Рішення № 13700454, 26.01.2011, Господарський суд Чернігівської області

26.01.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

25 січня 2011р. справа №14/165/15

За позовом:          Приватного підприємства «Українське дерево»,

вул. Народної Волі,6, кв.54, м. Хмельницький, 29000

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоойл»,

вул.Аеродромна, 6/12, м. Городня, 15100

Предмет спору: про розірвання договору та стягнення 37730 грн.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про розірвання договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.2010р. та стягнення з відповідача 37 730,00грн. збитків із врахуванням суми штрафу.

          Представник позивача в судовому засіданні 12.01.11р. надав доповнення розрахунку заявлених відповідачу збитків по договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р., в якому зазначив, що загальна сума завданих відповідачем збитків складає: 11000грн. –сума основного боргу відповідача, 26730грн. –сума штрафних санкцій відповідача, завданих ним у зв’язку із невиконанням умов договору.

          Представник позивача в судовому засіданні 12.01.11р. надав заяву про зміну предмету позову від 12.01.11р., в якій відмовився від позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 26730грн. і розірвання договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р., та просив стягнути суму здійсненої передплати в розмірі 11000,00грн. відповідно до ст.693 ЦК України з відповідача у зв’язку з невиконанням ним зобов’язань по договору щодо передачі товару позивачу не пізніше 10 днів з дати зарахування коштів на рахунок. Відповідно до ухвали від 12.01.11р. суд прийняв зміну позивачем предмету позову та відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 26730грн. і розірвання договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р.

          Представник позивача в судовому засіданні 12.01.11р. надав заяву від 12.01.11р. про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку відповідача №26005301276 у ВАТ «Ощадбанк»м. Городня, МФО 343057 та накласти арешт на усе майно, що належить на праві власності відповідачу. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що на даний час будь-який контакт з представниками відповідача встановити не можливо (телефон, пошта, ел.пошта), та вважає, що є підстави вважати, що відповідачем можуть бути зроблені дії, які в подальшому зможуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення по даній справі. Суд не задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, про що вказано в ухвалі від 12.01.11р. по даній справі.

          Представник позивача в судовому засіданні 12.01.11р. надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно якого в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоойл», ідентифікаційний код 34179007, місцезнаходження м. Городня, вул.Аеродромна,6, приміщення 12.

          Від позивача по факсу та по пошті надійшли заяви від 19.01.11р., в яких просив суд проводити судове засідання без участі його представника за наявними у справі документами. Приймаючи до уваги, що явка сторін не визнавалася обов’язковою, суд задовольняє заяву позивача про розгляд справи без участі його представника.

          Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження по справі від 02.12.2010р., про відкладення розгляду справи від 14.12.10р., від 23.12.10р., від 12.01.11р., направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві, яка співпадає з адресою державної реєстрації, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про відсутність вказаного адресата.

          У відповідності до приписів Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки до повноважень господарського суду не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому, за загальним правилом особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, якщо ухвала суду надіслана на поштову адресу зазначену у позовній заяві. З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві, яка відповідає адресі державної реєстрації. Нез’явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Оскільки, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 26730,00грн. та в частині розірвання договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р. і відмова прийнята судом, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 26730,00грн. та у частині розірвання договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р..

Враховуючи, що позивач змінив предмет позову, і заяви позивача про зміну предмету позову прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

          09.02.10р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №9/02-10. Відповідно до п.1.1 договору продавець (відповідач у справі) зобов’язується передати у власність, а покупець (позивач у справі) прийняти і сплатити, деревину паливну у вигляді брикету, в асортименті вказаному в специфікаціях та оформлених у вигляді Додатків до договору, за цінами та в кількості згідно рахунку-фактури.

У п. 2.1 договору сторони визначили, що товар, вказаний в специфікації, постачається покупцю протягом 10 діб терміну сплати згідно п.4.3 договору.

09.02.10р. сторони підписали Специфікацію №1 (Додаток №1 до договору №09/02-10 від 09.02.10р.), в якій крім іншого передбачили, що партія товару відвантажується не пізніше 10 діб з моменту передплати згідно рахунку-фактури.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 11.02.10р. на суму 17360,64грн. на оплату паливних брикетів на піддонах.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням №008 від 15.02.10р. перерахував відповідачу 11000,00грн. з призначенням платежу –оплата за деревину паливну в брикетах, згідно договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р. та рахунку-фактури №СФ-0000001 від 11.02.10р. Оригінал платіжного доручення №008 від 15.02.10р. на суму 11000,00грн. судом оглянуто в судовому засіданні, а його копія додана позивачем до позовної заяви. Вказане платіжне доручення містить відмітку банку –відділення №318 АКІБ «УкрСиббанк»про проведення платежу 15.02.2010 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав свої зобов’язання по поставці позивачу товару згідно договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р. та специфікації №1 до договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплату неустойки, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо поставки позивачу товару, повернення коштів в сумі 11000грн. в добровільному порядку не виконав.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем на день розгляду справи в суді не подано доказів поставки товару позивачу або повернення позивачу коштів в сумі 11000грн. здійсненої попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання, товар позивачеві не передав і відповідно суму попередньої оплати не повернув, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 110,00грн. та 68,80грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 655, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.22, 33, 34, 49, 75, 78, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИ Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 26730,00грн. та у частині розірвання договору купівлі-продажу №9/02-10 від 09.02.10р.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоойл»(вул.Аеродромна, 6/12, м. Городня, р/р 26005301276 ВАТ «Ощадбанк»м. Городня, МФО 343057, код 34179007) на користь Приватного підприємства «Українське дерево»(вул.Народної Волі,6, кв.54, м. Хмельницький, р/р 26007265036800 АТ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, код 36897193) 11000грн.00коп. передплати, 110грн.00коп. державного мита, 68грн.80коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя           Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 26.01.2011р.