Рішення № 13700720, 04.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

04.02.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

01 лютого 2011р. справа №14/24

За позовом: Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаш»,

вул. Баумана,9/12, м. Київ 03190

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»,

вул. Б.Хмельницького,37, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 325 634грн. 46коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Рудаков В.К. виконавчий директор, Павлович Н.В. та Трайніна О.В. по довіреності від 26.11.2010р.

Від відповідача: Кубрак Н.О., юрисконсульт, довіреність №906 від 15.07.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 202649,00грн. за виконані роботи згідно договору-замовлення №36-2004 від 25.04.04р., 104830,33грн. інфляційних втрат, 18155,13грн. три проценти річних.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив, що 25.04.04р. між позивачем та відповідачем було укладено договір-замовлення на створення науково-технічної продукції №36-2004, що 25.05.07р. сторонами було підписано Додаток №1 до договору, яким роботи позивача оцінюються у розмірі 6,4% від вартості обладнання, що 12.06.07р. позивач передав, а відповідач прийняв технічні завдання на розробку робочої конструкторської документації обладнання для виробництва біоетанолу методом адсорбції продуктивністю 80000кг за добу, про що було складено відповідний акт, а 14-15 червня 2007р. позивачем було проведено авторський нагляд за виготовленням робочої конструкторської документації на устаткування для виробництва біоетанолу методом адсорбції продуктивністю 80000кг за добу, про що складено відповідний протокол. Позивач повідомляє, що 24.07.07р. між сторонами було остаточно узгоджено складальні креслення апаратів обладнання для виробництва біоетанолу, та 25.12.07р. позивачем та відповідачем складено Акт №1 здачі-прийому науково-технічної продукції, який підтверджує, що згідно умов договору-замовлення на створення науково-технічної продукції за №36-2004 від 25.04.04р. та Додатку №1 від 25.05.07р. до нього роботи виконані в повному обсязі, науково-технічна продукція повністю відповідає умовам договору і в належному порядку оформлена, цим же актом затверджено загальну суму, на яку позивачем виконані роботи і яка належить до перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача, а саме 202649,00грн. Позивач у поданій заяві стверджує, що оплату виконаних робіт відповідач не здійснив і станом на 20.12.10р. розмір основної заборгованості становить 202649,00грн., що 07.04.10р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою провести розрахунки, а 22.06.10р. позивач звернувся до відповідача з вимогою розрахуватися за даним договором сплативши 202649грн. до 10.07.10р., однак відповідач розрахунків з позивачем не здійснив, прострочивши виконання зобов’язання чим порушив вимоги ст.530 ЦК України. Позивач визначив 11.07.2010р. –датою виникнення прострочки виконання відповідачем зобов’язань по оплаті виконаних робіт.

Заява позивача про зміну підстав позову прийнята судом, оскільки не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 01.02.11р., в якій просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 202649грн., 11773,91грн. інфляційних втрат та 2698,29грн. три проценти річних, яка прийнята судом, оскільки не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву №196 від 31.01.11р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що дійсно 25.04.04р. між сторонами було укладено договір-замовлення №36-2004 на створення науково-технічної продукції, а 25.12.07р. було складено Акт №1 здачі-прийому науково-технічної продукції, що умовами укладеного між сторонами договору термін оплати за виконані роботи не обумовлений, що позивачем не підтверджено належними доказами щодо звернення до відповідача з вимогою оплатити вартість проведених робіт, а відтак визнати останнього таким, що прострочив виконання зобов’язання по оплаті вартості проведених робіт не можна, що свідчить про необґрунтованість нарахування 3% річних та інфляції. Крім того, відповідач зазначив, що по бухгалтерії відповідача сума боргу 202649грн. як кредиторська заборгованість відсутня, оскільки не була належним чином пред’явлена до оплати позивачем, також відсутня податкова накладна на цю суму боргу, крім того, протягом майже трьох років позивачем не проводилась щорічна інвентаризація розрахунків з позивачем, що передбачено Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94р. №69.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що заперечення відповідача на позов з урахуванням поданої представником позивача заяви про зміну підстав позову залишаються незмінними.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат на суму 93056,42грн., в частині стягнення 3% річних на суму 15456,84грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач змінив підставу позову та зменшив свої позовні вимоги, і заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог прийняті судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяв про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

25.04.04р. між позивачем та відповідачем укладено договір-замовлення на створення (передачу) науково-технічної продукції №36-2004, згідно якого відповідач замовляє, а позивач приймає на себе виконання певних робіт, зокрема: розробляє і передає нормативно-технічну документацію на виготовлення технологічного обладнання для спиртової та виробничої промисловості; розробляє технологічні регламенти і технологічні інструкції на виробництво продукції, що відповідають стандартам України чи держав –експортерів і передає їх замовникам; здійснює авторський нагляд за виготовленням і комплектацією основного технологічного обладнання на території відповідача; здійснює пусконалагоджувальні роботи і впровадження у виробництво обладнання.

