Рішення № 137007341, 29.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1943/26

провадження №: 2/398/2696/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"29" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Петренко С.Ю.

за участю секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2026 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/. 29.09.2022 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що остання разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши Анкету-заяву, підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші обов`язкові платежі в порядку, розмірах та строки, визначені умовами кредитного договору. При цьому позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору не виконав належним чином покладені на нього обов`язки перед банком та порушив умови кредитного договору, має прострочену заборгованість у розмірі 18392,88 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15889,22 грн. та заборгованості за пенею у розмірі 2503,66 грн. Оскільки відповідач вказаний борг не повертає, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути зазначену заборгованість, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою від 23.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та надає згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав.

Судова повістка, направлена відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, повернулась до суду із відміткою про причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до частин 3, 4 статті 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Положеннями частини 1 статті 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, судом були застосовані всі заходи для сповіщення відповідача про розгляд цивільної справи.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складіВерховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б ).

Оскільки, як зазначено вище, на адресу місця реєстрації відповідача направлялися судові документи, однак, відповідач їх не отримує, а направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, враховуючи позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, суд приходить до висновку, що відповідач була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що акціонерне товариство «Універсал Банк» запустив новий проект «Монобанк», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Монобанк».

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Монобанк» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту «Монобанк» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», далі - Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https://www.monobank.ua/terrns.

06.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.05.2024, у якій зазначено, що ця Анкета - заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

Зі змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 06.05.2024 ОСОБА_1 підтверджує, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій, та визнав, що цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.

У Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 06.05.2024 відповідач просить відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, визначену в додатку.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк.

Як вбачається із паспорту споживчого кредиту Чорної картки «Monobank», базова відсоткова ставка становить 3,1% на місяць (37,2 % річних), збільшена відсоткова ставка на місяць за картою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості)- 6,2 % на місяць (74,4%).

Згідно з наданим банком розрахунком, враховуючи невиконання відповідачем умов договору про надання банківських послуг, за договором від 06.05.2024 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в сумі 18392,22 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15889,22 грн. та заборгованості за пенею у розмірі 2503,66 грн.

Згідно з п. 1.1 Статуту акціонерного товариства «Універсал Банк», погодженого Національним банком України 09.12.2020, ПАТ «Універсал Банк» було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на акціонерне товариство «Універсал Банк».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив в анкеті-заяві, що усі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19. Скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію» містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за тілом кредиту, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач порушуючи умови договору свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15889,22 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню та борг за порушення грошового зобов`язання у загальному розмірі 2503,66 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивача стягнути залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 15889,22 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат щодо сплати судового збору, суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2299,99 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (15889,22 х 2662,40 /18392,88).

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації, установлена судом: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352; адреса місцезнаходження: 04040, м. Київ, вул. Оленівська, 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 06.05.2024 року у вигляді заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15889,22 гривень.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації, установлена судом: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352; адреса місцезнаходження: 04040, м. Київ, вул. Оленівська, 23) судовий збір в розмірі 2299,99 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повне рішення складено 29.05.2026 р.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО