Рішення № 137006652, 01.06.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1678/26

2/703/1609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Прилуцького В.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 44980 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 80787204, згідно з умовами якого відповідач отримав 13000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір підписаний відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/1.

Згідно даного договору факторингу 01 вересня 2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 80787204 від 17 лютого 2022 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 44980 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 13000 грн; заборгованість за відсотками 31980 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заборгованість за кредитним договором № 80787204 від 17 лютого 2022 року в розмірі 44980 грн та судові витрати.

Ухвалою судді від 25 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу роз`яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк, а також, за клопотанням позивача, витребувано докази у банківської установи.

02 квітня 2026 року ухвалою судді задоволено клопотаня позивача та витребувано докази у справі.

14 квітня 2026 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 про часткове визнання позову, в якій просить суд: прийняти визнання позову відповідачем у частині стягнення основної заборгованості у розмірі 13000 грн.; постановити рішення (ухвалу) про повернення ТОВ «ФК «Позика» з державного бюджету 50 відсотків судового збору та не покладати відшкодування цієї частини на відповідача; відмовити у стягненні з нього відсотків за користування кредитом в розмірі 31900 грн., оскільки на його думку такі умови договору є кабальними та не справедливими; просив суд застосувати до позовних вимог про стягнення з нього відсотків за користування кредитом положення ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживча»; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем, з 5500 грн. до 0 гривень 00 копійок (або до мінімально можливого, символічного розміру).

24 квітня 2026 року від представника позивача до суду через систему «Електронний Суд» надійшли додаткові пояснення у справі в яких позивач підтримує позовні вимоги та зазначає, що оскільки відповідачем погоджені умови кредитування то у суду відсутні підстави для зменшення розміру заборгованості за відсотками. Крім того просить суд не зменшувати витрати на правову допомогу, оскільки вважає, що докази понесення таких витрат наявні в матеріалах справи, а суд не має права вмішуватись в договірні стосунки позивача та адвоката.

01 травня 2026 року на виконання ухвали судді, до суду надійшли від АТ КБ «Приват Банк» витребуванні судом документи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у їх заявах, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1.5, 1.9. статуту ТОВ «ФК «Позика» товариство є юридичною особою, має право від свого імені укладати будь які договори, угоди, що не суперечить діючому законодавству, набувати майнових та особистих немайнових прав, мати зобов`язання перед іншими особами, нести самостійну відповідальність за своїми зобов`язаннями, виступати в судах загальної юрисдикції, господарському та третейському суді.

Товариство набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 19 січня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» є юридичною особою, має ідентифікаційний код 39493634, місцезнаходження: вул. Глибочицька, 17 літера Б м. Київ.

17 лютого 2022 року між ТзОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 80787204 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 599993 .

Відповідно до п. п. 1.1. 1.8. п. 1. Пропозиція ТОВ «ФК «Ірбіс» укласти договір про надання фінансового кредиту № 80787204 від 17 лютого 2022 року договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Ірбіс" (далі за текстом "Товариство") є фінансовою установою на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 1137 від 11 грудня 2018 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2308 від 27 грудня 2018 року має ліцензію на право здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно зі ст. 641 Цивільного кодексу України шляхом розміщення цього документу "Договір про надання фінансового кредиту № 80787204 від 17 лютого 2022 року" (далі за текстом "договір") в онлайн системі на веб-сайті товариства (далі за текстом "Веб-сайт") направляє (робить) пропозицію укласти договір (оферту) (далі за текстом "пропозиція") відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, ст. 10, 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Пропозиція набирає чинності з 17 лютого 2022 року та діє до 23 годин 59 хвилин 18 травня 2022 року.

Особою, якій адресована пропозиція, є ОСОБА_1 (далі за текстом "Клієнт").

Прийняти (акцептувати) пропозицію (приєднатися до договору) може лише клієнт, що подав заявку на кредит.

До приєднання, до договору клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами договору та правилами, заявкою на приєднання до договору, якщо клієнт не згодний з умовами договору, правилами та/або вважає умови договору, правил такими, що є явно обтяжливими для клієнта, клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання договору.

Після приєднання клієнта до договору, всі умови договору є обов`язковими для товариства і клієнта. Клієнт приєднується до запропонованого договору в цілому. Клієнт не може запропонувати свої умови договору.

Договір вважається укладеним з моменту одержання товариством відповіді про прийняття (акцепту) пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною договору).

Відповідь клієнта про прийняття (акцепт) пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, клієнту (іншій стороні електронного правочину) у текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення пропозиції) клієнтом у своєму особистому кабінеті/у системі номер мобільного телефону (телефонний номер мобільного (рухомого) зв`язку), та додається (приєднується) до електронного повідомлення від клієнта як особи, яка прийняла пропозицію.

