний договір № 2). Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору № 2 загальний розмір наданого кредиту складає 8 260, 00 гривень. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав відповідачу кредит у сумі 8 260, 00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Пункт 1.6 передбачає сплату кредитору комісії у розмірі, що визначена графіком платежів, та здійснюється позичальником у день отримання, яку позичальник доручає кредитору утримати з загальної суми кредиту. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 28 квітня 2025 року. Детальні терміни (дати) повернення кредитів та сплати процентів, визначені в таблиці (графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується і містить обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної та процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до п. 2.1. вищевказаних договорів кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 та платіжної картки № НОМЕР_3 , що емітовані банком України. Згідно з п. 4.1. строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами. Кредитний договір № 1 та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором b18580. Кредитний договір № 2 та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором f97512. По кредитному договору № 1 відповідно до квитанції за сплату № 20139-1363 191704620 від 20 лютого 2025 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 зараховано грошові кошти в сумі 18 000, 00 гривень, що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 20 лютого 2025 року о 16:34. По кредитному договору № 2 відповідно до квитанції за сплату № 20127-1363 188094872 від 08 лютого 2025 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_3 зараховано грошові кошти в сумі 7 000, 00 гривень, що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 08 лютого 2025 року о 07:08. 21 березня 2025 року відповідач уклала додаткову угоду до кредитного договору № 1512662 від 20 лютого 2025 року на часткову зміну п. 1.3 договору та додатку 1 до договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 09 червня 2025 року. 09 березня 2025 року відповідач уклала додаткову угоду до кредитного договору № 170172LP від 08 лютого 2025 року на часткову зміну п. 1.3 договору та додатку 1 до договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 28 травня 2025 року. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем по кредитному договору № 1 в розмірі 18 000, 00 гривень - тіло кредиту та 14 256, 00 гривень - нараховані проценти. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем по кредитному договору № 2 в розмірі 8 260, 00 гривень - тіло кредиту та 6 541, 60 гривень - нараховані проценти. Загальна сума заборгованості перед позивачем по кредитним договорам № 1512662 від 20 лютого 2025 року та № 170172LP від 08 лютого 2025 року складає 47 057, 80 (32 256, 00 +14 801, 60) гривень. Просить позов ТзОВ «ФК «Абекор» про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 1512662 від 20 лютого 2025 року та № 170172LP від 08 лютого 2025 року задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «ФК «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 1512662 від 20 лютого 2025 року в сумі 32 256, 00 гривень, яка складається з: 18 000, 00 гривень - тіло кредиту та 14 256, 00 гривень - нараховані проценти; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 170172LP від 08 лютого 2025 року в сумі 14 801, 60 гривень, яка складається з: 8 260, 00 гривень - тіло кредиту та 6 541, 60 гривень - нараховані проценти, а також сплачені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень та сплачені витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 124, 50 гривень. У разі неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_1 ТзОВ "ФК"Абекор» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року подала відзив на позовну заяву, у якому вимоги позову не визнала, з тих підстав, шо позивач незаконно встановив надмірні відсотки, кредитні договори № 170172LP та № 1512662 мають кабальний характер через надмірну реальну річну процентну ставку понад 843% та понад 2 206% річних, що порушує ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 21, 22 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 233 ЦК України та принципи справедливості й добросовісності. Обидва кредити укладені у формі договорів приєднання, де всі істотні умови були заздалегідь визначені кредитором у стандартних формах, без можливості її впливу на їх зміст. Відбулися незаконні спроби автоматичного списання коштів, у зв`язку з чим, вона направляла електронні звернення з КЕП 08 квітня 2025 року та 20 квітня 2025 року, де прямо заборонила автоматичне списання коштів з її рахунків. ТзОВ «ФК «Абекор» без її письмової згоди незаконно використовувало персональні дані третьої особи ОСОБА_2 . Кредитор не виконав вимоги Постанови НБУ № 49 від 05 травня 2021 року щодо перевірки її кредитної історії та кредитоспроможності. ТзОВ «ФК «Абекор» надсилав їй електронні листи-вимоги, які містили погрози судовим переслідуванням, арештом майна, блокуванням банківських рахунків, додатковими фінансовими витратами на юридичні послуги та судові збори. Заперечує проти стягнення з неї будь-яких судових витрат позивача, оскільки позов є безпідставним і підлягає відмові.

Представник позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову ТзОВ «ФК «Абекор» - Пуха Н.С. подала відповідь на відзив, в якому вказує, що відповідачем заявлено голослівні непідтверджені тезисні твердження, невмотивовані клопотання та, заперечуючи зміст безпідставно викладених припущень у відзиві, акцентує на відсутності доказів як на підставу заперечень відповідача та невиконання відповідачем приписів, встановлених ч. 1 ст. 81 ЦПК України, апелюючи до хибності позиції відповідача зазначає таке. Щодо підписання, отримання кредитних коштів та укладення договору в електронній формі, то 20 лютого 2025 року ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТзОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 1512662, де згідно з пунктом 1.2 кредитного договору № 1 загальний розмір наданого кредиту складає 18 000, 00 грнивень. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав їй кредит у сумі 18 000, 00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Також 08 лютого 2025 року ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи ТзОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір №170172LP. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору № 2 загальний розмір наданого кредиту складає 8 260, 00 гривень. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав їй кредит в сумі 8 260, 00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Кредитний договір № 1 та додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором b18580. Кредитний договір № 2 та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором f97512. 21 березня 2025 року відповідач уклала додаткову угоду до кредитного договору № 1512662 від 20 лютого 2025 року, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 09 червня 2025 року. 09 березня 2025 року відповідач уклала додаткову угоду до кредитного договору 170172LP від 08 лютого 2025 року, де сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 28 травня 2025 року. У зв`язку з невиконанням умов договорів у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в загальні сумі 47 057, 80 гривень. Сторони погодили, що відповідач під час здійснення реєстрації (створення особистого кабінету) на сайті https://firstcredit.com.ua, https://loanplus.com.ua/ або в мобільному застосунку «FirstCredit», «LoanРlus» кнопки «Продовжити» з нижнім текстом «Натискаючи на кнопку «Продовжити», я підтверджую, що ознайомлений зі змістом Правил, Публічною пропозицію, приймаю їх в повному обсязі та надаю Згоду на обробку персональних даних та доступ до моєї кредитної історії. Укладаючи договір споживач та Товариство погоджуються, що для підписання через особистий кабінет/ мобільний застосунок «FirstCredit», «LoanРlus» Паспорту споживчого кредиту та/або укладення кредитних правочинів в електронній формі та/або внесення будь-яких змін до таких правочинів, направлення Товариством повідомлень споживачу, довідок різного характеру та підписання інших документів доступних в особистому кабінеті/мобільному застосунку «FirstCredit», «LoanРlus» сторони можуть використовувати в майбутньому. Зі сторони споживача створено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, зразок - xxxxxx, де x унікальний одноразовий алфавітно- цифровий пароль, що є електронним підписом одноразовим ідентифікатором споживача та який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер телефону вказаний останнім в особистому кабінеті/мобільному застосунку «FirstCredit» «LoanРlus» - це є використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Сторони узгодили наступний порядок дій: клієнт заповнив заявку на отримання кредиту на сайті Товариства, вказавши особисті дані, банківську платіжну картку для перерахування кредитних коштів, строк та суму кредиту. Товариство повідомило клієнта про прийняття заявки на отримання кредиту шляхом відповідного інформаційного повідомлення у особистому кабінеті. Після аналізу наявної інформації Товариство прийняло рішення про можливість укладання з клієнтом кредитного договору, про яке повідомило клієнта шляхом відправки відповідного інформаційного повідомлення (СМС-повідомлення на номер телефону клієнта). В особистому кабінеті клієнт отримав для ознайомлення Паспорт споживчого кредиту, який зазначає інформацію та положення, що вимагаються чинним законодавством України, та пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі кредитного договору, що містить усі істотні умови. Клієнт мав можливість прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції. Клієнт повідомив про готовність прийняти пропозицію (оферту), натиснувши відповідну клавішу (ПІДТВЕРДИТИ), у особистому кабінеті, після чого Товариство надіслало клієнту засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду. Введенням одноразового ідентифікатора, що є його електронним підписом, клієнт підтвердив, що ознайомився до укладення кредитного договору з Паспортом споживчого кредиту, умовами кредитного договору та підписав їх. Товариство після одержання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) відправило клієнту його примірник кредитного договору у формі електронного документу. Отримання договору в особистому кабінеті, означає, що позичальник приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість позичальнику переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати його у формі, що унеможливлює зміну його змісту. У цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої позичальнику в особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору. Примірник договору, а також додатки до нього надсилаються позичальнику одразу після його укладення (підписання сторонами) та накладення електронного підпису уповноваженого працівника кредитора (з урахуванням виду підпису визначеного в п.10.1 Договору) із кваліфікованою електронною позначкою часу, але до початку надання кредиту. Позичальник отримала від ТзОВ ФК Абекор кредитні кошти на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 в сумі 18 000, 00 гривень, та на банківську платіжну картку № НОМЕР_3 зараховано кошти в сумі 7 000, 00 гривень. Відповідач 08 лютого 2025 року та 20 лютого 2025 року отримала на скриньку електронної пошти (особистий кабінет) документи підтвердження та архівований примірник договору, що були підписані сторонами кваліфікованим електронним підписом, правові засади якого регулюються приписами Закону України "Про електронні довірчі послуги". Щодо встановлених умов договору та автоматичного списання коштів, то у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав». Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Умовами кредитних договорів визначено, зокрема, кредитним договором № 1, що 1.4.1. базова процентна ставка 0, 9900 % в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. - основна процентна ставка - 0, 99 % в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом; кредитним договором № 2 , що 1.4.1. базова процентна ставка 0, 3900 % в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. основна процентна ставка - 0,99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом. Сторони також визначили, з чим було ознайомлено та погоджено відповідача, що 6.7. цим позичальник доручає кредитору ініціювати списання коштів з відповідного рахунку позичальника з використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені позичальником при отриманні/поверненні кредиту(ів), сплаті процентів за його користування: в розмірах платежів та в строки їх сплати, встановлені договором (графіком платежів), з урахуванням 3-х календарних днів, що додатково надаються споживачу для сплати першого платежу та/або укладення додаткової угоди на продовження строку, з метою отримання акційної ставки(за наявності), в тому числі в декілька етапів, та розпочинати дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту, строк повернення (виплати) якого настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту, визначеною в договорі. 6.7.1. Позичальник має право в односторонньому порядку відмовитись або припинити списання коштів із його рахунку на користь кредитора шляхом проставляння відмітки про відмову від списання коштів з відповідної платіжної картки в особистому кабінеті. На підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%. Встановлені та погоджені з відповідачем ставка відсотків по кредиту відповідає законодавчим приписам, позивачем у позові обґрунтовано не включено вимоги про стягнення з позивача штрафних санкцій у вигляді пені, неустойки тощо. Щодо обробки персональних даних третіх осіб та оцінки кредитоспроможності. Відповідач посилається на відсутність оцінки кредитоспроможності відповідно до Постанови НБУ № 49 від 05 травня 2021 року, нажаль зазначене регуляційна норма відсутня в законодавстві, проте позивач вважає за необхідне надати заперечення щодо галасливого твердження про обробку персональних даних. Кредитні договори підписані відповідачем за допомогою кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Зазвичай, при укладанні договорів в електронній формі фізична особа надає свою згоду, заповнивши відповідній формуляр, розміщеній на офіційному веб-сайті установи. Отже, вимоги позивача в частині визнання кредитного договору недійсним внаслідок невідповідності умов договору щодо порядку нарахування пені вимогам закону не ґрунтуються на вимогах закону і є безпідставними. Щодо порушення норм встановлених абз. 5, 11 п. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», то слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» (в редакції чинній на момент укладення договору), згода суб`єкта персональних даних добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки. З метою отримання від Товариства кредиту, кожен позичальник (включаючи позивача) надає згоду на обробку персональних даних в порядку передбаченому ст. 2 зазначеного Закону. Без надання цієї згоди неможливо отримати кредит. Відповідно до змісту п. 9.3 договору, заявник надає свою однозначну, беззастережну згоду на обробку персональних даних, у тому числі, на їх збір, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення та зміну), використання, розповсюдження, передачу, знеособлення, блокування та знищення; на передачу кредитором інформації, що становить таємницю фінансової послуги, третім особам у порядку та випадках, що визначені цим договором та/або законодавством. Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» згода суб`єкта персональних даних на обробку його даних є лише однією з підстав для обробки персональних даних, іншою підставою, зокрема, є укладення та виконання правочину (в даному випадку кредитного договору), стороною якого є суб`єкт персональних даних. Відповідно до п. п. 9.6. позичальник з підписанням цього договору надає кредитору свою згоду: на доступ до своєї кредитної історії в будь-який момент дії договору, на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій відомостей, що складають його кредитну історію та на формування кредитної історії, яка і характеризуватиме виконання прийнятих позичальником на себе зобов`язань за договором. Крім того, відповідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб`єкта персональних даних. Тобто, позивачем у своєму кредитному договорі й погодженню умов надано не обмежену строком дії (безстрокову), безвідкличну згоду на обробку його персональних даних, що в подальшому і було зафіксовано в умовах кредитного договору. Щодо інших припущень відповідача, визначених у відзиві щодо вимог Товариства про сплату заборгованості і неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, то долучені повідомлення від позивача виключно підтверджують, що позивач здійснював взаємодію з відповідачем та намагався досудово врегулювати заборгованість. Просить відмовити у задоволені вимог зустрічного позову.

Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_1 подала заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила, що категорично заперечує твердження позивача щодо правомірності укладення кредитних договорів №1512662 від 20 лютого 2025 року та № 170172LP від 08 лютого 2025 року, оскільки ці договори в частині істотних умов є явно несправедливими (кабальними), містять умови, що грубо порушують принципи добросовісності, розумності та справедливості та статті 3, 509, 627, 629 Цивільного кодексу України, а також статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідач наголошує, що сама лише формальна наявність графіка платежів як додатку до договору не свідчить про законність і справедливість визначених у ньому умов погашення. Вказаний графік побудований на основі надмірних денних процентних ставок, які у перерахунку на реальну річну вартість формують надзвичайно високу загальну вартість кредиту для споживача. Відповідач категорично заперечує твердження позивача щодо належності підписання договорів та додаткових угод із використанням одноразових ідентифікаторів (OTP). Позивач не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували реальний факт повідомлення відповідача про зміст договорів і додаткових угод у належний спосіб. Позивачем не надано жодних належних доказів належної технічної ідентифікації відповідача в момент укладення електронних договорів та додаткових угод. Позивачем не доведено економічної та правової обґрунтованості встановлення надмірних денних процентних ставок та прихованих комісій, які суттєво збільшують реальну загальну вартість кредиту для споживача та є явно несправедливими. Відповідач категорично заперечує твердження позивача щодо допустимості автоматичного списання коштів із рахунків або платіжних карток споживача на підставі наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/2260/17. Дії позивача щодо здійснення автоматичного списання коштів є протиправними, виходять за межі дозволених законом способів захисту права і фактично становлять односторонній самопримус з боку приватної особи (кредитодавця), що є недопустимим за цивільним законодавством України. Відповідач категорично заперечує твердження позивача щодо відсутності санкційних платежів та законності заявлених до стягнення процентів, з огляду на те, що суттєва різниця між сумою, зазначеною у договорі № 170172LP від 08 лютого 2025 року 8 260, 00 гривень і фактично отриманою сумою 7 000, 00 гривень свідчить про приховане утримання комісії з «тіла» кредиту в момент видачі. Це фактично є прихованою санкцією або завуальованою комісією, яка значно збільшує реальну загальну вартість кредиту. Позивач не надав жодного належного доказу, що зазначена комісія була прозоро відображена в документах, що надавалися споживачу до укладення договору. У матеріалах справи відсутній детальний і прозорий розрахунок процентних нарахувань, який би продемонстрував чітку методику та порядок застосування процентних ставок, із виключенням можливості нарахування процентів на проценти. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, що ґрунтуються на вказаних спірних договірних умовах та необґрунтованих процентних нарахуваннях. Відповідач категорично заперечує твердження позивача щодо належності та законності наданої згоди на обробку персональних даних. Позивач долучив до матеріалів справи квитанції платіжної системи EasyPay, якими він сам підтвердив факт зарахування кредитних коштів на банківські картки відповідача (7 000,00 грн та 18 000,00 грн), і додаткове витребування повторних доказів з банківських установ свідчить про невизначеність і непослідовність позиції позивача, який намагається надати суду повторювані за своїм змістом докази. Відповідач категорично заперечує зазначене твердження позивача щодо відмови в задоволенні вимог зустрічного позову та наполягає на повній обґрунтованості та законності поданого ним зустрічного позову. Відповідач заперечує проти розгляду справи без участі представника позивача, оскільки це може суттєво ускладнити повне, всебічне та об`єктивне дослідження усіх істотних обставин, які є предметом цього спору та призвести до неповного з`ясування обставин справи судом.

