Рішення № 137003035, 20.05.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/779/26

Провадження № 2/355/927/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Універсал банк» Смикова Вацлава Євгеновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача АТ «Універсал Банк» Смиков В.Є. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 січня 2021 року у розмірі 53554, 41 гривень.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 10 січня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та встановила мобільний додаток «Monobank» отримав розрахункову карту НОМЕР_1 відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Положенням Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Згідно з тарифами пільговий період за карткою становить до 62 днів(діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка-0.00001% річних. Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборнгованості-3.1% на місяць (37.2%). Збільшена відсоткова ставка на місць за карткою на суму загальної заборгованості ( у випадку наявності простроченої заборгованості)-6.2% на місяць(74.4%). АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору(не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Відповідачем прострочена зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу 11 Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28 січня 2026 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходить та не вчинив жодної дії направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит став у формі «на вимог».

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. У разі неявки до суду відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, була належно повідомлена про час місце розгляду справи на 20 травня 2026 року о 12 годині 45 хвилин як свідчить поштове повідомлення, вона особисто отримала ухвалу суду про відкриття провадження 17 квітня 2026 року за позовом в якої зазначено час, місце розгляду справи, причину неявки до суду не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявленого позову надано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено надані стороною позивача докази, а саме:

Копію паспорта відповідачки ОСОБА_1 з якого слід, що вона є громадянином України.(а.с.42-43)

З копії анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 10 січня 2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до сторони позивача щодо відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору та наведених в означеній анкеті-заяві умов. Відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Означена анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить підпис ОСОБА_1 (а.с.26).

Судом була досліджена копія «Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Моnоbаnк» | Universal Bank (а.с. 9-20).

Згідно копії тарифів Чорної картки «Monobank» слід, що відповідачу було відомо про основні умови здійснення платежів за допомогою означеної картки, відсоткової ставки, санкції за порушення зобов`язань за кредитом тощо (а.с. 21)

Копія паспорта споживчого кредиту чорної картки monobank, з якого слід, що відповідачу відомо про умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовна річна відсоткова ставка пільгова 0,00001%, базова процентна ставка 3.1% в місяць(37.2%) та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 1365.51 гривень , порядок повернення кредиту, графік повернення наданого кредиту.(а.с.20 зворотна сторона)

Як слід з розрахунку коштів заборгованості за договором, укладеного мiж АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 станом на 10 січня 2026 року та з копії виписки по рахунку про рух коштів по картці): загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 53554 гривень.(а.с.40-41)

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За ст. 625 ЦК України слід, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, відповідач ОСОБА_1 уклавши договір про надання банківських послуг з позивачем, отримав кошти для свого використання, однак у призначений час їх не повернув, порушивши умови договірних зобов`язань.

Суд погоджується з тим, що сторона позивача правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 53554 гривень, відтак, позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Універсал банк» Смикова Вацлава Євгеновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 січня 2021 року у розмірі 53554 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривень 41 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені витрати по сплаті судового збору під час подання позовної заяви до суд в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов