Рішення № 137002945, 29.05.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5964/25

Провадження № 2/346/680/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия, Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

у с т а н о в и в:

17.11.2025р. ОСОБА_1 звернулася до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просила змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми в розмірі 1500 грн. на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі в якому у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2018 році шлюб між сторонами було розірвано, малолітніх дітей залишено проживати з матір`ю. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29.01.2020 р.н. збільшено розмір аліментів і стягнуто з відповідача аліменти на утримання синів в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 було введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу. Відповідно, після введення даного стану, враховуючи інфляційні процеси в державі, витрати на дітей значно зросли. Через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, тому визначений судом у січні 2020 року розмір аліментів у розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, є наразі об`єктивно недостатнім для хоча б мінімального забезпечення дітей найнеобхіднішим у теперішній час. Позивач також вказує, що несе витрати на утримання дітей в значно більшому розмірі, ніж присуджено сплачувати аліменти відповідачу, оскільки останній добровільної допомоги не надає, не бере участі у додаткових витратах. Потреби синів суттєво зростають, постійно збільшуються витрати на харчування та забезпечення речами першої необхідності. ОСОБА_2 був призваний на військову службу та на теперішній час отримує стабільні доходи у вигляді грошового забезпечення. Таким чином, у зв`язку з покращенням матеріального стану відповідача, позивач просила задовольнити її позовні вимоги, оскільки вважає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Ухвалою суду від 01.12.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, її представник ОСОБА_5 26.01.2026 р. подала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Також просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Вході розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та проходить військову службу в складі в/ч НОМЕР_1 . 27.01.2026р. командиру вказаної частини було направлено копію позовної заяви з додатками, а також судову повістку про виклик для вручення відповідачу.

17.02.2026р. до суду надійшов лист командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 , в якому вказано, що ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Проте, наказом командира військової частини від 18.06.2025р. він був направлений для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 та виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . В зв`язку з цим, відсутня можливість вручення йому документів.

10.03.2026р. судом було направлено судову повістку про виклик до суду командиру в/ч НОМЕР_2 для вручення військовослужбовцю ОСОБА_2 . Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів щодо своєчасного та належного виклику відповідача в судове засідання на розгляд справи.

Проте, в судові засідання, які були призначені на 16.04.2026р. та 19.05.2026р. відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, її зупинення або розгляду справи за його відсутності до суду не подавав.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечувала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 являються батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.03.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23.01.2016р. виконкомом Великокам`янської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області розірвано. Малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишено проживати разом з матір`ю.

Відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 та витягами з реєстру П`ядицької територіальної громади підтверджується, що мати ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.01.2020 року змінено розмір стягуваних аліментів, присуджених рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16.03.2018р. Стягнено з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердому грошовому розмірі 1500,00 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочати з часу набрання чинності рішенням суду і проводити до повноліття дитини.

Предметом спору в даній справі є зміна розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сторону збільшення.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, а також здоров`я дітей.

Згідно ст.. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2026р.» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Положення ст.. 12, 81 ЦПК України покладають на сторони обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, покращення матеріального стану платника аліментів може бути підставою для зміни розміру стягуваних з нього аліментів в сторону збільшення, а тому дані обставини входять до предмета доказування та повинні бути підтверджені належними доказами.

В даній справі позивач обґрунтувала свої вимоги значним покращенням матеріального стану відповідача з огляду на проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України. В якості підтвердження даних обставин судом було отримано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 про доходи ОСОБА_2 , з якої слідує, що за період з 01 по 18 червня 2025 року, відповідачу виплачено щомісячну премію в розмірі 650% посадового окладу; нараховано надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу за період з 01 по 18 червня 2025 року.

Відтак, з урахуванням доведеного покращення матеріального стану ОСОБА_2 , а також беручи до уваги встановлений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дітей віку синів сторін та неспівмірність розміру аліментів, які стягуються з відповідача, актуальним потребам дітей, суд, враховуючи призначення та мету аліментів на утримання дітей, виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Конвенції про права дитини, Конституції України, СК України, ЦПК України, Закону України «Про охорону дитинства», дотримуючись балансу інтересів дітей та матеріальних можливостей батька, вважає за необхідне збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно до повноліття хлопців, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень вищевказаної норми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги Гринів Я.В. до суду було надано копію договору про надання правничої допомоги від 12.09.2025р., укладеного між даним адвокатом та ОСОБА_1 , акт приймання- передачі професійних правничих послуг від 23.01.2026р., з якого слідує, що адвокатом була проведена наступна робота: підготовка позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей вартістю 6000,00 грн.; підготовка та подання адвокатських запитів для отримання інформації вартістю 2000,00 грн. та складання процесуальних документів вартістю 1000,00 грн., а також надано товарини чек про оплату позивачем послуг адвоката на суму 9000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є зміна розміру аліментів. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, а об`єм наданих адвокатом послуг не є значним.

За таких обставин, враховуючи складність справи та реальний обсяг наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9 000 грн є завищеними та належним чином не обґрунтованими. Відтак, суд, керуючись принципами співмірності та розумності, вважає за необхідне зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 4000 гривень. та стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Змінити спосіб та розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на утримання неповнолітніх дітей:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень на 1/3 (одну третю) частку всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист №346/5755/19, виданий на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2020 р. щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття - відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.