Зустрічний позов відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_1 мотивує тим, що умови договорів є явно несправедливими (кабальними), кредитні договори № 170172LP від 08 лютого 2025 року та № 1512662 від 20 лютого 2025 року були укладені дистанційно шляхом приєднання, без реальної можливості для позичальника впливати на їх умови чи змінити запропонований зміст. ТзОВ «ФК «Абекор», користуючись своїм домінуючим становищем на фінансовому ринку, нав`язав явно несправедливі та дискримінаційні умови кредитування з непомірно високими процентами (843 2 206% річних), які призвели до істотного дисбалансу договірних зобов`язань на шкоду позичальнику. Це грубо порушило принципи справедливості та добросовісності відповідно до ст. ст. 3, 509, 627, 634 Цивільного кодексу України. Реальна річна процентна ставка за вказаними кредитними договорами суттєво перевищує межі, встановлені Законом України «Про споживче кредитування» та загальноприйняті стандарти добросовісності, розумності та справедливості. Зокрема, за договором № 170172LP вона становить понад 843 %, а за договором № 1512662 понад 2 206% річних. Крім того, умови договору містять незрозумілі положення про «акційні», «основні» та «базові» процентні ставки, які дозволяють кредитору самостійно та непрозоро підвищувати розмір платежів після пролонгації договору. Як свідчить кредитний звіт Українського бюро кредитних історій (УБКІ), вже на момент укладення кредитних договорів з ТзОВ «ФК «Абекор» нею було отримано декілька кредитів у різних фінансових установах, що створювало об`єктивні труднощі з їх погашенням. Кредитор не здійснив належну перевірку її кредитної історії та платоспроможності, ігноруючи прямі вимоги нормативно-правових актів НБУ. Згідно з умовами договорів (п. 6.7) кредитор має право автоматично списувати кошти з карткового рахунку позичальника. Однак, вона неодноразово письмово зверталась до ТзОВ «ФК «Абекор» з вимогою припинити будь-які автоматичні списання з її рахунків (листи від 08 квітня 2025 року та 20 квітня 2025 року з КЕП). ТзОВ «ФК «Абекор» неправомірно здійснило збір, зберігання і використання персональних даних третьої особи ОСОБА_2 , вказавши її контактні дані у кредитній документації без її згоди. Відповідач не надав жодного доказу одержання окремої, конкретної та інформованої згоди ОСОБА_2 на обробку її персональних даних. Кредитором проігноровані її законні вимоги щодо заборони передачі негативної інформації до УБКІ, що суперечить ст. 9 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Відповідач не довів наявності її окремої згоди на передачу/обробку негативної інформації в бюро кредитних історій. Внаслідок протиправних дій відповідача (агресивні листи-вимоги з ознаками психологічного тиску від 13 червня 2025 року та 16 червня 2025 року, неодноразові спроби автоматичного списання коштів після її письмової заборони; передача/поширення негативної інформації до бюро кредитних історій; незаконна обробка персональних даних третьої особи) їй завдано моральної шкоди у вигляді значних душевних страждань, постійного відчуття тривожності і страху, порушення сну, емоційного виснаження та погіршення повсякденного життя. З огляду на характер порушень, їх триваючий та повторюваний характер (червеньжовтень 2025), ступінь втручання у приватне життя, емоційні наслідки, необхідність витрачати час і зусилля на захист прав, сума компенсації у 20 000 гривень є помірною і співмірною принципам розумності, виваженості та справедливості, яку просить стягнути з ТзОВ «ФК «Абекор» як справедливу компенсацію моральної шкоди. Просить визнати договори № 170172LP та № 1512662 договорами приєднання та визнати їх умови недійсними повністю або частково (окремі умови) як явно несправедливі; визнати дії ТзОВ «ФК «Абекор» щодо автоматичного списання коштів після її заборони неправомірними; визнати неправомірною обробку персональних даних третьої особи ( ОСОБА_2 ) та зобов`язати кредитора припинити таку обробку і знищити відповідні дані; визнати неправомірними дії щодо передачі/оновлення негативної інформації до бюро кредитних історій без її окремої згоди; зобов`язати відповідача направити до відповідного БКІ звернення про вилучення/ виправлення такої інформації та надати суду підтвердження виконання; заборонити подальшу передачу без її окремої письмової згоди; визнати відсутність заборгованості в частині сум, нарахованих на підставі недійсних умов договорів (надмірні відсотки, штрафи, комісії) та зобов`язати ТзОВ «ФК «Абекор» утриматися від будь-яких автоматичних списань без її окремої згоди після її відкликання; стягнути з ТзОВ «ФК «Абекор» моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 гривень за неправомірні дії та психологічний тиск. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача за зустрічним позовом ТзОВ «ФК «Абекор».

