Рішення № 137006313, 29.05.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13640/24

Провадження № 2/646/3806/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.09.2020 у розмірі 53163,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим останній підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 18.09.2020.

Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком. Своїм підписом на Анкеті заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 60000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), таким чином в порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, та загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Універсал Банк» становить 53163,96 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.01.2025 провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за кредитним договором від 18.09.2020 року у сумі 53163 (п`ятдесят три тисячі сто шістдесят три) гривні 96 копійок та судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

03.04.2026 до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Розсошенка Ігоря Івановича про перегляд заочного рішення у справі № 646/13640/24 за позовною заявою Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 29.04.2026 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Розсошенка Ігоря Івановича про перегляд заочного рішення у справі № 646/13640/24 за позовною заявою Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 по справі № 646/13640/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 53163,96 грн скасовано. Виконавчий лист № 646/13640/24, виданий 18.04.2025 року Червонозаводським районним судом м. Харкова у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив здійснювати судовий розгляд без його участі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

07.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість й недоведеність, посилаючись на те, що в Анкеті-заяві відсутні істотні умови кредитного договору, зокрема: розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, порядок та умови надання кредитних коштів, строки їх повернення, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, наслідки порушення умов кредитування тощо. Доводи Позивача про факт ознайомлення Відповідача з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами та Паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank на підставі анкети-заяви від 18.09.2020 та висловлення останнім своєї згоди з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису є необґрунтованими, оскільки підтвердження із зазначенням дати та часу одержання таких документів у електронному вигляді згідно пункту 6.3 підрозділу 6 «Використання електронного підпису» розділу І «Загальні умови» Умов і правил, Позивачем не надано. Позивач належним чином не довів з якими саме Умовами і правилами нібито був ознайомлений Відповідач під час укладення договору, адже сам лише факт підписання Анкети-заяви не доводить погодження із позичальником-Відповідачем суттєвих умов кредитування. Наданий Позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком та внутрішнім документом банку, який не містить відомостей про рух коштів за рахунком, дати та підстави здійснення операцій, об`єктивної інформації щодо погашення заборгованості за кредитом і не може вважатися належним доказом на підтвердження реальної заборгованості Відповідача за тілом кредиту. Розмір заборгованості, заявлений Позивачем до стягнення, включає в себе не тільки борг за тілом кредиту, але і відсотки, які не погоджувалися позичальником, як і зарахування внесених Відповідачем коштів на їх погашення. Тим самим, Позивач, самостійно, за рахунок кредитних коштів, без згоди Відповідача, автоматично здійснював списання відсотків, що збільшувало залишок поточної заборгованості за наданим кредитом. Позивачем не доведено правомірність нарахування відсотків за договором за період користування кредитною карткою, а також включення їх до тіла кредиту та які банк автоматично списував з рахунку Відповідача. Такі неправомірно включені відсотки до тіла кредиту становлять суму в розмірі 21473,10 грн, які необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.

08.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно із якою представник позивача зазначає, що відповідач уклав договір із позивачем та приєднався до Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифів за карткою шляхом підписання Анкети-заяви, вказує, що без відповідного ознайомлення із зазначеними документами укладення кредитного договору не є можливим, оскільки без погодження у мобільному застосунку «Monobank» з Умовами та правилами надання банківських послуг не є можливим вхід у головне меню, а отже і жодна операція, включно з отриманням кредиту у вигляді кредитного ліміту. Також представником позивача наголошується, що виписка з клієнтського рахунку слугує первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на рахунок, з якої вбачається, що кредитний ліміт відповідача складає 51874 грн, баланс мінус 1289,96 грн, тобто заборгованість становить 53163,96 грн. Так, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

12.05.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній посилався на те, що сам факт підписання Анкети-заяви не доводить погодження із Відповідачем суттєвих умов кредитування, а відтак, дотриманням вимог ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач не довів, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася Відповідачу і ним була отримана, а також не довів факт установлення суми кредитного ліміту та факт користування ним Відповідачем. Наданий позивачем розрахунок заборгованості та рух коштів по картці від 15.04.2026 не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки Позивачем не доведено укладання кредитного договору на заявлених Позивачем умовах.

