Рішення № 137001148, 29.05.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1474/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Гриценко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Кринички справу за позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, діючого в інтересах в особі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

У С Т А Н О В И В :

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду з цим позовом в інтересах Божедарівської територіальної громади та вказав наступне.

Жовтоводською окружною прокуратурою Дніпропетровської області здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042040000013 від 10.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, що розташована на території Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області та знаходиться в межах об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення «Житлова балка».

Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради «Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» від 21.06.2013 №440-19/VI на території Криничанського району створено ботанічний заказник місцевого значення «Житлова балка» загальною площею 397,0 га.

Вказане рішення про створення заказника прийнято Дніпропетровською обласною радою з урахуванням подання Дніпропетровської облдержадміністрації, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, висновків і рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження в рамках реалізації Програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006-2015 роки, яка затверджена рішенням Дніпропетровської обласної ради № 768-33/IV від 22.03.2006, якою передбачено створення об`єктів природно-заповідного фонду на території Дніпропетровської області, у тому числі ботанічного заказника місцевого значення «Житлова балка».

Відповідно до Проекту створення ботанічного заказника місцевого значення «Житлова балка», територія заказника за характером ландшафтно-типологічної структури входить у П`ятихатський байрачно-степовий район степової області південних відрогів Придніпровської височини, що відноситься до Правобережно-Дніпровської Північно-степової провінції Степової зони України. Також, Проектом створення ботанічного заказника місцевого значення «Житлова балка» передбачено те, що на території заказника заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає чи перешкоджає використанню за цільовим призначенням, зокрема промислова діяльність, видобуток, геологічне вивчення, дослідно-промислова розробка корисних копалин, будь-яке будівництво, будівельні роботи, рільництво та будь-яке порушення ґрунтового покриву, потрапляння будь-яких отрутохімікатів і добрив, які можуть бути використані на суміжних територіях, знищення рослинності, особливо випалювання травостою, стерні на полях, очерету, порушення природного стану водойм, автомобільні стоянки, розведення вогнищ тощо.

Так, в ході досудового розслідування кримінального провадження №42022042040000013 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222083000:01:001:0298 загальною площею 17,5262 га входить до складу територій, на яких створений ботанічний заказник місцевого значення «Житлова балка». Вказане підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 10.12.2021, доданого до листа Божедарівської селищної ради №1564/02-12 від 10.12.2021, а також протоколом огляду місцевості від 16.06.2022, проведеним із залученням начальника відділу земельних відносин Божедарівської селищної ради та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.06.2021 Божедарівською селищною радою прийнято рішення №22-10/VIII «Про прийняття у комунальну власність Божедарівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», яким земельну ділянку з кадастровим номером 1222083000:01:001:0298, площею 17,5262 га з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу, прийнято у комунальну власність селищної ради. В результаті чого зареєстровано комунальну форму власності на вказану земельну ділянку, власником якої є Божедарівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року, кримінальне провадження від 10.05.2022 №42022042040000013 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України закрито. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Так, встановлено, що у жовтні 2021 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не видалося можливим) ОСОБА_1 , не маючи будь-яких законних підстав, умисно, з метою власного збагачення, в порушення вимог статей 13, 14 Конституції України, згідно з якими земля с основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених вимогами статей 81, 116, 125 Земельного кодексу України, відповідно до яких громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України, в порушення вимог статей 3, 4, 7, 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд», статей 43, 44, 45, 46-1, 122, 150 Земельного кодексу України, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель, розташованої в межах об`єкту природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Житлова балка» на території Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_1 завдав значної матеріальної шкоди державі, в особі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, як власнику земельної ділянки особливо цінних земель на суму 116 777,68 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача.

Представник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області - прокурор Кравець Т.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник Божедарівської селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Точилін А.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає позов необґрунтованим. Представником позивача, Жовтоводською окружною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження № 42022042040000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 КК України, проте, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 лютого 2025 року, по справі № 208/1682/23 вищевказане кримінальне провадження було закрито на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, а цивільний позов, який було заявлено в рамках зазначеного кримінального провадження залишено без розгляду. Вважає, що позивач помилково дійшов твердження, що обставини, які викладені у вищезазначеній ухвалі суду про закриття кримінального провадження, є встановленими та не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим позивачем передчасно зроблено висновок про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 шкоди. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, звертаючись до суду з вказаною позовною заявою обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі Божедарівської селищної ради в суді тим, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та невідшкодування у добровільному порядку завданої такими протиправними діями шкоди, порушено інтереси держави в особі Божедарівської селищної ради, з огляду на те, що стягнення шкоди здійснюється до бюджету територіальної громади, в адміністративних межах якої знаходиться самовільно зайнята земельна ділянка.

Суд приймає до уваги доводи прокурора, що порушено матеріальну та фінансову основу місцевого самоврядування, при цьому орган, на який покладений обов`язок щодо здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Божедарівська селищна рада, самостійно не вживає заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ОСОБА_1 шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Жовтоводською окружною прокуратурою листом від 16.06.2025 №55/2-722ВИХ-25 було повідомлено Божедарівську селищну раду про факт порушення вимог законодавства у формі незаконного самовільного зайняття громадянином земельної ділянки особливо цінних земель територіальної громади, а також прокуратурою з`ясовувалось питання щодо того чи вживались селищною радою заходи претензійно-позовного характеру, з метою відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 вчиненням кримінального правопорушення, та чи буде селищна рада вживати таких заходів у подальшому.