У відзиві на зустрічний позов представник позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову ТзОВ «ФК «Абекор» - Пуха Н.С. зазначила, що твердження у змісті зустрічного позову є необґрунтованими та недоведеними з тих підстав, що 20 лютого 2025 року ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТзОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 1512662, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 18 000, 00 гривень, а 08 лютого 2025 року ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТзОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 170172LP, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 8 260, 00 гривень. Кредитний договір № 1512662 та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором b18580. Кредитний договір № 170172LP та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором f97512. 21 березня 2025 року відповідач уклала додаткову угоду до кредитного договору № 1512662 від 20 лютого 2025 року, де сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 09 червня 2025 року, а 09 березня 2025 року відповідач уклала додаткову угоду до кредитного договору № 170172LP від 08 лютого 2025 року, де сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 28 травня 2025 року. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем у сумі 47 057, 80 гривень. Позичальник отримав від ТзОВ ФК Абекор кредитні кошти, які відповідно до квитанції про сплату № 20139-1363-191704620 від 20 лютого 2025 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 зараховано в сумі 18 000, 00 гривень, що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 20 лютого 2025 року о 16:34 та по кредитному договору № 2 відповідно до квитанції за сплату № 20127-1363 188094872 від 08 лютого 2025 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_3 зараховано в сумі 7 000, 00 гривень, що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 08 лютого 2025 року о 07:08, та відповідач 08 лютого 2025 року та 20 лютого 2025 року отримав на скриньку електронної пошти (особистий кабінет) документи підтвердження та архівований примірник договору, що були підписані сторонами кваліфікованим електронним підписом, правові засади якого врегульовані приписами Закону України "Про електронні довірчі послуги". Подаючи позовну заяву, враховуючи предмет позову, позивач визначив, що доказуванню підлягає факт невиконання відповідачем обов`язку з повернення коштів, отриманих у кредит (тіла та процентів) у строк, який передбачений кредитними договорами, укладеними між позивачем та відповідачем. Позивач розумно покладався на попередні заяви відповідача, виходив з презумпції дотримання відповідачем принципу добросовісності, тобто засади цивільного законодавства, передбаченої п. 6 ст. 3 ЦПК України, і яку відповідач зобов`язаний був дотримуватись. Тому, перелік документів, які позивачем було долучено до позовної заяви, формувався з урахуванням того, що відповідачем факт укладання договору і факт наявності заборгованості за вказаними кредитними договорами визнається, ні істотні умови договору, ні такі обставини договору, які не є істотними під сумнів відповідачем не ставляться. Так, у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження №61-22315сво18) зазначено, що «добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них». Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 914/1954/20). Тобто, заявляючи про надмірний тягар зі сплати кредитних зобов`язань та необґрунтованість відсотків відповідач - позичальник не надає належних доказів в обґрунтування заявлених вимог, а виключно просить про визнання умов недійсними без правового обґрунтування й відсутності доказів. Щодо встановлених умов договору та автоматичного списання коштів, оцінки кредитоспроможності, то у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав». Умовами кредитних договорів визначено, зокрема, кредитним договором № 1, що 1.4.1. Базова процентна ставка 0, 9900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. Основна процентна ставка - 0, 99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом; кредитним договором № 2 , що 1.4.1. Базова процентна ставка 0, 3900 % в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. Основна процентна ставка 0, 99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом. На підставі частини п`ятої статті 8 Закону про споживче кредитування, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування, не може перевищувати 1%. Тобто, встановлені та погоджені з відповідачем ставка відсотків по кредиту відповідає законодавчим приписам, позивачем у позові обґрунтовано не включено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, неустойки тощо. Відповідач посилається на відсутність оцінки кредитоспроможності відповідно до Постанови НБУ № 49 від 05 травня 2021 року, нажаль зазначене регуляційна норма відсутня в законодавстві, проте позивач вважає за необхідне надати заперечення щодо галасливого твердження про обробку персональних даних. Кредитні договори підписані відповідачем за допомогою кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/ або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» (в редакції чинній на момент укладення договору) згода суб`єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки. З метою отримання від Товариства кредиту, кожен позичальник (включаючи позивача), надає згоду на обробку персональних даних в порядку, передбаченому ст. 2 зазначеного Закону. Без надання цієї згоди неможливо отримати кредит. Це відображено також у п. 9.3 кредитних договорів. Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» згода суб`єкта персональних даних на обробку його даних є лише однією з підстав для обробки персональних даних, іншою підставою, зокрема, є укладення та виконання правочину (в даному випадку кредитного договору), стороною якого є суб`єкт персональних даних. Крім того, відповідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб`єкта персональних даних. Позичальник надав дозвіл позикодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання сторонами зобов`язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів позикодавця та повного виконання зобов`язань за цим Договором, а також на відступлення права вимоги за договором без особистого повідомлення позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення. Передача інформації до ТзОВ «Українське Бюро Кредитних Історій» здійснюється на підставі ст. 5 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», відповідно до зазначеної статті та інших вимог зазначеного Закону, фінансова установа передає до Бюро інформацію, яка є кредитною історією особи. ТзОВ «Українське Бюро Кредитних Історій» не є особою, яка отримала та зберігає інформацію (кредитну історію), яка передана на законних підставах до Бюро фінансовою установою. Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначені Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Метою цього Закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов`язань, функціонування інституцій, пов`язаних з обміном інформацією про грошові зобов`язання та забезпеченням прав та інтересів суб`єктів кредитної історії. Кредитні договори укладені між сторонами дійсні, доказів, які б підтвердили настання підстав, передбачених у ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» для вилучення інформації, що складає кредитну історію, не долучено. Частиною 6 статті 25 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право для донесення до споживача інформації про необхідність виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит при врегулюванні простроченої заборгованості взаємодіяти з третіми особами, персональні дані яких передані кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії споживачем у процесі укладення, виконання та припинення договору про споживчий кредит. Товариство у своїй діяльності суворо дотримуються вимог законодавства України щодо взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості, зокрема норм етичної поведінки. Долучені відомості про взаємодію позивача і відповідача виключно підтверджують дотримання Товариством приписів Закону України «Про споживче кредитування» зокрема, не допущено дій, які могли б посягати на особисту гідність, права, свободи чи власність позичальника та її близьких осіб; не висловлюються погрози, не здійснювається шантаж чи психологічний тиск; не завдана шкода діловій репутації та не вимагає погашення заборгованості у спосіб, не передбачений Договором. Товариством було дотримано вимоги Постанови Правління Національного банку України № 170 від 04 серпня 2022 року «Про затвердження Положення про встановлення додаткових вимог щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості», не зафіксовано грубої або нецензурної лексики, підвищеного тону, а також дій, що могли б розцінюватися як психологічний чи фізичний тиск. Також зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, не стосуються відшкодування шкоди (збитків) та не є деліктними, тобто такими, що виникли між сторонами, які не перебувають між собою у договірних відносинах та заявлена до стягнення шкода (збитки) не пов`язана з порушенням договірного зобов`язання.

У судове засідання представник позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову ТзОВ «ФК «Абекор» Пуха Наталія Станіславівна не з`явилася, позаяк подала клопотання про розгляд справи за відсутністю первісного позивача, при ухваленні рішення просила врахувати позицію первісного позивача, викладену у відповіді на відзив, при розгляді вимог, викладених у зустрічному позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Абекор», врахувати обґрунтування та виклад обставин, викладених у відзиві первісного позивача, що долучено до матеріалів справи. Просила позовні вимоги первісного позивача ТзОВ «ФК «Абекор» задовольнити в повному обсязі.

Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, її нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, позаяк вона скористалася правом на подачу відзиву на первісний позов, правом відповіді на відзив на первісний позов, чотири рази подавала заяву про розгляд підготовчого судового засідання без її особистої участі, а тому суд розглянув справу в її відсутності відповідно до ст. 223 ЦПК України на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 20 лютого 2025 року між ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства укладено кредитний договір № 1512662, який підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором b18580.

Відповідно до умов договору № 1512662 кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 18 000, 00 гривень строком на 80 днів з кінцевим терміном повернення 10 травня 2025 року, а позичальник зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3.2 договору № 1512662 1-й платіж сплачується через 30 днів (період, що починається з моменту укладення договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж сплачується через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Згідно п. 1.4 договору № 1512662 процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: базова процентна ставка 0, 99 % у день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом (п. 1.4.1 договору); основна процентна ставка 0, 99 % у день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом (п. 1.4.2 договору). У п. 1.10 договору № 1512662 визначено орієнтовну загальну вартість кредиту, яка на дату укладення договору складає 20 762, 10 гривень.

Конкретні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці (графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 1512662, що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 1512662 кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , що емітована банком України.

20 лютого 2025 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма), в якому вона підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних нею умов кредитування.

Судом також встановлено, що 08 лютого 2025 року між ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства укладено кредитний договір № 170172LP, який підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором f97512.

Відповідно до умов договору № 170172LP кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 8 260, 00 гривень строком на 80 днів з кінцевим терміном повернення 28 квітня 2025 року, а позичальник зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктом 1.6 передбачено сплату кредитору комісії у розмірі, що визначена графіком платежів та здійснюється позичальником в день отримання кредиту, яку позичальник доручає кредитору утримати з загальної суми кредиту.