Згідно з п. п. 3.1. 3.2., 3.4. п. 3 договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року за цим договором товариство надає кредит клієнту у розмірі 13000 гривень, з оплатою по процентній ставці, за пільговим періодом (30 календарних днів) 2,2 % та в стандартний період (60 календарних днів) 3 %, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти в термін до 18 травня 2022 року.

У разі несвоєчасного повернення кредиту, передбаченого за цим договором, з 1 дня, що визначений в пункті 4.2. договору кредит визнається простроченим, за яким відсоткова ставка встановлюється в розмірі 3 % від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання кредиту.

Клієнт зобов`язується використовувати кредит з метою задоволення власних потреб, що не суперечить чинному законодавству України та не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п. п. 4.1. 4.2. п. 4 договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 18 травня 2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

Згідно з п. п. 5.1. 5.2., 5.11. п. 5 договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року клієнт зобов`язаний сплачувати товариству проценти за користування кредитом, за фіксованою процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.1.1 цього договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього договору.

Сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом, передбаченої пунктом 5.2.1. цього договору, та детальний розпис сукупної вартості кредиту для клієнта (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки та формули розрахунків за кредитом наведено у додатку № 1 до цього договору.

Додаткові умови щодо погашення кредиту та процентів на період проведення акційний пропозицій та/або заохочень: за даним договором 80787204 діє акційна пропозиція за діючою на момент підписання договору програмою лояльності товариства, розміщеної на сайті товариства, відповідно до якої: процентна ставка є фіксованою та складає 2,2 % в день; реальна річна процентна ставка за кредитом складає 47541,1 %, розрахунок якої було здійснено на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку та що сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому договорі; програма лояльності за даним договором діє до дня строку користування кредитом, вказаному в пп. 4.2. договору включно. У випадку продовження строку користування кредитом нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у пп. 3.1. цього договору. Якщо позичальник не повернув суму кредиту після спливу останнього дня строку користування кредитом за акційним кредитом, то він сплачує проценти за весь період користування кредитом у розмірі, вказаному в пп. 3.1. договору від суми кредиту, що не сплачена позичальником в строк користування кредитом.

Згідно з п. п. 11.1., 11.3. п. 11.1 договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов цього договору, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. п. 13.1. 13.3., 13.9., 13.14. п. 13 договору № 80787204 цей договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу.

Цей договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію".

Оскільки цей договір укладено (підписано) із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про електронну комерцію", цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Укладаючи цей договір, клієнт підтверджує, що: ознайомився та погоджується з усіма умовами правил та договору; укладає цей договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі клієнта як сторони цього договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини;

Додаток №1 до цього договору є невід`ємною частиною цього договору та укладається разом із договором.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 80787204 від 17 лютого 2022 року, укладеного між ТзОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 , який зокрема підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 599993, який містить графік погашення боргу, визначено: дні користування кредитом 90; суму кредиту 13000 грн; нарахована сума за процентами 31980 грн; повернення кредиту до 18 травня 2022 року; сума до сплати на дату повернення 44980 грн.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта, виданої 01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс», клієнт ОСОБА_1 ідентифікований (17.02.2022 10:12:37) в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс» відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675 VIII. Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 80787204: унікальний ідентифікатор (код підпису) - 599993, номер мобільного телефону, на який було відправлено персональний ідентифікатор 0971121211; дата та час підписання 02.11.2022; номер карти/маски карти: НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21 жовтня 2025 року товариство підтверджує виконання платіжної операції ТОВ «ФК «ІРБІС» відповідно до умов договору про переказ коштів в розмірі 13000 грн.

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Ірбіс» 17 лютого 2022 року укладено договір про надання фінансового кредиту № 80787204, в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» безготівково на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перерахувало кредитні грошові кошти в сумі 13000 грн.

Відповідач шляхом введення одноразового ідентифікатора підтвердив свою згоду з пропозицією на укладення договору, тобто акцептував його.

Як встановлено зі змісту договору про надання фінансового кредиту № 80787204 від 17 лютого 2022 року, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (позивача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22 травня 2003 року (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 № 675-VIII передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ «ФК «Ірбіс» прийняв пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариств), тобто договір вважається укладеними відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «ФК «Ірбіс», отримали персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використав їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Вказаним договором про надання фінансового кредиту № 80787204 від 17 лютого 2022 року передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши вказаний кредитний договір № 80787204 від 17 лютого 2022 року надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 у наданому до суду відзиві факт отримання кредитних коштів в розмірі 13000 грн. визнав, відповідно до ст. 89 КК України вказані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Ірбіс» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу № 01092025/01 (з додатками), відповідно до якого згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору.

Згідно з актом приймання передачі реєстру боржників від 01 вересня 2025 року до договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, згідно з вимогами договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, кредитор передав (відступив), а фактор (новий кредитор) прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно з додатком № 1 до даного договору. Кількість боржників 25 419.

Відповідно до платіжної інструкції № 6054383 від 02 вересня 2022 року ТзОВ «ФК «Позика» сплатило ТОВ «ФК «Ірбіс» грошові кошти, призначення платежу: оплата суми фінансування згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року.

Згідно з витягом з додатку № 1 до договору факторингу № 01092025 від 01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Позика» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 780787204 від 17 лютого 2022 року, сума заборгованості разом 44980 грн, з них сума заборгованості за тілом 13000 грн; сума заборгованості за відсотками 31980 грн.

Цей витяг підписаний сторонами договору факторингу (ТОВ «ФК «Ібіс» та ТОВ «ФК «Позика» (позивач)) та підтверджує перехід права грошової вимоги за договором 80787204 від 17 лютого 2022 року до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, позивач ТОВ «ФК «Позика» на підставі договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, укладеного з первісним кредитодавцем ТОВ «ФК «Ірбіс», а тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших, передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , вз`ятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач допустимими, достовірними і достатніми доказами підтвердив перехід до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором № 80787204 від 17 лютого 2022 року.

Доказів про визнання договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року недійсним чи погашення боргу первісним кредиторам матеріали справи не містять.

Згідно з умовами договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам договору № 80787204 ві 17 лютого 2022 року, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Ірбіс», ні на рахунки ТОВ «ФК «Позика».

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Факт підписання сторонами договору № 80787204 від 17 лютого 2022 року та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит становить 90 днів та діє до 18 травня 2022 року.

Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.

Згідно з розрахунками заборгованості за договором № 80787204 від 17 лютого 2022, проведеного ТОВ «ФК «Ірбіс», тіло кредиту, сума яку боржник фактично отримав у борг, не погашено.

Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, контррозрахунку не надав.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем в добровільному порядку позивачу не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 13000 грн, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Крім того позивач ТОВ «ФК «Позика», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за відсотками у розмірі 31900 грн.

В свою чергу відповідачем така вимога не визнається, зазначається про те, що такий розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та суперечить принципам розумності і добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника.

Відповідно до ч. 2 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» - Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» - несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» - якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином законодавством встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто укладений правочин є дійсним якщо він не визнаний недійсним судом, або його недійсність не встановлена законом.

Відповідачем вимог про визнання договору про надання фінансового кредиту або ж його окремих пунктів недійсними не заявлено та таких доказів до суду не надано.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що при укладенні договору відповідач погодився з усіма його умовами в тому числі і з тим, що грошові кошти надаються йому на платній основі, шляхом встановлення процентів за користування грошовими коштами. Правочин між сторонами укладений в належній формі та на спрямований на настання реальних наслідків, яким відповідачка скористалась.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України - За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України - Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В свою чергу відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема провстановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Тому суд вважає, що зазначену позивачем суму процентів за користування кредитом у розмірі 31980 грн. можна розцінювати несправедливою у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та такою, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

На підставі чого суд приходить до висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 13000 грн., та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог .

Відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 80787204 від 17 лютого 2022 року в загальній сумі 26000 грн., яка складається з наступного:

- 13000 грн., заборгованість за тілом кредиту;

- 13000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2662 грн. 40 коп. грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 1538 грн. 96 коп.

Крім того позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу, в якому просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем, з 10000 гривень 00 копійок до 0 гривень 00 копійок (або до мінімально можливого, символічного розміру).

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач ОСОБА_1 зазначає, що категорично не погоджується з заявленим позивачем розміром витрат на правничу допомогу, вважає його очевидно завищеним та неспівмірним. Як на підставу для зменшення витрат позивача на правничу допомогу вказує на незначну складність та малозначність справи, шаблонність матеріалів, відсутність витрат часу на судові засідання, часткове визнання ним позову.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн надано: договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року, відповідно до якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предметі договору встановлюються додатковими угодами. Загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8. даного договору, а також додаткову оплату, яка зазначена у п. 4.9. даного договору. За результатами надання юридичної допомоги складається акт надання послуг, що підписується представником кожної із сторін; додаткову угоду № 80787204 від 16 лютого 2026 року до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року, відповідно до якої розширити розділ «1 предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: 1.2. виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 ». доповнено розділ «4. Порядок здійснення розрахунків» договору новим пунктом. Зокрема, новим пунктом визначено, що оплата здійснюється після фактичного надання послуг, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання послуг, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем, або на умовах попередньої оплати (авансування); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 5 500,00 грн; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року, відповідно до якого сторони підтверджують, що виконавець надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 5 500 грн.

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Горобей Р.Г. правничої допомоги відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правничої допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача до суду не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правничої допомоги згідно вказаного переліку.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3000 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13000 грн., заборгованість за відсотками 13000 грн., судовий збір 1538 грн. 96 коп. та витрати на правову допомогу 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272 - 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 80787204 від 17 лютого 2022 року в сумі 26000 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 13000 грн., судовий збір в розмірі 1538 грн. 96 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 30538 грн. 96 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий: В. О. Прилуцький