13.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, які обґрунтовані тим, що в п. 3 Анкети-заяви Відповідач підтвердив, що підписанням цього Договору він підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку. Крім того, у документах, що разом становлять укладений між Позивачем та Відповідачем Договір (Анкета-заява, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту) містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту згідно із ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Надана Банком Деталізована виписка з карткового рахунку позичальника у сукупності з іншими зібраними у справі доказами підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також наявну заборгованість по кредиту.

Враховуючи неявку сторін у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду після скасування заочного рішення правовий статус сторін відновлюється до положення, яке існувало до заочного розгляду, при цьому справа зберігає свій предмет спору і потребує повного розгляду по суті.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході судового розгляду встановлено, що «Monobank» відповідно до інформації з офіційної сторінки Monobank, доступної за посиланням в мережі Інтернет: https://monobank.ua/about - це роздрібний продукт акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», створений у партнерстві з IT-командою mono, це перший в Україні банкінг без відділень. Детальна інформація щодо цього банківського продукту доступна також за офіційним посиланням акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК в мережі Інтернет: https://www.universalbank.com.ua/zvernennya-gromadyan.

Monobank - це онлайн-сервіс, який забезпечує доступ до банківських послуг, які безпосередньо здійснює акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК».

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Національного банку України, доступному за посиланням в мережі Інтернет: https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions/21133352 Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» є українським комерційним банком, що надає повний спектр банківських послуг для фізичних та юридичних осіб, запис у Державному реєстрі банків №?92, дата занесення: 20.01.1994, реєстраційний номер у Державному реєстрі банків 226; чинна банківська ліцензія № 92 від 10.10.2011.

На Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» поширюються вимоги законодавства, що регулюють діяльність банків, в тому числі Закону України Про банки і банківську діяльність. Вказаним законом передбачена відповідальність банку за своїми зобов`язаннями та контроль за його діяльністю.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов`язання, якщо це передбачено угодою.

Стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» закріплює право клієнта на доступ до інформації щодо діяльності банку та одночасно - обов`язок банку мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті. Національний банк України має право визначати мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися споживачу фінансових послуг щодо кожного виду банківської послуги, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом.

Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. Відповідно до інформації офіційного сайту акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» умовами укладеного договору з клієнтом визначено ліміт кредиту, строки користування кредитом, умови і порядок надання позикодавцем грошових коштів у позику, права та обов`язки сторін, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору, інша інформація, необхідна для укладення та належного виконання умов договору.

Керуючись положеннями статті 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank| Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank.

Судом встановлено, що 18.09.2020 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 18.09.2020.

З анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг вбачається, що ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку до умов договору.

Відповідно до п. 6. Анкети-заяви «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0386b83fbe0da2cb08988a6bb0ad82113dc271782fc2a81dfb933cf2f3d3773efа яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного удосконаленого електронного підпису. П. 11. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору».

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 60000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18.09.2020 року, станом на 24.09.2024 року до відповідача заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 53163,96 грн.

Згідно з Тарифами банку, пільговий період за карткою monobank встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001%; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Пунктом 5.15 розділу 2 Умов та правил визначено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах.

Відповідно до п. 5.16 розділу 2 Умов та правил, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.

У випадку настання істотного порушення Клієнтом зобов`язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені (п. 5.17 Умов та правил).

Відповідачем не наведені докази, які б спростовували факт виникнення заборгованості за кредитом, що був наданий позивачем в рамках договору про надання банківських послуг «Monobank» від 18.09.2020 року на підставі поданої та підписаної відповідачем Анкети-заяви від 13.09.2019 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, в зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У рішенні № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, у тому числі кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту, було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що надані позивачем витяги з Умов, за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомився при підписанні Анкети-заяви від 18.09.2020 року є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява від 18.09.2020 року містить підпис відповідача. Водночас Анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом у межах пільгового періоду та інших істотних умов.

У матеріалах справи також у формі додатків до Умов наявні копія Паспорту споживчого кредиту, в яких викладені основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем його електронним підписом, однак на вищевказаних документах відсутній підпис відповідача.

Зі змісту Паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Крім того, Паспорт споживчого кредиту не містить відомостей щодо дати його складання, а також його підписання відповідачем електронно-цифровим підписом. Інформація, що міститься у паспорті, зберігала чинність та була актуальною до 01.01.2023 року.

До того ж, Паспорт споживчого кредиту є інформацією, тобто довідкою для споживача, та така інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором від 18.09.2020 року укладеним між банком та відповідачем, відповідно до якого станом на 24.09.2024 року її розмір становить 53163,96 грн, із них: 53163,96 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 0 грн - заборгованість за пенею, 0 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) визначений станом на 24.09.2024 року в розмірі 53163,96 грн. Проте фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом, що не передбачено умовам анкети-заяви від 18.09.2020 року, і такі нараховані проценти додавалися до суми заборгованості по тілу кредиту, що автоматично призводило до її збільшення без фактичного користування додатковими кредитними коштами.

Відповідач неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості різними сумами, однак сплачені ним кошти розподілялись банком також на погашення процентів.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28.08.2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23).

Так, позивачем надано до суду банківську виписку про рух коштів по карті, яку було сформовано 12.02.2025 року. Дослідивши вказану виписку, суд переконався в тому, що в ній відображено нарахування процентів на заборгованість за кредитом у подальшому з додаванням їх до суми заборгованості по тілу кредиту; а також здійснені відповідачем операції з внесення грошових коштів на рахунок, які були спрямовані на погашення заборгованості, включно з тією, яка утворилась внаслідок нарахування відсотків на користування кредитом, але погашати яку у відповідача обов`язок не виникав.

Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст.13 ЦПК України).

Досліджені докази підтверджують виникнення у позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» права вимагати від відповідача виконати обов`язок з повернення фактичного отриманих сум кредитних коштів, тобто тіла кредиту.

Так, виписка охоплює період з 26.09.2020 року і по 24.09.2024 року та відображає в собі банківські операції за карткою, що згідно з довідкою банку, була видана відповідачу у цей період. Беручи до уваги встановлене під час судового розгляду право позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вимагати від відповідача виконати обов`язок повернути фактично отримані суми кредитних коштів, тобто тіло кредиту, суд проаналізував зміст банківської виписки, поданої позивачем, та встановив наступне.

За час виконання кредитного договору, укладеного 18.09.2020 року, який охоплюється періодом з 26.09.2020 року і по 24.09.2024 року (остання дата в банківській виписці), позичальник використав кредитні кошти банку в загальному розмірі 202234,01 грн на власні потреби, як то придбання продуктів харчування, побутових товарів, переказ коштів на рахунки інших банків, поповнення мобільного телефону тощо.

Як вбачається з виписки, у цю суму 202234,01 грн входять і нараховані позивачем % (суми) за користування кредитом у розмірі 21198,29 грн. За той самий час позичальник повернув на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» шляхом зарахування на картковий рахунок грошові кошти в загальному розмірі 149070,05 грн, які позивачем зараховані як погашення заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими відсотками. Оскільки позивач заявляє до стягнення з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), суд прийшов до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за відсотками, тому загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 31965,67 грн (202234,01 грн 149070,05 грн 21198,29 грн = 31965,67 грн).

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто 1820,74 грн (60,13%).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 88, 526, 530, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 83, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за кредитним договором від 18.09.2020 року у розмірі 31965 (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ: 21133352) судовий збір у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 74 копійки.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, РНОКПП НОМЕР_3 , діє на підставі довіреності №22-ЮД1 від 08.01.2024.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Розсошенко Ігор Іванович, РНОКПП: НОМЕР_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 844 від 16.12.2010, адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.Є. Серпутько