Відповідно до п. 1.3.2 договору № 170172LP 1-й платіж сплачується через 30 днів (період, що починається з моменту укладення договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж сплачується через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Згідно п. 1.4 договору № 170172LP процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: базова процентна ставка 0, 39 % у день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом (п. 1.4.1 договору); основна процентна ставка 0, 99 % у день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом (п. 1.4.2 договору). У п. 1.11 договору № 170172LP визначено орієнтовну загальну вартість кредиту, яка на дату укладення договору складає 9 953, 65 гривень.

Конкретні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці (графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 170172LP, що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 170172LP кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 7 000, 00 гривень на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , що емітована банком України.

08 лютого 2025 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма), в якому вона підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних нею умов кредитування.

ТзОВ «ФК «Абекор» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало належним чином, надавши позичальникові кредит в узгодженому розмірі.

Листом генерального директора ТзОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19 вересня 2025 року підтверджено успішність операції з перерахування 20 лютого 2025 року о 16:34 грошових коштів в сумі 18 000, 00 гривень на банківську картку НОМЕР_8 . Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції № 20139-1363-191704620 від 20 лютого 2025 року надавач платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 20 лютого 2025 року здійснило переказ грошових коштів у сумі 18 000, 00 гривень із зазначенням у графі «призначення платежу»: кредитні кошти від ТзОВ «ФК «Абекор», Send money by contract: 1512662, поповнення картки НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

Також листом генерального директора ТзОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19 вересня 2025 року підтверджено успішність операції з перерахування 08 лютого 2025 року о 07:08 грошових коштів в сумі 7 000, 00 гривень на банківську картку НОМЕР_10 . Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції № 20127-1363-188094872 від 08 лютого 2025 року надавач платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 08 лютого 2025 року здійснило переказ грошових коштів у сумі 7 000, 00 гривень із зазначенням у графі «призначення платежу»: кредитні кошти від ТОВ «ФК «Абекор», Send money by contract: НОМЕР_11 , поповнення картки НОМЕР_10 , НОМЕР_9 .

Крім того, на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року 05 травня 2026 року за вихідним номером № КНО -07.8.5/7337 від 30 квітня 2026 року та 11 травня 2026 року за вихідним номером № КНО -07.8.5/7466 БТ від 04 травня 2026 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» поштовим зв`язком надіслало суду інформацію про те, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. У результаті операцій, здійснених на карті 5355280021853146, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 08 лютого 2025 року по 09 лютого 2025 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 7 000, 00 гривень через сервіс іншого банку.

Також на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року 18 травня 2026 року за вихідним номером № 20.1.0.0.0/7-260501/63894 - БТ від 06 травня 2026 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" поштовим зв`язком надіслало суду інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в банку емітовано карту НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). По рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 18 000, 00 гривень за період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року, що підтверджено випискою за договором № б/н за період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року.

21 березня 2025 року відповідач ОСОБА_1 уклала додаткову угоду до кредитного договору № 1512662 від 20 лютого 2025 року на часткову зміну п. 1.3 договору та додатку 1 до договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 09 червня 2025 року.

09 березня 2025 року відповідач ОСОБА_1 уклала додаткову угоду до кредитного договору № 170172LP від 08 лютого 2025 року на часткову зміну п. 1.3 договору та додатку 1 до договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 28 травня 2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості по договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 1512662 від 20 лютого 2025 року у відповідача ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість перед позивачем по кредитному договору № 1512662 від 20 лютого 2025 року в розмірі 18 000, 00 гривень - тіло кредиту та 14 256, 00 гривень - нараховані проценти.

Відповідно до розрахунку заборгованості по договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 170172LP від 08 лютого 2025 року у відповідача ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість перед позивачем по кредитному договору № 170172LP від 08 лютого 2025 року в розмірі 8 260, 00 гривень - тіло кредиту та 6 541, 60 гривень нараховані проценти.

Загальна сума заборгованості перед позивачем по кредитним договорам № 1512662 від 20 лютого 2025 року та № 170172LP від 08 лютого 2025 року складає 47 057, 80 (32 256, 00 + 14 801, 60) гривень.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Приписами ст. 525, ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми, дослідивши обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог первісного позову ТзОВ «ФК «Абекор» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами з огляду на таке.

У справі встановлено, що 08 лютого 2025 року та 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікувала себе в інформаційно-комунікаційній системі ТзОВ «ФК «Абекор» та заповнила анкету клієнта. 08 лютого 2025 року та 20 лютого 2025 року сторони уклали кредитні договори № 170172LP від 08 лютого 2025 року та № 1512662 від 20 лютого 2025 року, які підписано відповідачкою ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразових ідентифікаторів f97512 та b18580 відповідно. Договори містять детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, РНОКПП, номер та дату видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти та номер банківського рахунку.

09 березня 2025 року та 21 березня 2025 року відповідачка вчетверте ідентифікувала себе в ІКС ТзОВ «ФК «Абекор», зайшла до особистого кабінету та уклала з товариством додаткові угоди до кредитних договорів, за умовами яких термін кредитування збільшено до 28 травня 2025 року та до 09 червня 2025 року відповідно, які підписано за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора g08813 та b18967 відповідно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу особи на веб-сайт за допомогою логіну і пароля до особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим (постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 та від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про доведеність первісним позивачем тверджень щодо укладення ТзОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 кредитних договорів в електронному вигляді.

Анкети клієнта-фізичної особи та кредитні договори, які сформовані за допомогою програмного забезпечення (ІКС) містять докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема, дату народження, РНОКПП, номер та дату видачі документа, що засвідчує клієнта, адресу реєстрації та фактичного місця проживання, зміст діяльності (зайнятість), номер мобільного телефону, електронну адресу, фінансовий стан.

ОСОБА_1 під час розгляду справи не надала доказів, яким чином її персональні дані потрапили до первісного позивача. Матеріали справи не містять даних щодо звернення відповідачки по первісному позову до правоохоронних органів з приводу використання третіми особами цих даних. Вказане, на думку суду, свідчить саме про волевиявлення позичальниці на виникнення кредитних правовідносин з ТзОВ «ФК «Абекор».

Надана Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» відповідь підтверджує, що в банківській установі на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. У результаті операцій, здійснених на карті 5355280021853146, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 08 лютого 2025 року по 09 лютого 2025 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 7 000, 00 гривень через сервіс іншого банку.

