Рішення № 13700653, 02.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

02.02.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

01 лютого 2011 року Справа № 12/19 (20/152/5)

Позивач:          Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Чернігівське хімволокно"

вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14011

Предмет спору: про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 7673845,55 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Жорова Л.М., довіреність № 178/10 від 23.12.2010 року, представник

від відповідача: Гузій Р.Б. довіреність № 2867-0107 від 23.12.2010 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 6 607 387 грн. 85 коп. основного боргу за поставку газу в січні –березні 2010 року , 534 940 грн. 73 коп. пені, 331 653 грн. 26 коп. інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 156 018 грн. 75 коп., згідно Договору № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року та Додаткових угод до нього.

Відповідно до Протоколу розподілу справ між суддями від 10.01.2011 року у зв"язку з хворобою судді Цимбал-Нарожної М.П. справу № 20/152/5 було призначено на розгляд судді Лавриненко Л.М. з присвоєнням № 12/19 (20/152/5).

Представник відповідача в поданому в судове засідання 11.01.2011 року, відзиві на позов, проти заявлених позовних вимог заперечував та зазначив, що доводи позивача щодо позовних вимог не підтверджені належними доказами і позивач не надав суду доказів розміру зазначеної заборгованості у формі акту звірки взаємних розрахунків. Також відповідач посилаючись на вимушене зупинення виробництва внаслідок зменшення замовлень споживачів на продукцію підприємства та враховуючи майновий стан відповідача просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, оскільки їх стягнення частково може вплинути на припинення діяльності ВАТ "Чернігівське хімволокно".

Клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій прийнято судом до розгляду.

До початку судового засідання 01.02.2011 року, від позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла письмова заява від 27.01.11 року № 31/10-875 про збільшення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 6442645,85 грн. основного боргу за поставлений природний газ за період з січня-березня 2010 року та листопад 2010 року , 534940 грн. 73 коп. пені, 331653 грн. 26 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 156018 грн. 75 коп.

В судовому засіданні 01.02.2011 року представники сторін надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представник позивача 01.02.2011 року заяві від 31.01.2011 року № 31/10-1027 поданій в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що 31.12.2010 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі природного газу до Договору № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року на поставку природного газу у грудні 2010 року, та відповідно поставлено природний газ в обсязі 600,000 тис.м.куб. на загальну суму 1774756,80 грн. Також відповідач до подання позовної заяви частково розрахувався за спожитий природний газ, сплативши: 25.11.2010 року –295793 грн., 01.12.2010 року –100000 грн., 03.12.2010 року –920000 грн., 07.12.2010 року –592000 грн., у зв’язку з чим основна заборгованість становить 6605402 грн. 65 коп. за поставлений природний газ в січні-березні 2010 року та листопаді –грудні 2010 року У зв’язку з проведеними оплатами позивач, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та пені та надає уточнений розрахунок позовних вимог станом на 17.12.2010 року, відповідно до якого збільшуються позовні вимоги в частині 3% річних та інфляційних нарахувань, і відповідно просить стягнути з відповідача 6605402,65 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 523 531 грн. 97 коп. пені, 370 298 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 174 612 грн. 50 коп.

Проти заяви позивача представник відповідача не заперечував.

Суд прийняв заяву позивач про часткову зміну періоду стягнення заборгованості, зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та пені,і збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки це є процесуальним правом сторони, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви позивача від 27.01.11 року № 31/10-875, то вона залишена судом без розгляду , оскільки вона була змінена позивачем відповідно до заяві від 31.01.2011 року № 31/10-1027

Представник відповідача в судовому засіданні 01.02.2011 року позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав письмове клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців з урахуванням майнового стану відповідача та зупинки виробництва підприємства.

Проти розстрочки виконання рішення суду представник позивача заперечував.

Клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення було прийнято судом до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано заяву про часткову зміну періоду стягнення заборгованості, зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та пені,і збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, і яка прийнята судом до розгляду , суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви.

22.12.2009 року між сторонами було укладено Договір № 06/09-1936-Д439Д/0136 поставки природного газу.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу до 31.03.2010 року включно, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 1.1. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання передати у власність покупцю природний газ, а покупець (відповідач), зобов’язується прийняти і оплатити газ на умовах даного Договору.

Пунктом 1.3. Договору також передбачено, що покупець приймає за цим Договором газ виключно для своїх власних потреб.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник передає покупцеві протягом періоду з 01.01.2010 року до 31.03.2010 року включно, газ в обсязі до 2500 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: січень –до 900 тис.куб.м., лютий: до 800 тис.куб.м., березень: до 800 тис.куб.м.

Додатковою угодою № 1 від 10.03.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, п. 2.1. Договору було доповнено абзацом: постачальник передає покупцю протягом періоду з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року включно, газ в обсязі до 4800000 куб.м., за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях: квітень - 800 тис.куб.м., травень - 800 тис.куб.м., червень - 800 тис.куб.м., липень - 800 тис.куб.м., серпень - 800 тис.куб.м., вересень - 800 тис.куб.м.

Додатковою угодою № 5 від 08.10.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, п. 2.1. Договору було доповнено абзацом: постачальник передає покупцю протягом періоду з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року включно, газ в обсязі до 700 куб.м., за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях: жовтень –0,000 тис.куб.м., листопад - 100 тис.куб.м., грудень - 600 тис.куб.м.

Крім того, в п. 11.1. Договору після слів: „і діє в частині поставки газу до” викладено в наступній редакції: „31 грудня 2010 року включно, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення”.

Пунктом 5.1. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 1899,25 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% ; - податок на додану вартість за ставкою 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу –2059,24 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –2471,09 грн. Ціна на природний газ встановлена відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 01.12.2009 року № 1372 та Переліку підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу, затвердженого Постановою КМУ від 14.10.2008 року № 925.

Додатковою угодою № 2 від 06.04.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, п. 5.1. Договору було викладено в новій редакції: з 01.04.2010 року ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 2020,25 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% ; - податок на додану вартість за ставкою 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу –2182,66 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –2619,19 грн.

Додатковою угодою № 3 від 06.05.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, п. 5.1. Договору було викладено в новій редакції: з 01.05.2010 року ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 1992,80 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% ; - податок на додану вартість за ставкою 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 150,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу –2182,66 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –2619,19 грн.

Додатковою угодою № 4 від 06.08.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, п. 5.1. Договору було викладено в новій редакції: з 01.08.2010 року ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 2187,20 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% ; - податок на додану вартість за ставкою 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу –2464,94 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –2957,93 грн.

Крім того, в п. 11.1. Договору після слів: „і діє в частині поставки газу до” викладено в наступній редакції: „31 грудня 2010 року включно, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення”.

Пунктом 4.4. Договору сторони встановили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідні місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.2006 року № 605 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.01.2009 року № 36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов’язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до п. 5.4. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Додатковою угодою № 1 від 10.03.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, п. 5.4. Договору було викладено в новій редакції: сума договору складається із сум вартості фактично переданого покупцю газу.

На виконання умов Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року та з урахуванням Додаткової угоди № 5 від 08.10.2010 року до Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, позивач передав відповідачу відповідно до Актів прийому –передачі природного газу від 31.03.2010 року, від 28.02.2010 року, від 31.03.2010 року, від 30.11.2010 року та від 31.12.2010, складеними відповідно до п.4.4. Договору, підписаними представниками сторін і скріпленими печатками, копії яких додано до матеріалів справи, природний газ в кількості 3318,183 тис. м. куб. на загальну суму 8513 195 грн. 65 коп.

У відповідності з п. 6.1. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, який підписаний сторонами, оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку : перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 10-гочисла поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, сплативши 25.11.2010 року –295793 грн., 01.12.2010 року –100000 грн., 03.12.2010 року – 920000 грн. (2 платежі по 492000 грн. та 428000 грн.), 07.12.2010 року –592000 грн., всього здійснено платежів на суму 1907793 грн. У урахуванням здійснених відповідачем оплат основна заборгованість по спірному договору становить 6605402 грн. 65 коп.

Заперечення відповідача про те, що позивач не надав суду доказів розміру зазначеної заборгованості у формі акту звірки розрахунків до уваги не приймаються, оскільки відповідно до п. 6.6. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

В порушення вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не надав суду належних доказів звернення до позивача з вимогою про проведення звірки розрахунків та відмовою позивача у проведенні такої звірки.

Проти суми основного боргу відповідач не заперечував.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 174 612 грн. 50 коп. за період з 11.02.2010 року по 31.01.2011 року та 370 298 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків розрахунків щодо оплати отриманого природного газу, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 174 612 грн. 50 коп. за період з 11.02.2010 року по 31.01.2011 року та 370 298 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 523 531 грн. 97 коп. за прострочку виконання зобов’язання за період з 17.06.2010 року по 17.12.2010 року, відповідно до п. 7.2. Договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Частиною 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року сторони передбачили, що в разі невиконання покупцем умов п. 6.1. Договору покупець зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3. Договору, неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Судом було встановлено прострочку виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленого природного газу, але враховуючи, що позивач звернувся до суду 20.12.2010 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на описі вкладення у цінний лист, а тому пеня, з урахуванням положень п. 9.3. Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року, підлягає нарахуванню з 20.06.2010 року. Відповідно вимоги позивача щодо стягнення пеня підлягають задоволенню в розмірі 513 289 грн. 61 коп., за період прострочки з 20.06.2010 року по 17.12.2010 року.

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з посиланням на вимушену зупинку виробництва, зменшення замовлень споживачів на продукцію підприємства, що спричинено фінансовою кризою та той факт, що стягнення штрафних санкцій може частково вплинути на припинення діяльності відповідача та вивільнення його працівників, судом до уваги не може бути прийнято з наступних підстав.

В силу ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Окрім того, частинами 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У відповідності до ст. 218 Цивільного кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічна норма міститься в ст.617 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наданий відповідачем висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.05.2009р. не може бути прийнято судом до уваги як підтвердження наявності непереборної сили, оскільки ознакою непереборної сили є надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Вона характеризується як зовнішня до діяльності сторін обставина (наприклад, явища стихійного характеру: землетрус, повінь, засуха; дії влади і т.д); а також означає, що це далеко не ординарна обставина, а дещо таке, що виходить за межі буденного, а тому спричинює певні труднощі для сторін.

Крім того, висновок експерта Чернігівської регіональної торгово-промислової палати датований 15.05.2009 року і спрямований на виявлення обставин непередбачених та непереборних подій, які склалися на перше півріччя 2009 року, що призвели до тимчасового припинення виробництва, в основу дослідження якого покладено дані, надані ВАТ „Чернігівське хімволокно”, а саме: звіти про фінансові результати за січень-грудень 2008 року, І квартал 2009 року та звіти про економічні показники за січень-рудень 2008 року, січень-березень 2009 року. Спірний Договір поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 укладений між сторонами 22.12.2009 року, природний газ по якому поставлявся протягом 2010 року і дані дослідження Висновку експерта Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.05.2009 року ніяким чином не можуть відноситися до наслідків, які причинені неналежним виконанням умов Договору поставки № 06/09-1936-Д439Д/0136 від 22.12.2009 року.

Статтею 233 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, який підтверджує вжиття ним заходів щодо зменшення суми заборгованості, а також не доведено та не подано належних доказів, що розмір пені є надмірно великим порівняно із збитками кредитора.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, своєчасно заборгованість за поставку природного газу в установлений строк не сплатив, і не надав суду доказів відсутності його вини у прострочці виконання взятих на себе зобов’язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 6605 402 грн. 65 коп. боргу, 513 289 грн. 61 коп. пені, 370 298 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 174 612 грн. 50 коп. В решті позовних вимог відмовити.

          Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 25 500 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців задоволенню не підлягає з наступних підстав:

У відповідності зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з поданого відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач в обґрунтування поданого клопотання посилається на тяжкий майновий стан та зазначає, що основна частина виробництва підприємства зупинена і не працює.

Відповідачем до клопотання про розстрочку виконання рішення суду не надано жодних доказів, які підтверджують викладені в клопотанні обставини, та які підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду є необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно", вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14011 (п/р 26002102068001980 в ПАТ „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 00204048) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116 (р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 6605 402 грн. 65 коп. боргу, 513 289 грн. 61 коп. пені, 370 298 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 174 612 грн. 50 коп., 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

СУДДЯ                                                            Л.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 02.02.2011 року.