Відповідно до п.3.1 договору роботи НВТ ОВ «Інтермаш»в межах даного договору оцінюються у розмірі 5-10% (який визначається у кожному конкретному випадку) від заводської собівартості обладнання і входить до узгодженої на квартал кошторисно-планової калькуляції вартості обладнання.

25.05.07р. сторони підписали Додаток №1 до договору-замовлення на створення (передачу) науково-технічної продукції №36-2004 від 25.04.04р., в якій зазначили, що у відповідності до умов договору за п.3.1 : роботи НВТ ОВ «Інтермаш»а саме: розробка технічних завдань, авторський нагляд за розробкою робочої конструкторської документації та авторський нагляд за виготовленням устаткування для виробництва біоетанолу методом адсорбції продуктивністю 80000кг за добу для замовника ВКФ «Бріліант Спірит Україна»оцінюються у розмірі 6,4% від вартості обладнання.

12.06.07р. позивач передав, а відповідач прийняв технічні завдання на розробку устаткування для виробництва біоетанолу методом адсорбції продуктивністю 80000кг за добу, про що було складено відповідний двосторонній Акт передачі технічних завдань на розробку РКД обладнання для виробництва зневодненого спирту потужністю 10000дал/добу, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

14-15 червня 2007р. позивачем було проведено авторський нагляд за виготовленням робочої конструкторської документації на устаткування для виробництва біоетанолу методом адсорбції продуктивністю 80000кг за добу, про що сторонами складено відповідний протокол.

Згідно ч.1 ст.894 Цивільного кодексу України виконавець зобов’язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.

Як свідчать матеріали справи, 25.12.07р. позивачем та відповідачем було складено Акт №1 здачі-прийому науково-технічної продукції –розробка технічних завдань, авторський нагляд за розробкою робочої конструкторської документації та авторський нагляд за виготовленням устаткування для виробництва біоетанолу методом адсорбції продуктивністю 80000кг за добу для замовника ВКФ «Бріліант Спірит Україна», який підтверджує, що згідно умов Договору-замовлення на створення (передачу) науково-технічної продукції №36-2004 від 25.04.04р. та Додатку №1 від 25.05.07р. до нього роботи виконані в повному обсязі, науково-технічна продукція повністю відповідає умовам договору і в належному порядку оформлена. Цим же актом затверджено загальну суму, на яку позивачем виконані роботи, і яка належить до перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача, а саме 202649,0грн., в тому числі ПДВ –33774,83грн.

Оригінал вказаного Акту був наданий представником позивача в судовому засіданні для огляду, а копія такого акту знаходиться в матеріалах справи, після огляду Акт №1 здачі-прийому науково-технічної продукції від 25.12.2007р. повернуто представнику позивача.

Як свідчить текст укладеного між позивачем та відповідачем Договору-замовлення на створення (передачу) науково-технічної продукції №36-2004 від 25.04.2004р., сторони не визначили остаточний строк оплати виконаних робіт.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем пред’явлено відповідачу претензію №10/020 від 07.04.10р. на суму 202649грн., в якій пропонується відповідачу провести розрахунок по заборгованості до 07.05.10р. Вказана претензія отримана відповідачем 08.04.10р., що підтверджується реєстраційним номером відповідача вх.272.

Позивачем пред’явлено відповідачу претензію №10/050 від 22.06.10р. на суму 202649грн., в якій пропонується провести розрахунок по заборгованості до 10.07.10р. Вказана претензія отримана відповідачем 24.06.10р., що підтверджується реєстраційним номером відповідача вх.502.

Позивач визначає, що прострочка виконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт виникла з 11.07.2010р.

Відповідачем відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів оплати виконаних позивачем робіт.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 202649,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 202649,00грн. боргу за виконані роботи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 11773,91грн. інфляційних втрат за період серпень-грудень 2010р. та 2698,29грн. три проценти річних за період з 11.07.10р. по 20.12.10р.

Відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті виконаних робіт, а тому вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному розмірі, в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11773,91грн. за період з серпня 2010р. по грудень 2010р, в частині стягнення 3% річних в сумі 2698,29грн. за період з 11.07.10р. по 20.12.10р.

Заперечення відповідача проти позову суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріали справи та наступним.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів №88 від 24.05.95р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна не є первинним бухгалтерським документом, а є лише звітним податковим документом згідно податкового законодавства, що подається до податкової інспекції, і може оформлятись згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість»по першій події.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, за виконані роботи не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 202649грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11773,91грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 2698,29грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 2171,21грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 837, 892, 894, 898 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»(вул. Б.Хмельницького,37, м. Ніжин, р/р 26000301835057 в ПАТ ПІБ м. Ніжина МФО 353434 код 14312565) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаш»(вул. Баумана,9/12, м. Київ, р/р 26004004074401/980/840/978/643 у відділенні №10 АТ «Сведбанк»(публічне), МФО 300164, код 30219014) 202649грн.00коп. боргу, 11773грн.91коп. інфляційних втрат, 2698грн.29коп. три проценти річних, 2171грн.21коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

          Повний текст рішення складено 04.02.2011р.