Надана Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" відповідь підтверджує, що у банківській установі на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в банку емітовано карту НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). По рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 18 000, 00 гривень за період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року, що підтверджено випискою за договором № б/н за період з 20 лютого 2025 року по 21 лютого 2025 року.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані банками виписки за картковими рахунками позичальника № НОМЕР_4 та № НОМЕР_6 є належним доказом отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_1 , заперечуючи проти надходження кредитних коштів на її банківські картки, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, належних письмових доказів на підтвердження відсутності у неї банківських карток з номерами № 5355280021853146 та № 5168745613094629, або неперерахування на ці картки/відповідні банківські рахунки у спірний період сум за кредитними договорами не надала, хоча не була позбавлена можливості надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх заперечень, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до них.

Таким чином, відповідач по первісному позову ОСОБА_1 , заперечуючи факт отримання кредитних коштів, застосовує концепцію «негативного доказу» (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів щодо цих тверджень ОСОБА_1 не надала. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, відповідач, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Твердження позичальника ОСОБА_1 у зустрічному позові про те, що ТзОВ «ФК «Абекор» неправомірно здійснило збір, зберігання і використання персональних даних третьої особи ОСОБА_2 , вказавши її контактні дані у кредитній документації без її згоди, що кредитор не надав жодного доказу одержання окремої, конкретної та інформованої згоди ОСОБА_2 на обробку її персональних даних, що кредитором проігноровані законні вимоги позичальника щодо заборони передачі негативної інформації до УБКІ, що відповідач не довів наявності її окремої згоди на передачу/обробку негативної інформації в бюро кредитних історій, спростовані інформаційними повідомленнями споживача, які підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора f97512 та b18580 відповідно з таким змістом:

«Я, ОСОБА_1 (далі споживач), цим повідомленням передаю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» (далі Товариство) персональні дані третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання мною зобов`язань за Кредитним договором № 170172LP від «08» лютого 2025 року (далі Договір): ОСОБА_1 НОМЕР_9 ОСОБА_1 НОМЕР_12 надалі третя(і) особа(и). Цим підтверджую, що: у випадку допущення мною прострочення виконання зобов`язань за Договором, третій(ім) особі(ам) може бути передана інформація про укладення Договору, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за Договором або відповідно до законодавства України; мною попередньо узгоджено з кожною із вищевказаних третіх осіб передачу їх даних Товариству та їх обробку для забезпечення взаємодії за Договором та отримано від кожного з них окрему згоду на таку передачу (обробку) та взаємодію; мені відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких будуть передані Товариству в процесі укладання, виконання та припинення Договору; у випадку відступлення прав вимог за Договором та/або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості за Договором, право на взаємодію з третіми особами будуть мати відповідно новий кредитор та/або колекторська компанія, з урахуванням наданих мною підтверджень та інших даних зазначених в цьому інформаційному повідомленні. Перелік персональних даних, що можуть оброблятися Товариством та/або новим кредитором (за наявності) та/або колекторською компанією(за наявності): Щодо споживача стать, прізвище, ім`я, по-батькові, дані та фотографії ідентифікаційного документа, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата та місце народження, особисті фотографії та/або відео-запис(фотофіксації) споживача (в тому числі, але не виключно з документом, що посвідчує особу), громадянство, адреса фактичного проживання та реєстрації, сімейне, соціальне, майнове становище, освіта, професія, займані посади, найменування та реквізитів роботодавця або навчального закладу, доходи, номери контактних телефонів, адреси електронної пошти, голосові записи, місця роботи, IP адреси, платіжні дані, дані, що містяться у звітах бюро кредитних історій, дані, що передаються банками (іншими особами) під час здійснення Товариством (новим кредитором) процедур ідентифікації/верифікації споживача, дані що містяться в укладених правочинах, дані третіх осіб, в тому числі близьких осіб, що надані споживачем для взаємодії за Договором. Щодо третіх осіб номери телефонів, адреса електронної пошти та інші засоби зв`язку, прізвище, ім`я по батькові, дата народження, місце проживання або перебування, ступінь відносин/рідства із споживачем, сімейний стан, РНОКПП. Перелік персональних даних, що можуть збиратися в процесі взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості - дані, які були озвучені під час безпосередньої взаємодії, викладені у заявах/скаргах направлених Товариству та/або новому кредиту та/або колекторській компанії. Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором f97512 / Т.Ю. Бродюк/07:08 «08» лютого 2025 року»,

«Я, ОСОБА_1 (далі споживач), цим повідомленням передаю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» (далі Товариство) персональні дані третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання мною зобов`язань за Кредитним договором № 1512662 від «20» лютого 2025 року (далі Договір): ОСОБА_3 НОМЕР_9 ОСОБА_2 НОМЕР_13 ; ОСОБА_4 НОМЕР_12 надалі третя(і) особа(и). Цим підтверджую, що: у випадку допущення мною прострочення виконання зобов`язань за Договором, третій(ім) особі(ам) може бути передана інформація про укладення Договору, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за Договором або відповідно до законодавства України; мною попередньо узгоджено з кожною із вищевказаних третіх осіб передачу їх даних Товариству та їх обробку для забезпечення взаємодії за Договором та отримано від кожного з них окрему згоду на таку передачу (обробку) та взаємодію; мені відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких будуть передані Товариству в процесі укладання, виконання та припинення Договору; у випадку відступлення прав вимог за Договором та/або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості за Договором, право на взаємодію з третіми особами будуть мати відповідно новий кредитор та/або колекторська компанія, з урахуванням наданих мною підтверджень та інших даних зазначених в цьому інформаційному повідомлені. Перелік персональних даних, що можуть оброблятися Товариством та/або новим кредитором (за наявності) та/або колекторською компанією(за наявності): Щодо споживача стать, прізвище, ім`я, по-батькові, дані та фотографії ідентифікаційного документа, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата та місце народження, особисті фотографії та/або відео-запис(фотофіксації) споживача (в тому числі, але не виключно з документом, що посвідчує особу), громадянство, адреса фактичного проживання та реєстрації, сімейне, соціальне, майнове становище, освіта, професія, займані посади, найменування та реквізитів роботодавця або навчального закладу, доходи, номери контактних телефонів, адреси електронної пошти, голосові записи, місця роботи, IP адреси, платіжні дані, дані, що містяться у звітах бюро кредитних історій, дані, що передаються банками (іншими особами) під час здійснення Товариством (новим кредитором) процедур ідентифікації/верифікації споживача, дані що містяться в укладених правочинах, дані третіх осіб, в тому числі близьких осіб, що надані споживачем для взаємодії за Договором. Щодо третіх осіб номери телефонів, адреса електронної пошти та інші засоби зв`язку, прізвище, ім`я по батькові, дата народження, місце проживання або перебування, ступінь відносин/рідства із споживачем, сімейний стан, РНОКПП. Перелік персональних даних, що можуть збиратися в процесі взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості - дані, які були озвучені під час безпосередньої взаємодії, викладені у заявах/скаргах направлених Товариству та/або новому кредиту та/або колекторській компанії. Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором b18580 / Т.Ю. Бродюк»

Крім того, щодо твердження позичальника ОСОБА_1 у зустрічному позові про те, що ТзОВ «ФК «Абекор» неправомірно здійснило збір, зберігання і використання персональних даних третьої особи ОСОБА_2 , то суд зазначає, що ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, в той же час ОСОБА_2 з таким позовом до суду не зверталася, а як вбачається з інформаційних повідомлень, персональні дані ОСОБА_2 кредитору передала саме позичальник ОСОБА_1 ..

Відповідно до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (надалі Закон № 2704-IV) цей закон визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2704-IV інформація для формування кредитної історії надається користувачем до бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з користувачем.

У даному випадку інформацію для формування кредитної історії кредитором ТзОВ «ФК «Абекор» надано до бюро за письмовою згодою позичальника ОСОБА_1 , яка уклала кредитні договори з користувачем.

Щодо вимог позичальника ОСОБА_1 про визнання дій ТзОВ «ФК «Абекор» щодо автоматичного списання коштів після її заборони неправомірними, то суд звертає увагу, що у пунктах 6.7 кредитних договорів, які підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором, міститься положення, за яким позичальник доручає кредитору ініціювати списання коштів з відповідного рахунку позичальника з використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені позичальником при отриманні/поверненні кредиту(ів), сплаті процентів за його користування: - в розмірах платежів та в строки їх сплати, встановлені договором (графіком платежів), з урахуванням 3-х календарних днів, що додатково надаються споживачу для сплати першого платежу та/або укладення додаткової угоди на продовження строку, з метою отримання акційної ставки (за наявності), в тому числі в декілька етапів, та розпочинати дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту, строк повернення (виплати) якого настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту, визначеною в договорі. У пункті 6.7.1 визначено, що позичальник має право в односторонньому порядку відмовитись або припинити списання коштів із його рахунку на користь кредитора, шляхом проставляння відмітки про відмову від списання коштів із відповідної платіжної картки в особистому кабінеті, однак, таким право позичальник не скористалася.

Суд вважає хибними доводи позичальниці ОСОБА_1 про несправедливість умов договору щодо нарахування кредитором 0, 99 % за кожен день користування коштами через наявність істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, ураховуючи таке.

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами. Укладений між сторонами правочин або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови кредитного договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання позичальником. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами не є відповідальністю особи за порушення виконання зобов`язань, отже не підпадає під дію ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування». Таке нарахування обумовлено умовами укладених ОСОБА_1 договорів і не являється штрафними санкціями за невиконання зобов`язань.

За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату процентів, які обумовлено в договорі та які відповідачка по первісному позову, підписуючи його, добровільно погодилася сплатити.

Суд виходить з того, що за умовами укладених з ОСОБА_1 договорів встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом 0, 99 % в день. Кредитні договори укладено 08 лютого 2025 року та 20 лютого 2025 року вже після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (24 грудня 2023 року), отже, станом на дату укладення договорів максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», міг становити 1 %.

Окремо в цій частині суд звертає увагу, що законодавець із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у такий спосіб визначив критерій, за яким розмір процентної ставки, який перевищує 1% є несправедливим і порушує права споживача.

Позивачем по первісному позову відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.4 кредитних договорів за ставкою 0, 99 % за кожен день користування кредитом, що відповідає вимогам Закону № 3498-ІХ та ЗУ «Про споживче кредитування» щодо розміру процентної ставки за кредитом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Обставин, які б вказували на наявність ознак недійсності кредитних договорів № 170172LP та № 1512662 та підстав для визнання їх договорами приєднання судом не встановлено.

Позивачем по зустрічному позову ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, що дії відповідача по зустрічному позову, пов`язані з виконанням кредитних договорів, є неправомірними та такими, що завдали позичальнику моральну шкоду.

За наведених обставин, вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Суд дійшов висновку про доведеність існування між сторонами кредитних правовідносин та неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1512662 від 20 лютого 2025 року та № 170172LP від 08 лютого 2025 року, у зв`язку з чим, визнає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 47 057, 80 гривень.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подання в електронній формі позовної заяви у цій справі ТзОВ «ФК «Абекор» у встановленому законом порядку та розмірі сплачено судовий збір у сумі 2 422, 40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 1614 від 19 вересня 2025 року, а також ТзОВ «ФК «Абекор» понесені витрати на відправку документів ОСОБА_1 у розмірі 124, 50 гривень, які підлягають стягненню з відповідача по первісному позову ОСОБА_1 на користь позивача по первісному позову ТзОВ «ФК «Абекор».

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 247, 258-268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 1512662 від 20 лютого 2025 року в сумі 32 256, 00 (Тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень 00 копійок) гривень, з яких: 18 000, 00 (Вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 14 256, 00 (Чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 00 копійок) гривень - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 170172LP від 08 лютого 2025 року в сумі 14 801, 60 (Чотирнадцять тисяч вісімсот одну гривню 60 копійок) гривень, з яких: 8 260, 00 (Вісім тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6 541, 60 (Шість тисяч п`ятсот сорок одну гривню 60 копійок) гривень - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» 2 422, 40 (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень судового збору та 124, 50 (Сто двадцять чотири гривні 50 копійок) гривень витрат за відправку документів позичальнику.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про визнання недійсними кредитних договорів, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач по первісному позову відповідач по зустрічному позову: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», адреса: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок 75, приміщення 601А, Україна, код ЄДРПОУ: 39287145.

Відповідач по первісному позову позивач по зустрічному позову: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та оголошено 29 травня 2026 року.

Головуюча: Сойма М.М.