Рішення № 137001658, 25.05.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/588/26

РІШЕННЯ

іменем України

"25" травня 2026 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 11245,85 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову, представник позивача зазначає, що 18.03.2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит №71598442 відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

26.01.2026 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26/01/26 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстрів боржників №2 від 26.01.2022 року до договору факторингу №26/01/26 від 26.06.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11245,85 грн.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і були надіслані на номер мобільного телефону відповідача.

Всупереч умовам кредитного договору, а також незважаючи на повідомлення, відповідач не виконує своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. У зв`язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився в позовній заяві просив розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотках, в іншій частині позов не визнає, також просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки він має інвалідність другої групи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

18.03.2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71598442.

Згідно з п.2.1 вказаного договору позики, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Сума кредиту за договором становить 5000,00 грн., строк кредитування/строк договору 30 днів, процентна ставка/день 0,250%, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту.

Відповідно до додаткових угод №14714214 від 15.04.2025 року, №14934828 від 14.05.2025 року та №15177417 від 18.06.2025 року до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) сторони домовились продовжити строк кредитування до 118 днів.

Як вбачається з довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000145614/ТНПП від 10.04.2026 року, відповідно до умов договору про переказ котів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» 18.03.2025 року перерахувало кошти в сумі 5000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , отримувач

ОСОБА_2 01.2026 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено договір факторингу №26/01/26 у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Як вбачається із акту прийому-передачі реєстрів боржників №2 від 26.01.2026 року та витягу з реєстру боржників №2 від 26.01.2026 року до договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, які зазначені в реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №71598442 від 18.03.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 11245,85 грн., з яких 4025,00 грн. основний борг, 780,85 грн. заборгованість за відсотками, 6440,00 грн. заборгованість за пенею.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частинами 1, 2 ст.207 ЦК України, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт існування кредитних відносин між сторонами за кредитним договором №71598442 від 18.03.2025 року підтверджується відповідним кредитним договором, довідкою про перерахування коштів на картку відповідача, договором факторингу та розрахунком заборгованості.

Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за цими кредитними договорами у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею слід зазначити наступне.

Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір №71598442 від 18.03.2025 року укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за кредитним договором в розмірі 6440,00 грн. є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Відповідач є особою з інвалідністю 2 групи, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 4, 11-13, 83, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №71598442 від 18.03.2025 року в розмірі 4805 (чотири тисячі вісімсот п`ять) грн. 85 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. В. Заполовський