Ухвала суду № 137005917, 29.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11559/25

н/п 2/953/3746/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі

головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - Калякіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 Калякіна Станіслава Андрійовича про повернення позивачу позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача КП «Харківводоканал» Кашін В.М., діючи на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь КП «Харківводоканал» заборгованість у сумі 45686,59 грн., а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Заочним рішенням Київського районногосуду м.Харкова від 12.01.2026 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 45686 грн. 59 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2017 по 31 серпня 2025 у розмірі 24898 грн 56 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 травня 2016 по 31 серпня 2025 у розмірі 18311 грн 14 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 1155 грн. 57 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 648 грн 18 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 673 грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок та поштові витрати в сумі 100 грн. 00 коп., в рівних частках з кожного по 1261 грн. 20 коп.

13.03.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно з потоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2026, заяву передано для розгляду головуючій судді С.А.Колесник.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 18.03.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №953/11559/25 - залишено без руху. Надано відповідачу ОСОБА_1 . 5-денний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків заяви.

03.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення недоілків заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 07.05.2026 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 по цивільній справі №953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До початку першого судового засідання представником відповідача - Калякіним С.А. подано до суду клопотання про повернення позовної заяви позивачу, посилаючись на те, що представником позивача до позовної заяви додано копію платіжної інструкції №8555 від 14.10.2025 на суму 2422,40 грн, яка не містить відомостей за яку саме особу сплачено судовий збір. Разом з цим, на його думку, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн. Крім того вважав, що позовна заява подана Кашіним В.М., яка сформована через «Електронний суд», не посвідчена нотаріально чи не надано Ордер, що посвідчує повноваження як представника КП «Харківводоканал» в Київському районному суді м.Харкова. За таких обставин представник відповідача вважає, що позовна заява КП «Харківводоканал» у справі №953/11559/25 подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а тому підлягає поверненню позивачу.

У судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином. 03.11.2025 представник Кашін В.М. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.24).

Суд, вислухавши думку представника відповідача, вивчивши заявлене клопотання та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір». Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Ціною поданого Комунальним підприємством «Харківводоканал» позову представником позивача вказано суму 45 686,59 гривень.

Таким чином, при подачі даного позову позивачем мав бути сплачений судовий збір за заявлену вимогу майнового характеру в розмірі 3028,00 гривень, оскільки 1,5 відсотка ціни позову (685,2988 гривень) є меншою, аніж мінімальна ставка судового збору за подання даного позову.

Разом із цим, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно, при подачі даного позову через систему «Електронний суд» позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем долучено до позовної заяви платіжну інструкцію в національній валюті від 14.10.2025 №8555 про сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень за подання позову. Вказана сума грошових коштів рахується у справі за позовом КП «Харківводоканал», справа № 953/11559/25.

Отже, вимоги ч.4 ст.177 ЦПК України щодо надання до позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору представником позивача при подачі позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 виконані.

Щодо посилань представника відповідача на недоведеність повноважень представника КП «Харківводоканал», суд зазначає наступне.

Позовна заява Комунального підприємства "Харківводоканал" подана до суду через систему «Електронний суд» та підписана Кашіним В.М.

Відповідно до копії довіреності у порядку передоручення від 23.10.2025 її видано Кауркіним Євгеном Олексійовичем на підставі Довіреності Витягу ЄДР від 09.06.2025, виданої в тому, що Комунальне підприємство КП «Харківводоканал» уповноважує, в порядку передоручення, Кашіна Владислава Михайловича представляти інтереси КП «Харківводоканал» в судах України, з усіма правами які надані законом стороні по справі, в тому числі правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення та дійсна до моменту її скасування.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Положеннями статті 244 ЦК України, яка регламентує представництво за довіреністю, визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно з приписами статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Таким чином, у малозначних справах представництво юридичної особи може здійснюватися керівником, членом виконавчого органу, іншою уповноваженою особою в порядку самопредставництва, або адвокатом, або будь-якою дієздатною фізичною особою на підставі довіреності.

За змістом частин третьої, четвертої, сьомої, восьмої статті 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 14 ЦПК України).

Відповідно до п. 24, 26 Положення підсистема «Електронний суд» - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Пунктами 30-35 зазначеного Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи».

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Електронне доручення формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 753/10165/21).

Додана до позовної заяви довіреність на Кашіна В.М відповідає пунктам 30-35 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За таких обставин у суду немає підстав ставити під сумнів повноваження представника позивача.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає правових підстав дляповернення позивачу позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а тому відмовляє у заадоволенні заяви представника відповідача Калякіна С.А.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 4, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 Калякіна Станіслава Андрійовича про повернення позивачу позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2026.

Суддя Колесник С.А.