Листом №778/02-12 від 20.06.2025 Божедарівська селищна рада повідомила прокурора, що будь-яких заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 вчиненням кримінального правопорушення, не вживалися. Проте, розуміючи важливість здійснення в найкоротші терміни вказаних дій Божедарівська селищна рада, просить Жовтоводську окружну прокуратуру застосувати відповідні заходи представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ураховуючи наявність порушення інтересів держави, суд вважає, що наявні правові підстави для пред`явлення даного позову прокуратурою в межах повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» та ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на те, що уповноважений орган Божедарівська селищна рада за наявності вищевказаних порушень інтересів держави, будучи обізнаною про цей факт, належних заходів, спрямованих на захист цих інтересів, не вчинила, тому у прокурора виникли правові підстави, передбачені положеннями ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва інтересів держави в особі селищної ради в суді.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження, внесене 10 травня 2022 року до ЄРДР за № 42022042040000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 лютого 2025 року (справа №208/1682/23, провадження №1-кп/208/128/25) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42022042040000013 від 10 травня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України, закрито у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. На підставі ст. 49 КК України, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, цивільний позов процесуального керівника у кримінальному провадженні залишено без розгляду. Вказана ухвалу суду набрала законної сили 04 березня 2025 року.

Закриваючи кримінальне провадження, у своєму рішенні суд роз`яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, тому прокурору роз`яснено право звернення до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Зі змісту вищевказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування було висунуто обвинувачення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки особливо цінних земель, чим завдано шкоду її законному власнику.

30 червня 2021 року Божедарівською селищною радою прийнято рішення № 22-10/VIII «Про прийняття у комунальну власність Божедарівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», яким прийнято земельну ділянку з кадастровим номером 1222083000:01:001:0298, площею 17,5262 га з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу комунальної власності селищної ради.

17 червня 2022 року було проведено державну реєстрації права власності на земельну ділянку, в результаті чого зареєстровано комунальну форму власності на вказану земельну ділянку, власником якої є Божедарівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області.

16 червня 2022 року, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, яка проведена Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) підтверджено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 частини земельної ділянки особливо цінних земель з кадастровим номером 1222083000:01:001:0298, в межах об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення «Житлова балка», шляхом її обробітку та засівання сільськогосподарською культурою «озима пшениця»», а також встановлено площу самовільно зайнятої земельної ділянки особливо цінних земель у розмірі 13,0880 га.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-22/20153-ЕК від 26.07.2022 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 1222083000:01:001:0298 площею 13,0880 га становить 116 777,68 грн.

Суд, досліджуючи письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, дійшов до наступних висновків.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема Земельним кодексом України та Закону України "Про землеустрій".

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

З положень статті 123 ЗК України слідує, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

У силу статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Верховний Суд в постанові від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18 дійшов висновку, що будь-які дії, спрямовані на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на неї або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

У ст. 56 Закону України «Про охорону земель» зазначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів порушує зазначені державні інтереси, унеможливлює правомірне отримання коштів за таке користування та перешкоджає законному розпорядженню земельними ділянками.

Відповідно до абз. 2 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.

Суд вказує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ухвалою суду ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, за ч. 2 ст. 197-1 КК України, оскільки в ході розгляду кримінального провадження №42022042040000013, ним було заявлено відповідне клопотання про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Вказана ухвала постановлена за участі ОСОБА_1 , та його захисника, а тому у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 міг розцінювати закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення як аналогію виправдувального вироку. Отже, відмовившись від використання наданого йому кримінальним процесуальним законом права на загальний судовий розгляд, при якому провина ОСОБА_1 має бути доведена прокурором, відповідач повинен був зважати, що це не звільнить його в майбутньому від обов`язку нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України не свідчить про виправдання особи та визнання її невинною у вчиненні злочину, а тому вищевказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

Закриття кримінального провадження судом та звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблений висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини шкоду.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року набрала законної сили 04 березня 2025 року.

Вищевказаною ухвалою встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що підтверджують його протиправну винну поведінку, яка стала причиною завдання матеріальної шкоди в розмірі 116777,68 грн. державі в особі Божедарівської селищної ради.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду доказів чи то відповідних правових документів, використання спірної земельної ділянки на законних підставах.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає доведеним факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки особливо цінних земель, а тому між діями відповідача та наслідками цих дій є прямий причинний зв`язок, внаслідок чого суд вважає, що прокурор обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, діючого в інтересах в особі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Божедарівської селищної ради (код ЄРДПОУ 04338397, на розрахунковий рахунок ГУК у Дн-кій обл/ОТГ с.Божедарівка/24062200, 37988155, казначейство України, ел. UA 908999980314010611000004483), 116777,68 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 3028 грн. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В. В. Лісняк

р